Обгрунт, чому держ позики як засіб покриття дефіциту бюджу безпечніші ніж грошова емісія. 9 страница

254. Розкрийте сегмента міжнародного фін ринку.

Залежно від здійснюваних на світовому фін ринку операцій (вал, кред або інвестиційних), ринок має відповідні сегменти: валют ринок, кредитний ринок і ринок цінних паперів. Водночас кре­дити та інвест поділяють за терміном реаліз майнових прав на ко­роткі (до одного року) і тривалі, тобто виник сегменти: ринки гро­шей та капіталів.

Валют ринок — найб за розміром сегмент світ фін ринку, на якому об'єктом купівлі-продажу є валюта, термін реаліз майнових прав на яку не перевищує року. Кредитний ринок — ринок індивідуалізованих боргових зобов'язань. Ринок цінних паперів — це сук-ть сусп віднос із приводу емісії й обертання цінних паперів, які мають похідні інструменти. На світовому ринку значну роль у забезпе­ченні міжнародної ліквідності відіграє також золото як валют і сиро­винний метал, операції з купівлі-продажу якого формують ринок золота.

Грош ринок поєднує валют ринок і короткострокові боргові зо­бов'язання. Ринок капіталів — це ринок зобов'язань з терміном понад один рік і довгострокових цінних паперів.

Кожен із сегментів має справу з певним типом фін активів, що відображає умови купівлі-продажу тимчасово вільних грошей

Світ (міжнар) фін ринок поділяється на централі­зований та децентралізований.Централізований світ фін ринок представлений валютними біржами. Його також називають біржо­вим ринком. На децентралізованому (позабіржовому) світовому ринку то­ргівля повністю децентралізована і здійсн переважно через дилінго-ві сист, міжнар телекомунікаційні сист, телефоном. На сучасному етапі спостерігається процес глобалізації централізованого фін ринку. Прикладом цього є угода про злиття лондонської та фра­нкфуртської фондових бірж. До цієї угоди приєднується також американ­ська, яка у Європі представлена через електронну біржу у Брюсселі.

255. Які причини та наслідки глобалізації світ фін середов

Фін глобалізація– зрост фін єдність та взаємозалежність фіново-екічних сист країн світу. Чинники формув глоб фін середовища:1)інтернаціоналізація господарського життя. Інтенсифікація екічних зв'язків між країнами, нац компаніями та активізація міжнародного вир-ва ТНК потребували нового фін середовища. Це викликало:1)якісні перетворення в міжнар валют-кред відносах;2)переплетіння та доповнення національних ринків позичкових капіталів;3)інтеграцію та глобалізацію фондових ринків;4)величезні темпи зрост міжнар банк операцій, створення всесвітньої мережі філій транснаціональних банків;2)активне поширення наук-техн досягнень. Комп'ютеризація фін сфери привела до форсованого перерозподіл світ фін сист. Поширення новітніх технологій викликало справжню "банківську революцію". Інформаційна революція на базі мікроелектроніки викликала перетворення широкого спектра банк послуг, дала змогу ефективно впроваджувати новітні фін інструменти та забезпечити транснац характер банківської діяльн. Це відкрило можливості для надзвичайного зрост обсягу міжнар фін трансакцій, пришвидшило транскордонні потоки капіталу;3)лібералізація міжнар валют-кред віднос та фін ринків. Фін конкуренція між країнами посилює тенденцію лібералізації. Цей процес охоплює, по-перше, дедалі більшу кількість країн, які переглядають свої режими сист міжнар екічних віднос, відмовляються від протекціонізму та жорстких заходів регулюв світо-господарських зв'язків. По-друге, він поширюється на нові, складніші сфери екічних віднос. Дерегулюв ринку капіталу дало можливість власникам фін активів швидко переводити їх з однієї країни в іншу і, таким чином, оперувати по суті у глобальному фін середовищі;4)зрост інтеграції національних ринків грошей та капіталу,виникла глоб фін архітектура. Вигоди фін глобалізації розподіл між окремими країнами не нарівно. Наслідки:1)Формув глобальної фін архітектури супроводжується стрімким зростм світ фін потоків, різким збіл-ям обсягів міжкраїного переливу капіталу, гігантським розширенням масштабів міжнар кред та фондових ринків. 2)Для сучасного світ фін ринку характерне вибухоподібне зрост обсягу операцій у всіх його сегментах. 3)В міжнародному обігу з'являються нові фін інструменти, які розробляються транснац банками. 4)Глобалізація значно інтенсифікувала потоки прямих іноз інвестицій. 5)Розширення світ мережі транснаціональних корпорацій на основі нових прямих іноз інвестицій викликало значні міжнар фін потоки дивідендів, "роялті", внутрішньо корпораційних кредитів та міграцію тимчасово вільних фін активів у под "оазиси" та офшорні центри транснаціонального бізнесу.6)Ще одним наслідком глобалізації стало те, що за останні 30 років виникла справді світ мережа фін центрів. Вона об'єднує провідні фін центри — Нью-Йорк, Лондон, Токіо, Цюріх, а також інші фін центри (Франкфурт, Амстердам, Париж, Гонконг). Дещо змінилися умови формув таких центрів. Якщо раніше необхідними їхніми атрибутами вважалися високоперерозподілинуга банк сист, велика фондова біржа, то останнім часом для виникн-я деяких нових фін центрів (Сінгапур, Бахрейн, Кіпр, Панама, Багамські Острови і т.д.) виявилося достатньо таких умов, як ліберальне фін законодавство, відсутн под на дох, спрощена процедура реєстрації представництв та філій іноз банків і проведення біржових операцій . Якісно новою рисою цієї мережі стали взаємозалежність, взаємодоповнюваність і зрост інтеграція в єдину систу.7) дедалі вагомішими суб'єктами глоб фін середовища стають великі інституц інвестори (пенсійні, страх фонди, інвест компанії, взаємні фонди). 8)Глобалізація фін породжує багато складних проблем і суперечностей(світ фін кризи).

256. Бюдж ЄС: джерела дох і напрями вик бедж коштів.

Бюдж ЄС є централізованим фондом грош коштів країн-членів та водночас фіновим планом формув та використ фін ресурсів Європ Союзу.Основними принципами формув дох бюджу ЄС є принцип спільної фін відповідальності, який передбачає, що всі держ — члени ЄС зобов'язані брати участь у формув дох бюджу і принцип фін солідарності держав — членів ЄС, який вимагає приведення внесків держав — членів ЄС у відповідність до їх фін можливостей.

Спершу бюдж ЄС формувався із внесків країн-членів, потім була створена сист власних дох бюджу ЄС. Сьогодні власні ресурси бюджу ЄС об'єднуються у три основні групи: 1) традиційно до власних коштів належ мито; с\г збори; под на вир-во. 2) країни-члени відраховують до бюджу ЄС певний відсоток від бази оподаткув податком на додану вартість. 3) найважливішу роль серед власних ресурсів бюджу ЄС відіграють відрах-я певної частки валового національного доходу. Цей додатковий ресурс бюджу покликаний збалансувати бюдж, покриваючи всі видатки ЄС, на які не вистачає коштів із двох перших джерел.

Крім власних ресурсів, до бюджу зараховують й інші дох, роль яких є незначною: відсотки за наданими кредитами; внески країн, які не є членами ЄС, до певних програм Союзу (наприклад, наук-дослідних); невикористані суми за резами викон-я бюджу.

Основними видатковими статтями бюджу ЄС є такі: фінасув сільського госп, соц і рег програм перерозподіл, проведення наук-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, забезпеч зовн політичних та екічних зв'язків, видатки на управл. А також:

1. сприяння ек зростанню, підтримці конкурентоспроможності та зайнятості. 2. Програми Євросоюзу, спрямовані на охорону та управл природними ресурсами, покликані забезпечити чистоту навколишнього природного середовища, якісну та екологічно чисту їжу для насел-я Європи. 3. фінасувм програм гарантування громадянських свобод, захисту прав споживачів, підтримки демократії та свободи слова, контролю за кордонами ЄС і міграційними процесами загалом. 4. видатки на фінасув зовн програм і, зокрема, щодо кооперації з іншими держми, у тому числі країнами, що перерозподілив. 5. Адміністративні витр. 6. платежі, які будуть спрямовані у вигляді допомоги новим країнам — членам ЄС.