Техніка виконання мікроскопічного аналізу. Лікарську рослинну сировину спочатку розм’якшують різними способами: розмоченням, кип’ятінням, у вологій камері та ін

Лікарську рослинну сировину спочатку розм’якшують різними способами: розмоченням, кип’ятінням, у вологій камері та ін. Листки та квіти не потребують складної обробки. Віночок, як правило, розмочують у гарячій воді. Для розм’якшення та просвітлення листків кип’ятять їх шматочки у фарфоровій чашці або пробірці в 3-5%-ному розчині лугу 1-2 хв.

Для квітів і нешкірястих листків часто застосовують холодне розмочення. Об’єкти поміщають у фарфорову чашку, доливають суміш води і гліцерину (2:1), або води, гліцерину і 96%-ного спирту (1:1:1). Тривалість розмочування від 1 до 5 діб. Для ущільнення тканин об’єкти переносять у 96%-ний спирт з невеликою кількістю гліцерину. Більш швидкий спосіб підготовки матеріалу для зрізів - кип’ятіння сировини в 66%-ному розчині хлоралгідрату впродовж 10-20 хв.

Для визначення тотожності лікарської сировини "листки" виготовляють плоскі, рідко мікропрепарати поперечних перерізів. З цією метою шматочки краю і пластинки листка з жилкою розміром 3х5 мм (не більше!) вносять в пробірку, заливають 1,5-2 мл 5%-ного розчину гідроксиду натрію і кип'ятять протягом 3-5 хв (в залежності від консистенції листка). Після цього вміст пробірки виливають у фарфорову чашку, луг зливають, притримуючи шматочки сировини скляною паличкою, і промивають 2 рази дистильованою водою. Шматочки їх поміщають препарувальною голкою на предметне скло в краплину розчину гліцерину або хлоралгідрату, ретельно розправляючи складки. Для вивчення будови верхньої і нижньої сторін листка його розділяють скальпелем або препарувальною голкою на дві частини та одну з них перевертають, накривають покривним скельцем, підігрівають для видалення бульбашок повітря і після охолодження препарат розглядають в мікроскоп.

Товсті листки слід розім’яти по краю препарувальною голкою, щоб звільнити окремі ділянки епідерми від мезофілу. Для дослідження товстих та шкірястих листків готують поперечні зрізи, поміщають шматочок розм’якшеного листка між двома половинками коркової пробки або серцевини бузини. Зрізи розглядають в розчині гліцерину або хлоралгідрату, готуючи препарати як було описано вище.

Основними діагностичними елементами листка є епідерма, навколопродиховий комплекс, волоски, залозки, різні форми оксалату кальцію та інші ознаки.

Схема 7. Мікроскопічний аналіз сировини “листки”.

1. Будова листкової пластинки (дорзивентральна, ізолатеральна).

2. Форма клітин верхнього і нижнього епідермісу пластинки листка (прямостінні, слабозвивистостінні, глибокозвивистостінні).

3. Наявність і тип продихів (діацитний - з двома навколопродиховими клітинами, які розміщені перпендикулярно до продихової щілини; парацитний - з двома навколопродиховими клітинами, які розміщені паралельно продиховій щілині, анізоцитний - з трьома навколо­продиховими клітинами, з яких одна менша; аномоцитний - з невизначеною кількістю клітин, які за формою і розмірами не відрізняються від інших клітин епідермісу).

4. Характер розташування продихів (занурені, припідняті).

5. Характер оболонок епідермальних клітин (товстостінні, тонкостінні).

6. Наявність і тип волосків, місце їх розміщення, характер оболонки клітин.

7. Наявність залозистих утворів (залозок, залозистих волосків), їх будова.

8. Наявність включень в клітинах мезофілу, епідермісу і жилок (утвори оксалату кальцію, їх тип (поодинокі кристали, кристалоносна обкладка, друзи, рафіди, кристалічний пісок), характер розміщення).

9. Наявність секреторних вмістищ, ходів і клітин в мезофілі і жилках.

10. Особливості будови мезофілу листка при вивченні поперечних пере­різів (кількість рядів палісадної і губчастої тканин, форма їх клітин).

11. Особливості кутикулярного шару (складчастість, борозенчастість, потовщення).

ЗАВДАННЯ 3. Визначити тотожність коренів та кореневищ за мікроскопічними ознаками.

Об’єкти аналізу: кореневище змійовика, корені кульбаби.

· виготовити поперечний зріз кореня чи кореневища і вивчити його будову при малому та великому збільшенні мікроскопа за схемами 8 і 9.

· замалювати й позначити діагностичні ознаки;

· провести гістохімічні або мікрохімічні реакції на БАР і внести в протокол;

· визначити тотожність сировини за визначником;

· записати позиції тез, антитез за визначником та назву сировини.

ЗАВДАННЯ 4. Визначити тотожність кори за мікроскопічними ознаками, користуючись схемою 10.

Об’єкти аналізу: кора дуба, кора крушини.