Техніка виконання мікроскопічного аналізу
Плоди і насіння. Для вивчення загальної картини готують поперечний зріз плоду або насінини. При мікроскопічному аналізі плодів і насіння досліджують мікропрепарати відповідно екзокарпію і оболонки в плані і поперечних перерізів перикарпію і насіння.
Для приготування препаратів сировину кип'ятять в пробірці з 2-3 мл лугу протягом 1-3 хв. Після відмивання від лугу сировину переносять на предметне скло з нанесеною краплею хлоралгідрату і препарувальною голкою знімають окремі шари оболонки (у насіння) і екзокарпію, інколи ендокарпію (у плодів). Препарати накривають покривним скельцем і підігрівають над полум'ям пальника для позбавлення від бульбашок повітря.
Для дослідження деталей структури зріз повинен бути тонким. Дуже дрібні плоди і насіння для виготовлення поперечного зрізу занурюють у парафін. У центрі парафінового блоку (кубик розміром 1-1,5 см3) кінцем гарячої препарувальної голки розплавляють парафін і в створене заглиблення поміщають плід або насінину вертикально. Після того як застигне парафін, готують зрізи, зрізуючи парафін разом із поміщеним у ньому об’єктом тонкими пластинками.
Зрізи препарувальною голкою, змоченою в розчині гліцерину чи хлоралгідрату, поміщають у рідину (найчастіше у розчин хлоралгідрату).
При приготуванні поперечних зрізів, насіння і плоди розмочують ще таким способом: сировину вкладають у марлю, підвішують на скляній паличці в колбі з окропом так, щоби вони знаходилися у водяній парі, але не занурювалися у воду. Розмочування продовжують протягом 20-25 хв, після цього виготовляють зрізи.
Корені і кореневища. При мікроскопічному аналізі коренів і кореневищ виготовляють поперечні зрізи; для ідентифікації різаних коренів і кореневищ можливе виготовлення тиснутих мікропрепаратів. Для виготовлення поперечних перерізів шматки коренів (кореневищ) довжиною 1-1,5 см попередньо розм'якшують шляхом повільного кип'ятіння у воді протягом декількох хвилин. Після розмочування виготовляють 3-5 поперечних перерізів. З тонких коренів зрізи готують в серцевині бузини. Готові зрізи поміщають в краплю хлоралгідрату, нанесену на предметне скло, накривають покривним скельцем і розглядають під великим та малим збільшеннями мікроскопа.
Для приготування тиснутих мікропрепаратів шматки кореня (кореневища) кип'ятять декілька хвилин в 5%-ному розчині гідроксиду натрію, після чого шматки промивають у воді і переносять на предметне скло накривають покривним скельцем.
Щоб вивчити характер розміщення провідних пучків, роблять поперечні зрізи кореня чи кореневища. А для детального вивчення структури окремих тканин роблять маленькі тонкі зрізи так, щоб вони пройшли через усі частини кореня й розглядають їх при великому збільшенні в розчині хлоралгідрату, рідше – гліцерину, визначають наявність крохмалю, форму і розміри зерен. Потім препарат підігрівають для просвітлення й вивчають особливості анатомічної будови. Звертають увагу на тип будови (первинна чи вторинна), характер розміщення провідної тканини (пучковий чи безпучковий) і будову пучків: при безпучковому типі – на характер деревини, розміщення в ній судин, на ширину серцевинних променів. В коренях і кореневищах багатьох рослин є механічні елементи (волокна, кам’яні клітини). Їх форма та характер розміщення відіграють важливу роль при аналізі сировини. Підземні органи багатьох рослин мають також кристали оксалату кальцію.
Кора. Розм’якшені кусочки кори розрівнюють скальпелем і зрізають бритвою або лезом. Одержані зрізи поміщають у розчин хлоралгідрату, накривають покривним скельцем і нагрівають, щоб видалити повітря. Вивчаючи зріз під мікроскопом, звертають увагу на характер будови пробки, наявність коленхіми, відношення товщини первинної кори до вторинної, ширину серцевинних променів.
Важливе значення для діагностики кори мають механічні елементи – луб’яні волокна, кам’янисті клітини, їх будова, розміщення та кількість. Майже завжди у корі є кристали оксалату кальцію в окремих клітинах паренхіми або кристалоносна обкладка навколо луб’яних волокон.
Паралельно з мікроскопічним аналізом часто проводять і гістохімічні реакції на різні речовини, які містяться в тканинах рослини (див. додаток 1) Це у значній мірі допомагає діагностувати ЛРС, а також дозволяє визначити локалізацію біологічно активних речовин у ній.
Схема 8. Мікроскопічний аналіз сировини “корені”.
На поперечному перерізі відмічають:
1. Визначення типу будови (вторинна, первинна).
2. Загальний характер будови (променевий, невизначено променевий).
3. Характер будови покривної тканини ( з багатошаровим корком, пошаровість корку, форма клітин епідерми, наявність епідермальних виростів - кореневих волосків.
4. Диференціація кореневої частини (на первинну і вторинну кору), характер анатомічної структури (форма клітин, щільність структури).
5. Наявність елементів механічної тканини в коровій частині (луб'яні волокна, склереїди), форма клітин і особливості їх стінок, порядок розташування (розкидано, тангентальними, радіальними рядами і т.д.).
6. Наявність включень в клітинах корової частини (кристали оксалату кальцію, їх форма, тип, крохмаль, форма крохмальних зерен, жирна олія).
7. Наявність секреторних ходів, вмістищ (молочні ходи, ефірноолійні вмістища тощо) порядок їх розміщення.
8. Характер розміщення провідної системи - ситовидних трубок і судин (радіальними рядами, розкидано і т.п.).
9. Наявність лібриформу (волокон деревини),міцність груп.
10. Характер серцевинних променів (одно-, дво- або багаторядні, прямі, зігнуті).
11. Наявність серцевини і особливості її будови.
На поздовжньому перерізі коренів відмічають:
1. Тип судин (спіральні, пористі, сітчасті).
2. Характер елементів механічної тканини (окремі волокна або їх пучки, з кристалоносною обкладкою або без неї, тонкостінні або товстостінні, здерев'янілі, короткі, довгі, форма склереїд).
3. Вид молочних ходів (членисті, розгалужені).
Схема 9. Мікроскопічний аналіз сировини “кореневища”.
1. Визначення загальної анатомічної будови (пучкова, непучкова, диференціація на корову частину і осьовий циліндр).
2. Характер складу основної паренхіми кори і форма її клітин (рихла з міжклітинниками, аеренхімний характер).
3. Тип провідних пучків, форма і порядок їх розміщення (колатеральні, концентричні, закриті).
4. Наявність елементів механічної тканини, що супроводжує провідні пучки, тип її будови.
5. Тип і характер будови покривної тканини (первинна, вторинна).
6. Наявність включень в клітинах кори (кристали оксалату кальцію, крохмальні зерна, тип і форма включень).
7. Особливості будови серцевини.
8. Наявність в коровій частині секреторних утворів (вмістища, ходи, клітини).
Схема 10. Мікроскопічний аналіз сировини “кора”.
На поперечному перерізі відмічають:
1. Загальний характер анатомічної будови (диференціація на первинну і вторинну кору, характер будови покривної тканини).
2. Наявність елементів механічної тканини (луб'яні волокна і склереїди) і характер їх розміщення (поодиноко, групами, розкидано, переривчастими поясами, у первинній або вторинній корі).
3. Характер будови основної паренхіми (форма клітин, наявність міжклітинників).
4. Забарвлення корку.
5. Наявність коленхіми та й будова.
6. Наявність включень кальцію оксалату, їх тип, локалізація.
7. Наявність секреторних утворів (ходів, клітин).
На поздовжному перерізі відмічають:
1. Морфологічні особливості елементів механічної тканини (довжина волокон і склереїд, товщина стінок).
2. Наявність кристалоносної обкладки волокон.
3. Порядок розміщення кристалів оксалату кальцію в клітинах основної паренхіми.
ЗАВДАННЯ 5. Провести гістохімічні реакції виявлення БАР в ЛРС.
1) Приготувати поперечний переріз сухого кореня алтеї і провести на ньому гістохімічну реакцію на слиз.
2) Приготувати поперечний переріз сухого кореневища аїру і провести на ньому гістохімічну реакцію на ефірну олію.
3) Приготувати повздовжним зріз кори крушини і провести на ньому гістохімічну реакцію на антраценпохідні.
4) Приготувати повздовжні зрізи кори дуба і кори калини і провести на ньому гістохімічну реакцію на дубильні речовини.