Аналіз основних засобів торговельних підприємств
Методика проведення аналізу використання основних засобів наведена в темі 12, але структура основних засобів торговельного підприємства суттєво відрізняється від структури основних засобів промислового підприємства. Це зумовлено різними факторами (об'єктивними та суб'єктивними). Об'єктивні фактори пов'язані з особливостями технологічного процесу в торгівлі та його трудомісткістю (необхідністю широкого використання праці обслуговуючого персоналу). Суб'єктивні фактори пов'язані з низьким рівнем механізації та автоматизації торговельного процесу в цілому по галузі.
Специфіка торговельної діяльності зумовлює більш інтенсивне використання приміщень (торговельні, складські тощо). В основних засобах торговельного підприємства питома вага будівель, споруд і передавальних пристроїв складає близько 80 %, а активної частини - машин та обладнання - близько 11 %. Крім того, до складу основних засобів торговельних підприємств можуть відноситися приміщення, які орендуються, що призводить до зменшення питомої ваги активної частини.
Сучасні тенденції - розвиток мережі супермаркетів і гіпермаркетів, великих торговельних центрів, створення агрегованих торговельних структур, побудова системи товаропостачання на принципах логістики-викликають необхідність значних вкладень у створення сучасних транспортно-складських комплексів, автоматизованих систем управління запасами, сучасних систем розрахунків з покупцями із застосуванням пластикових і дисконтних карток.
Для оцінки ефективності оснащення торговельних підприємств застосовуються загальні показники: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт використання основних засобів.
Фондовіддача в торгівлі визначається як відношення товарообігу до середньої вартості основних засобів. Фондовіддача також може бути виражена як відношення товарообігу на одного працівника до показника фондоозброєності, який характеризується вартістю основних засобів у розрахунку на одного працівника. Отже, фондовіддача зростає, якщо темп зростання вартості основних засобів або темп зростання продуктивності праці випереджає темп зростання фондоозброєності. Фондомісткість є оберненим показником до фондовіддачі.
Коефіцієнт використання основних засобів визначається як відношення річної вартості прибутку від реалізації (валового прибутку) до середньорічної вартості основних засобів.
При визначенні кожного показника ефективності використання основних засобів враховується вартість як власних, так і орендованих засобів.
Зростання фондовіддачі може супроводжуватися зниженням коефіцієнта використання основних засобів, тому для узагальненої оцінки ефективності основних засобів розраховується інтегральний показник ефективності Іеф як корінь квадратний з добутку фондоозброєності і коефіцієнту використання основних засобів.
Крім загальних показників ефективності використання всієї сукупності основних засобів розраховуються часткові показники, які враховують особливості окремих підгалузей торгівлі: роздрібної, оптової, громадського харчування (табл. 17.4).
Зміни часткових показників ефективності використання основних засобів спричиняють безпосередній вплив на узагальнюючі показники: фондовіддачу та інтегральний показник ефективності. Однак наявність детермінованого зв'язку встановити важко, і для оцінки впливу окремих показників на фондовіддачу доцільно застосовувати методи кореляційно-регресійного аналізу.
Детальніше питання аналізу діяльності торговельного підприємства розглянуті в посібнику Любушина Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. "Анализ финансово-экономической деятельности предприятия".
17.2 Особливості аналізу діяльності аграрних підприємств
Динамічний розвиток процесу організації виробничих структур аграрної сфери вимагає переходу на нові принципи господарювання, потребує суттєвих змін у методах управління сільськогосподарськими підприємствами, оскільки аграрна політика держави сьогодні спрямована на суттєве підвищення надійності забезпечення продовольчої безпеки України.