Звернення мислення на себе з метою зрозуміти свої дії
а) медитація; б) рефлексія; в) релаксація
5. За якими ознаками характеризується процес розвитку:
а) несуперечливість; б) хаотичність; в) аморфність; г)незворотність. 6. Лінійну модель історії представляє філософська концепція:
а) Ніцше; в) Тойнбі;
б) Маркса; г) Данилевського.
7. Знайдіть метафізичне судження про простір та час:
а) простір та час пов’язані з матерією;
б) простір та час існують незалежно від матерії;
в) простір та час існують в єдності один з одним.
8. Історична спільнота, що сформувалася на певній території і характеризується спільністю мови, культури, історичних переживань, економічних інтересів – це:
а) раса; б) клас; в) нація; г) страта.
Співвіднесеність характеру знань про об’єкт, які отримуються, не тільки з особливістю засобів і операцій діяльності суб’єкта, але з її ціннісно-цільовими структурами, є характерною рисою якої картини світу?
а) класичної картини світу;
б) некласичної картини світу;
в) постнекласичної картини світу.
10. Заперечувала існування єдиної логіки і етапів всесвітньо історичного процесу:
а) теорія природного відбору;
б) теорія культурно-історичних типів;
в) марксистська філософія.
ІІ рівень
1.Дайте характеристику основним принципам і законам діалектики.
2.Прокоментуйте сенс людського життя в філософії екзистенціалістів.
3.У чому, на ваш погляд, полягає відмінність у діях сил природи і функціонування суспільства. Аргументуйте свою позицію.
ІІІ рівень
1.Розкрийте сутність провіденціально-есхатологічного пояснення суспільного розвитку.
2.Якій моделі історичного процесу Ви віддаєте перевагу? Охарактеризуйте її зміст. Аргументуйте свою позицію.
Змістовий модуль ІІ
Варіант № 6.
І РІВЕНЬ
1. Проблеми суспільного буття в контексті вчення про ноосферу аналізував:
а) Конфуцій; в) Вернадський;
б) Фіхте; г) Шестов.
Істина – це
а) адекватне відображення в свідомості людини об'єктивної реальності;
б) зміст людських знань, який не залежить від суб'єкта;
в) основна характеристика відношення пізнавального образу до об'єкту пізнання.
3. Циклічна модель історії домінувала в добу:
а) античності; в) Відродження;
б) середньовіччя; г)сучасності.
4.Згідно з яким принципом усі явища причино обумовлені :
а) детермінізму;
б) структуралізму;
в)гностицизму.
5. Яка категорія співвідноситься з категорією «необхідність»:
а) можливість; б) випадковість; в) явище.
6. Розкладання фактів на їх елементарні складники є:
а) абстрагуванням; б) аналізом; в) синтезом.
7. Філософська теза, згідно якій, довести можна все, що бажано, у залежності від підстав, притаманна:
а) софістиці;
б) метафізиці;
в) діалектиці.
8. Представниками вчення про людину, відомого як психоаналіз, є:
а) Дж. Локк;
б) К. Маркс;
в) Э. Фромм;
г) Дж. Гелбрейт.
9. Чи є категоріальним таке явище як « тінь»:
а) так;
б) ні.
10. Критерії істинності відносяться до:
а) ідеалів та норм наукового пізнання;
б) наукової картини світу;
в) філософським основам науки.
ІІ рівень
1. Окресліть позитивні і негативні аспекти прагнення людини пізнавати.
2.Наведіть перелік основних філософських позицій, пов’язаних із розумінням вихідних основ буття.
3.Ноосферна концепція Вернадського та її значення у сьогоденні.
ІІІ рівень:
1. Використовуючи, на Ваш погляд, адекватну методологію, проаналізуйте людину як предмет пізнання.
2. Окресліть та поясніть виявлення людських вимірів проблеми буття у філософії.
Методи навчання
Лекції, практичні заняття, тестові завдання, розв’язання логічних задач, проблемні дискусії, робота з першоджерелами.
Методи контролю
Питання з курсу «Філософія» до екзамену.
1. Специфіка філософського освоєння дійсності.
2. Філософія як теоретична основа світогляду. Світ філософських роздумів.
3. Соціокультурна постановка основного питання філософії.
4. Основні функції філософії.
5. Загальна характеристика матеріалізму та основні його форми.
6. Загальна характеристика ідеалізму та основні його форми.
7. Основні парадигми стародавньої філософії.
8. Давньоіндійська філософія.
9. Давньокитайська філософія.
10. Людина у філософії стародавнього Сходу.
11. Філософія до класичного періоду античності.
12. Проблема буття в античній філософії класичного періоду.
13. Людина та суспільство в античній філософії (Сократ, Платон, Аристотель).
14. Диалектика і метафизика. Історичні форми диалектики.
15. Середньовічна парадигма мислення.
16. Онтологія та гносеологія Середньовіччя
17. Антропоцентричний характер філософії Відродження. Гуманізм і проблема індивідуальності
18. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу (Ф.Бекон, Р.Декарт).
19. Проблема людини та суспільства у філософії Просвітництва.
20. Київська екзистенційна філософія 20 ст.
21. І. Кант – дуалізм світу людського буття: природного та морального.
22. Філософія Г.Гегеля.
23. Філософські погляди Л.Фейєрбаха.
24. Перегляд класичної моделі світорозуміння. Основні риси некласичної філософії.
25. Філософія К.Маркса.
26. Концепція «волі» в некласичній філософії (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше)
27. Проблема існування людини в екзістенціальній філософії.
28. Особливості типу української філософської парадигми.
29. Філософські ідеї Г. Сковороди.
30. Філософія П. Юркевича.
31. Філософський смисл проблеми буття.
32. Зміст і пізнавальне значення категорії субстанції у філософії.
33. Ідея несвідомого та психоаналіз у філософії З.Фрейда.
34. Історична доля фрейдизму в 20 ст.(К.Юнг, Е.Фром).
35. Методологічні регулятиви розвитку наукового пізнання (Ідеали та нормативи наукового дослідження, наукова картина світу, філософські основи науки).
36. Динаміка наукового знання: класична – некласична – посткласична науки.
37. Сучасна методологія пізнання.
38. Основні закони діалектики.
39. «Сутність» і «явище» як філософські категорії.
40. «Можливість» та «дійсність» як філософські категорії.
41. Світоглядний та методологічний смисл категорій «необхідність» та «випадковість».
42. Буттєвість, свобода і творчість як сутнісні характеристики людини.
43. Поняття про дух і душу у філософії.
44. Основні підходи до дослідження свідомості.
45. Проблема визначення свідомості в історії філософії.
46. Антропосоціогенез. Проблема людського начала.
47. Філософська концепція людини. Подолання бінарної опозиції духу й тіла.
48. Основні виміри сутності людини.
49. Гносеологічна проблематика в історії філософської думки.
50. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.
51. Проблема істини в пізнанні.
52. Наука як соціокультурний феномен. Етика науки.
53.Філософія суспільства. Суспільство як система.
54.Основні способи дослідження суспільства.
55.Основні детермінанти розвитку суспільства.
56.Історичні виміри людського буття. Філософія історії.
57.Проблема сенсу історії. Проекти світової історії.
58.Культура як об'єкт філософського дослідження.
59.Філософія особистості.
60.Відчуження людини в сучасному суспільстві.
61.Заборона на особистість. Індивід як репрезент маси.
62.Філософський підхід до дослідження мислення.
63.Теорії науково – технічного прогресу в концепціях індустріального та постіндустріального суспільства.
64.Основна характеристика доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства.
65.Культура та цивілізація.
67.Глобальні проблеми людства. Імперативи виживання людства.
68.Ідеал та утопія.
69.Свобода і відповідальність як цінності сучасної цивілізації.
70.Географічне середовище та його роль в житті суспільства.
71.Філософія техніки.
72.Проблема існування людини в екзистенціальній філософії.
73.Соціальні спільноти: основна характеристика.
74.Рівні психічного життя людини: несвідоме, підсвідоме, над свідоме.
74.Філософська характеристика часу.
75.Філософська характеристика простору.
Рекомендована література
Базова