Семінар: Політична культура суспільства

Основні поняття:політична культура, політична психологія, політичні почуття, політичні знання.

 

1. Політична культура та її роль у політичному житті суспільства.

2. Основні типи політичної культури, політичні культури.

3. Проблеми становлення та розвитку політичної культури в Україні.

Теми рефератів:

1. Політична культура молоді.

2. Особливості політичної культури українського суспільства у період розбудови незалежної держави.

Завдання для індивідуальної роботи

1. Визначити особливості політичної культури українського суспільства.

2. Визначити особливості політичної свідомості українського суспільства. Підготувати повідомлення.

Питання для самостійного вивчення

1. Політична свідомість, її структура та основні рівні.

2. Місце і роль політичної культури в загальній системі культури.

Запитання для самоперевірки та самоконтролю

1. Що таке політична культура?

2. Назвіть основні функції політичної культури.

3. У чому полягає корінна відмінність між демократичною політичною культурою та тоталітарною?

4. Які фактори впливають на формування політичної культури суспільства?

5. Чим характерна молодіжна субкультура?

6. У чому матеріалізується політична культура суспільства?

7. Назвіть основні риси політичної культури українського народу.

8. У чому полягають особливості функціонування і розвитку політичної культури в сучасній Україні?

Література:

1. Семків О.І. Політологія. –Л.: 1993, 2 видання Л.: -Світ, 1994. –Розд.5, ч.3; розд. 10.

2. Дзюбко І.С. Політологія. Курс лекцій. –К.: Наука, 1993. –Лекція № 19.

3. Політологія: Підручник. /за ред. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. –К.: Вища школа, 1998.

4. Політологія: Посібник для студентів вузів./за ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. –К.: Вид. центр “Академія”, 1998.

5. Брегеда А.Ю. Основи політології. –К.: Вид. КНЕУ, 1997. –С. 202-219.

6. Бебик В.М.. Ребкало В.А. Політична культура сучасної молоді. – К., 1996.

7. Лісовий В.С. Феномен української культури: методологічні засади осмислення. –К., 1996.

8. Потульницький В.А. Липинський В. — проблеми політичної культури.// Останній гетьман. – К., 1993.

 

ТЕМА 2.6 Світовий політичний процес.

Єдність і різноманітність сучасного світу. Загроза кризи цивілізації і загальнолюдські цінності. Глобальні проблеми: їх сутність та походження. Загострення глобальних проблем. Насильство як феномен реальної дійсності: агресії, війни, міжнародні і регіональні конфлікти, тероризм, політичний екстремізм, їх причини, сутність, створення системи міжнародної безпеки. Екологічна проблема в зв’язку з глобальними проблемами. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища. Сировинна та енергетична криза: шляхи подолання. Подолання відсталості і забезпечення економічного росту. Світова демографічна та продовольча ситуація: сутність та передумови вирішення.

Глобальні проблеми сучасності і співробітництво держав і народів у ході їх вирішення. Місце України у вирішенні глобальних проблем.

План лекції:

1. Глобальні політичні проблеми цивілізації до і після краху комуністичної системи.

2. Вплив глобальних проблем сучасності на політичні реалії України.

3. Роль міжнародних організацій у площині загострення ризиків і небезпек для цивілізації.

4. Перспективи цивілізаційної уніфікації зі зникненням біполярного протистояння.

5. Сутність та основні складові нового політичного мислення.

Семінар Сучасна глобалістика

Основні поняття:цивілізаційна криза, глобальні проблеми, глобалістика, загальнолюдські цінності, міжнародна політика, міжнародне співробітництво.

План

1.Глобальні проблеми: їх сутність та походження.

2.Політичні конфлікти, як форма прояву глобальних проблем.

3.Міжнародне співробітництво, як засіб розв'язання глобальних проблем.

4.Україна, як суб'єкт міжнародних відносин.

Проблемні ситуації

1. Яка з трьох моделей нового світового порядку (монополярна, біполярна, багатополярна) є найбільш прийнятною з погляду зору забезпечення виживання людства і чому?

2. Яка з моделей „нового світового порядку" має найбільші шанси бути реалізованою на практиці? Відповідь обгрунтуйте.

3. Який вектор української зовнішньої політики (євроатлантичний чи євразійський) є прийнятнішим з огляду на історичне минуле України та її сучасні проблеми? Відповідь аргументуйте.

Теми рефератів:

1.Політичні аспекти глобальних проблем людства.

 

Питання для самостійного вивчення

1.Єдність та різноманітність сучасного світу.

2.Загострення глобальних проблем на сучасному етапі розвитку людства.

Завдання для самоперевірки та самоконтролю

1. Розкрити зміст понять „глобалізація" та „інтернаціоналізація" суспільного життя. Як вони різняться між собою?

2. Вкажіть на зв'язок між соціально-економічними та глобальними проблемами сучасності.

3. Ваше ставлення до ідеї „планетарної свідомості".

4. Що призвело до виникнення глобальних проблем людства?

5. Чи впливає і яким чином рівень політичної культури на розв'язання глобальних проблем?

6. Яка роль відводиться політиці у розв'язанні глобальних проблем?

7.Які форми прояву глобальних проблем у політиці Ви знаєте ? Які вектори є пріоритетними в зовнішньополітичній діяльності України?

Література:

1. Семків О.І. Політологія. –Л.: 1993, 2 видання Л.: -Світ, 1994. –Розд. 9.

2. Дзюбко І.С. Політологія. Курс лекцій. –К.: Наука, 1993. –Лекція № 18.

3. Політологія: Підручник. /за ред. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. –К.: Вища школа, 1998.

4. Політологія: Посібник для студентів вузів./за ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. –К.: Вид. центр “Академія”, 1998.

5. Брегеда А.Ю. Основи політології. –К.: Вид. КНЕУ, 1997. –С. 283-305.

6. Шахнозаров К.Х. Грядущий миропорядок. -М., -1991.

7. Косов Ю. В поисках стратегии выживания: анализ конценции глобального развития. - С-Пб., - 1991.

8. Бжезинський З. Україна має стати європейською державою. // Сучасність. - 1992. - №9.

9. Парахонський Б. Національні інтереси України та система їх пріорітетів // Розбудова держави. - 1993. -№6.

 


Тематика рефератів:

1. Роль, зміст та особливості політики в сучасних умовах.

2. Значення політології як науки та її місце серед інших суспільних наук.

3. Особливості політичних поглядів Платона та Арістотеля.

4. Макіавелізм як політична доктрина.

5. М.Вебер про політику та управління.

6. Д.Локк – засновник політичної ідеології лібералізму.

7. Марксизм про політику та державу.

8. Державотворчі процеси та політичні цінності Запорізької Січі.

9. Пилип Орлик та його “Конституція”.

10. Політичні документи Української Народної Республіки.

11. Державний суверенітет – умова національного відродження України.

12. Соціально-психологічні особливості розвитку політичної культури українського народу в період побудови незалежної держави.

13. Громадянська культура як відображення громадянського суспільства.

14. Моральні аспекти політичної культури.

15. Проблема легітимності політичної системи та державності в перехідних суспільствах.

16. Особливості формування та діяльності політичних партій України.

17. Проблема становлення і розвитку української нації.

18. Міжнаціональні конфлікти: причини виникнення та шляхи подолання.

19. Молодіжний фактор у національній політиці.

20. Політичне лідерство і культ особи.

21. Політичний портрет одного з лідерів (по бажанню).

22. Глобальні проблеми в світовій політиці.

23. Новий світовий порядок: причини та шляхи формування.

24. Проблеми та особливості включення молоді в політику.

25. Сучасні теорії політичної соціалізації.

26. Декларація прав людини та її реалізація в сучасному світі.

27. Демократія в теорії та сучасній політичній практиці.

28. Авторитет і влада.

29. Вимога науковості політики і мораль.

30. Політика – активний стимулятор розвитку моральної свідомості.

31. Природа аморальності в політиці.

 


Методи оцінювання та розподіл балів

за модульно-рейтинговою системою

Результати навчальної діяльності студентів оцінюється за допомогою двох модульних кредитів протягом семестру. Оцінювання здійснюється методами індивідуального усного опитування, тестування, перевірки рефератів, доповідей, конспектів матеріалу, визначеного для самостійної роботи студентів.

1 модуль – 30 балів

Перший модуль складається із змістового модулю № 1 (теми 1.1-1.5), що дорівнює 30 балам.

2 модуль – 30 балів

Другий модуль складається із змістового модулю № 2 (теми 2.1-2.6), що дорівнює 30 балам. Таблиця розподілу балів за темами додається.

Кожен змістовий модуль включає поточний контроль знань студентів за темами відповідного змістового модулю та проведення контрольного заходу (проміжний контроль).

Поточний контроль за кожною темою передбачає оцінювання:

активність на семінарських заняттях;

виконання самостійної роботи (конспектування тем, що виносяться на самостійне опрацювання, написання рефератів, доповідей, наукових робіт).

Максимальна кількість балів за видами робіт встановлюється залежно від визначеної максимальної кількості балів за відповідну тему в межах змістового модуля.

Усі види самостійних робіт здаються студентами лише в межах часу, відведеного на змістовий модуль. За несвоєчасне виконання завдань студентом кількість запланованих балів може бути зменшена.

Критерії оцінювання окремих видів роботи студентів за темами змістових модулів.

Активність на семінарських заняттях. Семінарські заняття – ефективна форма закріплення та поглиблення знань студентів з теоретичного матеріалу, набутого під час лекційних занять та в результаті самостійної роботи з першоджерелами, науковою літературою, матеріалами преси тощо. Найвищий бал ставиться на семінарському занятті, якщо студент в повному обсязі опанував програмовий матеріал, має глибокі і міцні знання. Вільно висловлює власні судження і переконливо їх аргументує, може аналізувати політичну інформацію та робити висновки. Використовує різні джерела інформації. Вміє сприймати новий навчальний матеріал, проблему в комплексі. Рецензує та доповнює відповіді своїх товаришів. Здатний відповідно презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) політичних явищ.

Виконання самостійної роботи. Самостійна робота студента – значна частина навчального навантаження студента з дисципліни. Працюючи над відповідними темами студент поглиблює вивчення курсу, готується до модульного контролю. Все це оцінюється визначеною кількістю балів. За несвоєчасне виконання завдань кількість балів може бути зменшена.

 

Самостійна робота студента складається з:

· підготовки власних конспектів з підручників, монографій, наукових статей, політико-правових документів, хрестоматійного матеріалу та матеріалів періодичних видань;

· написання рефератів та доповідей, наукової роботи;

· складання дайджестів із поставленої проблеми;

· підготовки до модульного та підсумкового контролю;

· роботи з тестами.

 

Реферат є складовою частиною навчального процесу, під час якого студент самостійно опрацьовує матеріал з навчальної дисципліни. Метою підготовки реферату є набуття навичок самостійної роботи з першоджерелами, документами, літературними джерелами, матеріалами преси, наукової літератури.

Тему рефератів для студентів визначає викладач в індивідуальному порядку.

Орієнтовний обсяг реферату – 10-15 ст. друкованого тексту формату А-4.

Реферат обов’язково повинен включати:

складний план (3-4 питання);

зміст реферату;

список використаної літератури з посиланням у тексті (не менше 5 джерел);

оформлення згідно чинних стандартів.

Реферати на перевірку здаються у визначений викладачем термін. Методична допомога студенту з питань підготовки реферату надається викладачем на консультаціях, визначених за графіком. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за підготовку реферату, залежить від максимальної кількості балів, встановлених для відповідної теми в межах змістового модулю.

 

Доповідь – складова частина самостійної роботи студента. Мета підготовки доповіді – набуття навичок самостійної роботи з політичною літературою, науковими статтями, пресою.

Тему доповіді для студента визначає викладач в індивідуальному порядку. Орієнтовний обсяг доповіді – 5-7 сторінок друкованого тексту формату А-4.

Останній термін прийняття доповіді встановлюється викладачем відповідно до вимог навчального процесу.

За несвоєчасне виконання завдань кількість балів може бути зменшена.

Контрольний захід

Контрольний захід проводиться після кожного змістового модулю у вигляді письмової контрольної роботи. Проміжний контроль у вигляді аудиторної письмової контрольної роботи включає:

· теоретичні питання;

· тестові завдання;

· визначення основних понять, термінів.