Мал. 17. Стосунки в діапазоні екологічної толерантності

Серед абіотичних факторів найважливішу роль відіграють космічні, геліо- й геофізичні фактори. Вплив Сонця на здоров’я людини було помічено ще в глибоку давнину. Сьогодні відомо, що вплив Сонця пов’язаний передусім з 11- річним циклом сонячної активності, підвищенням якої спричинює збурення магнітосфери та іоносфери. У роки підвищеної сонячної активності або коли відбуваються магнітні бурі, частішають випадки порушення діяльності серцево-судинної та нервової системи, психіки й поведінки. Сплески сонячної активності призводить, з одного боку, до ослаблення імунітету, з іншого – до підвищення агресивності патогенів і природних носіїв інфекцій. Отже зростає ймовірність інфекційних захворювань, у тому числі тих, що мають характер епідемій, зокрема грипу, холери, дизентерії.

Ультрафіолетове випромінювання у невеликих дозах є корисним для людини, воно справляє антисептичну й бактеріостатичну дію, запобігає запальним процесам, пригнічує розвиток хвороботворних грибів, що викликають захворювання шкіри – дерматомікози. Але надмірне опромінення підвищує ймовірність розвитку злоякісних утворень – раку, саркоми, лейкозу.

З кліматичних й метеорологічних факторів на людину найбільшою мірою впливають температура, відносна вологість повітря й атмосферний тиск. Із кліматичними факторами тісно пов’язані функціональний стан і захисні реакції організму, а також мотивація поведінки.

За надміру високої температури пригнічується фізична активність людей, збільшується ймовірність захворювань серцево-судинної системи й нирок.

Низька температура сприяє розвиткові запалення органів дихання та ревматизму. Вважають, що низька температура й відносна вологість повітря, менша за 50%, сприяють виживанню й порушенню вірусу грипу. Особливо небезпечні раптові коливання температури вони спричиняють порушення діяльності серцево-судинної системи, психічні розлади.

Зміни атмосферного тиску позначаються на стані здоров’я насамперед тих людей, які хворі на артрити й артрози (захворювання, що супроводжуються болями в суглобах та зміною їхньої форми). Один із проявів впливу атмосферного тиску – гірська хвороба. На висоті приблизно 3000 м в деяких людей з’являється задишка, підвищується серцебиття, іноді людина непритомніє.

Захворювання, пов’язані з регіональними едафічними (ґрунтовими), гідрологічними чи епідеміологічними особливостями, дістали назву ендемічних хвороб (тобто властивих певним регіонам). Дефіцит воду в воді, продуктах харчування спричинює захворювання щитоподібної залози, нестача кальцію – ломкість кісток, нестача кобальту чи заліза – недокрів’я .надлишок тих чи інших елементів також небезпечний. Так, надлишок бору спричинює захворювання органів травлення та пневмонію. Через нестачу фтору виникає карієс.

У багатьох випадках кілька факторів, кожний з яких перебуває в зоні песимуму, впливають комплексно. Так, низький вміст кальцію в поєднанні з надлишком заліза, стронцію, свинцю та цинку спричинює деформацію кісток, порушення формування хрящів, викривлення хребта.

До найважливіших біотичних факторів, які впливають на здоров’я людини, належать ті з них, що визначають санітарно-епідеміологічну ситуацію. Згідно з ученням про природні осередки інфекцій, збудники багатьох хвороб зберігаються в довкіллі через їх розвиток у диких тваринах. Наприклад, збудник туляремії може передаватися від покоління до покоління у популяціях норки, а за сприятливих умов заразити людину. Природні осередки інфекцій пов’язані з певними біогеоценозами, й у цих біогеоценозах збудники, переносники й тварини-хазяї еволюціонують разом, пристосовуючись одне до одного. При цьому збудник зазвичай не знищує хазяїна.

У природі хвороботворні організми відіграють дуже важливу роль обмежувачів надмірного розвитку популяцій. Людина до останніх двох століть не була винятком. Це епідемії чуми, холери, які призвели до зменшення чисельності в деяких густозаселених регіонах світу. Завдяки розвитку в 17-19 ст. гігієни й медицини ймовірність епідемій знизилася, але біологічний фактор діє. Трапляються спалахи туляремії, холери, гепатиту, не ліквідовані осередки малярії, поширюються венеричні захворювання, наприклад СНІД.