Активне виборче право __________________________________ 3 страница

⇐ Назад

1. Теорія рис лідерства ________________________________________

2. Ситуаційна концепція _______________________________________

3. Теорія послідовників _________________________________________

4. Психологічні концепції лідерства _____________________________

5. Факторно-аналітична концепція _____________________________

6. Теорія конституєнтів _______________________________________

Типи лідерів за способами легітимації влади

Політичний лідер у будь-якому суспільстві покликаний виконувати певні функції:

1. Наявність чіткої політичної програми, що відповідає інтересам великих соціальних груп.

2. Популярність, вміння подобатися людям, завойовувати їх симпатії.

3. Політична воля, здатність брати на себе відповідальність.

4. Гострий розум та політична інтуїція.

5. Організаторський талант та ораторські здібності.

Висновки

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для самоконтролю

1. Що потрібно розуміти під поняттям «політична еліта»?

2. Визначте критерії ознак і типи політичних еліт.

3. Розкрийте основні ідеї теорії еліт В. Парето.

4. Г. Моска і його концепція еліт.

5. Проаналізуйте закон Р. Міхельса.

6. Як співвідносяться поняття «бюрократія», «номенклатура» і «еліта»?

7. Назвіть критерії елітарного відбору.

8. Сформулюйте канали входження в еліту.

9. Класифікуйте сучасні політичні еліти в Україні.

10. Розкрийте сутність і функції політичного лідерства.

11.

Назвіть відомих вам світових політичних лідерів.

12. З’ясуйте категорії і поняття: політичний лідер, формальний лідер, неформальний лідер, авторитет політичного лідера, авторитарне лідерство.

13. Проаналізуйте діяльність сучасних політичних лідерів України.

ТЕМА 5. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

План

1. Основні теорії політичних систем.

2. Політичний режим як механізм функціонування політичної системи суспільства.

Рекомендовані джерела:

Основні: 1, 2, 3, 5, 6, 7.

Додаткові: 17, 19, 20, 23, 24, 26.

Інтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.

Міні-лексикон:

політична система суспільства, структура політичної системи, типи політичної, функції політичної системи, артикуляція і агрегування інтересів, політичний режим, демократія, поліархія, авторитаризм, тоталітаризм.

1. Основні теорії політичних систем

Теорія політичних систем посідає в науці про політику важливе методологічне і практичне значення, оскільки забезпечує перехід від теоретичного трактування різних сторін політичного життя до розробки понять і характеристик, які піддаються емпіричному соціологічному дослідженню.

Вивчення теорії політичних систем є основою для розгляду інших вузлових питань політичної науки, зокрема її важливіших структурних елементів – держави, політичних партій, їх функцій і закономірностей розвитку.

Функції політичної системи суспільства

Структура політичної системи суспільства складається з трьох взаємодіючих підсистем: інституціональної, нормативно-регулятивної і інформаційно-комунікативної.

Інституціональна підсистема це______________________________

____________________________________________________________

Нормативно-регулятивна підсистема це________________________

Інформаційно-комунікативна підсистема це______________________

Основні теорії політичних систем

Системний підхід у політології вперше був застосований відомим американським вченим Девідом Істоном. У серії своїх праць, написаних у 50-60 тих р.р. минулого століття – «Політична система» (1953), «Модель для політичного дослідження» (1960), «Системный анализ политической жизни» (1965) – Д.Істон прагнув вибудувати цілісну теорію, яка ґрунтується на вивченні «прямих» і «зворотніх» зв’язків між політичною системою і її зовнішнім середовищем, запозичуючи кібернетичний принцип «чорного ящика» і «зворотнього зв’язку», застосовуючи тим самим у ході концептуалізації системний підхід і елементи загальної теорії систем. Для побудови теоретичної моделі Д.Істон використовує чотири базові категорії: «політична система»; «середовище»; «реакція»; системи на вплив середовища «зворотній зв’язок, або вплив системи на середовище».

Модель політичної системи Д.Істона

Зворотній зв’язок

Відповідно до цієї моделі механізм функціонування політичної системи включає чотири фрази: «введення», «конверсія» (або перетворення), «виведення», «зворотній зв’язок».

Введення це - ________________________________________________

Конверсія це - ________________________________________________

Виведення це - ________________________________________________

Зворотній зв’язок це - _________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________

Крім Д.Істона на Заході активно розробляють теорію політичної системи суспільства американські політологи Г. Алмонд і К.Дойч. Г.Алмонд розробив так звану функціональну модель політичної системи суспільства. Вона має деяку схожість з моделлю, яку запропонував Д.Істон, хоча при цьому у них є і суттєві відмінності.

У своїй моделі Г.Алмонд виділяє аналітичні рівні (або блоки), пов’язуючи групи функцій макросистеми з діяльністю окремих інститутів, груп і навіть індивідів, включених у системну організацію як її елементи. Перший блок, так званий «рівень процесу», пов’язаний з «введенням», тобто з впливом середовища на політичну систему. Це виявляється у здійсненні політичними інститутами тих чи інших функцій, причому в динамічному, процесуальному розрізі: артикуляція інтересів (групи інтересів); агрегування інтересів (партії); вироблення політичного курсу (парламент); здійснення політики (виконавча адміністрація); арбітраж (судові органи).

Взаємодія соціального середовища з інституціональною системою, таким чином. Становить динаміку політичного процесу.

Модель політичної системи Г.Алмонда

Сполучені Штати Америки

Внутрішнє середовище

Функції системи

Соціалізація, реконструювання, комунікації

Функції процесу Функції управління

Здобування

Регулювання

Розподіл

Артикуляція Агрегування Вироблення Здійснення

Інтересів інтересів політики курсу і

політики

Видатним теоретиком політичної системи вважається також американський вчений К.Дойч, який розробив так звану її «інформаційно-кібернетичну модель» політичної системи. У своїй головній праці «Нерви управління: моделі політичної комунікації і контролю» він визначає політичну систему як мережу комунікацій і інформаційних потоків. У межах розробленого інформаційно-кібернетичного підходу К.Дойчем була здійснена смілива спроба інтерпретувати політичне життя крізь призму кібернетичного аналізу і комунікативних механізмів. На думку Дойча, уряд (як суб’єкт державного управління) мобілізує політичну систему шляхом регулювання інформаційних потоків і комунікативних взаємодій між системою і середовищем, а також окремими блоками всередині самої системи. В спрощеному варіанті, який віддзеркалює лише принциповий устрій, вона має такий вигляд:

Модель політичної системи К.Дойча

Зворотній зв’язок

Введен- Виве

ня дення

Зворотній зв’язок

У моделі політичної системи К.Дойча виділяються чотири блоки, пов’язані з різними фазами проходження інформаційно-комунікативних потоків: 1) одержання і добір інформації; 2) обробка й оцінка інформації; 3) прийняття рішень; 4) здійснення рішень із зворотнім зв’язком.

2. Політичний режим як механізм функціонування політичної системи суспільства

Внутрішню сутність тоталітарного режиму досить образно і точно охарактеризував американський політолог Р.Данієльс: «Жодна думка, жодна людина невільні від контролю держави та її органів, ніщо не вільне від опіки партії, яка стоїть при владі».

Отже, основними ознаками демократичного політичного режиму є, перш за все, визнання народу джерелом влади, її сувереном; визнання права всіх громадян на участь у формуванні органів державної влади, контроль за їхньою діяльністю, вплив на прийняття спільних для всіх рішень на засадах загального, рівного виборчого права і здійснення цього права у процедурах виборів, референдумів тощо. Ознакою демократії вважається також переважне право більшості при прийнятті рішень, чітке регламентування політичних процедур та процесів.

Висновки

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для самоконтролю

Визначить сутність і структуру політичної системи суспільства.
Охарактеризуйте функції політичної системи.
Які підсистеми входять в політичну систему і яку роль вони відіграють в її функціонуванні?
За якими критеріями можна типологізувати політичні системи суспільства?
Зробіть порівняльний аналіз моделі політичних систем Д.Істона, Г.Алмонда, К.Дойча.
Визначте конституційні засади політичної системи сучасної України.
Що означає поняття «політичний режим»?
За якими критеріями визначається типологія політичних режимів?
Здійсніть порівняльний аналіз: тоталітарного, авторитарного та демократичного політичних режимів.
Яким, на вашу думку, є політичний режим сучасної України?

ТЕМА 6. ДЕРЖАВА ЯК ПОЛІТИЧНИЙ ІНСТИТУТ

План

Природа і сутність держави. Основні теорії її походження.
Громадянське суспільство.

Рекомендовані джерела:

Основні: 1, 2, 3, 5, 6, 7.

Додаткові: 17, 19, 20, 23, 24, 26.

Інтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.

Міні-лексикон:

держава, суверенітет, форма державного правління, форма державного устрою, федерація, унітарна держава, конфедерація, президент, уряд, парламент, суд, монархія, республіка, правова держава, соціальна держава, середній клас, права людини, громадське суспільство, парламентська фракція, опозиція.

1. Природа і сутність держави. Основні теорії її походження

Центральним інститутом політичної системи суспільства є держава. В її діяльності концентрується основний зміст політики. Саме через неї, перш за все, здійснюється політична влада, управління суспільством. Висловлюючи волю народу, сучасна держава набула статусу політичного центру, з яким взаємодіють всі інші інститути політичної системи.

Структура держави.

Сучасна держава є цілісною. системою взаємопов’язаних, взаємозалежних установ. Відповідно до засадничого для сучасних демократій принципу поділу влади, в державі розрізняють інституції й установи законодавчого, виконавчого та судового урядування. Головним у колі цих інституцій і закладів державної влади є:

· глава держави;

· установа представницького законодавства – парламент;

· орган виконавчої влади – уряд;

· система органів судочинства;

· установи місцевого врядування.

Форми і функції держави

Основні ознаки унітарної держави_________________________________

⇐ Назад

Далее ⇒