Оптимізація перевезень пошти
4.1. Оптимізація планів прямування пошти
Ключові положення
План прямування пошти – основний документ, що регламентує пересилання пошти між заданим вузлом (вузлом відправлення) та рештою вузлів (вузлів призначення) мережі поштового зв’язку.
У плані прямування пошти з заданого вузла мережі відбиваються:
- порядкові номери відправок;
- номери кожного з поштових маршрутів, за якими відправляється пошта;
- час відправлення кожного з поштових маршрутів;
- перелік вузлів призначення, до яких прямує пошта з кожним поштовим маршрутом;
- перелік вузлів здавання пошти на кожному з поштових маршрутів;
- час надходження пошти у кожний з вузлів здавання пошти;
- час надходження пошти у кожний з вузлів призначення;
- нормативні строки пересилання пошти між вузлом відправлення та кожним з вузлів призначення;
- число транзитних вузлів у кожному з шляхів проходження пошти.
Плани прямування пошти розробляються вищими установами поштового зв’язку для усіх підпорядкованих їм установ та розсилаються останнім як керівні документи.
Початковими даними для розробки планів прямування пошти є:
- розклади руху поштового транспорту;
- перелік вузлів, між якими прямує пошта;
- нормативи часу готовності власної пошти до відправлення у вузлах мережі;
- нормативи часу доставляння пошти, що надійшла, у вузлах мережі;
- нормативи часу перевантаження транзитної пошти у вузлах мережі;
- вузол відправлення;
- час початку формування плану прямування пошти.
Плани прямування пошти повинні бути оптимальними за відповідними критеріями.
Критерієм оптимальності плану прямування легкої пошти (письмова кореспонденція, поштові перекази, дрібні пакети, бандеролі) є досягнення мінімальних нормативних строків її пересилання між вузлами мережі незалежно від кількості проміжних транзитних вузлів.
Критерієм оптимальності плану прямування важкої пошти (посилки, газетні пачки) є досягнення мінімуму кількості проміжних транзитних вузлів у шляхах її пересилання, що відповідає мінімуму трудових витрат, пов’язаних з пересиланням цієї пошти.
Оскільки критерії оптимальності планів прямування легкої та важкої пошти не співпадають, плани прямування легкої та важкої пошти також, як правило, не співпадають, внаслідок чого розробка цих планів провадиться окремо для легкої та важкої пошти.
Мережа перевезень пошти являє собою мережу зі змінною структурою, яка подана розкладами руху поштового транспорту. Зв’язок між заданим вузлом відправлення та будь-якими вузлами призначення за допомогою того чи іншого поштового маршруту існує лише у момент відправлення поштового транспорту і повторюється при його щоденному курсуванні лише через 24 години.
Оскільки мінімальним інтервалом часу відправлення поштового транспорту з будь-якого вузла є одна хвилина, принципово можливі 24 ´ 60 = 1440 станів мережі перевезень, для кожного з яких може існувати свій оптимальній план прямування пошти. Для зменшення витрат часу на розробку планів прямування пошти добу розбивають на кілька інтервалів часу (частіше за все на 24, 12, 8 або 6 інтервалів відповідно по 1, 2, 3 або 4 години), в кожному з яких розробляють по одному плану за станом на час початку інтервалу і з усіх одержаних планів формують об’єднаний план прямування пошти з заданого вузла відправлення.
Об’єднаний план прямування пошти у загальному випадку є оптимальним лише на моменти часу початку інтервалів, на які розбивається доба, але практично з урахуванням відносно низької частоти відправок пошти, його можна вважати оптимальним і в цілому.
Розробка планів прямування пошти провадиться, звичайно, один – два рази на рік і приурочується до змін у розкладах руху поштового транспорту.
Подання початкових даних
Часові показникиможуть подаватися у повній або неповній формах.
Повні часові показники мають вигляд трьох двозначних чисел, розділених крапками, перше з яких вказує день, друге – години, а третє - хвилини, наприклад, 01.17.30 означає 17 год. 30 хв. першого дня.
Неповні часові показники мають вигляд двох двозначних чисел, розділених крапками, перше з яких вказує години, а друге – хвилини, наприклад, 17.30 означає 17 год. 30 хв. (будь-якого дня).
Розклади рухупоштового транспорту можуть бути подані у послідовній або матричній формах.
Послідовна форма подання розкладів являє собою таблицю послідовних записів, у кожному з яких зазначені номери прямого (непарного) і зворотного (парного) маршрутів, номер вузла, через який проходить маршрут, неповного часу прибуття у ций вузол і неповного часу відправлення з цього вузла поштового транспорту на прямому та зворотному маршрутах.
У табл. 4.1 наведено приклад послідовної форми подання розкладів руху поштового транспорту.
Таблиця 4.1. Послідовна форма подання розкладів руху поштового транспорту
| Номер запису | Прямий маршрут | Вузол | Зворотний маршрут | ||||
| номер маршруту | прибуття | відправлення | номер маршруту | прибуття | відправлення | ||
| М1 | - | 08.15 | В2 | М2 | 14.25 | - | |
| М1 | 14.55 | 15.05 | В3 | М2 | 07.40 | 07.45 | |
| М1 | 00.10 | 00.15 | В1 | М2 | 22.25 | 22.35 | |
| М1 | 13.35 | 13.40 | В4 | М2 | 09.00 | 09.05 | |
| М1 | 22.30 | 22.45 | В6 | М2 | 23.55 | 00.10 | |
| М1 | 07.25 | - | В7 | М2 | - | 15.20 | |
| М3 | - | 14.00 | В1 | М4 | 21.50 | - | |
| М3 | 16.20 | 17.10 | В3 | М4 | 18.45 | 19.30 | |
| М3 | 19.15 | - | В6 | М4 | - | 16.40 | |
| М5 | - | 17.30 | В2 | М6 | 10.30 | - | |
| М5 | 19.20 | 20.00 | В3 | М6 | 07.55 | 08.40 | |
| М5 | 22.10 | - | В6 | М6 | - | 05.45 | |
| М7 | - | 15.05 | В6 | М8 | 01.25 | - | |
| М7 | 17.50 | - | В5 | М8 | - | 22.40 | |
| М9 | - | 23.00 | В7 | М10 | 13.15 | - | |
| М9 | 01.15 | 02.00 | В6 | М10 | 10.15 | 11.00 | |
| М9 | 04.35 | 05.25 | В8 | М10 | 06.55 | 07.40 | |
| М9 | 07.30 | - | В5 | М10 | - | 04.50 |
Зазначення номера зворотного маршруту необов’язкова, оскільки він може бути отриманий шляхом збільшення на одиницю номера прямого маршруту.
Матрична форма подання розкладів являє собою квадратну таблицю розміром n ´ n (n – число вузлів мережі), у кожній клітці (i, j) якої наведені записи номерів усіх маршрутів, що з’єднують вузли i та j, неповного часу відправлення поштового транспорту з вузла i та повного часу його прибуття у вузол j на кожному з цих маршрутів.
У табл. 4.2 наведено матричну форму подання розкладів руху поштового транспорту, яка відповідає прикладу послідовної форми, наведеної у табл. 4.1.
Послідовна форма подання розкладів руху поштового транспорту потребує значно меншого об’єму пам’яті, ніж матрична, оскільки інформація про прямий і зворотній поштові маршрути, які проходять через m вузлів, у послідовній формі подається в m записах, а в матричній – в m(m – 1) записах. Крім того, потрібні ще численні додаткові записи про відсутність маршрутів, що з’єднують вузли i та j.
Втім, послідовна форма подання розкладів руху поштового транспорту потребує значно більшого часу, що витрачається на пошук маршрутів, які з’єднують вузли i та j, ніж матрична, оскільки пов’язана з необхідністю проведення аналізу усіх його записів.
Таблиця 4.2. Матрична форма подання розкладів руху поштового транспорту
| Вузол відправлення | Вузол призначення | |||||||
| В1 | В2 | В3 | В4 | В5 | В6 | В7 | В8 | |
| В1 | М2, 22.35 - 02.14.25 | М2, 22.35 - 02.07.40 М3, 14.00 - 01.16.20 | М1, 00.15 - 01.13.35 | М1, 00.15 - 01.22.30 М3, 14.00 - 01.19.15 | М1, 00.15 - 02.07.25 | |||
| В2 | М1, 08.15 - 02.00.10 | М1, 08.15 - 01.14.55 М5, 17.30 - 01.19.20 | М1, 08.15 - 02.13.35 | М1, 08.15 - 02.22.30 М5, 17.30 - 01.22.10 | М1, 08.15 - 03.07.25 | |||
| В3 | М1, 15.05 - 02.00.10 М4, 19.30 - 01.21.50 | М2, 07.45 - 01.14.25 М6, 08.40 - 01.10.30 | М1, 15.05 - 02.13.35 | М1, 15.05 - 02.22.30 М3, 17.10 - 01.19.15 М5, 20.00 - 01.22.10 | М1, 15.05 - 03.07.25 | |||
| В4 | М2, 09.05 - 01.22.25 | М2, 09.05 - 02.14.25 | М2, 09.05 - 02.07.40 | М1, 13.40 - 01.22.30 | М1, 13.40 - 02.07.25 | |||
| В5 | М8, 22.40 - 02.01.25 М10,04.50-01.10.15 | М10,04.50-01.13.15 | М10,04.50-01.06.55 | |||||
| В6 | М2, 00.10 - 01.22.25 М4, 16.40 - 01.21.50 | М2, 00.10 - 02.14.25 М6, 05.45 - 01.10.30 | М2, 00.10 - 02.07.40 М4, 16.40 - 01.18.45 М6, 05.45 - 01.07.55 | М2, 00.10 - 01.09.00 | М7, 15.05 - 01.17.50 М9, 02.00 - 01.07.30 | М1, 22.45 - 02.07.25 М10,11.00-01.13.15 | М9, 02.00 - 01.04.35 | |
| В7 | М2, 15.20 - 02.22.25 | М2, 15.20 - 03.14.25 | М2, 15.20 - 03.07.40 | М2, 15.20 - 02.09.00 | М9, 23.00 - 02.07.30 | М2, 15.20 - 01.23.55 М9, 23.00 - 02.01.15 | М9, 23.00 - 02.04.35 | |
| В8 | М9, 05.25 - 01.07.30 | М10,07.40-01.10.15 | М10,07.40-01.13.15 |
Для подолання цього недоліку послідовної форми подання розкладів руху поштового транспорту вона доповнюється довідковими даними про номери записів, які відносяться до кожного з вузлів мережі.
У табл. 4.3 наведені довідкові дані про номери записів, які відповідають розкладам руху поштових маршрутів, наведених у табл. 4.1.
Таблиця 4.3. Довідкові дані
| Вузол | Номери записів |
| В1 | 3, 7 |
| В2 | 1, 10 |
| В3 | 2, 8, 11 |
| В4 | |
| В5 | 14, 18 |
| В6 | 5, 9, 12, 13, 16 |
| В7 | 6, 15 |
| В8 |
Завдяки довідковим даним замість аналізу всіх записів провадиться аналіз лише записів у межах маршрутів, які включають записи, зазначені в табл.3, наприклад, для вузла В8 записи 17, 18 (маршрут М9) і 17, 16, 15 (маршрут М10); для вузла В5 – записи 14, 13 (маршрут М8) і 18, 17, 16, 15 (маршрут М10).
Перелік вузлів, між якими прямує пошта, подається їх нумерацією, наприклад, В1, В2, В3, В4, В5, В6, В7, В8.
Нормативи часу готовностівласної пошти до відправлення у вузлах мережі задаються у повній формі і мають вид, наведений у табл. 4.4.
Таблиця 4.4. Нормативи часу готовності
| Вузол | В1 | В2 | В3 | В4 | В5 | В6 | В7 | В8 |
| Час готовності | 01.21.00 | 01.21.00 | 01.22.00 | 01.21.30 | 01.21.30 | 01.23.00 | 01.21.00 | 01.21.30 |
Нормативи часу доставлянняпошти, що надійшла, у вузлах мережі задаються у неповній формі і мають вид, наведений у табл. 4.5.
Таблиця 4.5. Нормативи часу доставляння
| Вузол | В1 | В2 | В3 | В4 | В5 | В6 | В7 | В8 |
| Час доставляння | 09.00 | 09.00 | 08.30 | 09.00 | 09.30 | 08.00 | 08.30 | 09.00 |
При надходженні пошти не пізніше наведених у табл. 4 нормативів вона доставляється в день надходження, у протилежному випадку – наступного дня.
Нормативи часу перевантаженнятранзитної пошти у вузлах мережі задаються у неповній формі і мають вид, наведений у табл. 4.6.
Таблиця 4.6. Нормативи часу перевантаження
| Вузол | В1 | В2 | В3 | В4 | В5 | В6 | В7 | В8 |
| Час перевантаження | 02.00 | 02.00 | 02.00 | 01.00 | 01.30 | 03.00 | 02.00 | 01.00 |
Час готовності транзитної пошти до відправлення обчислюється як сума повного часу прибуття цієї пошти у даний вузол та неповного часу її перевантаження в цьому вузлі.
Вузол відправленнязадається своїм номером, наприклад, В2.
Час початку формування планів прямування пошти задається значеннями повних часових показників початку інтервалів, на які розбивається доба, починаючи з повного часу готовності власної пошти вузла до відправлення.
У табл. 4.7 наведено приклади значень часу початку формування планів прямування пошти з вузлів мережі, час готовності власної пошти яких до відправлення поданий у табл. 4, для 6 інтервалів по 4 години.
Таблиця 4.7. Значення часу початку формування планів прямування пошти
| Вузол | Час початку формування планів | |||||
| В1 | 01.21.00 | 02.01.00 | 02.05.00 | 02.09.00 | 02.13.00 | 02.17.00 |
| В2 | 01.21.00 | 02.01.00 | 02.05.00 | 02.09.00 | 02.13.00 | 02.17.00 |
| В3 | 01.22.00 | 02.02.00 | 02.06.00 | 02.10.00 | 02.14.00 | 02.18.00 |
| В4 | 01.21.30 | 02.01.30. | 02.05.30 | 02.09.30 | 02.13.30 | 02.17.30 |
| В5 | 01.21.30 | 02.01.30. | 02.05.30 | 02.09.30 | 02.13.30 | 02.17.30 |
| В6 | 01.23.00 | 02.03.00 | 02.07.00 | 02.11.00 | 02.15.00 | 02.19.00 |
| В7 | 01.21.00 | 02.01.00 | 02.05.00 | 02.09.00 | 02.13.00 | 02.17.00 |
| В8 | 01.21.30 | 02.01.30. | 02.05.30 | 02.09.30 | 02.13.30 | 02.17.30 |
На рис. 4.1 наведено два варіанти подання схеми перевезення пошти, що відповідає зазначеним розкладам руху поштового транспорту (а – з позначенням номерів поштових маршрутів на кожному з ребер графа; б – з одноразовим позначенням номерів поштових маршрутів на одному з ребер мультіграфа).
Рисунок 4.1. Подання схеми перевезення пошти
Алгоритми розробки планів прямування пошти
Структурний алгоритмрозробки планівпрямування пошти наведений на рис.4.2.
Алгоритм містить назви і порядок виконання 11 функціональних алгоритмів розробки планів прямування пошти.
Функціональний алгоритм 5 співпадає з функціональним алгоритмом 2, але виконується з відкоригованими у функціональному алгоритмі 4 нормативами часу перевантаження важкої пошти у вузлах мережі.
Функціональний алгоритм 7 співпадає з функціональним алгоритмом 3, але виконується з відкоригованими у функціональному алгоритмі 6 часовим рельєфом важкої пошти.
Функціональні алгоритми 10 і 11 співпадають, але виконуються з різними вихідними даними.
Таким чином, загальна кількість функціональних алгоритмів, що не співпадають, становить 8.
Функціональний алгоритм 1уведення початкових даних наведений на рис. 4.3.
Алгоритм містить 7 функціональних блоків, у яких виконується уведення відповідних початкових даних.
Функціональний алгоритм 2, 5формування часового рельєфу наведений на рис. 4.4.
Згідно з цим алгоритмом у вузлах мережі формуються повні часові показники, які у сукупності створюють часовий рельєф, за допомогою якого у подальшому формуються шляхи пересилання пошти між вузлами мережі.
В остаточному часовому рельєфі часовий показник вузла відправлення дорівнює повному часу початку формування плану прямування пошти, а часові показники вузлів призначення – значенням повного часу прибуття пошти у ці вузли при її пересиланні оптимальними шляхами.
Часовий рельєф разом з додатковими даними про вузли, від яких одержані повні часові показники, і маршрути, що ці вузли з’єднують, заносяться у таблицю часового рельєфу.
Алгоритм містить 11 функціональних блоків.
У блоці 1 створюється початковий часовий рельєф.
Вузлу відправлення Ві присвоюється повний часовий показник, який дорівнює повному часу початку формування плану, Ті = Т0 .
Вузлам призначення Вj ( j = 1 … n, j ¹ i ) присвоюються нескінченні повні часові показники Тj = ¥. В алгоритмі значення Тj = ¥ подаються як надмірні повні часові показники Тj = 999.99.99.
У блоці 2в розкладі рухупоштового транспорту провадиться пошук чергового маршруту Мr , який включає вузол Ві як початковий або проміжний вузол.
У блоці 3перевіряється, чи знайдено маршрут Мr. Якщо такий маршрут знайдено – виконується перехід до блоку 4, якщо “Ні” – до блоку 8.
У блоці 4 обчислюється повний час Тпр j прибуття Мr у черговий вузол j з урахуванням можливого збільшення показника дня.
Показник дня збільшується на одиницю у таких випадках:
- неповний час відправлення маршруту з вузла Ві менше неповного часу початку формування плану прямування пошти (збільшення в очікуванні відправлення);
- неповний час прибуття маршруту у черговий вузол менше неповного часу відправлення цього маршруту з попереднього вузла (збільшення на шляху);
- неповний час відправлення маршруту з будь-якого вузла менше неповного часу його прибуття у цей вузол (збільшення на зупинці);
- неповний час закінчення перевантаження пошти у будь-якому транзитному вузлі менше неповного часу прибуття маршруту в цей вузол (збільшення при перевантаженні).
У блоці 5повний час прибуття Тпр j порівнюється з повним часовим показником Тj. При Тпр j < Тj здійснюється перехід до блоку 6, при Тпр j ³ Тj – до блоку 7.
У блоці 6повний часовий показник Тj замінюється повним часовим показником Тпр j, тобто значення повного часового показника Тj (значення часового рельєфу) знижується. Водночас у таблиці часового рельєфу фіксуються значення Ві (вузла, від якого одержано значення Тj) і Мr (маршруту, який з’єднує вузли Ві і Вj).
У блоці 7 провадиться перевірка, чи усі вузли, які включені в маршрут Мr, перевірені. Якщо аналіз маршруту закінчено – здійснюється повернення до блоку 2, якщо “Ні” – до блоку 4.
У блоці 8 вузлу Ві присвоюється позначка ”перевірений“ (*) і він виключається з подальшого розглядання.
У блоці 9 серед усіх неперевірених вузлів знаходиться такий вузол Вj, у якого значення суми повного часового показника часового рельєфу Тj і неповного часу перевантаження Т пер j мінімальне.
У блоці 10значення і замінюється значенням j, тобто перевірений вузол Ві замінюється знайденим вузлом Вj, а повний часовий показник Т0 – знайденою мінімальною сумою Тj + Т пер j.
У блоці 11перевіряється умова закінчення формування часового рельєфу. Якщо одержаний повний часовий показник Т0 менше будь-якого з повних часових показників Тj,здійснюється повернення до блоку 2 і процес формування часового рельєфу повторюється, якщо “Ні” – часовий рельєф сформований і робота алгоритму закінчується.
Функціональний алгоритм 3, 7 формування шляхів пересилання пошти наведений на рис. 4.5.
Алгоритм забезпечує для кожного з вузлів призначення послідовний аналіз сформованих у функціональному алгоритмі 2, 5 даних про повні часові показники часового рельєфу, вузли, від яких одержані ці показники, і маршрути, які з’єднують зазначені вузли.
Самі шляхи пересилання пошти між вузлами Ві і Вj можна одержати, якщо зазначені дані прочитати у порядку, зворотному до їх запису.
Ділянка пам’яті, виділена для формування шляхів пересилання пошти між вузлами Ві і Вj, організується як так звана стекова або магазинна пам’ять і реалізує дисципліну обслуговування LIFO (last in – first out), або ”останнім увійшов – першим вийшов“ за аналогією з магазином гвинтівки (набій, який був закладений у магазин останнім, вистрілює першим).
В цьому алгоритмі і – номер вузла відправлення, j – номер вузла призначення, k – номер транзитного вузла, l – номер перевірного вузла.
Алгоритм містить 7 функціональних блоків.
У блоці 1фіксується перевірний вузол призначення Вl = Вj
( j = 1 … n, j ¹ i ) та обнулюється лічильник числа транзитних вузлів Sk у шляху між вузлами Ві і Вj.
У блоці 2значення лічильника числа транзитних вузлів Sk збільшується на одиницю.
У блоці 3виконується зчитування рядка l таблиці часового рельєфу.
У блоці 4фіксуються значення повного часового показника Тl, попередній вузол Вk та маршрут Мr, який з’єднує вузли Вk і Вl.
У блоці 5значення l замінюється значенням k, тобто вузол Вl замінюється вузлом Вk.
У блоці 6порівнюються значення l і i. При l ¹ i формування шляху між Вi і Вl не закінчено і виконується повернення до блоку 2, при l = i формування цього шляху закінчено і виконується перехід до блоку 7.
У блоці 7фіксується кількість транзитних вузлів Sk на шляху між вузлами Ві і Вj.
Функціональний алгоритм 4корекції нормативів часу перевантаження важкої пошти наведений на рис. 4.6 і містить один функціональний блок, в якому нормативи неповного часу перевантаження пошти у вузлах мережі доповнюються до надмірних повних нормативів шляхом збільшення перших на 100 днів.
Завдяки такому збільшенню, яке свідомо перевищує повний час пересилання пошти будь-якими реальними шляхами, забезпечується автоматичний вибір шляхів з мінімальною кількістю транзитних вузлів.
Функціональний алгоритм 6корекції часового рельєфу важкої пошти наведений на рис. 4.7 і містить один функціональний блок, в якому надмірна третя цифра повних часових показників часового рельєфу обнулюється, тобто виконується повернення до звичайних повних часових показників.
Функціональний алгоритм 8розрахунку нормативних строків пересилання пошти від вузла відправлення Ві до вузла призначення Вj
( j = 1 … n, j ¹ i ) наведений на рис. 4.8.
Алгоритм містить 5 функціональних блоків.
У блоці 1формуються початкові значення нормативних строків для легкої та важкої пошти Клп j = Dпр лп j, Квп j = Dпр вп j, тобто значення днів прибуття цієї пошти у вузол Вj.
У блоці 2неповний час прибуття легкої пошти у вузол Вj Тпр лп j порівнюється з заданим нормативом Тд j неповного часу доставляння пошти у вузлі Вj.
При Тпр лп j £ Тд j здійснюється перехід до блоку 5, при Тпр лп j > Тд j – до блоку 3.
У блоці 3значення нормативного строку пересилання легкої пошти збільшується на одиницю, оскільки при Тпр лп j > Тд j доставляння пошти, що прибула у вузол Вj, здійснюється наступного дня після дня прибуття.
У блоках 4 і 5для важкої пошти здійснюються операції, аналогічні тим, що здійснюються у блоках 2 і 3 для легкої пошти.
Функціональний алгоритм 9корекції шляхів пересилання легкої пошти наведений на рис. 4.9.
Алгоритм забезпечує заміну знайденого шляху пересилання легкої пошти від вузла відправлення Ві до вузла призначення Вj ( j= 1 … n, j ¹ i ) відповідним шляхом пересилання важкої пошти, якщо прискорення, досягнуте за рахунок збільшення кількості транзитних вузлів на шляху пересилання легкої пошти не призводить до скорочення нормативного строку її пересилання між цими вузлами.
Алгоритм містить два функціональних блоки.
У блоці 1нормативний строк пересилання легкої пошти порівнюється з нормативним строком пересилання важкої пошти між вузлами Ві і Вj.
При Клп j < Квп j робота алгоритму закінчується, тобто зберігається одержаний шлях пересилання легкої пошти.
При Клп j = Квп j здійснюється перехід до блоку 2.
У блоці 2шлях пересилання легкої пошти між вузлами Ві і Вj замінюється відповідним шляхом пересилання важкої пошти, оскільки збільшення кількості транзитних вузлів не змінює нормативного строку пересилання легкої пошти між цими вузлами.
Функціональний алгоритм 10, 11формування і друкування планів прямування пошти наведений на рис. 4.10.
Алгоритм забезпечує формування даних у порядку їх виводу на друкування.
Алгоритм містить 7 функціональних блоків.
У блоці 1здійснюється формування повної назви документу та його окремих показників.
У блоці 2виконується друкування повної назви документу та його окремих показників.
У блоці 3здійснюється упорядкування маршрутів, за якими прямує пошта, у порядку наростання неповного часу їх відправлення.
У блоці 4здійснюється упорядкування вузлів призначення, до яких прямує пошта з кожним маршрутом, у порядку зростання їх номерів.
У блоці 5здійснюється формування решти показників плану прямування пошти для кожного з вузлів призначення.
У блоці 6виконується друкування усіх показників плану прямування пошти до чергового вузла призначення. Для наочності плану в кожному черговому рядку друкуються лише ті показники, які не повторюють показників, віддрукованих раніше.
У блоці 7перевіряється, чи всі показники для усіх вузлів призначення віддруковані. Якщо “Ні” – здійснюється повернення до блоку 5, якщо “Так” – робота алгоритму закінчується.
Початок
1. Уведення початкових даних
2. Формування часового рельєфу легкої пошти
3. Формування шляхів пересилання легкої пошти
4. Корекція нормативів часу перевантаження
важкої пошти у вузлах мережі
5. Формування часового рельєфу важкої пошти
6. Корекція часового рельєфу важкої пошти
7. Формування шляхів пересилання важкої пошти
8. Розрахунок нормативних строків
пересилання пошти
9. Корекція шляхів пересилання легкої пошти
10. Формування і друкування
плану прямування легкої пошти
11. Формування і друкування
плану прямування важкої пошти
Кінець
Рисунок 4.2. Структурний алгоритм розробки планів прямування пошти
Початок
1. Уведення переліку вузлів мережі
2. Уведення розкладів руху
поштового транспорту
3. Уведення нормативів часу готовності
пошти до відправлення у вузлах мережі
4. Уведення нормативів часу доставляння
пошти в день прибуття у вузлах мережі
5. Уведення нормативів часу перевантаження
пошти у вузлах мережі
6. Уведення номера вузла відправлення
7. Уведення часу початку формування
плану прямування пошти
Кінець
Рисунок 4.3. Функціональний алгоритм 1 уведення початкових даних
Початок
1. Присвоєння вузлу відправлення Ві повного часового показника
Ті = Т0, присвоєння вузлам призначення Вj ( j = 1 … n, j ¹ i )
надмірних повних часових показників Тj = 999.99.99
 |  |
2. Пошук в розкладі руху поштового транспорту маршруту Мr,
в який вузол Ві входить як початковий або проміжний вузол
Ні
3. Маршрут Мr знайдений
Так
4. Обчислення повного часу Тпр j прибуття Мr у черговий вузол Вj
Ні
5. Тпр j < Тj
Так
6. Тj = Тпр j . Запис Тj , Мr та Ві
Ні Так
7. Маршрут Мr проаналізований
8. Присвоєння вузлу Ві позначки ”перевірений“ (*)
9. Пошук серед неперевірених вузлів вузла Вj,
у якого Тj + Тпер j = min
10. і = j, Т0 = Тj + Тпер j
Ні
11. Т0 ³ Тj ( j = 1 … n)
Так
Кінець
Рисунок 4.4. Функціональний алгоритм 2, 5 формування часового рельєфу
Початок
1. l = j ( j = 1 ... n, j ¹ i ),
Sk = 0
 |  |
2. Sk = Sk + 1
| |  |
3. Зчитування рядка l
таблиці часового рельєфу
4. Запис номера маршруту Мr,
запис номера попереднього вузла Вk,
запис часового показника Тl
5. l = k
Ні
6. l = і
Так
7. Запис Sk
Кінець
Рисунок 4.5. Функціональний алгоритм 3, 7 формування шляхів
пересилання пошти
Початок
1. Збільшення нормативів часу перевантаження
пошти у вузлах мережі на 100.00.00
Кінець
Рисунок 4.6.Функціональний алгоритм 4 корекції нормативів часу
перевантаження важкої пошти
Початок
1. Обнулення старшої (третьої) цифри Dвп j в остаточній
таблиці часового рельєфу важкої пошти
Кінець
Рисунок 4.7. Функціональний алгоритм 6 корекції часового рельєфу
важкої пошти
Початок
1. Формування попередніх значень нормативних
строків пересилання пошти від вузла
відправлення Ві до вузла призначення Вj
( j = 1 ... n, j ¹ i )
Клп j = Dпр лп j, Квп j = Dпр вп j
Так
2. tлп j £ tд j
Ні
3. Клп j = Клп j + 1
Так
4. tвп j £ tд j
Ні
5. Квп j = Квп j + 1
Кінець
Рисунок 4.8. Функціональний алгоритм 8 розрахунку нормативних строків
пересилання пошти
Початок
Так
1. Клп j < Квп j
Ні 
2. Заміна шляху пересилання легкої пошти
від вузла відправлення Ві до вузла призначення
Вj ( j = 1 ... n, j ¹ i ) відповідним шляхом
пересилання важкої пошти
Кінець
Рисунок 4.9.Функціональний алгоритм 9 корекції шляхів пересилання
легкої пошти
Початок
1. Формування повної назви документа
та його окремих показників
2. Друкування повної назви
документа та його окремих
показників
3. Упорядкування маршрутів, з якими
прямує пошта, у порядку збільшення
часу відправлення
4. Упорядкування вузлів, у які прямує
пошта з упорядкованими маршрутами,
у порядку збільшення номерів вузлів
5. Формування показників плану
прямування пошти для чергового
вузла призначення
6. Друкування неповторних
показників плану прямування
пошти для чергового вузла
призначення
Ні 7. Показники
для всіх вузлів призначення
віддруковані
Так
Кінець
Рисунок 4.10. Функціональний алгоритм 10, 11 формування і друкування
планів прямування пошти
Приклад розробки планів прямування пошти
Структурний алгоритм планів прямування пошти (рис.4.2) визначає послідовність функціональних алгоритмів.
Уведення початкових даних провадиться згідно з функціональним алгоритмом 1 (рис. 4.3).
Перелік вузлів, між якими прямує пошта: В1, В2, В3, В4, В5, В6, В7, В8.
Розклади руху поштового транспорту наведені в табл. 4.1, табл. 4.3 (послідовна форма) або в табл. 4.2 (матрична форма).
Нормативи часу готовності власної пошти до відправлення у вузлах мережі наведено в табл. 4.4.
Нормативи часу доставляння пошти, що надійшла, у вузлах мережі наведені в табл. 4.5.
Нормативи часу перевантаження транзитної пошти у вузлах мережі наведено в табл. 4.6.
Вузол відправлення: В2.
Час початку формування плану прямування пошти: 02.01.00.
Формування часового рельєфу легкої пошти провадиться згідно з функціональним алгоритмом 2, 5 (рис. 4.4).
Послідовність результатів, які одержано на кожному кроці роботи алгоритму, наведено у табл. 4.8…4.13 (Вi – вузол відправлення, Вj – вузол призначення, Вl – будь-який вузол, * – позначка вузла ”перевірений“, Тl – повний часовий показник часового рельєфу вузла Вl, В k – вузол, від якого одержаний часовий показник Тl, Мr – поштовий маршрут, що з’єднує вузли Вl і Вk).
|
|
| Крок 0: початковий | Крок 1: В2, Т0 = 02.01.00 | ||||||||
| Вl | * | Тl | Мr | Вk | Вl | * | Тl | Мr | Вk |
| В1 | 999.99.99 | В1 | 03.00.10 | М1 | В2 | ||||
| В2 | 02.01.00 | В2 | * | 02.01.00 | |||||
| В3 | 999.99.99 | В3 | 02.14.55 | М1 | В2 | ||||
| В4 | 999.99.99 | В4 | 03.13.35 | М1 | В2 | ||||
| В5 | 999.99.99 | В5 | 999.99.99 | ||||||
| В6 | 999.99.99 | В6 | 02.22.10 | М5 | В2 | ||||
| В7 | 999.99.99 | В7 | 04.07.25 | М1 | В2 | ||||
| В8 | 999.99.99 | В8 | 999.99.99 |
|
|
| Крок 2: В3, Т0 = 02.16.55 | Крок 3: В6, Т0 = 02.22.15 | ||||||||
| Вl | * | Тl | Мr | Вk | Вl | * | Тl | Мr | Вk |
| В1 | 02.21.50 | М4 | В3 | В1 | 02.21.50 | М4 | В3 | ||
| В2 | * | 02.01.00 | В2 | * | 02.01.00 | ||||
| В3 | * | 02.14.55 | М1 | В2 | В3 | * | 02.14.55 | М1 | В2 |
| В4 | 03.13.35 | М1 | В2 | В4 | 03.09.00 | М2 | В6 | ||
| В5 | 999.99.99 | В5 | 03.07.30 | М9 | В6 | ||||
| В6 | 02.19.15 | М3 | В3 | В6 | * | 02.19.15 | М3 | В3 | |
| В7 | 04.07.25 | М1 | В2 | В7 | 03.07.25 | М1 | В6 | ||
| В8 | 999.99.99 | В8 | 03.04.35 | М9 | В6 |
|
|