Розділ 5. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ 3 страница

Інформаційна фальсифікація — обман споживача з допомогою нето­чної або перекрученої інформації про склад або властивості товару.

Даний вид фальсифікації «забезпечується» спотворенням, тобто усві­домленою суб'єктивною зміною інформаційних даних у маркуванні, супровідній документації та рекламі. Інші, подані више, види фальсифіка­ції у більшості випадків супроводжуються саме інформаційною фальсифі­кацією про склад і властивості виробів. При цьому свідомо спотворюються чи вказуються неточно такі дані:

• найменування (назва) товару;

• торгова марка, фірмова назва, товарний знак чи логотип виробника;
країна походження товару;

фірма-виробник товару та її поштова адреса;

кількісні характеристики виробу;

сировинний чи компонентний склад виробу;

дата виготовлення, терміни та умови реалізації чи зберігання.

Свідоме спотворення цих даних або неточне чи помилкове їх подан­ня, насамперед у товарному маркуванні, є підставою для того, щоб вважати виріб сфальсифікованим. Найчастіше в носіях виробничого товарного мар­кування не вказується або ж вказується неправильно країна походження виробу і фальсифікується штриховий код. Досить часто підробляються то­варні марки (товарні знаки та логотипи) відомих виробників, тобто ті, що мають ознаки бренду. До речі, у цьому випадку матеріальних і моральних збитків зазнає не тільки споживач, а й виробник, який є власником товар­ної марки, котра підробляється.

За оцінками європейських фахівців, близько 20 % усіх споживчих товарів — контрафактні, а частка їх на російському ринку, на думку росій­ських експертів, сягає залежно від товарної групи, 30-90 %. Враховуючи реалії сьогодення, можна припустити існування аналогічної ситуації і на українському ринку. Для сумлінного виробника (продавця) така підробка


товарів (фальсифікація) означає порушення їх прав на об'єкти інтелек­туальної (промислової) власності, а значить — потенційні фінансові збитки.

У міжнародній практиці явишем недобросовісної конкуренції згідно | з положенням Паризької конвенції про охорону промислової власності вважається «...всякий акт конкуренції, який суперечить чесним звичаям у промислових і торгових справах». Там же вказано, що актом недобросові­сної конкуренції визнані «...всі дії, які здатні яким би то не було спосо­бом викликати помилкове сприйняття відомостей стосовно підприємства, продуктів або промислової чи торгової діяльності конкурента; помилкові судження при здійсненні комерційної діяльності, які здатні дискреди­тувати підприємство, продукти або промислову чи торгову діяльність конкурента; вказівки або судження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість ,в оману стосовно ха­рактеру, способу виготовлення, властивостей, здатності до використання або кількості товарів».

Внаслідок використання методів (дій, способів, прийомів) недобросо­вісної конкуренції для господарюючого суб'єкта може відбутися досягнен­ня неправомірних переваг у конкуренції, тобто їх отримання стосовно ін- | шого господарюючого суб'єкта (підприємця) шляхом порушення чинного | законодавства, якщо воно підтверджене рішенням відповідного держав­ного органа, який мас на це відповідні повноваження. У Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції» нею, зокрема вважаються дії, перераховані нижче:

• неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів,
упаковки;

• неправомірне використання товару іншого виробника;

• копіювання зовнішнього вигляду виробу;

• порівняльна реклама.

Неправомірним використанням чужих позначень, рекламних матеріа­лів, упаковки вважається їх використанням без дозволу уповноваженої на те особи. Це стосується чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаков­ки товарів, назв літературних, художніх товарів, періодичних видань, за­значень походження товарів, у випадку, які можуть призвести до змішу­вання з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який мас пріоритет на їх використання. Законом передбачено, що використання


у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визначається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).

Неправомірним використанням товару іншого виробника вважається введення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виро­бника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповнова­женої на те особи.

Копіювання зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, шо може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця). Законом передбачено, що копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо воно обумовлено виключно їх функ­ціональним застосуванням, неправомірним не визнається.

Перші три з перерахованих вище груп дій (способів, прийомів чи ме­тодів) у практиці комерційної діяльності переважно трапляються під такими назвами, як контрафакція, обманна імітація, обманне маркування, підміна товарів чи послуг («Іо раяк оіт>>).

Контрафакцією у практиці комерційної та юридичної діяльності най­частіше називають копіювання товарного знаку або його істотних елементів, або інших елементів бренду (фірмового найменування, форми, упаковки, зовнішнього оформлення) для діяльності, ідентичної або подібної до діяль­ності власника знака або інших елементів бренду.

Обманна імітація — це приблизне відтворення чужого знака (мар­ки, асортиментної назви, фірмового найменування тощо), котре потен­ційно спроможне викликати небезпеку сплутання оригінального та імітованого знаків (або всіх, перерахованих вище, його видових по­нять). У практиці недобросовісної конкуренції бувають випадки, коли ототожнення імітованих марок з тими, що вже добре себе зарекоменду­вали, використовується. Найпоширенішим шляхом є написання імітова­них марок однотипними з оригінальними марками шрифтами (Рапаїопіс або Рааазипіс (Рапакопіс), ВееЬак або ЯеаЬок (КееЬок), АЬіЬах (Аііісіаз), Миііпех (Моиііпех), 8Ьгар (ЗЬагр) і т. д.), а також — створення подібних на перший погляд образних знаків (зображень, етикеток, колірних композицій тощо). Обманне маркування — це свідоме використання з комерційною метою справжнього, оригінального знака іншої юридичної


особи (власника знаку) для позначення своїх товарів або послуг. Насту­пним за частотою свідомого'спотворення об'єктом у маркуванні є дати виготовлення виробів, а також терміни та умови їх реалізації чи зберігання. При цьому в практиці торгівлі трапляються випадки прямого незаконного пере маркірування дат чи продовження термінів (так звано­го «перебивання»).

Штриховий код (ШК) — це знак, що забезпечує автоматизовану іден­тифікацію та автоматизований облік інформації про товар. Він є послідов­ністю штрихів та проміжків визначеного розміру, тобто кожна цифра або буква у штриховому коді відображається їх комбінацією за чітко визначе­ними правилами (штрихкодовою символікою) так, що закодовану тут інфо­рмацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв —-сканерів штрихового коду.

Слід відзначити, що на початках застосування ШК їх могли впрова­джувати тільки солідні крупні фірми, які завоювали престиж і підтримува­ли його за рахунок високої якості продукції. Тоді ШК на упаковці не тіль­ки підіймали престиж фірми, але і виконували роль реклами, тому в цей період ШК асоціювалось у споживача з товарами, якість яких відповідала підвищеним вимогам. Однак масове поширення ШК привело до кодування всіх товарів незалежно від їх якості і престижу фірм-виробників. Крім того, самі ШК стали об'єктом фальсифікації. У зв'язку з цим для фахівця комерції важливо вміти розпізнавати цей вид інформаційної фальсифікації, який супроводжує інші її види (асортиментну, фальсифікацію якості, конт­рафакцію тощо).

На даний час застосовується велика кількість різних по типу стандар­тів штрихових кодів. Умовно вони підрозділяються на дві групи: товарні і технологічні.

Товарні штрихові коди використовуються для ідентифікації виробників Щ
товарів. Вони розроблені Міжнародною асоціацією ЕА^>. 4

Технологічні штрихові коди наносяться на будь-які об'єкти для авто­матизованого збору інформації про їх переміщення і подальше застосуван­ня споживачами. Ці коди можуть використовуватися окремо або разом < товарними кодами ЕАН і переслідують мету надати додаткову інформації!! про продукцію. Так, на телевізорі, окрім його товарного коду, в стандарт ЕАІч!-13 наведені технологічні характеристики: тип, серійний номер, номер гарантійного талона виробу та ін.


Присвоєння коду будь-якої країни здійснюється торгово-промисло­вою палатою, де реєструється кожен виробник товарів. Наступні чотири-іГять цифр вказують на фірму-виробника товару. Потім наносяться ще п'ять цифр, що позначають код товару.

Таблиця 1.1

Штрихові коди окремих країн світу

 

00-99 СШ А та Канада Швеція
20-29 Резерв ЕАІЧ 740-745 Гватемала
30-37 Франція   Сальвадор
Болгарія   Коста-Ріка
Словенія   Гондурас
Хорватія   Нікарагуа
400-440 Німеччина   Панама
460-469 Росія Мексика
Тайвань Венесуела
Естонія Швейцарія
Латвія Колумбія
Литва Уругвай
Філіппіни Перу
Україна Болівія
Гонконг Аргентина
45-49 Японія Чилі
Великобританія Парагвай
Греція Еквадор
Кіпр Бразилія

Закінчення табл. 1.1

 

Македонія 80-83 Італія
Мальта Іспанія
Ірландія Словаччина
Бельгія та Люксембург Словаччина
Португалія Чехія
Ісландія Югославія
Данія Туреччина
Польща Голландія
Румунія Південна Корея
Угорщина Таїланд
600-601 Південна Африка Сінгапур
Марокко Індонезія
Туніс 90-91 Австрія .:
Фінляндія Австралія ■■•;
690-691 Китай Нова Зеландія
Норвегія Малайзія ]
Ізраїль    

Таблиця 1.2

Структура кодового слова коду ЕАГі-13

 

XXX ххххх хххх X
Код країни походження Код фірми виробника товару Код товару (артикул) товару Контрольний знак

ЗО


Остання цифра контрольна і використовується для правильного про­читання попередніх цифр, забезпечуючи тим самим надійність штрихового коду. Розраховується вона за наступною методикою:

• складаються цифри, що стоять на парних позиціях коду;

• результат першої дії множиться на 3;

• складаються цифри, які стоять на непарних позиціях коду;

• складаються результати 2-ої та 3-ої дій;

• визначається контрольне число, яке с різницею між отриманою сумою
і найближчим до нього великим числом, кратним 10.

У тому випадку, коли габаритні розміри товару, що маркується, не до­зволяють розмістити на ньому штрихову версію ЕАіЧ'-ІЗ. можна скориста­тися версією ЕАМ-8. Використання даного коду характерне для товарів, які продаються вроздріб.

Асоціація «ЄАН-УКРАЇНА» рекомендує своїм членам-виробникам у разі замовлення упаковки та етикеток для товарної продукції окремо обу­мовлювати якість штрих-кодової позначки в договорі з друкарнею. При цьому мас бути окремо обумовлено:

• якість друку та оптичні характеристики штрих-кодової позначки по­
винні відповідати вимогам ДСТУ 3359-96;

• структура, розміри та побудова штрих-кодової позначки має відпові­
дати вимогам ДСТУ 3146-95 (або 3147-95, якщо мова йде про тару
або групову упаковку, на які наноситься штрих-кодова позначка сим­
воліки 1ТР);

• розташування шгрих-кодової позначки на упаковці (тарі) повинно
відповідати вимогам ДСТУ 3147-95;

• особливості, суттєві для конкретної упаковки, наприклад, мінімальну
відстань.

Таблиця І.З

Структура кодового слова коду ЕАІЧ-8

 

XX XXX XX X
Код країни походження товару Код фірми виробника товару Код товару (артикул) Контрольний знак

Таблиця 1.4

Коефіцієнт збільшення і розміри штрихових символів кодових слів для коду ЕАГІ

 

 

 

 

 

Коефіцієнт збільшення Оптимальна ширина модуля, мм Розміри штрихового символу, мм 1
ЕАІЧ-13 ЕАІЧ-8 і
ширина висота ширина висота
0,80 0,264 29,83 21,00 21,38 17,31 |
0,85 0,281 31,70 22,32 22,72 18,39 |
0,90 0,297 3,56 23,63 24,06 19,48 ]
0,95 0,313 35,43 24,95 25,39 20,56 1
1,00* 0,330 37,29 26,26 26,73 21,04 •
1,05 0,346 39,15 27,57 28,07 - 22,72 і
1,10 0,363 41,02 29,89 29,40 23,80 і
1,15 0,379 42,88 30,20 30,74 24,89 \
1,20 0,396 44,75 31,61 32,08 25,97 1
1,25 0,412 46,61 32,63 33,41 27,05 і
1,30 0,429 48,48 34.14 34,75 28,13
1,35 0,445 50,34 36.45 36,09 29,21 :
1,40 0,462 52,21 36,75 37,42 30,30
1,45 0,478 54,07 38,08 38,76 31,88 ]
1,50 0,496 55,94 39,39 40.10 132,46 і

Закінчення табл. 1.4

 

 
1,55 0,511 57,80 40,70 41,43 33,54
1,60 0,528 59,66 42,02 42,77 34,62
1,65 0,544 61,53 43,33 44,10 36,71
1,70 0,561 63,39 44,64 45,44 36,79
1,75 0,577 65,26 45,96 46,78 37,87
1,80 0,594 67,12 47,27 48,11 38,95
1,85 0,610 68,99 48,58 49,45 40,03
1,90 0,627 70,85 49,69 50,79 41,12
1,95 0,643 72,72 51,21 52,12 42,20
2,00 0,660 74,58 52,52 53,46 43,28

♦Розміри, вказані в даному рядку, є базовими

Таблиця 1.5

Допустимі комбінації кольорів субстрату та штрихів

 

Колір субстрату —------------------------------------------------------------------------------- ,— ' 'і Колір штриха
Білий Чорний, блакитний, зелений, коричневий
Оранжевий Чорний, блакитний, зелений, темно-коричневий
Жовтий Чорний, блакитний, зелений, темно-коричневий
Бежевий Чорний, блакитний, зелений, темно-коричневий
Червоний Чорний, блакитний, зелений, темно-коричневий

Таблиця 1.6

Заборонені комбінації кольорів субстрату і штрихів

 

Колір субстрату Колір штриха
Білий Червоний, оранжевий, золотистий, жовтий, світло-коричневий
Зелений Червоний,коричневий, чорний
Блакитний Червоний, чорний
Темно-коричневий Чорний
Світло-коричневий Червоний
Золотистий Чорний, оранжевий, червоний

При нанесенні штрихового коду на упаковку товару необхідно дотри­муватися ряду вимог, встановлених міжнародними правилами:

• кожна упаковка товару повинна мати лише один штриховий код
ЕАМ;

• нанесення штрихового коду на упаковку може здійснюватися різ­
ними способами (офсетним, флексогафічним, літографічним);

• перед масовим кодуванням продукції необхідно провести дослід­
ні перевірки якості нанесення штрихового коду на поверхню
упаковки;

• плівка із зображенням штрихового коду повинна чітко відтворю­
вати проміжки й штрихи і не мати спотворень при збільшенні
зображення;

• розмір коду, що наноситься на упаковку, повинен складати від 80 до
200 % базового зображення;

• розташування штрихового коду на упаковці не повинне знижувати
загальної привабливості упаковки для покупця і погіршувати якості
зовнішнього вигляду товару;

• по можливості необхідно розміщувати код на найвмднішому місці (я;,
правило, його наносять в правому нижньому куті упаковки;

• відстань штрихового коду від країв упаковки повинна бути не менш..
20 мм;

• штриховий код повинен мати чіткі межі;


• код розміщується на тильній стороні упаковки, якщо лицьовою сторо­
ною вважати сторону з назвою товару;

• при виборі місця для нанесення коду на упаковці зі складною конфі­
гурацією слід враховувати, що максимальна відстань між кодом і при­
строєм для оптичного прочитання повинна складати 12 мм;

• на пластмасових упаковках і пакетах код розміщується на найбільш
рівній поверхні.

Термін «активна упаковка» з'явився в 90-х роках. «Активна упаков­ка» містить спеціальні добавки (поглиначі газів і вологи, ароматизатори, антимікробні і ферментативні препарати), які сприяють поліпшенню то­варного вигляду і збереженню органолептичних властивостей харчової продукції.

Проге в реальній комерційній практиці часто трапляється, що штрих-коди виконані або з помилками, або сфальсифіковані. Ознаки, за якими можна відрізнити оригінальні штрих-коди ЕАМЛЛРС від помилкових і сфальсифікованих, перераховані нижче. 1. Розміри ШК: мінімально допустимі — 21,0x30,0 мм, максимально

допустимі — 52,5x74,6 мм.

Колірне виконання окремих елементів ШК:

2.

• колір штрихів повинен бути чорним, синім, темно-зеленим або
темно-коричневим;

• колір проміжків, який збігається з фоном, — білим, допускаються
жовтий, оранжевий, світло-коричневий;

• не допускається використання будь-яких відтінків червоного і
жовтого кольорів для штрихів, оскільки вони не зчитуються ска­
нером.

3.

Місце нанесення ШК етикеткою, що наклеюється на задню стінку упаковки у правому нижньому кутку, на відстані не меншій ніж 20 мм від країв.

4.

Допускається нанесення ШК на бокову стінку упаковки, на етикетку у нижньому правому кутку; на м'яких упаковках вибирають місце, де штрихи будуть паралельні до дна упаковки.

5.

ШК не повинен розмішуватися там, де вже є інші елементи маркуван­ня (текст, рисунки, перфорація).

6.

На упаковку повинен наноситися тільки один тип ШК; ЕАМ або Ь'РС.


7. Нанесення двох типів ШК (ЕАN та ІІРС) допускається, якщо товаро­виробник іірозів їх реєстрацію у двох асоціаціях, тоді ШК ЕА,\ та ШК ІІРС наносять, на протилежні кінці упаковки. Різновидом інформаційної фальсифікації є підробка упаковки, на­самперед тієї, яка має привабливий зовнішній вигляд, або тієї, що імітує продукт високого рівня якості, хоча найчастіше вміст такої упаковки також фальсифікований. Часто підробляється керамічна та скляна тара оригіналь­ної форми (алкогольні напої та парфумерія), картонна упаковка виробів ко­сметики і кондитерських товарів тощо. Така фальсифікація спричинена тим, що приваблива упаковка надас виробу неповторного вигляду,, а це до­помагає споживачеві ідентифікувати товар і, таким чином, створити йом> додаткові переваги щодо реалізації.

Найчастіше застосовують підробку відомих торгових марок напоїв. Для споживача упаковка і етикетка виступають як природний ідентифікатор достовірного товару. Знайомий зовнішній вигляд, конструкція упаковки, матеріали, фірмові кольори продукту забезпечують позитивну реакцію спо живача і довіру до запропонованого товару. З метою попередження випуску фальсифікованої продукції на перший план виходить питання захисту від під робки упаковки і етикетки, оскільки саме вони є природними ознаками досі о вірності для споживача. У той же час виготовлення фальшивих етикеток і упа ковки вважається найбільш доступним і простим способом підробки товару.

■ Відомі такі способи фальсифікації етикетної продукції: кольорова ксерокопіювання і «цифрова фальсифікація». Поліграфічна підробка— ма ксимально наближена до технологічних умов випуску оригіналу з викорнс танням відповідних методів друку, матеріалів тощо.

Марка акцизного збору— спеціальний знак, яким маркуються алко­гольні напої та тютюнові вироби. її наявність на цих товарах підтверджу сплату акцизного збору, легальність виробництва, ввезення та реалізації н території України; Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тю­тюнових, виробів, виготовлених в Україні, відрізняються від марок для ім­портованих напоїв і виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Маркування кожної пляшки алкогольних напоїв га пачки тютюнових виробів здійснюється таким чином, щоб цілісність марки підтверджувала відкривання упаковки.


Марки акцизного збору для маркування алкогольних напоїв та тютю­нових виробів виготовляються з паперу із питомою масою 70±3 г/м2 і ма­ють відповідні розміри та кольори. Довжина марки для алкогольних напоїв 160 а ширина — 20 мм, для тютюнових виробів відповідно 44 і 20 мм. Імпортні алкогольні напої і тютюнові вироби мають марки фіолетового, а вітчизняні — зеленого і тільки вина — червоного кольорів.

Марки мають нумерацію, що складаються з двох цифр індексу регіо­ну в якому виготовлено продукцію, серії та окремого для кожної марки номера. Така нумерація наноситься паралельно довшій стороні марки (таб­лиця 1.7).

Кожна акцизна марка також містить додаткову інформацію: • для алкогольних напоїв імпортного виробництва — напис «АІ», який складається з початкових літер-слів «Алкоголь Імпортний»; двознач­не та однозначне число (рік і квартал, у якому вироблено марки), роз­ділені косою лінією; на марку для імпортних алкогольних напоїв із вмістом спирту від 1,2 до 8,5% об. наносяться також цифри «1,2-8,5 %»;

Таблиця 1.7

Індекси регіонів України на акцизних марках

 

Автономна Республіка Крим Київська Тернопільська
Вінницька область Кіровоградська Харківська
Волинська Луганська Херсонська
Дніпропетровська Львівська Хмельницька
Донецька Миколаївська Черкаська
Житомирська Одеська Чернівецька
Закарпатська Полтавська Чернігівська
Запорізька Рівненська м. Київ
Ів.-Франківська Сумська м. Севастополь

• для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва написи «ЛГП» та
«ВП», які складаються з початкових літер слів «Лікеро-Горілчана
Продукція» та «Виноробна Продукція»; двозначне та однозначне чис­
ло (рік і квартал, у якому вироблено марки), розділені косою лінією
для вітчизняних алкогольних напоїв використовуються тільки марки
які відповідають виду продукції та місткості тари;

• залежно від місткості тари на марки наносять додаткові написи пара­
лельно коротшій стороні (для лікеро-горілчаних виробів — «0,05 л»,
«0,1л», «0,2 л», «025 л», «0,37 л», «0,375 л», «0,4 л», «0,45 л»,
«0,5 л», «0,61 л», «0,7 л», «0,75 л», «1,0 л» і більше, а для виноробної
продукції «0,05 л», «0,1л», «0,2 л», «0,25 л», «0,375 л»,- «0,4 л»,
«0,45 л», «0,5 л», «0,61 л», «0,7 л», «0,75 л», «1,0 л» і більше);

• для тютюнових виробів — «ТІ» («ТВ»), який складається з почат­
кових літер слів «Тютюн Імпортний» («Тютюн Вітчизняний»); дво­
значне та однозначне число (рік і квартал, у якому вироблено марки),
розділені косою лінією.

Основні елементи захисту акцизних марок від підробки зведено в таб­лиці 1.8.