Функціональний підхід до класифікації іміджу
1) Дзеркальний (характерний нашому уявленню про себе).
2) Поточний (характерний для погляду збоку).
3) Бажаний (те, до чого прагнемо).
4) Корпоративний (імідж організації).
5) Множинний (в чомусь позитивний, в чомусь негативний).
6) Негативний.
Стратегії міфодизайну
1.Ознаки, які створюють міфологічний текст іміджу лідера:
А) Невизначеність.
Б) Наявність чогось особливого, що відхиляється.
В) Амбівалентність – пульсація між двох полюсів. Ритм реалізується при переключенні з пересказаного на недоказане, з історії на сучасність, з недосяжно високого на суто людське, з загрозливого на близьке та рідне.
Г) Емоційна насиченість.
Д) Орієнтація на міфологічну нішу масової свідомості.
2. Метод вербальної міфологізації особистості І.Ю.Черепанової:
а) побутова біографії особистості у вигляді ауто-метафори (казка, поема, билина, байка), якій особистість надає перевагу;
б) покращення отриманого тексту за допомогою комп'ютерних програм ( "Діатон", "ВААЛ") для підвищення його сугестивних чи стильових характеристик;
в)використання отриманого тексту в якості стильового чи подієвого ядра в усіх текстових матеріалах про особистість (прес-релізи, офіційна біографія, пропагандистські матеріали).
3. Створення міфа про особистість за зразком казки (див." Морфологія казки" В. Я. Пропп).
Структура казки та 31 функція дійових осіб:
а) підготовча частина: від'їзд опікуна, заборона чи її порушення, вивідування ворога, видача героя, підвох, допомога, недостача чи шкода;
б) зав'язка: посередництво, початок проти дії, відправка;
в) основна частина: перша функція того, хто дарує (іспит, питання, прохання), реакція героя, отримання чарівного засобу, пересування в інше царство, боротьба (з антагоністом, шкідником), клеймування героя, ліквідація нестачі, повернення, переслідування, спасіння;
г) завершення сюжету: невпізнане прибуття, необґрунтовані домагання несправжнього героя, складне завдання, вирішення, впізнавання, виявлення несправжнього героя, транс фігурація (нове обличчя героя), покарання, весілля, коронування.
Дійові особи: царівна, відправитель, герой, несправжній герой, антагоніст, той хто дарує, помічник.
Основною стратегією побудови іміджу є позиціювання. Тобто визначення, для кого і чому даний об’єкт може бути зацікавлений у його виборі. Позиціювання – це пересування об’єкта, який цікавить, до позитивного чи негативного полюсу в залежності від завдання.
Стратегії іміджу
1. Стратегія універсального іміджу. Формується на основі соціальних стереотипів і колективних образів. Мета – досягнення популярності та масового визнання. Цей імідж важливий для політиків, акторів, телеведучих, крупних керівників.
2. Стратегія цільового іміджу. Основні кроки:
- уточнення іміджевих цілей;
- ідентифікація імідж-аудиторії;
- складання її точного портрета;
- виявлення власних ресурсів;
- визначити щодо враження яке я хочу справити;
- опис іміджу;
- апробація створеного іміджу;
- корекція іміджу;
- реалізація.
3. Стратегія "креативного вибуху". Такий імідж націлений на самореалізацію, не прагне відповідати чеканням. Він звертає на себе увагу та добре запам’ятовується.
Глибинні характеристики іміджу:
- еталонність (втілення домінуючих соціальних цінностей і настановлень);
- експресивність (емоційність, яскравість, динамічність);
- близькість (доступність образа, його здатність викликати відчуття свого);
- архетипічність (відображення древніх уявлень);
- домінантність (здатність викликати бажання підкоритися, наслідувати);
- сексуальність (чуттєвість, привабливість, здатність викликати збудження);
- агресивність (здатність викликати гнів чи страх) [Змановская Е.В. Руководство по управлению личным имиджем. "Речь" СПб., – 2005. – 142 с.]
| Іміджеві | |
| Цілі | Якості |
| Притягувати увагу, виділятись | Яскравість |
| Викликати відчуття однозначності, простоти, близькості | Зрозумілість |
| Викликати почуття довіри та симпатії | Позитивність |
| Викликати відчуття значущості та спонукати до дії | Впливовість |
| Стати впізнаваним і звичним | Популярність |
| Стати природнім | Органічність |
Яскравість досягається через незвичну зовнішність, оригінальність поведінки, фізичну красу, яскравість ідей, виразність мовлення.
Зрозумілість викликає почуття безпеки.
Позитивність виникає завдяки таким почуттям, як інтерес, повага, любов.
Впливовість іміджа означає, що він збуджує сильні почуття, асоціюється з силою та значущістю, сприяє змінам.
Популярність досягається через посилення привабливості; збільшення кількості появи перед імідж-аудиторією; позиціювання переваг і відмінностей; застосування деталей зовнішності, які запам’ятовуються; епатаж.
Органічність залежить від міри відповідності прототипу.
Тезаурус до теми № 2
Груповим іміджем чи іміджем соціальної групи, називається узагальнений образ соціальної групи, який розділяється представниками іншої соціальної групи. В якості своїх змістових елементів груповий імідж включає уявлення про типового представника даної соціальної групи, включаючи такі параметри особистості, як темперамент, характер, особистісні характеристики. На основі групового іміджу формуються чекання відносно поведінки представників відповідної групи, він є визначальним в оцінці їх поведінки.
Під корпоративним іміджем розуміється такий символічний образ організації, який створюється у процесі S – S взаємодії, в складі якого є елементи, що провокують сприйняття даної організації як суб’єкта.
Предметний імідж це такий символічний образ неживого об’єкта, який створюється у процесі S – O взаємодії і провокує сприйняття даної речі чи об’єкта як суб’єкта. Основний механізм – персоніфікація.