Аналіз основних засобів виробництва

Результати господарської діяльності аграрних підприємств, зокрема якість, повнота і своєчасність виконання комплексу сільськогосподарських робіт, а відповідно, і обсяг виробництва продукції, її собівартість, фінансовий стан підприємства значною мірою залежать від наявності, якісного складу, руху, стану та рівня забезпеченості підприємства основними виробничими засобами.

Аналіз основних засобів на сільськогосподарських підприємствах і проводиться за методикою, наведеною в темі 12 з урахуванням деяких особливостей.

1) Аналіз рівня забезпеченості підприємства основними засобами і енергетичними ресурсами (табл. 17.8).

За даними табл. 17.8 можна зробити висновок, що за аналізований період забезпеченість підприємства основними засобами зростає, про що свідчить коефіцієнт фондоозброєності праці рівний відповідно у базовому та звітному році 52 та 53 тис. грн. Але при цьому спостерігається зниження забезпеченості підприємства енергетичними ресурсами. Так, енергооснащеність у звітному періоді знизилася на 4 к.с. або на 1,8 % у порівнянні з базовим періодом, енергоозброєність - на 37 к.с. або на 20,6 %. Значне збільшення відбулося у навантаженні зернових культур на один зернозбиральний комбайн на 25.8 % або на 103 га у звітному році в порівнянні з базисним.

2) Аналіз економічної ефективності використання основних засобів основного виробництва (див. табл. 17.9).

За даними таблиці 17.9 можна зробити висновок, що основні засоби основного виробництва використовувалися у звітному році менш ефективно, ніж у базисному. Так. зменшилася вартість валової продукції у звітному році на 10 % або на 152 тис. грн., в т.ч. у рослинництві - на 13,6% або на 115 тис.грн. у тваринництві - на 5.5% або 37 тис. грн. При цьому збільшилася вартість основних засобів основного виробництва на 4,7% або на 815 тис. грн. у звітному році в порівнянні з базисним роком. Валовий дохід збільшився на 43,8% або на 789 тис. грн., а також у звітному році підприємство отримало прибуток 362 тис. грн. у порівнянні з минулорічним збитком у 441 тис. грн.

Узагальнюючим показником роботи машинно-тракторного парку є відношення фактичного річного виробітку умовного еталонного трактора до нормативного.

Річний виробіток залежить від зміни кількості відпрацьованих днів протягом року, коефіцієнту змінності та виробітку за зміну.

Узагальнюючий коефіцієнт використання тракторного парку (К) обчислюють за формулою:

де Д_Н і Д_Ф - нормативна і фактична кількість відпрацьованих днів одним умовним еталонним трактором протягом року: К_Н і К_Ф - нормативний і фактичний коефіцієнт змінності; В_ЗН і В_ЗФ - нормативний і фактичний виробіток трактора за зміну.

Основним показником роботи вантажного автотранспорту є вантажообіг, який визначається за формулою

де В_ОБ - вантажооборот, т; А - кількість автомобілів, шт.; Д - кількість днів відпрацьованих одним автомобілем; Т - кількість кілометрів пройдених за день з вантажем: П- кількість перевезеного вантажу за день, т.

Вихідні дані для факторного аналізу зміни вантажообігу відображені в табл. 17.10.

Зміна вантажообігу за рахунок:

Ä кількості автомобілів:

∆В_А = (18-20) х 7,0 х 3,0 = -12180(т);

Ä кількості днів, відпрацьованих одним автомобілем:

∆В_Д = (283 - 290) х 18 х 7,0 х 3,0 = -2626 (т);

Ä кількості кілометрів, пройдених за день з вантажем:

∆В_Т = (8,4 - 7,0) х 18 х 283 х 3,0 = 21395 (т);

Ä кількості перевезеного вантажу за одну поїздку:

∆В_П = (2,7 - 3,0) х 18 х 283 х 8,4 = -12837 (т);

Загальна зміна вантажообігу:

∆В_ОБ = -12180 - 2646 + 21395 - 12837 = -6268 (т)

∆В_ОБ = (290 х 7,0 х З,0 х 20) - (283 x 8,4 x 2,7 х 18) = 121800- 115532 = 6268 (т)