Методи опитування –інтерв’ю, бесіда
Дуже часто виникає необхідність у даних, які не можна отримати за допомогою спостереження та експерименту. Такі дані надають методи опитування.
Методи опитування поділяються на:
· Очне опитування – інтерв’ю;
· Заочне опитування – анкетування.
Ці методи використовуються після формування гіпотези та складання плану дослідження. Інтерв’ю використовують, як правило, після анкетування, а вони обидва використовуються після експерименту.
Розглянемо найпоширеніші різновиди інтерв'ю, які використовуються у практиці психологічних досліджень. За кількістю опитаних і метою дослідження інтерв'ю поділяються на індивідуальні, групові та масові.
Індивідуальні інтерв 'ю, як правило, є вільними, нестандартизованими. Головна їх мета — вивчення особистісних характеристик даної особистості. Цей вид інтерв'ю поділяють на клінічні, глибинні, фокусовані. Клінічні інтерв'ю спрямовані на виявлення акцентуацій особистості, пошук стресогенних чинників, причин негативних психічних станів тощо. Глибинні інтерв'ю — на з'ясування подій і переживань опитуваного в минулому, що знаходиться в глибинах його пам'яті. Фокусоване інтерв'ю концентрує увагу опитуваного на конкретній життєвій події, проблемі, які мають для нього значення.
Групові інтерв'ю проводяться одночасно з усією групою, у напіввільній формі, передбачають проведення групової дискусії з певного кола питань. Індивідуальні думки членів групи при висловлюванні їх у групі можуть бути значно викривлені в силу конформізму, групової солідарності, під впливом лідера тощо. Тому доцільним є поєднання індивідуального та групового інтерв'ю.
Масові інтерв'ю призначені для дослідження масових явищ; громадської думки, настроїв, соціальної напруженості тощо. Е.Ноель визначає такий вид інтерв'ю як „усне стандартизоване опитування людей, відібраних за статистичною ознакою", заздалегідь запрограмоване до деталей опитування „за схемою", хоча для самих опитуваних воно може сприйматися як „жива, приватна і досить невимушена в силу анонімності бесіда". Масове інтерв'ю максимально формалізоване. Стандартизація стосується не тільки послідовності і формулювання запитань, але й можливих варіантів відповідей.
Груповий метод роботи з соромливими дітьми - найкращий спосіб домогтися бажаного результату. Він дає змогу змоделювати різні ситуації, пов'язані з контактом коїться з іншими людьми, із можливістю проявити себе публіці, у досить безпечної обстановці, і тим самим отримати позитивний досвід минулого і цим скоригувати самооцінку [22, з. 99].
На жаль, соромливих дітей значна частина. І це є причиною, щоб розповідати довго й з цього працювати. Ігри й вправи, зорієнтовані особливості соромливих дітей й проведених групи, можуть зробити істотну допомогу таким дітям.
Гра «Режисер» дозволить соромливому дитині управляти іншими дітьми, брати відповідальність він, перебувати у ситуації, коли необхідно імпровізувати і постійно іншими. Для постановкимини-спектакля у разі можна взяти будь-яку коротку казку, байку чи вірш, надавши права вибору самому «режисеру». Він також розподіляє ролі серед однолітків. Отже, спектакль стає його дітищем.
Під час гри «Виставка» кожен із дітей подає себе фотографом, яка має відкрилася авторська виставка фотографій. У процесі гри діти перераховують фотографії (бажано щонайменше трьох), у яких нібито відбиті важливі автора події або людина. З названих фотографій дитина вибирає найцікавішу чи значиму нього і докладно її описує: що зображено на фотографії і чому саме такий епізод зацікавив «автора». У процесі на цю гру кожен дитина повинна казати про важливих йому моментах. Важливе умова у своїй — увагу «відвідувачів виставки», які вправі за бажання запитувати. Отже, дитина має можливість досить тривалий час перебувати у центрі уваги. Для вибавлення від сором'язливості в дітей віком це необхідно
Сором'язливість - явище дуже поширене, особливо в підлітковому віці. Це пов'язано з фізіологічним змінами, що відбуваються в цьому віці, особливостями формування особистості, становлення «Я-концепції», динаміки самооцінки. На думку багатьох дослідників у підлітковому віці сором'язливість більше спостерігається у дівчаток ніж у хлопчиків. Так наприклад, Зімбардо наводить дані, які свідчать про те, що в підлітковому віці сором'язливості схильні більше дівчинки, ніж хлопчики. Хлопчики і дівчатка схильні оцінювати себе приблизно однаково. Мета нашого дослідження встановити кому більше властива сором'язливість у підлітковому віці: дівчаткам або хлопчикам, а так само вивчення особливостей перебігу цього явища у підлітків обох статей.
Для вивчення сором'язливості в підлітковому віці була обрана Стенфордський опитувальник сором'язливості. Методика наведена в книзі: Зімбардо Ф. Сором'язливість (що це таке і як з нею справлятися). Експериментальну вибірку склали діти дитячого садка. Експериментальна вибірка склала 12 осіб: дівчаток 5 та 7 хлопчиків. Інтерв’ю складається з таких питань як, «чи вважаєте ви працю лікаря потрібною?», «Чому ви обрали саме цю професію?», «Що саме вам подобається в цій професії?», «Чи хотілиб ви змінити професію?», «Які причини для цього існують?» Питання даної методики дають можливість найбільш повно вивчити прояв сором'язливості дівчаток і хлопчиків, типи людей, що викликають сором'язливість у підлітків, причини сором'язливості.