ІІІ. Система тестових завдань. 1. Некласична філософія на відмінну від класичної:
1. Некласична філософія на відмінну від класичної:
а) вважала, що філософія постає найпершим та найефективнішим виявленням людського розуму;
б) доводила, що людиною керують нерозумні та поза розумні чинники;
в) обґрунтовувала думку про можливості людини пізнати саму сутність буття.
2. Який принцип постає вихідним для філософії Л. Фейєрбаха?
а) принцип монізму;
б) принцип гуманізму;
в) принцип активності;
г) принцип тотожності протилежностей;
д) антропологічний принцип.
3. Л. Фейєрбах закликав:
а) змінити релігію об 
явлення релігією всезагальної людської любові;
б) знищити усяку релігію тому, що вона спотворено виражає людську сутність.
4. За Л. Фейєрбахом, до сутнісних сил людини слід віднести:
а) силу почуття, силу розуміння та силу бажання;
б) силу науки, техніки та фантазію;
в) любов, спілкування та єдність із природою.
5. А. Шопенгауер вважається засновником некласичної філософії тому, що він:
а) подавав світ як найперший предмет філософського осмислення;
б) намагався відродити класичну метафізику;
в) доводив, що те, що мі називаємо світом, є лише наше уявлення;
г) вважав, що в основі всіх світових процесів лежить дія сліпої волі;
д) вважав, що людина не може орозумнити ті сили, що лежать в основі буття.
6. В міркуваннях А. Шопенгауера світ постає лише людським уявленням внаслідок того, що:
а) інтуїція та уявлення постають найпершими здібностями людського інтелекту;
б) людина може вести розмови лише про сприйняте нею;
в) між людськими чуттями та ідеями розуму не існує причинного зв’язку;
г) філософське осмислення світу має високий рівень абстрактності.
7. Згідно з А. Шопенгауером, воля до буття як єдина засада світу:
а) постає тотожною розуму;
б) діє в єдності із розумом;
в) підпорядкована розуму;
г) є принципово поза розумною;
д) стимулює розум до пошуків перших засад буття.
8. Думка про те, що життя являє собою переплетення добра і зла, що не можна отримати щось одне із цього, не зруйнувавши життя, що життя є сліпим прагненням самоздійснення, належить:
а) К. Марксу; б) С. К’єркегору;
в) А. Шопенгауеру; г) О. Конту;
д) Л. Фейєрбаху.
9. Етика А. Шопенгауера носить переважно:
а) песимістичний характер;
б) оптимістичний характер;
в) дотримується збалансованої оцінки явищ життя;
г) спирається на християнські заповіді;
д) спирається на вимоги розуму.
10. Датський філософ С. К’єркегор:
а) був послідовником А. Шопенгауера в дослідженні засад людського відношення до світу;
б) був послідовником Г. Гегеля в пропаганді діалектичного мислення;
в) вважав людське внутрішнє переживання життя єдиним предметом філософії;
г) вважав, що людину слід вивчати з допомогою науки;
д) вважав всі явища дійсності лише різними проявами життя.
11. Згідно з С. К’єркегором, людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя індивідуальності проходить такі стадії сходження:
а) докритичну, критичну та антропологічну;
б) релігійну, метафізичну та позитивну;
в) естетичну, етичну та релігійну;
г) ствердження, заперечення та синтезу;
д) чуття, рефлексія та рефлексія рефлексії.
12. Поняття екзистенції було вперше запроваджене як характеристика особливостей людського буття:
а) І. Кантом; б) А. Шопенгауером;
в) М. Гайдеггером; г) О. Контом;
д) С. К’єркегором.
13. Поняття екзистенціального відчаю відігравало велику роль у філософії:
а) О. Конта; б) К. Маркса;
в) А. Шопенгауера; г) С.К’єркегорa;
д) Е. Маха.
14. Напрям створення «наукової філософії» у ХІХ ст. можна віднести до некласичної філософії через те, що:
а) вони підпорядковували розум та розумову діяльність певним позарозумним чинникам;
б) вони відкидали такі складові класичної культури як релігія та мораль;
в) вони вимагали надати науці першого значення в пояснені явищ дійсності;
г) виступали із різкою критикою засад класичної філософії.
15. Поняття позитивного у філософії О. Конта позначало:
а) спостережуване, зрозуміле та корисне;
б) економічно ефективне;
в) основу прийняття виправданих політичних рішень;
г) те ж саме, що і добро в етиці.
16. Теза «Наука сама собі філософія» була проголошена:
а) К. Марксом; б) Ф. Енгельсом;
в) Ф. Ніцше; г) К. Фогтом;
д) О. Контом.
17. Визначіть, який із напрямів «наукової філософії» у ХІХ ст. наполягав на тому, що філософія повинна вивчати мову та логіку науки:
а) марксизм;
б) природничий матеріал;
в) позитивізм.
18. Філософія марксизму характеризується як:
а) різновид природничого матеріалізму;
б) діалектичний та історичний матеріалізм;
в) антропологічний матеріалізм;
г) науковій атеїзм.
19. Згідно засновникам марксизму філософія повинна:
а) стати наукою усіх наук;
б) бути теорією класової боротьби;
в) бути обґрунтуванням шляхів формування всебічно розвиненої особи;
г) бути наукою про загальні закони розвитку природи, суспільства та людського мислення.
20. Філософську концепцію Ф. Ніцше називають «філософією життя» внаслідок того, що вона:
а) проводила відмінність між життям та буттям людини;
б) спиралась на новітні дані еволюційної теорії;
в) розглядала всі процеси дійсності як різні виявлення життя;
г) вважала життя найбільш зрілою формою космічних процесів.
21. Яка із наведених нижче тез виражає філософську позицію Ф. Ніцше:
а) світ є переплетенням різних воль, що прагнуть здійснитися;
б) світ є процесом еволюції форм буття в напрямі життя;
в) слід вітати все, що зміцнює життя, і відкидати все, що веде до його виродження;
г) людина повинна загальмувати сліпу дію волі до буття;
д) людина перебуває в абсолютному відношенні до абсолютного.