Щодо формування соціальної безпеки людини та суспільства

- Створення умов для зростання соціально-економічної активності населення, застосування сучасних мотиваційних і стимулюючих механізмів високопродуктивної праці (зокрема таких, як участь працюючих у розподілі прибутків, акціонуванні підприємства, визначення розмірів зарплати через оцінку особистого внеску та ділових якостей працівника);

- Створення умов для забезпечення життєвого рівня кожної людини на основі здійснення зваженої активної політики доходів, зменшення їх диференціації, запобігання бідності, обмеження соціального розшарування населення за рівнем доходів;

- Впровадження гнучкої, динамічної системи оплати праці на основі призупинення наділення вартості робочої сили та забезпечення її випереджаючого зростання, формування її нової моделі, збільшення її частки в структурі суспільного доходу як головного джерела підвищення добробуту громадян, що ґрунтується на високій ціні робочої сили; наближення мінімальної зарплати до межі малозабезпеченості, підвищення рівня мінімальної зарплати; посилення впливу тарифної системи при визначенні зарплати; реалізація державних стандартів щодо індексації зарплати;

- Формування динамічної, гнучкої системи соціального захисту на основі розширення та поглиблення соціально-економічної бази, суспільного поля соціальної безпеки людини, посилення соціальної захищеності особи;

- Розробка та впровадження у практику нової моделі соціального страхування за всіма його видами загальнообов’язкового державного соціального страхування – пенсійного, медичного, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами на народження та поховання, на випадок безробіття, а також від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності;

- Реформування системи пенсійного забезпечення з метою закріплення в межах національної системи пенсійного забезпечення кількох самостійних систем на основі як обов’язкового, так і добровільного страхування, зокрема державної системи з обов’язковим пенсійним страхуванням, і недержавної, що функціонує на засадах добровільного страхування;

- Реформування системи соціальної допомоги, розвиток адресної допомоги на основі:

1) підвищення обґрунтованості соціальної допомоги з так званої її адресної направленості;

2) поглиблення адресної соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, у першу чергу, непрацездатних;

3) зміни системи пільг окремих категорій населення на адресну цільову допомогу;

4) розвитку мережі установ з надання соціальної допомоги;

5) розробки єдиних принципів, критеріїв у наданні різних видів соціальної допомоги;

6) поглиблення всебічного вивчення, цілісного уявлення про бідність, її критеріїв і вимірів з урахуванням світового досвіду;

7) розвитку системи життєзабезпечення та соціального обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці, створення умов для соціально-трудової реабілітації інвалідів з метою повернення їх до повноцінного життя.

- Здійснення соціальної підтримки сім’ї, жінок, дітей, молоді на основі активних форм підтримки сім’ї (додаткове навчання, перекваліфікація працівників), надання комплексної підтримки малозабезпеченим сім’ям, дотримання на практиці принципу рівності жінок і чоловіків у всіх сферах суспільного життя, створення гнучкого механізму роботи з дітьми, впровадження системи соціальної роботи з молоддю та дітьми.

- Здійснення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на основі створення належних умов для їхнього життєзабезпечення, надійної системи державних, соціальних гарантій для постраждалих осіб усіх категорій.

- Створення умов для розвитку меценатства, благодійницької діяльності (неприбуткової, некомерційної діяльності організацій та окремих осіб) як важливого засобу інвестування соціальної сфери, перетворення благодійництва окремих осіб у політику держави, від окремих акцій до системи

- Глибока структурна реформа державної житлової політики на основі створення умов для розширення, стимулювання та децентралізації житлового будівництва у різноманітних формах за рахунок різних джерел фінансування, ринку будівельних послуг, зміни структури житлового фонду, стратегії будівництва, перехід на самоокупну плату за користування житлом і комунальними послугами та адресних субсидій цих витрат окремих категорій громадян, створення сприятливого житлового середовища.

- Реформування системи охорони здоров’я населення з метою: забезпечення доступності медичної та медико-санітарної допомоги; санітарно-епідеміологічного благополуччя населення; здійснення моніторингу стану здоров’я населення; поєднання державної системи охорони здоров’я та створення ринку медичних послуг, впровадження страхової медицини.

- Захист громадян як споживачів з метою здійснення постійного й ефективного державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів; посилення контролю за додержанням вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини між громадянами як споживачами і суб’єктами господарювання; підвищення ефективності контролю за якістю товарів народного споживання, особливо продовольчих; формування та вдосконалення системи державної політики щодо захисту прав споживачів.