Рекомендовані теми есеїв, доповідей, рефератів, наукових робіт. 1. Підходи до інтерпретації суспільних процесів в сучасній соціальній філософії

 

1. Підходи до інтерпретації суспільних процесів в сучасній соціальній філософії.

2. Основні закономірності розвитку сучасного суспільства.

3. Спрямованість історії та проблема історичного прогресу.

4. Інформаційно-технічне суспільство та тенденції його розвитку.

5. Предмет соціальної філософії та соціології.

6. Причини та наслідки явища «нігілізму» згідно з Ф. Ніцше.

7. Зв’зок твору Д. Донцова «Дух нашої давнини» з філософськими ідеями Ф. Ніцше, О. Шпенглера та Ортеги-і-Гасета.

8. Криза європейської культури в баченні Ф. Ніцше.

9. Твір Ортеги-і-Гасета «Бунт мас» як реакція на кризу європейської культури середини ХХ ст.

Тема 14. культуро-аксіологічна проблематика в новітній філософії

Питання до самостійного опрацювання теми та семінарського заняття

1. Етична проблематика в класичній філософії як передумова формування аксіології:

а) етична філософія Сократа, філософія як «мистецтво жити» в стоїцизмі;

б) вартості християнського світогляду.

2. Філософія як аксіологія:

а) трансцендентальний підхід до цінностей;

б) інструменталістське та марксистське розуміння цінностей.

3. Визначення цінностей, їх функції, класифікація.

4. Сучасні тлумачення сутності культури. Натуралізм. Соціологізм. Аксіологізм.

5. Глобально-технократичний та локально-культорологічний підходи до інтерпретації цивілізації.

6. Перспективи культуро-цивілізаційного поступу. Українська культура: перспектива розвитку чи асиміляція?

 

Ключові поняття

Цінності, цінності християнського світосприйняття, трансцендентальна теорія цінностей, ідіографічний метод, культура, цивілізація, натуралізм, соціологізм, аксіологіям, цивілізаційний поступ, вестерналізація, консюмеристська свідомість.

 

Першоджерела

1. Антология мировой философии. – М., 1969. – Т. 1. – Ч. 1.

2. Арендт Х. Між минулим і майбутнім. – К., 2002.

3. Гірц К. Інтерпретація культур: Вибрані есе. – К., 2001.

4. Зиммель Г. Философия культуры. – М., 1996.

5. Камю А. Міф про Сізіфа // Вибрані твори: В 3-х т. – Харків, 1996.

6. Масуда Й. Комп’ютопія // Філос. і соціолог. думка. – 1993. - № 6. – С. 36–50.

7. Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. – М., 1991.

8. Ортега-і-Гасет Х. Дегуманізація мистецтва // Ортега-і-Гасет. Вибрані твори. – К., 1994.

1. Святий Августин. Сповідь. – К., 1999.

9. Сковорода Г. Пізнай у собі людину. – Львів, 1995.

10. Тойнбі А. Дослідження історії. – К., 1995.

11. Швейцер А. Этика благоговения перед жизнью // Культура и этика. – М., 1973.

12. Шпенглер О. Закат Европии. – М., 1993. – Т. 1, 2.

 

Література для самостійного опрацювання

 

1. Краснодембський З. На постмодерністичних роздоріжжях культури. – К., 2000.

2. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен – Львів, 1995. – Розд. 9, 10. – С. 124 – 139.

3. Лісовий В. Культура і цивілізація // Лісовий В. Культура, ідеологія, політика. –К., 1997.

4. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М. А. Скринника, З. Е. Скринник – Львів, 2001.

5. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. – К., 1998.

6. Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К., 1996.

7. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К., 2005.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «цінності».

2. Назвіть усі відомі Вам теорії цінностей?

3. Охарактеризуйте основні цінності християнського світогляду.

4. За якою основою класифікують цінності?

5. Які функції виконують цінності у суспільстві?

6. Яка специфіка філософського розуміння культури?

7. Що є головним предметом філософії культури?

8. У чому суть натуралістичного підходу до культури А. Ґелена?

9. Яка особливість марксистського розуміння культури?

10. Яка особливість аксіологічної інтерпретації культури?

11. Який зміст глобально-технократичного підходу до цивілізації?

12. Які є прогнози на майбутнє в культуро-цивілізаційному поступі людства?

 

Тестові завдання

1. Авторами трансцендентальної теорії цінностей є:


а) О. Конт;

б) І. Кант;

в) В. Віндельбанд;

г) Л. Вітгенштайн;

ґ) Г. Рікерт;

д) М. Вебер.


2. Перечисліть усі правильні відповіді: цінності класифікують за такими основами:

а) за формою існування;

б) за сферами життєдіяльності суспільства;

в) за зручністю;

г) за стилем життя;

ґ) за місцем у суб’єктивному світі людини;

д) за формою світогляду.

3. Що є найвищою соціальною цінністю?


а) моральні норми;

б) право;

в) людина;

г) суспільство як цілісна система;

д) державний устрій.


8. Під цінністю слід розуміти:

а) усе, в чому ми вбачаємо якесь значення;

б) усе, що має конкретну ціну;

в) все, що задовольняє людські потреби;

г) значення речей, що існують як зразки поведінки і діяльності в яких люди мають потребу.

9. За роллю, яку виконують цінності в суб’єктивному світі людини, їх класифікують на:


а) інструментальні;

б) одиничні;

в) матеріальні;

г) субстанційні;

ґ) специфічні;

д) універсальні.


 

10. Аксіологія – це:

а) теорія, що обґрунтовує здатність аксіоми бути формою наукового знання;

б) теорія цінностей;

в) те саме, що аксіоматика – система аксіом, що лежить в основі якогось вчення, теорії.

11. Застосування поняття цінності (вартості) до аналізу історії та культури, науковець:

а) віднаходить закономірності (закони) історичного розвитку;

б) віднаходить принцип, на основі якого робиться відбір історичного матеріалу, цінного спрощення дійсності;

в) дає практичну оцінку історичного об’єкта, встановлюючи його позитивну чи негативну цінність.

12. Встановіть відповідність. Цінності є:

 

А) критична онтологія Н. Гартмана а) трансцендентальними смислами
Б) неокантіанська Баденська школа б) трансцендентні позачасові сутності
В) марксистська філософія в) соціальні сутності – об’єктивовані соціальні взаємини
Г) прагматизм г) все, що має значущість особистого блага

 

13. Культурегенеза – це:

а) процес зародження культури людства, пов’язаний зі становленням і розвитком знарядь праці, комунікативної та семантичної діяльності;

б) сукупність життєвих обставин, завдяки яким утворюється той чи інший зміст;

в) сукупність твердо встановлених правил, що визначають у культурі норми композиції та колориту, систему пропорцій, що служить нормативним зразком.

14. Розставте в хронологічному порядку історичні типи культури:


а) антична культура;

б) аультура Нового часу;

в) архаїчна доба;

г) культура Просвітництва;

ґ) ренесансна культура;

д) культура Середньовіччя;

е) новітня культура.


15. Зміст проблеми «Схід–Захід» у сучасному суспільстві визначається:

а) відмінностями географічного та кліматичного характеру;

б) типами релігій та їхніми переконаннями;

в) відмінностями у вихідних ціннісних та світоглядних орієнтирах;

г) відмінностями у звичаях, церемоніях, святах;

ґ) історично-часовим розподілом

д) типами політичних систем та систем господарювання.

 

16. Які періоди в житті культурного організму виділяє О. Шпенґлер?

а) дитинство, юність, зрілість, старість;

б) весна, літо, осінь, зима;

в) період хаосу, накопичення сил; період творчого вираження сил; період, коли реалізуються всі потенційні можливості культурної душі; період «цивілізації», коли культурний організм гине;

г) усі перераховані відповіді є вірними.

17. О. Шпенґлеру – засновнику філософської культурології у ХХ столітті належить твір:


а) «Новий Органон»;

б) «Буття і час»;

в) «Занепад Європи»;

г) «Міркування про історію»;

д) «Міф про Сізіфа».


18. До сучасних концепцій культури не належать:


а) еволюціоністська;

б) лінійна;

в) соціологічна;

г) аксіологічна;

ґ) циклічна;

д) теологічна;

е) функціональна;

є) належать усі перелічені;

ж) не належать жодна з перелічених.


19. Які фази проходить кожна з культур своєму розвитку (за О. Шпенґлером)? (Вкажіть усі вірні варіанти):

а) дикунство–варварство–цивілізація;

б) дитинство–юність–зрілість–старість;

в) становлення–розвиток–розквіт–занепад і смерть;

г) народження–розвиток–цивілізація;

ґ) весна–літо–осінь–зима;

д) виникнення–зростання–надлом–занепад.

20. Чи вірним є твердження: «Д. Віко, як представник лінійної концепції розвитку культури, розподілив історію людства на 3 епохи (епоху богів, епоху героїв, епоху людей)»?

а) твердження вірне;

б) твердження не вірне;

в) початок твердження вірний, а закінчення – ні;

г) початок твердження невірний, а закінчення вірне;

ґ) ваш варіант відповіді.

21. Представником якого напрямку культурологічної думки є К. Леві-Строс?


а) структуралізм;

б) еволюціоналізм;

в) диффузіонізм;

г) функціоналізм.


22. Хто з мислителів протиставляв поняття «культура» і «цивілізація»?


а) Н. Бердяєв і О. Шпенглер;

б) Т. Парсонс і Е. Тайлор;

в) П. Сорокін і Ю. Лотман.


23. Назвіть представників фунціоналізму:

а) Б. Малиновський, А. Крьобер;

б) Л. Морган, Е. Тейлор, Г. Спенсер;

в) О. Шпенґлер, Д. Віко, А. Тойнбі;

г) П. Сорокін, Дж. Гекслі, Л. Уайт.

Робота зі словником

Встановіть відповідність:

Поняття Зміст поняття
1. Цінності а) перша в історії філософської думки аксіологія (кін. ХІХ ст.), її виникнення пов’язано з іменами послідовників філософії І. Канта – представників Баденської школи неокантіанства В. Віндельбанда та Г. Рікерта. Під цінностями вони розуміють значення (смисли), які не існують в бутті, важливо те, що вони значать. Як смисли вони віднаходяться в свідомості.
2. Цінності християнського світосприйняття б) сторона цілісного досвіду людини, яка містить етичний, естетичний, релігійний, раціональний аспекти тощо. Цінність людина на основі здорового глузду вбачає в речах залежно від якості того чи іншого аспекту її досвіду.
3. Трансцендентальна теорія цінностей в) духовні сутності, що вже здійснені в Богові. Цінність Бога відкривається для людини як Благо в формі Абсолютної Любові, Істини, Добра, Краси, Свободи, Правди.
4. Ідіографічний (індивідуалізуючий) метод г) загальноприйняті значення речей, що існують у формі зразків, способів поведінки та діяльності людей і здатні задовільняти їхні потреби.
5. Цінності в філософії прагматизму Д. Дьюї ґ) метод застосований авторами трансцендентальної аксіології для розмежування явищ, речей сфери історії та культури, які цінні саме своєю індивідуальною неповторністю (для їх дослідження застосовують поняття цінності), від явищ, речей природи, неповторність яких при дослідженнях до уваги не береться.
6 Філософський підхід до культури д) з’ясування сутності культури, її історичного поступу та особливостей функціонування, виявлення духовної природи її смислів.  
7. Натуралістичну інтерпретація сутності культури е) тут цивілізація – це такий етап історичного поступу людства, на якому основою життєдіяльності людини стають штучно створені способи: матеріально-технічні, виробничо-технологічні, соціально-організаційні.  
8. Соціологічна інтерпретація культури (Л. Уайт) є) аграрний, індустріальний, інформаційний.  
       

 

9. Аксіологічна концепція культури ж) ототожнення культури і суспільства, а позаяк культура є соціальним феноменом і невіддільна від життєдіяльності соціуму. Виділено в культурі такі підсистеми: технологічну (техніка, технології, матеріали), соціальну (взаємини між людьми – моральні, професійні тощо), ідеологічну (знання, віра, міфи, релігія, філософія, мистецтво, мораль).
10. Символічна інтерпретація культури з) цивілізацію розуміють як якісно відмінні культурні спільноти, що різняться своє мовою, історією, традиціями та релігіями (С. Гантінґтон).
11. Глобально-технократичне розуміння цивілізації и) представлена концепцією представника Марбурзької школи неокантіанства Е. Кассірером. Тут культура є символічне конструювання світу способами мови, міфу і науки.
12. Етапи цивілізаційного поступу людства (за О. То флером) і) культура є системою цінностей і цим виражає міру людяності. Сутність культури духовно-ціннісна. Біля її витоків стоять представники Баденської школи В.Віндельбанд та Г.Рікерт. Цю концепцію репрезентують представники «філософі життя» В. Дільтай, Г. Зіммель, О. Шпенґлер).
13. Локально-культурологічний підхід до цивілізації (П. Сорокін, А. Тойнбі) ї) основою культури є предметно-практична діяльність людини спрямована на створення надприродного предметного світу, «другої природи».Завдяки створеній культурній предметності стало можливим передавати іншим людям, генераціям програми людської діяльності, вироблені здатності, потреби тощо. Отже, діяльність є тим зв’язком між людиною і природою результатом якого і є культура.

Творчі завдання

1. Яке практичне застосування має у суспільстві аксіологія?

2. На Вашу думку, вартості це щось тілесне, суб’єктивне, трансцендентна властивість речей, чи щось інше? Поясніть.

3. Чи можна визначити вартість (цінність) як все, що задовольняє людські потреби? Відповідь обґрунтуйте.

4. Обґрунтуйте місце вартості «свобода» в суб’єктивному світі людини. Який її зміст?

5. Хто розробив і з якою метою трансцендентальну теорію цінностей?

6. Для чого існують цінності у суспільстві? Які ви знаєте цінності?

7. Чи можна людину назвати цінністю? Поясніть.

8. Що означає натуралістичне розуміння культури?

9. Як Ви розумієте аксіологічний підхід до культури? Назвіть представників.

10. Що таке циклічний підхід до культури і хто його автор?

11. Чи є якась різниця між культурою та цивілізацією?

12. Які етапи в європейській історії, на вашу думку, властиві цивілізаційному поступу: 1) аграрний, індустріальний, інформаційний; 2) первісний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, соціалістичний (комуністичний)? Поясніть.

13. Чим характерна інформаційна цивілізація?

14. На якому етапі цивілізаційного поступу знаходиться Україна? Арґументуйте свою позицію.