Внутрішній та зовнішній аналіз

Відмінними ознаками кожного виду аналізу є: цільова спрямованість, завдання, об'єкти дослідження, джерела інформації, методика проведення.

Пріоритетними напрямами розвитку теорії та практики мікрорівні в умовах ринкової економіки є аналіз внутрішній та зовнішній аналіз. Саме ці два види економічного аналізу визначають організаційні та економічні аспекти подальшого дослідження. Залежно від потреб користувачів, їх мотивації, очікуваних вигод від результатів аналізу, використовується відповідна інформаційна база.

Внутрішній економічний аналіз спрямований па комплексне дослідження економічного розвитку суб'єкта господарювання, структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем. Він базується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній) і може здійснюватися як спеціалізованим підрозділом (бюро, відділом економічного аналізу), так і всіма економічними службами з великою кількістю залучених зацікавлених осіб. У методологічному плані внутрішній аналіз охоплює різні прийоми та способи факторного аналізу, проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткострокового і довгострокового управління.

Зовнішній економічний аналіз передбачає надання оцінки місця господарюючого суб'єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо. Зовнішній аналіз здійснюється на основі інформації, що визначає базові параметри об'єкта дослідження, які дозволяють ефективно регулювати його економічні відносини за загальнонаціональними інтересами та є достатніми у гарантіях ділового партнерства. Водночас, він дозволяє будь-якому суб'єкту господарювання забезпечити повну конфіденційність інформації і комерційну таємницю. В організаційному аспекті зовнішній аналіз проводитися на підставі даних фінансової і статистичної звітності органами господарського управління, банками. фінансовими органами, акціонерами. інвесторами, спеціалізованими незалежними аудиторськими, консалтинговими фірмами. У методологічному аспекті він проводиться з широким використанням статистичних прийомів аналізу (групування, середніх величин, динамічного ряду), економіко-математичних методів і моделей (моделі міжгалузевого балансу, матриці багатокритеріальної оптимізації тощо), порівняльного (міжгалузевого, міжгосподарського, міжрегіонального) аналізу.

Попередній, оперативний і ретроспективний аналіз.

Відповідно до змісту основних функцій, які відображають часові етапи управління, економічна аналіз поділяється на попередній (перспективний, прогнозний), оперативний (поточний) і ретроспективний (наступний).

Ефективність функціонування підприємства значною мірою залежить від перспектив його розвитку. Тому на підприємствірозроблюються стратегічні цілі та визначаються завдання, стратегія і тактика їх досягнення.

Попередній економічний аналіз - це дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан. Його особливість полягає у проекції минулого і теперішнього стану об'єкта на перспективу,з урахуванням спадковості чи певної стійкості зміни економічних показників.

Цей аналіз проводиться до початку будь-яких господарських операцій і пов'язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів управлінських рішень.

Перспективний аналіз на підставі дослідження діяльності підприємства дає можливість визначити позитивні та негативні тенденції в його розвитку, що намітилися, дати їм кількісну іякісну оцінку, з'ясувати ступінь їх впливу в перспективу. На підставі висновків попередніх аналітичних і прогнозних робіт визначаються критичні проблеми, фактори розвитку та перспективні напрями діяльності.Перераховані цілі обумовлюють застосування досить складних і трудомістких прийомів та способів: кореляційно-регресійного аналізу, екстраполювання, методу аналогії, експертних оцінок, моделювання тощо.

Оперативний економічний аналіз полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами. Оперативний аналіз є підставою для прийняття рішень з регулювання виробництва, використовується на всіх рівнях управління,але його питома вагав загальному обсязі управлінських рішень підвищуєтьсяпри наближенні безпосередньо до виробництва, окремих підрозділів підприємства. Оперативний аналіз виступає системою щоденногоспостереження6 й оцінки відхилень фактичногостану досліджуваного об'єкта від регламентованих показників, з'ясування причин і передбаченняможливих наслідків таких відхилень, підготовки варіантівуправлінських рішень залежно від параметрів відхилень і необхідності втручання керівників різних рівнів, розробки механізмів швидкого втручання у господарські процеси для забезпечення безперервного та ефективногофункціонування господарюючого суб'єкта. В умовах постійної зміни ринкової кон'юнктури в сферу досліджень оперативного аналізу потрапляє постійна оцінка економічного середовища іметою використання найсприятливіших умов бізнесу, вигідного маневрування виробничо-фінансовими ресурсами.

Основними завданнями оперативного економічного аналізу є:

· постійне спостереження за відхиленнями показників оперативного управління від їх регламентованих значень за місцем, причинами та відповідальністю осіб;

· оперативна оцінка економічної ситуації внутрішнього І зовнішнього середовищ за станом, що створився чи може утворитись;

· розробка заходів та підготовкаваріантів рішень, спрямованих на швидке усунення виявлених недоліків, попередження чи локалізацію впливу негативних факторів і найповніше використання можливої вигоди;

· подання оперативної аналітичної інформації органам управління за встановленими регламентами чи назапит користувачів.

Оперативний економічний аналіз мас свої особливості, основні з яких наведені нарис. 2.1.

 

 

 
 

 

Для проведення оперативного аналізу використовуються різні джерела інформації: оперативно-виробничі плани, дані оперативного обліку, оперативний облік за центрами відповідальності та витрат; облік норм і відхилень від них, якщо реально впроваджено нормативний метод обліку витрат і калькулювання; відповідна нормативна база; матеріали безпосередніх спостережень за діяльністю; оцінки спеціалістів-експертів тощо.

У методологічному плані цей вид аналізу передбачає складання оперативних аналітичних відомостей на певну дату чи за короткий проміжок часу, в яких міститься характеристика досліджуваних процесів за нормативним і фактичним значенням показників, їх відхилення на певну дату з наростаючим підсумком з початку аналізованого періоду, за місцем виникнення та винними особами. Для вивчення отриманої інформації використовуються, як правило, спрощені прийоми та способи.

В організаційному плані оперативний аналіз є ефективним в умовах комп'ютерної організації аналітичного процесу, широкого використання сучасних комп'ютерних програм.

Недоліком оперативного аналізу є відсутність системного підходу в оцінці, діагностиці та орієнтації на остаточні господарські результати.

Ретроспективний аналіз полягає у системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства чи інших об'єктів за результатами їх розвитку за певний аналітичний період (рік, квартал, місяць тощо).

Ретроспективний аналіз тісно пов'язаний з попереднім. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Економічний аналіз результатів діяльності за минулі періоди дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості тощо. Це має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Вміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз, який є основою перспективного аналізу. В свою чергу, від глибини та якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо прогнозні показники недостатньо обґрунтовані та реальні, тоді наступний аналіз виконання прогнозу взагалі не має сенсу та потребує попередньої оцінки обґрунтованості прогнозних показників.

Можливості ретроспективного аналізу значно ширші, оскільки його здійснення можливе за всіма критеріями наукового дослідження, діяльність підприємства вивчається комплексно та всебічно за звітними даними за відповідний період. При проведенні ретроспективного аналізу використовуються різноманітні прийоми і способи, широка інформаційна база.

Ретроспективний економічний аналіз має й певні недоліки: 1) зниження дієвості через відірваність у часі від господарських процесів та вжитих заходів; 2) орієнтація на систематизовану інформацію, яка зазнає певної статистичної обробки, що зменшує достовірність висновків та пропозицій.