Активне виборче право __________________________________ 2 страница

 

 

Саме в 20-му столітті сформувались національні політологічні школи: американська, англійська, німецька, французька, які стали найбільш потужними в світі.

 

œ
Американська політологічна школа

Представники ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________- Основні ідеї і концепції ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Англійська політологічна школа

 

Представники ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________- Основні ідеї і концепції ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Французька політологічна школа

 

Представники ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________- Основні ідеї і концепції ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

œ
Німецька політологічна школа

 

Представники ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________- Основні ідеї і концепції ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Висновки

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Питання для самоконтролю

  1. Назвіть основні етапи в історії світової політичної думки
  2. Якими були уявлення Конфуція про походження держави, найкращу форму правління і спосіб управління державою?
  3. Які форми правління вважались правильними і які неправильними в епоху давнього світу?
  4. Розкрийте сутність ідеальної держави Платона
  5. Що розуміється під поняттям «політея»?
  6. Охарактеризуйте ставлення Платона і Арістотеля до демократії?
  7. œ
    Назвіть основні ідеї політичної думки епохи середньовіччя
  8. Виділіть характерні ознаки політичної думки давнього світу і європейського середньовіччя
  9. В чому полягає значення наукової творчості Н.Макіавеллі?
  10. Які якості політичного лідера виділяє Н.Макіавеллі і чому?
  11. В чому полягають правила політичного мистецтва на думку Н.Макіавеллі?
  12. У чому полягає зміст теорії суспільного договору?
  13. Хто з мислителів розробляв теорію поділу влад і в чому її сутність?
  14. Кому належить ідея народного суверенітету і в чому полягає її сенс?
  15. Охарактеризуйте основні положення теорії класичного лібералізму
  16. В чому суть теорії класичного консерватизму?
  17. Назвіть основні положення теорії соціалізму
  18. Охарактеризуйте вклад М.Вебера у становлення, розвиток політології як академічної науки
  19. Що таке політологічна школа і які національні політологічні школи ви знаєте?
  20. Які політологічні теорії, сформовані у новітній час складають фундамент сучасної політичної науки?
  21. Охарактеризуйте основні досягнення найбільш потужних національних політологічних шкіл 20 століття

 

ТЕМА 3. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА

План

1. Природа і сутність політичної влади.

2. Сучасні теоретичні трактування політичної влади.

 

Рекомендовані джерела:

Основні: 1, 2, 3. 4, 5, 7.

Додаткові: 13, 14, 15, 18, 20.

Інтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.

 

Міні-лексикон:

кратологія, влада, політична влада, ресурси влади, види влади, мерітократія, поділ влад, легітимність влади, легальність влади.

 

1. Природа і сутність політичної влади

 

«Фундаментальним поняттям в суспільних науках є влада у тому ж значенні, в якому енергія є фундаментальним

поняттям у фізиці».

Б.Рассел.

 

Природу влади модна зрозуміти лише як відносини між людьми, які передбачають відношення керівника і керованого, панування і підкорення.

 

       
   
œ
 
 

 

 


Приблизно 40 тис. років влада існування в додержавних формах у вигляді панування вождів, шаманів та інших лідерів первісних суспільств.

 

Французький політолог М. Дюверже виділив три історичні форми влади.

       
   
 
 

 


________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

œ
Класифікації форм суспільної влади:

 

За сферою існування (здійснення) За характером суспільних відносин За суб’єктами влади За джерелами підкорення об’єкта суб’єкту
економічна; ідеологічна; соціальна; духовно-інформаційна; силова; політична. додержавна; рабовласницька; феодальна; капіталістична; комуністична. індивідуальна; колективна; інституційна: державна; недержавна. примус; маніпуляція; переконання; авторитет та ін.

 

 

Формування публічної інституціоналізованої політичної влади (політогенез) відбувалось трьома шляхами: військовим, аристократичним, плутократичним.

 

Політична влада має свою структуру (система влади):

 

 

                 
   
œ
   
 
 
     

 

 


Поняття «Політична влада» пов’язано з поняттям «державна влада», але є ширшим за змістом. Політична влада не є завжди державною, але державна влада виступає однією з форм політичної влади, поряд з суспільно-політичною (партійною, владою еліт тощо).

Політична влада має свої ознаки і функції:

               
   
 
 
   
     
 
   
 
     
 
   
 
     
 
   
 

 

 


2.

œ
Сучасні теоретичні трактування політичної влади

Сьогодні в науковій літературі існує понад 300 визначень влади. Різні концепції політичної влади можна класифікувати наступним чином:

 

 


       
   
œ
 
 

 

œ
Таким чином, можна зробити висновок, що

 

 
 

 

 


Висновки

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Питання для самоконтролю

1. Визначте сутність понять «влада» і «владні відносини».

2. Які ви знаєте концепції влади?

3. Що слід розуміти під поняттям «суб’єкт влади»?

4. Чому суспільство не може обійтись без влади? Яке, на Ваш погляд, головне призначення влади у суспільстві?

5. Що таке ресурси влади? Визначить основні типи ресурсів влади.

6. Охарактеризуйте основні види влади. Покажіть як вони співвідносяться в сучасному суспільстві.

7. Визначить особливості політичної влади. Покажіть як вона співвідноситься з поняттям «державна влада».

8. Покажіть, за допомогою яких властивостей і як впливає на політику економічна влада.

9.

œ
Чи згодні ви з твердженням американського вченого Е.Тоффлера, що на зламі ХХ-ХХІ ст. знання та інформація стали найважливішими ресурсами влади? Аргументуйте свою відповідь.

10. Що слід розуміти під поняттям «легітимна влада»? Як воно співвідноситься з поняттям «легальна влада»?

11. Дайте характеристику типів влади.

12. Від яких факторів залежить ефективність влади?

13. Які, на вашу думку, існують проблеми політичної влади в сучасній Україні?

 

ТЕМА 4. ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА І ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО

План

1. Формування і розвиток елітарних уявлень

2. Природа і сутність політичного лідерства.

 

Рекомендовані джерела:

Основні: 1, 2, 3, 5, 7.

Додаткові: 13, 14, 15, 18, 19.

Інтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.

 

Міні-лексикон:

еліта, елітизм, політична еліта, правляча еліта, контр-еліта, опозиція, політичне лідерство, політичний лідер, харизма, авторитет, неформальний лідер.

 

1. Формування і розвиток елітарних уявлень

Інтерес до феномена політичної еліти та первісні спроби його тлумачення сягають глибокої давнини. Систематичне осмислення, найвищий рівень обґрунтування та практичне застосування теоретичних узагальнень щодо зазначеної проблеми припадають на ХХ ст. Досягнення вчених-політологів, а також суспільно-політична практика виникнення й функціонування політичних еліт засвідчують, що вони реальність нинішнього і, вірогідно, наступних етапів розвитку людської цивілізації.

Термін «еліта» від лат. еligere та франц. еlite означає «кращий», «добірний», «обраний». Починаючи з XVII ст., цей термін використовувався для визначення товарів вищої якості у генетиці, пізніше – для іменування вищих верств соціального співтовариства.

Еліта– _______________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________  

 


œ
Спроби згрупувати строкаті визначення еліти дають можливість виявити три досить загальні концептуальні напрями у тлумаченні цієї проблеми.

 


Специфіку еліти вдало визначив Дж. Мізель у формулі «трьох с».

 

 
 

 

 


Конкретно-предметною формою еліти є політична еліта.

 

 

       
 
Політична еліта –________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
 
   

 


Еліти притаманні всім суспільствам і державам. Їх існування зумовлено дією певних факторів:

œ
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

У період античності елітарний світогляд було відображено у працях Платона та Арістотеля.

Ранньобуржуазні погляди на проблему відносин правителів та підданих відрізняються суперечливістю, яку можна прослідкувати у поглядах Нікколо Макіавеллі.

Особливо сильний вплив на формування сучасних елітарних теорій справили погляди Ф. Ніцше.

Перші сучасні, класичні концепції еліт виникли на рубежі _________

__________________________. Їх родоначальниками вважаються італійські соціологи _________________________________ і __________

____________________________________, а також німецький політолог ______________________________.

 

 
 

 


Типологізувати еліту можна за такими ознаками:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

           
   
œ
 
 
 
   
ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ

 


1. Стратегічна ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Комунікативна ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Організаційна ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Інтегративна ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Політико-управлінська ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Контролююча ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7.

œ
Прогностична ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2. Природа і сутність політичного лідерства

Проблема політичного лідерства є однією з найскладніших й найважливіших проблем політичної теорії та практики політичного життя. Недаремно в політичній науці лідерство образно характеризують як нервовий вузол всіх політичних процесів. Як соціальний феномен лідерство властиве всім людським спільнотам і є найдавнішою персоніфікованою формою організації суспільного життя.

Певний історичний період вимагав свого лідера, вождя, і в кожний період з’являлися теорії, які відображали чи рекомендували тип, образ та завдання необхідного лідера.

 

 


У політичній теорії існує багато теорій, концепцій і трактувань лідерства.