Тема 3.2. Галицько-Волинська держава

Денна форма навчання

ЛЬВІВ – 2014

Розробники:

Сливка Ю.Ю., професор кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін, доктор історичних наук

Костишин Е.І., доцент кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін, кандидат історичних наук

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри СГД (протокол №6 від 13.01.2014 р.) як програму підготовки бакалаврів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент», складеної на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» за напрямом 6.030601 «Менеджмент», розробленої робочою групою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та затвердженої наказом Міністерством освіти і науки України від 09.02.2009 №79 з доповненнями та змінами згідно з наказами Міністерства освіти і науки України від 09.07.2009 №642, від 29.03.2010 №259, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 05.08.2011 №939 і на основі програм нормативних навчальних дисциплін і практик підготовки бакалавра галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» за напрямом 6.030601 «Менеджмент» обговореної та схваленої на засіданнях президії НМК з менеджменту і адміністрування 22.04.2009 р., протокол №22 із доповненнями та змінами.

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри СГД (протокол №6 від 13.01.2014 р.) як програму підготовки бакалаврів галузі знань 0305 “Економіка та підприємництво”, за напрямами підготовки 6.030508 “Фінанси кредит”, 6.030509 “Облік і аудит”, 6.030502 “Економічна кібернетика”, 6.030503 “Міжнародна економіка”, складеної на основі ОПП підготовки бакалавра; затвердженого Вченою радою ЛДФА від 31.08.2012 р. (протокол №1 від

31. 08.2012р.).

 

Завідувач кафедри ______________ (Сливка Ю.Ю.)

 

Заступник завідувача кафедри ______________ (Костишин Е.І.)

 

ЗМІСТ

1. Пояснювальна записка. Опис предмета навчальної дисципліни
2. Тематичний план навчальної дисципліни
3. Зміст навчальної дисципліни
4. Список рекомедованої літератури.
5. Графік розподілу навчального часу за темами навчальної дисципліни та видами навчальної роботи за ОПП
6. Календарно-тематичний план аудиторних занять
6.1. Календарно-тематичний план лекційних занять
6.2. Календарно-тематичний план семінарських занять та залікового модуля
6.3. Графік обов’язкових консультацій
7. Плани семінарських занять
7.1. Методичні рекомендації з підготовки студентів до семінарських занять
7.2. Плани семінарських занять
8. Самостійна робота студентів (СРС)
8.1. Графік виконання самостійної роботи студентів
8.2. Завдання для самостійної роботи та методичні рекомендації до їх виконання
9. Індивідуальна науково-дослідна робота студентів
9.1. Методичні вказівки до написання ІНДЗ
9.2. Тематика індивідуальних науково-дослідних завдань
10. Перелік питань, що виносяться на підсумковий контроль
11. Методи оцінювання знань студентів
11.1. Таблиця оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студентів
11.2. Система нарахування рейтингових балів та критерії оцінювання знань студентів
11.3. Шкала оцінювання успішності студента за результатами проміжного контролю за чотирибальною системою
11.4. Шкала оцінювання успішності студентів за результатами підсумкового контролю
12. Методичне забезпечення дисципліни
12.1. Методичне забезпечення дисципліни “Історія України”
12.2. Методики активізації процесу навчання
13. Ресурси мережі Інтернет
14. Зміни і доповнення до робочої програми

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Історія України, як одна з головних складових частин гуманітарної освіти, сприяє розвиткові особистості, формуванню у студентів політичної відповідальності та творчого підходу до вирішення проблем.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни „Історія України” є історична діяльність і суспільне життя українського народу на різних етапах його існування в соціально-політичній та державотворчій сферах суспільства.

Мета навчальної дисципліни

Метоюнавчальної дисципліни є послідовне вивчення державно-політичного, соціально-економічного, духовного, етнічного культурного розвитку українського народу в контексті розвитку світової цивілізації з урахуванням профілю університету.

Основні завдання:

Ø сформувати у студентів цілісне уявлення про історичний розвиток українського
народу на основі джерел та наукової літератури;

Ø закласти підвалини української свідомості;

Ø виховати фахівців, здатних аналізувати та використовувати історичний досвід
у вирішенні актуальних проблем сучасної України.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Вихідна. Передує вивченню - «Історія української культури», «Історія сучасного світу».

Вимоги до знань і вмінь

Студенти повинні знати:

Ø основні періоди історичного розвитку України від найдавніших часів до сучасності,

Ø етапи генезису українського етносу та формування нації,

Ø розвиток національно-державницької думки на українських землях в час перебування України у складі інших державних утворень,

Ø головні етапи з історії боротьби українського народу за власну державність та її розбудову на сучасному етапі.

Вміти:

Ø аналізувати політичний розвиток українського суспільства в контексті світової історії,

Ø логічно викладати фактичний матеріал курсу,

Ø обгрунтовано оцінювати внесок українського народу у розвиток світової цивілізації.

Ø застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів та явищ,

Ø самостійно робити аналіз джерел, документів, наукової літератури, періодичних видань на основі принципів науковості, історизму, об’єктивності, гуманізму та загальнолюдських цінностей.

Опанування навчальною дисципліною “Історія України” повинно забезпечувати необхідний рівень сформованості вмінь:

 

Назва рівня сформованості вміння Зміст критерію рівня сформованості вміння
1. Репродуктивний Вміння відтворювати знання, передбачені даною програмою
2. Алгоритмічний Вміння використовувати знання в практичній діяльності при розв’язуванні типових ситуацій
3 Творчий Здійснювати евристичний пошук і використовувати знання для розв’язання нестандартних завдань та проблемних ситуацій

Робоча програма складена на 3 кредити.

Форми контролю –ПМК, екзамен.


ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

 

Характеристика навчальної дисципліни “Історія України”
Шифр та назва галузі знань 0305“Економіка та підприємництво” 0306 “Менеджмент і адміністування” Освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр” “Історія України” – нормативна дисципліна циклу гуманітарної підготовки галузі знань 0305 “Економіка та підприємництво”   “Історія України” – нормативна дисципліна циклу соціально-гуманітарної підготовки галузі знань 0306 “Менеджмент і адміністрування” Курс: 1 Семестр: 1
Напрям підготовки Кількість кредитів Кількість годин за ОПП Кількість аудиторних занять Лекції Семінарські Заліки по модулях СРС ІНДЗ
НШ ЕСТS
6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030509 “Облік і аудит”, 6.030502 “Економічна кібернетика”, 6.030503 «Міжнародна економіка» 6.030601 “Менеджмент”  
Кількість тижневих годин Кількість змістових Кількість залікових Вид контролю
модулів модулів
ПМК екзамен
Методи навчання лекції, семінарські заняття, самостійна робота (СР), ІНДЗ (творчі завдання), робота в бібліотеці, Інтернеті

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

 

Тема 1.Феномен української історії

Тема 2.Доісторичний період в історії України

Тема 3.Україна -Русь (IX ст. - перша половина XIV ст.)

Тема 4.Литовсько-польська доба української історії (друга половина XIV ст. - перша половина XVII ст.)

Тема 5.Козацтво в історії України (друга половина XV—ХVІІІ ст.)

Тема 6.Україна під владою Російської та Австро-Угорської імперій наприкінці ХVІІІ ст. - початку XX ст.

Тема 7.Боротьба за відродження державності України (1917-1920 рр.)

Тема 8.Україна в умовах становлення комуністичного режиму

Тема 9. Україна у Другій світовій війні та першому повоєнному десятилітті

Тема 10.Україна у 60-80-ті роки XX ст.

Тема 11.Розвиток незалежної України

 

3. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Феномен української історії

Історія України - частина всесвітньої історії. Предмет і завдання курсу «Історія України».

Періодизація історії України. Історична схема М. Грушевського. Основні етапи розвитку української національної історичної думки. Стан та перспективи сучасної історичної науки в Україні.

Тема 2. Доісторичний період в історії України

Визначення доісторичного періоду розвитку людства. Стародавня історія України. Первісні громадські та державні утворення на терені України. Держава антів. Зародження праслов'янського етногенезу. Трипільська культура. Автохтонність українців.

Тема 3. Україна -Русь (IX ст. - перша половина XIV ст.)

Походження стародавніх слов'ян. Східні слов'яни: становлення та етногенез.

Початок Київської Русі. Внутрішні і зовнішні фактори розвитку Давньоруської держави. Роздробленість давньоруських земель. Розпад України-Руси. Продовження процесу формування української народності. Виникнення українського етносу.

Галицько-Волинське князівство - спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.

Тема 4. Литовсько-польська доба української історії (друга половина XIV ст. - перша половина XVII ст.)

Інкорпорація України-Руси Литвою. Державно-політичний, економічний, культурний і релігійний вплив українських земель на Литву. Кревська та Городельська унії.

Боротьба Литовського і Московського князівств за давньоруську спадщину. Взаємовідносини з Кримським ханством.

Захоплення українських земель Польщею. Люблінська унія. Виникнення і наростання національної, соціальної і релігійної конфронтації. Завершення формування української народності.

Тема 5. Козацтво в історії України (друга половина XV—ХVІІІ ст.)

Виникнення та розвиток козацтва.

Запорізька Січ як центр консолідації українських національних сил.

Національно-визвольна боротьба українського народу. Періодизація української національної революції. Характер, мета і наслідки Переяславської угоди 1654 р. Діяльність Б. Хмельницького: різноманітність оцінок.

Українська козацька держава у геополітичних інтересах Польщі, Росії, Кримського ханства, Туреччини. Велика Руїна. І. Мазепа. Гетьманщина.

Імперська політика Росії, Пруссії та Австрії в Європі у XVIII ст. Три поділи Польщі.

Тема 6. Україна під владою Російської та Австро-Угорської імперій

наприкінці ХУІІІ ст. - початку XXст.

Входження України до державних структур Російської та Австрійської імперій.

Державно-правовий і політичний статус і стан України у складі Російської імперії. Утворення єдиного національно-господарського комплексу. Формування модерної української нації.

Назрівання загальнонаціональної кризи на початку XX ст. Український політичний рух та його основні течії. Національно-культурне відродження й боротьба за національне визволення українського народу в діяльності різних політичних сил.

Україна в роки Першої світової війни: світовий баланс сил та національні інтереси України. Трагедія українського народу у світовій війні. Австро-угорська політика у західноукраїнських землях. Антивоєнний рух народних мас. Пошук шляхів виходу України з війни.

Тема 7. Боротьба за відродження державності України (1917-1920 рр.)

Підвалини української революції. Національно-політичні сили в українській рево­люції. Створення єдиного національного фронту. Платформа Української Центральної ради у відносинах з Росією. Дипломатичне визнання УЦР.

Трансформація революційних процесів у військове протиборство за владу в Україні. Брестський мир. Гетьманат та Директорія. Селянський повстанський рух. Встановлення влади рад в Україні.

Процес державотворення в Україні. Основні наслідки української національної революції.

Тема 8. Україна в умовах становлення комуністичного режиму

Україна в системі міждержавних відносин на початку 20-х років. УСРР як суб'єкт міжнародного права. УСРР у системі «договірної федерації». Входження УРСР до складу Радянського Союзу.

НЕП в Україні: зміст та наслідки. Прискорена індустріалізація та примусова колек­тивізація. Голодомор 1932-1933 рр. Політичні репресії 30-х років.

Тоталітаризм як політичний режим в Україні: його сутність та механізм реалізації.

Посилення імперських тенденцій в ідеології та політиці. Україна і світ у 20-30-ті роки.

Тема 9. Україна у Другій світовій війні та першому повоєнному десятилітті

Криза Версальсько-Вашингтонської системи. Підготовка до Другої світової війни. Україна в політиці інших держав. Початок Другої світової війни та її хід. Напад нацистської Німеччини на СРСР. Розгортання руху опору в Україні.

Роль СРСР та антигітлерівської коаліції в розгромі фашистської Німеччини. Матеріальна допомога союзників СРСР.

Визволення України. Внесок народу України та інших народів СРСР у перемогу над фашизмом.

Уроки Другої світової війни та ЇЇ геополітичні наслідки. Активна роль УРСР у світовій політиці. Завершення збирання основних етнічних земель українського народу в межах єдиної держави.

Політика холодної війни. Формування системи Схід-Захід. Утворення політико-військових блоків.

Труднощі відбудови народного господарства. Посилення тоталітарно-бюрократичних тенденцій у громадсько-політичному житті 40-50-х років.

Тема 10. Україна у 60-80-ті роки XX ст.

Лібералізація суспільно-політичного життя. Обмеження тоталітаризму. Реформи М. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер.

Застійні тенденції в економічному та соціально-політичному житті України. Діяльність П.Є. Шелеста та В.В. Щербицького.

Зародження дисиденства в Україні. Правозахисний рух. Релігійне дисиденство.

Спроби М. Горбачова реформувати суспільство на шляхах демократії, гласності. Невдача реформ у СРСР, інших соціалістичних країнах. Наростання відцентрових тенденцій і розпад СРСР.

Тема 11. Розвиток незалежної України

Об'єктивні та суб'єктивні причини розпалу СРСР.

Боротьба України за незалежність. Активізація суспільно-політичного життя. Вибори 1990 р. до Верховної Ради УРСР.

Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України. Референдум і президентські вибори 1991 р.

Особливості ринкових реформ в Україні в 90-х роках. Спроби подолання системної кризи в економіці, політиці, соціальному та духовному житті.

Політичні та соціальні трансформації 90-х років - першій пол. XXI ст. в Україні. Конституційний процес.

Економіка, культура, мистецтво, освіта на початку XXI ст. Зовнішня політика Української держави 90-х років XX ст.

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексєєв В.В. Історія України: 36 тестів. – Краматорськ, 2004.

2. Білоцерківський В.Я. Історія України. /Курс лекцій/. Для студентів вузів. – Харків, 1999.

3. Бойко О.Д. Історія України. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.

4. БойкоО.Д. Нариси з новітньої історії України (1985-1991 рр.): Навч. Посібник. – К., 2004.

5. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Історія України: Довідник для учнів та абітурієнтів.- Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 576 с.

6. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної нації. ХІХ – ХХ століття. К.,1997, 2000.

7. Гончарук П.С. Історія України: Курс лекцій з найдавніших часів до початку ХХ ст._ К., 2005.

8. Грушевський М. Історія України-Русі. В 10-ти тт. – К., 1991-1998.

9. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. Нариси політичної історії. - К. 1993.

10. Давня історія України в 3 т. – К., 1997.

11. Данилюк А. Шляхами україни: Етнографічний нарис. – Львів, 2003.

12. Довідник з історії України / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – К., 2001.

13. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. В 2-х т. - Львів 1991.

14. Жуковський А., Субтельний 0. Нарис історії України. – Львів, 1991.

15. Залізняк Л.П. Первісна історія України. – К., 2000.

16. Енциклопедія Українознавства /Гол. ред. В.Кубійович. Т. 1-10. Львів, 1993- 2000.

17. Історія Русів. -К., 1991.

18. Історія України /Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Львів, 1998.

19. Історія України від найдавніших часів до початку ХХ ст. в запитаннях і відповідях. – К., 1998.

20. Крип’якевич І. Історія України. - Львів, 1990.

21. Крип’якевич І., Гнатевич Б., Стефанів 3. Історія українського війська. – Львів, 1992.

22. Лановик Б.Д. та ін. Історія України: Навчальний посібник. – К., 2000.

23. Нагаєвський І. Історія Української держави XX століття. - К. 1993.

24. Новітня історія України. 1900-2000. / А.Г.Слюсаренко та ін. – К., 2000.

25. Новий довідник: Історія України. – К.: ТОВ “КАЗКА”, 2006. – 736 с.

26. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – Х.: ВД “ШКОЛА”, 2007. – 592 с.

27. Полонська-Василенко Н. Історія України. В 2-х т. - К., 1995.

28. Семененко В.І., Радченко Л.О. Історія України. З прадавніх часів до сьогодення. – Харків, 2000.

29. Федорів о. Юрій. Історія церкви в Україні. – Львів, 2001.

30. Шевчук В.П., Терещенко М.І. Історія Української державності: Курс лекцій. – К., 1999.

31. Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. – К., 1997.

32. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. К., 2005.

INTERNET CАЙТИ

 

33. 1. http: // www. history.org.ua – Сайт Інституту історії України Національної академії наук України (періодика з історії України).

34. 2. http: //litopys.org.ua – Джерела, література з історії України, карти.

35. 3.http: // www. history.iatp.org.ua – курс лекцій, джерела та література.

36. 4. http: // www.unitest.com – джерела та література з історії України.

37. 5. http: // history.franko.lviv.ua – підручники, довідник з історії України.

 

5. ГРАФІК РОЗПОДІЛУ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ І ВИДАМИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗА ОПП

№зп Назва тем Кількість годин за ОПП Розподіл аудиторних годин
Всього у т. ч.
СРС/ ІНДЗ аудиторні заняття лекції смінари залік по модулю
ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ № 1 24/12
Тема 1.Феномен української історї.      
Тема 2. Доісторичний період в історії України.  
Тема 3. Україна-Русь (IX-перша пол.XV ст.).  
Тема 4. Литовсько-польська доба української історії (друга пол. XIV ст.- перша пол. XVII ст.).  
Тема 5. Козацтво в історії України (друга пол. XV ст.- XVIIІ ст.).  
Тема 6. Україна під владою Російської та Австро-Угорської імперій наприкінці XVIIІ ст. – перш. пол. ХХ ст.)  
Тема 7. Боротьба за відродження державності України (1917-1918 рр.).  
Тема 8. Україна в Умовах становлення комуністичного режиму.    
Тема 9. Україна і Другій світовій війні та першому повоєнному десятилітті.  
Тема 10. Україна у 60-80-ті роки ХХ ст.  
Тема 11. Розвиток незалежної України.        
Залік по модулю № 1      
ІНДИВІДУАЛЬНО-НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ ІНДЗ -/12        
РАЗОМ 24/12

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН АУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ

6.1. Календарно-тематичний план лекційних занять

№ з/п ТЕМА ЗАНЯТТЯ Год.
Тема 1.Феномен української історї.
Тема 2. Доісторичний період в історії України.
Тема 3. Україна-Русь (IX-перша пол.XV ст.).
Тема 4. Литовсько-польська доба української історії (друга пол. XIV ст.- перша пол. XVII ст.).
Тема 5. Козацтво в історії України (друга пол. XV ст.- XVIIІ ст.).
Тема 6. Україна під владою Російської та Австро-Угорської імперій наприкінці XVIIІ ст. – перш. пол.ХХ ст.).
Тема 7. Боротьба за відродження державності України (1917-1918 рр.).
Тема 8. Україна в Умовах становлення комуністичного режиму.
Тема 9. Україна і Другій світовій війні та першому повоєнному десятилітті.
Тема 10. Україна у 60-80-ті роки ХХ ст.
Тема 11. Розвиток незалежної України.
Разом

6.2. Календарно-тематичний план семінарських занять та залікового модуля

№ з/п ТЕМА ЗАНЯТТЯ Год.
2.1. Витоки українського народу та його державності.
3.1. Київська Русь
3.2. Галицько-Волинська держава.
4.1. Українські землі у другій половині XIV- початку XVI ст.
5.1. Доба козаччини
5.2. Українська національна революція під проводом Богдана Хмельницького.
5.3. Україна на завершальному етапі національної революції (1657-1678)
5.4. Україна наприкінці XVII- у XVIII ст.
6.1. Українські землі під владою Російської імперії (кінець XVIII – ХІХ ст.)
6.2. Західна Україна у складі Австро-Угорщини (кін. XVIII- ХІХ ст.)
6.3. Суспільно-політичний і національний рух в Україні наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст.
7.1. Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр.
8.1. Західноукраїнські землі у 20-ті-30-ті рр. ХХ ст.
8.1. Радянська Україна
9.1. Україна напередодні та в роки Другої світової війни.
10.1. Україна у другій половині 40-х – поч. 90-х рр. ХХ ст.
Залік по модулю № 1
Разом

6.3. Графік обов’язкових консультацій

№ з/п ЗМІСТ КОНСУЛЬТАЦІЇ Год.
Консультація з підготовки до семінарських занять
2. Консультація з написання ІНДЗ
3. Консультація з підготовки до екзамену.
РАЗОМ

7. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

7.1. Методичні рекомендації з підготовки студентів до семінарських занять

Семінар (“семінар” латинською мовою означає “розсадник”, а в буквальному розумінні – поширення знань шляхом усних виступів і обговорень) у вищій школі – це адекватна форма навчального процесу, вид практичних занять, який передбачає обговорення під керівництвом викладача підготовлених студентами доповідей і повідомлень чи проблемного, заздалегідь не підготовленого питання, участь студентів у дискусіях, виступи з доповненнями до відповідей колег. На семінарах студенти розширюють, поглиблюють і зміцнюють набуті на лекціях і під час самостійної роботи знання, накопичують у пам’яті нові факти, положення, вчаться критично аналізувати документи і матеріали, набувають навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів, виробляють уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Залежно від мети, завдання і змісту у вищій школі використовують різні типи семінарських занять. Кожний з них має власну структуру і методику проведення. Передусім слід підкреслити важливість проведення вступних семінарських занять з метою викликати інтерес до семінарської роботи, психологічно підготувати студентів до цього виду навчання, надати план занять, список літератури та джерел, методичні поради тощо. Це сприяє усвідомленню студентами важливості семінарської роботи.

Семінар – розгорнута бесіда найбільш поширений на першому курсі. Його характерною особливістю є чітко сформульовані, тісно пов’язані між собою питання певної теми, які формулюються як пізнавальне завдання і на які студенти мають давати відповіді в результаті самостійного вивчення програмного матеріалу.

Структурно семінар-бесіда має обов’язкові складові, які викладач прагне раціонально використати в процесі роботи:

§ вступне слово викладача;

§ основна частина семінару, на яку відводиться найбільше часу, – це бесіда з питань, що виносяться на заняття.

§ заключне слово викладача, який оцінює рівень підготовки студентів до заняття, виставляє відповідні бали, підбиває підсумки та робить узагальнення з теми.

Семінар доповідей і повідомленьставить вищі вимоги до студентів на всіх етапах підготовки до нього. Студенти ретельно готуються до семінарського заняття, грунтовно вивчають і конспектують різні джерела та літературу, продумують відповіді на питання, винесені для розгляду. Цей вид семінарського заняття дає змогу обговорювати спеціально підготовлені студентами письмові доповіді – реферати. Структурно семінар доповідей і повідомлень складається з таких елементів:

§ вступне слово викладача;

§ доповіді студентів з окремих питань;

§ обговорення та оцінювання кожного виступу;

§ підбиття підсумків викладачем.

Свої особливості має і семінар-диспут –один із найефективніших методів активізації процесу самостійного мислення. Дискусія, тобто колективне обговорення, сприяє виробленню в студентів уміння обговорювати проблеми і знаходити шляхи їх вирішення, висловлювати й аргументувати свої погляди, слухати один одного, виступати в ролі критиків.

7.2. Плани семінарських занять

Семінар №1

Тема. 2.1. Витоки українського народу та його державності

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією; уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні терміни і поняття: історіографія, етногенез, асиміляція етнічна, Нестор Літописець, “Повість временних літ”, венеди, анти, західні і східні слов’яни, язичництво.

Персоналії: Нестор Літописець, Аттіла, Бож, Само.

 

План

1. Історіографія історії України: етапи дослідження.

2. Етногенез українців.

3. Формування державності.

Тематика рефератів:

1. Трипільська культура.

2. Велике переселення народів і його вплив на формування слов’янського

етносу.

3. Походження назв “Київська Русь” і “Русь-Україна”.

4. Світогляд давніх слов’ян.

Контрольні запитання та завдання:

1. На якій території формувалися слов’яни?

2. Які основні етапи формування слов’ян?

3. Які словянські обєднання були безпосередніми предками українців?

Рекомендована література: 2, 3, 7, 10, 11, 15, 17, 19, 27.

Додаткова література:

1. Бодрухін В.М. Українська державність удільної доби (ХІІ – ХIV ст.). – Луганськ, 2002.

2. Бузина О. Таємна історія України-Русі. – К., 2004.

3. Вівчарик М.М. Українці: від етносу до нації. – К., 2004.

4. Чайченко О.О. Українські арії: дослідження родоводу України. – К., 2003.

 

 

Семінар №2

Тема 3.1. Київська Русь

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: Київська держава, князь, дружина, централізована держава, політична роздрібленість, князівські уособиці.

Персоналії: Аскольд, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий.

 

План

1. Становлення централізованої держави.

2. Піднесення та розквіт Київської Русі.

3. Період політичної роздробленості.

4. Занепад Київської держави: причини та наслідки.

Тематика рефератів:

1. „Руська правда” – видатна законодавча пам’ятка Київської Русі.

2. Моральне значення “Повчання” Володимира Мономаха.

3. Військо княжих часів.

4. Ранньофеодальна монархія Володимира Великого.

5.Хрещення Русі: причини та історичне значення.

Контрольні запитання та завдання:

1. Назвіть основні етапи державотворчого процесу в Київській Русі.

2. Охарактеризуйте державну політику Ярослава Мудрого.

3. Якими були основні причини занепаду Русі у ХІІ-ХІІІ ст.?

 

Рекомендована література: 1, 2, 3, 5, 7, 8, 10, 16, 19, 22, 26.

Додаткова література:

1. Бодрухін В.М. Українська державність удільної доби (ХІІ – ХIV ст.). – Луганськ, 2002.

2. Бузина О. Таємна історія України-Русі. – К., 2004.

3. Вівчарик М.М. Українці: від етносу до нації. – К., 2004.

4. Власто А. Запровадження християнства у слов’ян: Вступ до середньовічної історії слов’янства. – К., 2004.

5. Гнатюк М., Громовенко Л., Семака Л., Скорульська Р., Стус Д. 100 найвідоміших українців. – М.: Вече, К.: Орфей, 2001. – 584 с.

Семінар №3

Тема 3.2. Галицько-Волинська держава

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: Галицьке князівство, Волинське князівство, ярлик, Золота Орда, Галицький літопис, дуумвірат, хан, окупація.

Персоналії: Роман Мстиславович, Данило Романович

 

План

1. Галицьке і Волинське князівства напередодні об’єднання.Утворення Галицько-Волинського князівства.

2. Королівство Данила Галицького. Внутрішня і зовнішня політика.

3. Занепад Галицько-Волинської держави: причини і наслідки.

Тематика рефератів:

1. Політична діяльність князя Романа.

2. Зовнішня політична діяльність короля Данила.

3. Основні віхи політичного життя Галицько-Волинської держави у другій половині ХІІІ – першій половині ХIV століття.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому після занепаду Києва саме Галицько-Волинське князівство стало основою української державності?

2. У чому полягали причини завоювання монголо-татарами Київської Русі?

3. У чому полягає історичне значення Галицько-Волинської держави?

 

Рекомендована література: 2, 3, 7, 19, 20, 22, 27, 31.

Семінар №4

Тема 4.1. Українські землі у другій половині XIV- початку XVI ст.

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: Велике князівство Литовське, експансія, Густинський літопис, схизма, опозиція, Городельська унія, Річ Посполита, Берестейська церковна унія, кондомінімум, сюзеренітет.

Персоналії: Вітовт, Гедимін, Жигимонт, Ольгерд, Ягайло.

 

План

1. Литовсько-Руська держава.

2. Польська експансія на українські землі у другій половині XIV- початку XVI ст.

3. Національно-культурний та релігійний рух в Україні.

4. Православна церква в Україні напередодні Берестейського собору. Берестейський собор.

Тематика рефератів:

1. Люблінська унія і її історичне значення.

2. Литовські статути.

3. Магдебурське право в Україні.

4. Соціальна структура України XIV- початку XVI ст.

Контрольні запитання та завдання:

1. Що означав і як втілювався у життя литовський політичний принцип “Старини не рушимо, новини не вводимо”?

2. Які наслідки Кревської унії для України?

3. Чому українські магнати виступали проти укладення Люблінської унії, а українська шляхта її активно підтримувала?

 

Рекомендована література: 2, 3, 5, 7, 14, 26, 29.

Додаткова література:

1. Історія України в особах: Литовсько-польська доба. – К., 1997.

2. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою//Україна крізь віки. – Т.6. – К., 1998.

3. Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець XIV- перша половина XVIІ ст.). – К., 1998.

 

Семінар №5

Тема 5.1. Доба козаччини

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: козак, Січ, Хортиця, козацька республіка, демократія, кіш, клейноди, реєстрове козацтво, козацькі повстання, єзуїти, чайка, ясир.

Персоналії:Боплан,Дорошенко Михайло, Косинський Криштоф, Наливайко Северин, Підкова Іван, Сагайдачний Петро.

 

План

1. Зародження козацтва: причини та джерела виникнення.

2. Реєстрове козацтво на початку свого існування.

3. Запорізька Січ – козацька республіка.

4. Козацько-селянські повстання наприкінці ХVI- першої половини ХVIІ ст.

Тематика рефератів:

1. Козацьке звичаєве право.

2. Військове мистецтво козаків.

3. Побут і кухня козаків.

Контрольні запитання та завдання:

1. Які особливі умови сприяли виникненню українського козацтва?

2. Які відмінності між реєстровим і низовим козацтвом позначилися на характері та результатах козацько-селянських повстань кінця ХVI- першої половини ХVIІ ст.?

 

Рекомендована література: 2, 3, 7, 12, 13, 20, 21, 27, 32.

Додаткова література:

 

1. Боплан Г. Опис України. – К., 1990. – Т.1-2.

2. Леп’явко С. Козацькі війни кінця століття в Україні. – Чернігів, 1996.

3. Щербак В.О. Формування козацького стану в Україні. – К., 1997.

 

Семінар №6

Тема 5.2. Українська національна революція під проводом Богдана Хмельницького

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: коронний гетьман, Зборівський мирний договір, Білоцерківський мирний договір, Переяславська козацька рада, Березневі статті.

Персоналії: Виговський Іван, Хмельницький Богдан, Іван Богун.

План

1. Соціально-економічне та політичне становище України 20-30-их рр.

XVII cт. Причини і передумови національно-визвольної революції.

1. Внутрішнє й зовнішнє становище Гетьманщини наприкінці 1653 року.

2. Українська козацька держава Богдана Хмельницького.

3. Політичні події 1654 року і їх історичне значення.

Переяславська козацька рада. Березневі статті.

4. Воєнні події 1654 – 1657 рр.

Тематика рефератів:

1. Драматизм життя Богдана Хмельницького.

2. Іван Богун – талановитий полководець.

3. Молдовські походи козаків.

Контрольні запитання та завдання:

1. Які зміни відбулися в соціально-правовому становищі козацтва у період Хмельниччини?

2. Які основні причини і передумови національно-визвольної революції?

3. Дайте характеристику Березневим статтям.

 

Рекомендована література: 2, 3, 5, 7, 8, 13, 21, 26.

Додаткова література:

1. Голобуцький в. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

2. Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький. – Л., 1990.

3. Смолій В.А. Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. – К., 1995.

 

Семінар №7

Тема 5.3. Україна на завершальному етапі національної революції (період Руїни)

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: Руїна, Гадяцький трактат, Переяславські статті, Лівобережна і Правобережна Україна, Коломацька рада, Вічний мир.

Персоналії: Виговський Іван, Хмельницький Богдан, Іван Богун.

 

План

1. Загострення кризи української державності. Причини Руїни.

2. Гетьманування Івана Виговського: зовнішня і внутрішня політика.

3. Переяславські статті 1659 року. Поділ України на Лівобережну і Правобережну.

4. Спроба гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка об’єднати Україну. Зовнішня і внутрішня політика гетьмана.

5. Занепад державності Правобережної України. “Вічний мир” 1686 р.

Тематика рефератів:

1. Гетьманування Павла Тетері.

2. Гетьман Іван Брюховецький і Батуринські статті 1663 року.

3. Підпорядкування української церкви московському патріархові.

4. Україна в мирних договорах сусідніх держав.

Контрольні запитання і завдання:

1. Розкрийте основні передумови й причини Руїни.

2. Які з міжнародних угод, укладених європейськими державами в останній чверті XVII cт., мали вирішальне значення для козацької держави?

 

Рекомендована література:2, 3, 5, 7, 8, 13, 21, 26.

Додаткова література:

1. Голобуцький в. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

2. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII- XVIIІ століття: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К., 1997.

 

Семінар №8

Тема 5.4. Україна наприкінці XVII – у XVIII ст.

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: Слобідська Україна, слобідські міста, Коломацькі статті, паліївщина, ліквідація автономії Запорізької Січі, “Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорізького”, решетилівські статті, Малоросійська колегія, наказний гетьман.

Персоналії: Іван Мазепа, Орлик Пилип, Розумовський Кирило, Іван Скоропадський.

 

План

1. Гетьман Іван Мазепа. Спроба відновлення незалежності України.

2. Гетьман Пилип Орлик і його “Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорізького”.

3. Іван Скоропадський і його “Просительні статті” як нового проекту міждержавної угоди між Гетьманщиною і Російською імперією.

4. Антиукраїнська політика уряду Катерини ІІ. Остаточне знищення Запорізької Січі 1775 р. Ліквідація української автономії.

Тематика рефератів:

1. Політична діяльність Павла Полуботка.

2. Гетьманування Данила Апостола.

3. Кирило Розумовський – останній гетьман України.

Контрольні запитання та завдання:

1. Дайте визначення головних автономних прав і привілеїв, якими користувалася Гетьманщина у складі Російської імперії.

2. У чому полягала антиукраїнська політика уряду Катерини ІІ?

3. Іван Мазепа – зрадник чи патріот України? Відповідь обгрунтуйте.

 

Рекомендована література: 2, 3, 5, 7, 8, 13, 21, 26.

Додаткова література:

1. Володарі гетьманської булави. – К., 1994.

2. Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини XVII – першої чверті XVIII ст. – К., 1995.

Семінар №9-10

Тема 6.1. Українські землі під владою Російської імперії

(кінець XVIII – ХІХ ст.)

(4 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: інкорпорація, революційні течії і рухи, Кирило-Мефодіївське товариство, громада, громадівський рух, Братство тарасівців.

 

План

1. Економічне і політичне становище України у складі Російської імперії.

2. Початки національного відродження. Джерела українського національного відродження. Рух українських автономістів. Масонські ложі. Малоросійське товариство. Декабристи.

3. Революційні течії і рухи другої половини XIX ст.

3.1. Кирило-Мефодіївське товариство.

3.2. Громадівський рух.

3.3. Братство тарасівців.

Тематика рефератів:

1. Устим Кармалюк.

2. Трудова українська еміграція у XIX ст.

Контрольні запитання і завдання:

1. Як були інкорпоровані українські елітні землі у складі Російської імперії?

2. Джерела українського національного відродження.

 

Рекомендована література: 2, 5, 6, 9, 18, 26, 31.

Семінар №11

Тема 6.2. Західна Україна в складі Австро-Угорщини

(кін. XVIII- XIX ст.)

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: Австро-Угорська імперія, народовці, “Просвіта”, наукове товариство ім. Т. Шевченка.

 

План

1. Політичне становище західноукраїнських земель у складі Австро-угорської імперії.

1.1. Стан розвитку промисловості і сільського господарства.

1.2. Адміністративні зміни на території Австрійської імперії у другій пол.

XIX ст.

2. Революційні події 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях.

3. Політичний рух на західноукраїнських землях у другій пол. XIX ст. Народовці. Діяльність культурно-просвітницького товариства «Просвіта». Наукове товариство ім. Т. Шевченка.

 

Тематика рефератів:

1. Економічний розвиток західноукраїнських земель у XIX ст.

2. Боротьба селян Східної Галичини протии феодального гніту в першій половині XIX ст.

Контрольні запитання та завдання:

1. Як були інкорпоровані українські елітні землі у складі Російської імперії?

2. Джерела українського національного відродження.

3. Як можна охарактеризувати перші кроки інтеграції українських земель у державнийм простір Австрійської імперії?

 

Рекомендована література: 2, 5, 6, 9, 18, 26, 31.

Додаткова література:

1. Задорожний В.Є. Товарне виробництво і торгівля на західноукраїнських землях. – Л., 1989.

2. Ковальчак Г.І. Економічний розвиток західноукраїнських земель. – К., 1988.

 

Семінар №12

Тема 6.3. Суспільно-політичний і національний рух в Україні

наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст.

(2 год.)

 

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття:український рух, РУП, УСП, УНП, УСДРП, Перша світова війна, Троїстий союз.

 

Персоналії:Драгоманов Михайло, Капніст Василь, Грушевський Михайло, Міхновський Микола, Франко Іван.

 

План

1. Зростання організованості українського руху в Наддніпрянщині. Створення українських політичних партій: РУП, УСП, УНП, УСДРП.

2. Наростання українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях.

3. Суспільно-політичний рух в Україні в роки Першої світової війни.

3.1. Перша світова війна і український політичний рух на території Наддніпрянської України.

3.2. Позиція західноукраїнських політичних сил під час Першої світової війни.

 

Тематика рефератів:

1. Студентський рух в Україні на початку ХХ ст.

2. Українські січові стрільці.

Рекомендована література: 3, 5, 6, 9, 19, 24, 30.

Додаткова література:

1. Історія січових стрільців. Воєнно-історичний нарис. – К., 1992.

2. Литвин В. Україна: доба війн і революцій (1914-1920). – К., 2003.

3. Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. – Л., 1990.

4. Українські політичні партії кінця ХІХ-поч. ХХ ст. Програмові і довідникові матеріали. – К., 1993.

Семінар №13

Тема 7.1. Українська національно-демократисчна революція

Рр.

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття:українська революція, самостійники, Українська Центральна Рада, українізація армії, Вільне козацтво, Директорія, ЗУНР, Акт Соборності України.

Персоналії:Грушевський Михайло, Петлюра Симон, Винниченко Володимир, Скоропадський Павло.

 

План

1. Доба Центральної Ради: зовнішня і внутрішня політика.

2. Українська держава П. Скоропадського.

3. Встановлення влади Директорії: відродження і занепад УНР.

4. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Соборності України.

 

Тематика рефератів:

1. Універсали Української Центральної Ради про державний устрій України та її соціально-економічну політику.

2. Українська Народна Республіка та радянська Росія: проблеми взаємовідносин.

3. Симон Петлюра – головний отаман.

Контрольні запитання та завдання::

1. Політична програма Центральної Ради?

2. Причини падіння Центральної Ради?

3. Основні напрями політичного курсу Директорії?

4. У чому полягали причини поразки Директорії?

5. Які історичні події називають “злукою”?

6. Які причини поразки ЗУНР?

Рекомендована література: 3, 5, 6, 9, 19, 24, 30.

Додаткова література:

1. Історія січових стрільців. Воєнно-історичний нарис. – К., 1992.

2. Литвин В. Україна: доба війн і революцій (1914-1920). – К., 2003.

3. Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. – Л., 1990.

4. Солдатенко В.Ф. Українська революція. Концепція та історіографія: у 2 т. – К., 1997.

Семінар №14

Тема 8.1. Західноукраїнські землі у 20-30-ті роки ХХ ст.

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: осадники, пацифікація, УВО, ОУН, татарбунарське повстання, Карпатська Україна.

 

План

1. Українські землі у складі Польщі. Політичний та національно-визвольний рух у Західній Україні.

2. Українські землі під владою Румунії.

3. Становище Закарпаття у складі Чехословаччини.

Питання для перевірки знань:

1. Якою булла економічна політика Польщі щодо українських земель?

2. Що таке пацифікація?

3. За яких умов виникла УВО?

4. Який характер мала політика румунського уряду щодо українців?

5. Яким чином булла надана автономія Карпатській Україні?

Рекомендована література: 3, 5, 6, 9, 19, 24, 30.

Додаткова література:

1. Задорожний В.Є. Товарне виробництво і торгівля на західноукраїнських землях. – Л., 1989.

2. Ковальчак Г.І. Економічний розвиток західноукраїнських земель. – К., 1988.

Семінар №15

Тема 8.2. Радянська Україна (1918-1939 рр.)

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: “воєнний комунізм”, продрозкладка, НЕП, українізація, розкуркулення, колективізація, “Розтріляне відродження.”

Персоналії: Скрипник Микола, Сталін Йосиф.

 

План

1. Входження України до складу СРСР.

2. Політика українізації: причини та наслідки.

3. Примусова колективізація. Голодомор 1932-33 рр.

4. Сталінський террор в Україні в 30-ті рр. ХХ ст. “Розстріляне відродження.”

Тематика рефератів:

1. План і ринок в добу НЕПу.

2. Український націонал-комунізм у 1920-х роках.

Контрольні запитання та завдання:

1. Які основні риси характеризували міжнародне і внутрішнє становище України на початку 20-х років?

2. Що таке українізація і за яких обставин вона булла проголошена?

3. Чи можна погодитись з думкою, що колективізація “фактично означала розселювання”. Якщо так, то чому?

4. Які причини голоду в Україні у 1932-33 рр.? У чому суть “закону про п’ять колосків”?

Рекомендована література: 2, 3, 9, 23, 26, 32.

Додаткова література:

1. Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – К., 1999.

2. Шаталіна Є.П. Селянські виселки під час колективізації в Україні (1928-1932 рр.). – К., 1997.

 

Семінар №16

Тема 9.1. Україна напередодні та в роки Другої світової війни

(2 год.)

Мета заняття:розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття:Пакт Молотова-Ріббентропа, “визвольний похід” Червоної Армії, Народні Збори Західної України, радянізація, “новий порядок”, рух Опору, колабораціонізм.

Персоналії: Бандера Степан, Боровець Тарас, Ковпак Сидор, Шухевич Роман.

 

План

1. Україна в геополітичних планах західноєвропейських держав та СРСР.

Пакт Молотова-Ріббентропа.

2. Встановлення Радянської влади в Західній Україні. Входження Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР.

3. Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни. Радянський рух Опору. Український національний рух Опору.

4. Німецький “новий порядок”.

Тематика рефератів:

1. Діяльність ОУН у 1939-1941 рр.

2. Степан Бандера і український національний рух.

Контрольні запитання та завдання:

1. У результаті яких подій західноукраїнські землі увійшли до складу УРСР?

2. У чому суть гітлерівського окупаційного режиму?

3. Чому в Україні в роки війни існувало кілька різновидів Руху Опору? Назвіть ці види.

Рекомендована література: 2, 3, 9, 23, 26, 32.

Додаткова література:

1. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Л., 1993.

2. Трофимович В. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945). – Л., 1995.

Семінар №17

Тема 10.1. Україна у другій половині 40-х—поч. 90-х рр. ХХ ст.

(2 год.)

Мета:розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: раднаргосп, вертикальна і горизонтальна системи управління, десталінізація, відлига, реабілітація, застій, перебудова.

Персоналії: Хрущов Микита, Брежнєв Леонід, Шелест Петро, Щербицький Володимир, Горбачов Михайло, Кравчук Леонід.

 

План

1. Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 40-х – початку

50-х рр.

1.1. Ждановщина в Україні.

1.2. Громадянська війна в західних областях України. Операція “Вісла.”

2. Україна в період “Відлиги”.

3. Період “застою” в Україні: соціально-політичний аспект.

4. Перебудова і Україна. Декларація про державний суверенітет України.

Тематика рефератів:

1. Особливості національного питання в Україні в 70-х рр.

2. Політичні портрети П. Шелеста, В. Щербицького.

Контрольні запитання та завдання:

1. Що таке десталінізація? Хто був ініціатором її проведення?

2. У чому суть хрущовських реформ?

3. Що таке “ждановщина”?

4. Наслідки перебудови для України?

Рекомендована література: 1, 2, 3, 9, 24, 26, 30.

 

8. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ (СРС)

8.1. Графік виконання самостійної роботи студентів