Українське мистецтво ХІХ ст. Живопис

ПЛАН

У першій половині ХІХ ст. активно розвиваються жанри станкового живопису: портретний, історичний, пейзажний та побутовий. Поряд з популярним парадним портретом поширюється так званий інтимний портрет. Основна увага у цьому жанрі зосереджується на правдивому відтворенні зовнішніх та психологічних рис людини. Вагомий внесок у розвиток українського мистецтва зробив російський художник Василь Тропінін, який майже двадцять років проживав на Поділлі. Він першим із художників звернувся до образів українських селян. Один із кращих творів художника цього циклу – «Дівчина з Поділля», в якому він відтворив поетичний образ дівчини-українки. Крім портретів, художник малював краєвиди села Кукавки, в якому жив, та інших подільських сіл.

Одним з перших художників в Україні, які звернулися до життя простих людей, був Капітан Павлов. Його творчість сприяла розвиткові демократичних тенденцій в образотворчому мистецтві. Його картини «Розтирач фарб», «Бондар», «Діти читають абетку», «Хлопчик з голубком» свідчать про звернення художника до жанрового мистецтва, тобто відтворення реальних сцен з життя пересічних людей.

Учнем Павла був Аполлон Мокрицький, який створив цілу галерею портретів своїх сучасників. До кращих його творів відносять «Портрет дружини», портрети М. Гоголя, Є. Гребінки, автопортрет.

Одним із зачинателів української школи пейзажного і побутового живопису вважають Василя Штернбера. Він дружив із Т. Шевченком, виконав кілька портретів поета, проте найкраще проявив себе у краєвидах та побутових сценах. Його твори «Вітряки в степу», «Табун», «Пастух», «Переправа через Дніпро під Києвом» є водночас реалістичними і поетичними.

Особливе місце в українському образотворчому мистецтві ХІХ ст. посідає творчість Т. Г. Шевченка. Художню освіту здобув у Петербурзі в Академії мистецтв.

Шевченко – художник зажив слави раніше за Шевченка – поета. Його творчість позначена духом романтизму. Він працював у різних жанрах: побутовому, пейзажному, історичному. Однак особливе місце в його мистецькій спадщині посідає портретний жанр, Герої Шевченка – його сучасники: чоловіки, жінки, діти. Кращі портрети художник створив наприкінці життя. Це образи російського актора Щепкіна, американського – Айри Олдріджа. Полюбляв Шевченко і автопортрети, його перший олійний автопортрет (1840р) овіяний духом романтизму. На ньому зображено молоду, енергійну людину, сповнену творчої наснаги. З автопортретів останніх років на глядача пильним поглядом дивиться людина, яка зазнала тяжких випробувань, проте не занепадала духом. На одному з них – «Автопортрет зі свічкою» - художник зобразив себе молодим, це був погляд у далекі, давно минулі роки.

У 1842р. Шевченко створив велике живописне полотно – «Катерина».

У цій картині Шевченко возвеличив образ жінки, на яку, за законами тогочасної моралі очікували лише осуд збоку суспільства та тяжкі життєві поневіряння.

Подорожуючи Україною, мистець створив велику кількість рисунків та акварелей. У них реалістично змальовано краєвиди України, сцени з життя народу. Відомі малюнки цієї серії «Хата батьків Шевченка в Кирилівці», «Вдовина хата на Україні», «Селянська родина», «На пасіці».

Поїздка на батьківщину надихнула художника на створення серії графічних робіт «Живописна Україна». Художник мріяв про створення серії альбомів, але вдалося видати лише перший, куди ввійшли «Дари в Чигирині 1649р.», «Судна рада», «Казка, «Старости», «У Києві», «Видубицький монастир у Києві». Ці твори стали значним внеском у розвиток такого виду гравюри як офорт.

Перебуваючи на засланні, Шевченко створив велику кількість замальовок берегів та островів Аральського моря, виявивши великий талант пейзажиста. А ще він став першим художником, який звернувся до життя казахського народу. Його твори «Казахи в юрті», «Казахи біля вогню», «Казашка Катя» та ін..

Наприкінці заслання Т. Шевченко почав працювати над серією малюнків «Притча про блудного сина», «У шинку», «Програвся в карти», «Кара колодою».

У 1860р. рішенням Ради Академії мистецтв за великі досягнення у розвитку графіки Шевченко був удостоєний почесного звання академіка гравюри.

Творчість Шевченка – художника мала величезний вплив на весь подальший розвиток образотворчого мистецтва в Україні. Мистецтво живопису у другій половині ХІХ ст. досягло небаченого злету. В ньому розвивалися демократичні тенденції, з’явилося протиставлення між реалістичним напрямком та академізмом. У станковому живопису активно розвивалася побутовий, історичний, портретний і пейзажний жанри. Провідні роль відігравав побутовий жанр.

Значний вплив на багатьох українських художників мала діяльність Товариства пересувних виставок спрямована на утвердження у мистецтві реалізму. Одним з основоположників руху «передвижників» був Костянтин Трутовський, який присвятив українській тематиці безліч робіт – «Майська ніч», «Сорочинський ярамарок», «Танок кріпачок перед поміщиком», «Дівчата біля криниці», «Вибілювання полотна».

До передвижників належали Микола Ге – «Христос перед Пілатом», «Розп’яття» Олександр Литовченко, Микола Ярошенко – «Крізь життя», «В’язень», Рєпін – «Мотря Кочубеївна», «Козацькі тили», «Запорожці пишуть листа»

Вагомим доробком у розвиток побутового жанру стала творчість Миколи Пимоненка. Широковідомі його картини: «Весілля у Київській губернії», «Свати», «Святкове ворожіння», «Жнива», «Хлібороб», «Ярмарок», «Суперниці» та ін..

З глибоким психологізмом змальовував побутові сцени Киріак Констанді. У відомій картині «В люди» він створив зворушливий образ сільської дівчини, яка їде на заробітки.

Життя українського села висвітлював Микола Кузнєцов селянські будні та свята знайшли правдиве відображення у його картинах «На заробітки», «У свято».

У жанрі історичної картини великого значення набуває патріотична тематика. Одна з найвідоміших картин історичного жанру – «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» належить пензлю Миколи Івасюка.

На початку свого творчого шляху віддав належне історичній картині видатний живописець Олександр Мурашко. Він створив полотно «Похорон кошового» на якій зображено похоронну процесію, що випроводжає в останню путь кошового отамана Івана Сірка.

Значної популярності в другій половині ХІХ ст. набув пейзажний живопис. Розвиток цього жанру пов’язаний з творчістю Володимира Орловського. Одна із кращих його картин «Жнива», в якій з надзвичайною майстерністю відображено передгрозовий стан природи.

Видатним майстром пейзажу був Сергій Васильківський, твори якого здобули європейське визнання. Він виставляв свої картини на Паризькому салоні поза конкурсом. Одним з найвизначніших його творів є полотно «Козаче левада» яке вважають взірцем монументального пейзажу.

Тонкий ліризм і висока живописна майстерність притаманні пейзажним творам талановитих майстрів Сергія Світославського, Петра Левченка. Дивовижні магії сповнені картини Архипа Куїнджі – «Місячна ніч на Дніпрі», «Українська ніч».

Наприкінці ХІХ ст. розпочався творчий шлях відомого західноукраїнського художника Івана Труша.

У нього є твори різних жанрів: побутові картини, пейзажні, портрети. Саме у портретному жанрі обдарування живописця виявилися з найбільшою силою. У 1900р. він створив портрет Л. Українки – один із найкращих образів великої поетеси.

Отже, упродовж ХІХ ст. українське образотворче мистецтво здійснило великий еволюційний крок уперед. Панівною тенденцією епохи було становлення, утвердження і розвиток реалістичного напрямку.