Які типи запитів дозволяє створювати MS Access?

1) запит з параметром модифікаційних запитів;

2) перехресний запит, революційний запит;

3) запити на розмноження;

4) на вибірку, параметричний запит, перехресний запит, запити на модифікацію даних.

128. Результатами запитів є тимчасові таблиці, що зберігаються в оперативній пам'яті:

1) які можна переглядати та не можна редагувати;

2) які можна переглядати та редагувати, оновлені записи яких зберігаються в нових таблицях;

3) оновлені записи яких не зберігаються в початкових таблицях;

4) які можна переглядати та редагувати, оновлені записи яких зберігаються в початкових таблицях.

 

129. Запити дозволяють:

1) вводити та редагувати дані;

2) створювати вхідні документи;

3) моделювати часто виконувані операції;

4) здійснювати перегляд, аналіз і зміну даних із однієї або декількох таблиць.

130. Запит це спосіб:

1) тільки описати групу записів;

2) як описати групу записів, так і відобразити результат;

3) виконати певні дії над записами і відобразити результат;

4) описати групу записів, виконати над ними певні дії і відобразити результат.

131. Запити, що при завантажені видаляють записи з таблиць, називаються:

1) запитами на видалення таблиць з даними;

2) запити на модифікацію даних;

3) запити на реорганізацію даних;

4) запитами на видалення записів.

132. При закритті запитів на вибірку:

1) зберігаються дані запиту;

2) зберігається таблиця з даними;

3) зберігаються дані та структура запиту;

4) зберігається лише структура запиту.

133. При створенні перехресного запиту в полі «Перекрестная таблица» відповідних полів можемо вибрати із списку:

1) лише «Группировка»;

2) лише «Условие»;

3) лише «Выражение»;

4) «Заголовки строк», «Заголовки столбцов», «Значения».

134. За допомогою майстра «Перекрестный запрос» можемо створити запит:

1) на основі тільки одного запиту;

2) на основі деякої обмеженої кількості запитів;

3) на основі однієї форми;

4) на основі одного запиту або однієї таблиці.

135. При створенні підсумкових запитів у полі «Группировка» можуть використовуватись функції:

1) Count, Date, IIf;

2) Sum, IIf, Month, Year;

3) Date;

4) Count, Sum, Max, Min.

136. Для чого призначені підсумкові запити:

1) визначення значень статистичних функцій для кожної групи;

2) створення нової бази даних;

3) форматування даних таблиці;

4) для групування записів та визначення значень статистичних функцій для кожної групи.

 

137. .Обчислювальні вирази використовуються:

1) для сортування даних;

2) для задавання властивостей запиту;

3) для форматування умов відбору;

4) для побудови обчислювальних полів.

138. Для визначення діапазону значень використовуються:

1) логічні оператори: And, Or, Not;

2) оператор Like;

3) функції Count, Sum, Max, Min;

4) оператори порівняння: <, <=, >=, >.

139. Умови вибору (критерії відбору) можуть бути задані:

1) для довільного поля в запиті;

2) для даних полів типу «Дата/время»;

3) для даних полів типу «Мемо»;

4) тільки для текстових та числових полів.

140. Відредагувати створений запит можна:

1) використовуючи майстра створення запиту «Простой запрос»;

2) використовуючи майстра створення запиту «Перекрестный запрос»;

3) використовуючи майстра створення запиту «Записи без подчиненных»;

4) в режимі «Конструктора».

141. Запити з параметрами:

1) відображають дані із однієї або декількох таблиць в форматі, схожому на формат електронної таблиці;

2) це запити, які використовуються для створення діаграм;

3) це запити на створення вихідних документів;

4) це такі запити, властивості яких змінюються користувачем при кожному запуску.

142. За допомогою запитів вибірка даних за наперед заданими критеріями відбору здійснюється:

1) з однієї або декількох початкових таблиць;

2) з однієї початкової таблиці і одного вже створеного запиту;

3) з одного або декількох вже створених запитів;

4) з однієї або декількох таблиць і/або одного або декількох запитів.

143. Запити призначені:

1) для одержання вибірки даних з однієї таблиці за наперед заданими критеріями;

2) для відображення інформації в оформленому вигляді;

3) для форматування даних таблиці;

4) для одержання вибірки даних з однієї таблиці або декількох взаємопов'язаних таблиць або запитів із наперед заданими критеріями.

145. Для чого в таблицях використовується поле MEMO:

1) містить унікальні, послідовно зростаючі на одиницю числа;

2) містить малюнки;

3) містить графіки та діаграми;

4) використовується для збереження великих текстових даних.

146. Імпорт таблиці дозволяє:

1) скопіювати лише рядки з однієї таблиці в іншу;

2) перенести таблиці з бази даних до іншого файлу;

3) перенести таблиці або іменовані діапазони із зовнішнього файлу в базу даних;

4) скопіювати дані з таблиці в презентацію.

147. Основою бази даних у Microsoft Access є:

1) макроси та модулі;

2) запити, звіти;

3) форми;

4) таблиці.

148. Бази даних – це:

1) система управління, яка зберігає дані;

2) правила збереження даних;

3) сукупність програмних засобів, призначених для збереження даних;

4) сукупність різноманітних даних, організованих за певними правилами.

149. Реляційна модель бази даних:

1) використовується для представлення реляційних структур даних;

2) подає дані у вигляді графи;

3) такої моделі не існує;

4) застосовується для представлення структур даних у вигляді сукупності таблиць, пов’язаних між собою відношеннями.

150. Структура інформаційної моделі предметної області включає в себе:

1) описи об’єктів і їх взаємозв’язків;

2) логічні зв’язки між об’єктами;

3) всю інформацію, необхідну для побудови реляційної бази даних;

4) розробку концептуальної, логічної та фізичної моделі.

151. Властивість «Условие на значение»:

1) не вказує умову до даних, які вводяться в поле;

2) вказує, що станеться з таблицею через певний час;

3) видаляє таблицю через 2 години;

4) вказує умову до даних, які вводяться в поле.

152. Властивість «Обязательное поле":

1) вказує на залежність поля від іншої таблиці;

2) робить його автоматично ключовим полем;

3) автоматично виділяє вказане поле;

4) вказує, що потребує обов'язковий ввід значення або ні.

153. На основі таблиці можна:

1) створити лише запит або звіт;

2) створити лише звіт або форму;

3) створити лише форму;

4) створити запити, звіти, форму.

154. Ключове поле повинно бути:

1) обов'язково числовим;

2) обов'язково лічильником;

3) не повинно містити довгі записи;

4) унікальним.

155. Що представляє собою первинний ключ таблиці:

1) це одне або декілька полів, що ніяк не зв'язані між собою;

2) це одне або декілька полів, що однозначно не співпадають в певній таблиці;

3) це одне або декілька полів, що ідентифікують єдиний запис таблиці з різних сторін;

4) це одне або декілька полів, що однозначно ідентифікують кожний запис таблиці.

156. Індекс в таблицях використовується, як:

1) засіб, який дозволяє вводити інформацію за допомогою клавіатури;

2) засіб, який зупиняє пошук та сортування потрібної інформації в рядках таблиці;

3) засіб, який не дозволяє проводити швидкий пошук та сортування рядків в таблиці із-за унікальності ключів;

4) засіб, який прискорює пошук і сортування інформації в таблиці за рахунок використання ключових значень, який дозволяє забезпечити унікальність рядків таблиці.

157. Реляційні бази даних мають:

1) статистичні дані;

2) поля з однаковими властивостями;

3) обов'язково впровадженні об'єкти з унікальними записами;

4) зв'язані таблиці, пов’язані між собою за ключовими полями.

158. Властивість «Маска ввода»:

1) задає маску вводу, яка полегшує видалення даних з поля;

2) задає маску вводу, яка полегшує перегляд графіків;

3) задає маску вводу, яка забороняє вводити будь-яку інформацію;

4) задає маску вводу, яка полегшує ввід даних в поле.

159. Текстовий тип даних має максимальний розмір:

1) 200 символів;

2) 155 символів;

3) 300 символів;

4) 255 символів.

160. Зовнішня таблиця це:

1) своєрідний графік;

2) таблиця, яка належить відкритій базі даних;

3) всі відповіді вірні;

4) таблиця, яка не належить відкритій базі даних.

161. Охарактеризуйте відношення «один-до-одного»:

1) кожний запис в таблиці А може мати не більше одного зв'язаного запису в таблиці В і навпаки;

2) одному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, а одному запису в таблиці В декілька записів в таблиці А;

3) кожний запис в таблиці А може мати більше одного зв'язаного запису в таблиці В і навпаки;

4) кожному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, але запис в таблиці В не може мати більш одного відповідного йому запису в таблиці А.

162. Дайте визначення відношення «багато-до-багатьох»:

1) одному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, а одному запису в таблиці В декілька записів в таблиці А;

2) кожному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, але запис в таблиці В не може мати більш одного відповідного йому запису в таблиці А;

3) кожний запис в таблиці А може мати не більше одного зв'язаного запису в таблиці В і навпаки;

4) кожний запис в таблиці А може мати більше одного зв'язаного запису в таблиці В і навпаки.

163. Відношення "один-до-багатьох" ставиться тоді, коли:

1) кожному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, але запис в таблиці В не може мати більш одного відповідного йому запису в таблиці А;

2) кожний запис в таблиці А може мати не більше одного зв'язаного запису в таблиці В і навпаки;

3) одному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, а одному запису в таблиці В лише 10 записів в таблиці А;

4) одному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, а одному запису в таблиці В декілька записів в таблиці А.

164. База даних призначена для:

1) для збереження та упорядкування інформації;

2) обробки текстової документації;

3) обробки графічної інформації;

4) введення розрахунково-обчислювальних операцій.

165. Забезпечення цілісності даних забороняє:

1) вводити в зв'язану таблицю записи, для яких відсутні відповідні записи в головній таблиці;

2) видаляти записи із підлеглих записів;

3) додавати записи у головну таблицю;

4) додавати не ключові поля у головну таблицю.

Що визначає розмір поля?

1) задає рядок символів, що полегшує введення даних у поле;

2) визначає максимальну кількість символів для введення в дане поле;

3) визначає мінімальну кількість символів для введення в дане поле;

4) визначає середню кількість символів для введення в дане поле.

167. Під стовпчиком таблиці ми розуміємо:

1) запис, який містить значення всіх характеристик даних об'єктів;

2) поле яке містить визначені характеристики всіх об'єктів;

3) меню таблиці в якому вказані різні команди;

4) у таблиці не має стовпчиків, є тільки рядки.

168. Рядок таблиці-це:

1) запис, що містить інформацію;

2) запис, який містить значення всіх характеристик кожного об'єкта;

3) у таблиці немає рядків, є тільки стовпчики;

4) поле яке містить визначені характеристики всіх об'єктів.

169. Нормалізація даних в базі – це:

1) об’єднання полів таблиць незалежно від існування зв’язаних записів;

2) формалізована процедура, у процесі виконання якої поля групуються в таблиці, а таблиці в бази даних;

3) очищення та видалення не потрібних даних з таблиці;

4) визначення правил, що полегшують введення даних у таблиці.

170. Запит на створення таблиці:

1) найбільш складний у використанні запит, але дуже корисний для аналізу даних;

2) заснований на запиті вибірки, але на відміну від нього результат запиту зберігається в новій таблиці;

3) допомагає користувачеві створювати вхідні таблиці;

4) такого запиту не існує.

171. Ієрархічна модель бази даних:

1) представляє структури даних у вигляді таблиць;

2) використовується для відслідкування зміни даних у часі;

3) подає дані у виді дерева;

4) містить в собі об’єктні технології.

172. Атрибут або група атрибутів, що однозначно ідентифікує кожний рядок у таблиці – це:

1) екземпляр;

2) індекс;

3) первинний ключ;

4) запис.

173. Форма, що вбудована в іншу форму, називається:

1) зведена;

2) головна;

3) підпорядкована;

4) нормалізована.

174. Який елемент управління із перелічених можна додавати в форму?

1) корзина;

2) ліхтарик;

3) прапорець;

4) жезл.