САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА. Виконати лабораторні роботи:

Виконати лабораторні роботи:

ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність і доброякісність цілої ЛРС за зовнішніми ознаками:

· вивчити і описати зовнішні ознаки сировини;

· визначити тотожність ЛРС за визначником і порівняти її з описом згідно АНД;

· сформулювати висновок про тотожність, вказати від якої рослини походить, написати латинську і українську назви ЛРС, рослини і родини.

Об'єкти аналізу: корені алтеї, трава алтеї, листки подорожника, насіння подорожника блошиного, листки підбілу, насіння льону, насіння соняшника, плоди шипшини, квіти нагідок, плоди обліпихи, листя смородини, плоди горобини, листки кропиви, стовпчики з приймочками кукурудзи, трава грициків, листки м’яти перцевої, листки евкаліпта, плоди анісу, корені кульбаби, трава деревію, трава полину, трава материнки, листки бобівника трилистого, бруньки берези, бруньки тополі, плоди кмину, трава золототисячника, трава меліси, плоди ялівцю, листки шавлії, кореневища з коренями валеріани, супліддя хмелю, квітки ромашки, корені оману, кореневище аїру, плоди фенхелю, трава чебрицю, квіти лаванди, корені тирличу, кореневища аїру, плоди коріандру, корінь солодки, трава астрагалу, трава хвощу польового, корінь аралії маньчжурської, листя ортосифону тичинкового, корінь женьшеню, насіння каштана, кореневища з коренями заманихи, кореневища з коренями діоскореї, кореневища з коренями синюхи, корінь мильнянки, листки наперстянки пурпурової, листки наперстянки шерстистої, насіння строфанту, трава горицвіту весняного, трава, листки, квіти конвалії, трава жовтушника лакфеолевидного.

ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність і доброякісність подрібненої ЛРС за зовнішніми і мікроскопічними ознаками:

· вивчити і описати зовнішні ознаки подрібненої ЛРС;

· виготовити мікропрепарат, вивчити мікроскопічну будову, встановити та замалювати діагностичні ознаки;

· визначити тотожність подрібненої ЛРС за визначником;

· зробити висновок про тотожність ЛРС, вказати від якої рослини походить, до якої родини належить на латинській і українській мовах;

Об'єкти аналізу: корені алтеї, листя подорожника, трава грициків, кора калини, плоди шипшини, листя кропиви, трава череди, трава собачої кропиви, трава гірчака перцевого і почечуйного, корені кульбаби, листки м’яти перцевої, листки шавлії, кореневище з коренями валеріани, листки деревію, плоди фенхелю, трава материнки, плоди анісу, листки евкаліпту, трава полину гіркого, кореневище аїру, плоди ялівцю, трава чебрецю, супліддя хмелю, листки бобівника трилистого, корені оману, корінь солодки, листя ортосифону, трава хвоща польового, листки наперстянки пурпурової, листки конвалії, трава горицвіту весняного і жовтушника розлогого.

ЗАВДАННЯ 3.Провести виявлення у витяжці БАР за допомогою якісних реакцій.

Методичні вказівки: Готову очищену витяжку з ЛРС, що вміщує сапоніни, кардіоглікозиди студенти отримують на занятті від лаборанта.

Виявлення сапонінів

І. Визначення сапонінів на основі фізичних властивостей.

3 мл витяжки інтенсивно струшуйте на протязі кількох секунд. При наявності сапонінів утворюється піна. З допомогою проби піноутворення визначте хімічну природу сапонінів, для чого її проведіть одночасно в кислому і лужному середовищах (реакція Фонтан-Кандела): у дві пробірки однакового кольору і діаметру внесіть по 2 мл досліджуваної витяжки, в одну пробірку додайте 2 мл 0,5 % хлористоводневої кислоти (рН 1), а в другу – 2 мл 0,5 % розчину натрію гідроксиду (рН 13), після чого в обидві пробірки через капіляри продуйте повітрям і відмітьте висоту піноутворення і стійкість піни. У протоколі вкажіть умови кращого піноутворення (рН середовища) і зробіть висновок про належність сапонінів до групи тритерпенових або стероїдних сполук.

ІІ. Визначення сапонінів на основі хімічних властивостей.

а) Реакції осадження:

1. до 2 мл водної витяжки додайте кілька краплин ацетату свинцю, зафіксуйте результат реакції;

2. 2 мл витяжки випаруйте у фарфоровій чашці, сухий залишок розчиніть у 1 мл етилового спирту і додайте кілька краплин 1 % спиртового розчину холестерину. Відмітьте результат реакції;

3. до 2 мл водної витяжки додайте декілька краплин реактиву Неслера, зафіксуйте одержаний результат;

4. до 2 мл водної витяжки додайте декілька краплин насиченого розчину барію гідроксиду, опишіть результат реакції.

б) Реакції утворення забарвлених речовин:

1. реакція Лафона. 2 мл витяжки випаруйте в фарфоровій чашці, залишок розчиніть у суміші рівних частин концентрованої сірчаної кислоти й етанолу при нагріванні (спостерігається жовте забарвлення). Додайте 1 краплину 10 % розчину сульфату заліза (ІІ) і зафіксуйте результати реакції;

2. до 2 мл витяжки додайте 1 мл 10 % розчину нітрату натрію і 1 краплину концентрованої сірчаної кислоти. Вкажіть результат реакції;

3. Реакція Лібермана-Бурхарда. 2 мл витяжки випаруйте у фарфоровій чашці, залишок розчиніть у 0,5 мл оцтового ангідриду і перенесіть у пробірку. По стінках пробірки обережно долийте рівний об'єм концентрованої сірчаної кислоти. Результати реакції спостерігайте на границі шарів.

За результатами хімічних реакцій зробіть висновок про наявність сапонінів у ЛРС.

Виявлення кардіоглікозидів

І. Реакції виявлення п’ятичленного лактонного кільця серцевих глікозидів:

1. Реакція Бальє. До 1 мл досліджуваного розчину додайте 0,5 мл 1% розчину пікринової кислоти і 5 крапель 10% розчину натрію гідроксиду. Зафіксуйте в протоколі результат реакції.

2. Реакція Легаля. До 1 мл витяжки додайте рівний об'єм 1 % розчину натрію нітропрусиду і 2-3 краплі 10% розчину натрію гідроксиду. Вміст пробірки перемішайте і спостерігайте зміну забарвлення.

3. Реакція Розенгейма. До 1 мл спиртового екстракту додайте 1 мл 90%-го розчину трихлороцтової кислоти в метанолі (або етанолі). Відмітьте зміну забарвлення.

II. Реакція виявлення стероїдного ядра.

1. Реакція Лібермана-Бурхарда. 1 мл витяжки випаріть в чашці досуха. Залишок розчиніть в 0,5 мл оцтового ангідриду, перенесіть в суху пробірку і обережно по стінках пробірки нашаруйте 0,5 мл концентрованої сірчаної кислоти. Спостерігайте появу забарвленого кільця на межі шарів двох рідин. Реакцію виконуйте під витяжною шафою і з обережністю!

2. Реакція Раймонда. До 1 мл спирто-водного екстракту додайте 0,5 мл м-динітробензолу (3%-й розчин м-динітробензолу в бензолі) і перемішайте. Додайте 2-3 краплини спиртового розчину калію гідроксиду.

ІІІ. Реакція виявлення дезоксицукрів.

1. Реакція Келлера-Кіліані. 1 мл досліджуваної витяжки випарте в чашці досуха. Залишок розчиніть в 0,5 мл концентрованої оцтової кислоти, яка вміщує 3% розчин хлориду заліза (III) і перенесіть в суху пробірку. Після чого обережно по стінках нашаровуйте 0,5 мл концентрованої сірчаної кислоти, яка вміщує 3% розчин хлориду заліза (III). Реакцію виконуйте під витяжною шафою, дотримуйтесь правил техніки безпеки.

ЗАВДАННЯ 4.Провести аналіз зразка ефірної олії за методом ДФ ХІ (т.1, с.290-294).

Визначити справжність (колір, запах, смак, розчинність).

Колір. 10,0 мл досліджуваної ефірної олії поміщають у циліндр або пробірку з прозорого скла діаметром 2-3 см і спостерігають колір та прозорість на світлі.

Запах. 2 краплини олії наносять на смужку фільтрувального паперу довжиною 12 см і шириною 5 см так, щоб олія не змочувала краї паперу. Порівнюють запах досліджуваної олії через кожні 15 хв. з запахом контрольного зразка, нанесеного так само на фільтрувальний папір. Протягом 1 год. запах досліджуваного і контрольного зразків повинен бути однаковим.

Смак. Краплину ефірної олії, нанесеної на смужку фільтрувального паперу, або суміш краплі олії з 1 г цукрової пудри пробують на язик.

Розчинність. 1 мл ефірної олії наливають у мірний циліндр місткістю 10 мл і, збовтуючи, поступово доливають з бюретки по 0,1 мл спирту певної концентрації (вказаної у відповідній НТД) при 200С до повного розчинення олії.

Встановити чистоту: відсутність етилового спирту, жирних та мінеральних олій.

Спирт етиловий.

· Кілька краплин ефірної олії наносять на воду, налиту на годинникове скло. При спостереженні на чорному фоні не повинно бути помітного помутніння навколо краплин олії.

· 1 мл ефірної олії наливають в пробірку, закупорюють її розпушеною ватою, всередину якої поміщають кристалик фуксину, і вміст пробірки доводять до кипіння. При наявності спирту пара його розчиняє фуксин і забарвлює вату в фіолетово-рожевий колір.

Жирні та мінеральні олії.

· 1 мл ефірної олії збовтують в пробірці з 10 мл етилового спирту. Не повинно з'являтися помутніння та краплини жирної олії.

· 1 краплю ефірної олії нанесіть на смужку фільтрувального паперу і підсушіть її, нагріваючи над плитою. Спостерігайте за зміною стану плями.

ЗАВДАННЯ 5.Визначити числові показники ефірних олій.

Фізичні числові показники.

Визначення показника заломлення за методикою ДФ ХІ. Ознайомтеся за інструкцією з роботою рефрактометра, перевірте точність його показників з допомогою води, яка має показник заломлення 1,3330 (при 20оС), потім визначте показник заломлення досліджуваної ефірної олії. Порівняйте отримані дані з коефіцієнтом заломлення стандартного зразка, зробіть висновок про їх ідентичність.

ЗАВДАННЯ 6. Провести гістохімічні реакції виявлення клітковини, слизу та інуліну на зрізі чи порошку коренів алтеї.

1. на здерев’янілу клітковину: зріз поміщають на предметне скло в 1%-й розчин флороглюцину в спирті, реактив забирають фільтрувальним папером, на зріз наносять краплину конц. НСІ і через 1-2 хв. додають краплину гліцерину; накривають покривним скельцем і вивчають під мікроскопом при малому збільшенні. Здерев’янілі оболонки клітини забарвлюються у вишневий колір. Значний ступінь здерев’янілих луб’яних волокон вказує на недоброякісність сировини.

2. на слиз: - з метиленовим синім. Зріз поміщають на декілька хвилин в розчин метиленового синього в спирті (1: 5000), а потім переносять у гліцерин: слиз забарвлюється у блакитний колір (спостереження ведуть під мікроскопом);

- з розчином аміаку або натрію гідроксиду. На зріз наносять кілька крапель лугу - з’являється жовте забарвлення.

- подвійного забарвлення. Зріз поміщають у розчин заліза (ІІІ) хлориду на 20 хв., розчин забрати фільтрувальним папером, додати спиртовий розчин метиленового синього та промити водою. Слизовмісні клітини забарвлюються у жовтий, волокна – в синій, судини – в зелений колір, клітини паренхіми залишаються безбарвними.

3. на інулін: - з 20% спиртовим розчином a-нафтолу та конц. сульфатною кислотою.Порошок кореня кульбаби забарвлюється у фіолетово-рожевий колір.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Державна фармакопея України / Державне підприємство ’’Науково-експертний фармакопейний центр’’. – 1-е вид. Доповнення 2. – Харків : РІРЕГ, 2008. с. 544

2. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.

3. Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Харків:Прапор,2000. - С.704.

4. Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.

5. Фармакогнозия. Атлас / Н.И. Гринкевич, Е.Я. Ладыгиной.- М.: Медицина, 1989.

6. Государственная фармакопея СССР.- 10-е, 11-е изд. – М.: Медицина,1987. – Вып.1; 1990. – Вып.2.

7. Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.

8. Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.

9. Долгова А.А., Ладыгина Е.Я. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии. – М.: Медицина,1977.

Додаткова

10. Карденолиды и буфадиенолиды / И.Ф. Макаревич, Э.П. Кемертелидзе, С.Г. Кисличенко и др. – Тбилиси: Мецниереба, 1975.

11. Комиссаренко А.Н., Кисличенко В.С., Ковалева А.М., Ковалев В.Н., Ковалев С.В. Общая характеристика кардиостероидов. Методы обнаружения, выделения и анализа сердечных гликозидов: Учебное пособие.-Харьков,1997.-89с.

12. Вотчал Б.Е., Слуцкий М.Е. Сердечные гликозиды.-М.: Медицина, 1979.-200с.