Використання сімейних доходів
Отримання сімейних доходів, якими б великими вони не були, з точки зору теоретичного економічного аналізу не слід абсолютизувати як самоціль, адже це лише засіб задоволення потреб людини. Із зростанням доходів не тільки повніше задовольняються потреби сім’ї, а й змінюється структура системи надання переваг в їх використанні. У цьому виявляється одна з форм закону зростання потреб та їх ускладнення. Відповідно змінюється і структура витрат сім’ї.
Сімейні доходи використовуються за різними напрямами. Основні серед них такі: на харчування; придбання товарів широкого вжитку (одяг, взуття) і довгострокового користування (меблі, холодильники, телевізори, комп’ютери, автомобілі тощо); оплату соціально-культурних і комунально-побутових послуг; сплату податків і різних платежів; заощадження та нагромадження; інші, часто непередбачені витрати.
Щодо зміни структури витрат із сімейного бюджету можна виявити кілька тенденцій. Перш за все це скорочення у доходах питом ої ваги коштів, що йдуть на харчування сім’ї. В цілому така тенденція прогресивна і свідчить про зростання рівня та якості життя населення. Вона характерна для всіх країн з динамічним розвитком економіки. Пояснюється це тим, що витрати на харчування — необхідна основа існування кожної людини. Видатки на нього, за всієї їх пріоритетності, визначаються традиційними сімейними потребами і менш за все піддаються скороченню. Тобто ці видатки більш-менш стабільні порівняно з іншими їх видами.
Позитивнимиє й тенденції зростання витрат із сімейного бюджету на соціально-культурні потреби, збільшення заощаджень та нагромаджень, які спрямовуються для поліпшення добробуту членів сім’ї, організацію власного бізнесу тощо.
Щодо згаданих загальних прогресивних тенденцій, характерних для використання бюджету домогосподарств у розвинутих країнах, то в Україні у 90-ті роки вони не проявлялися. Це очевидно зі структури використання сукупного доходу сімей, представленої у табл. 3.
Так, досить високою була питома вага витрат сімей на харчування (близько 3/5) і мізерними — нагромадження коштів (менше 1 %).
Більше того, незважаючи на те, що частка витрат коштів з бюджету сім’ї на харчування всередньому була надзвичайно високою, споживання цих продуктів на душу населення в 1997 р. істотно зменшилось порівняно з 1990 р.: м’яса і м’ясопродуктів — на 49 %, молока — 44, яєць — 45, цукру — 39, риби і рибопродуктів — на 71,5 %. Відчутно знизилось споживання населенням й інших основних продуктів харчування: хліба, овочів, фруктів тощо. У цей період і відбулося суттєве зниження рівня добробуту сімей.
Фактори добробуту населення
Добробут населення формується під впливом різних факторів, які іноді діють у різноманітних, навіть протилежних напрямах. Чим більше в домогосподарстві праце-здатних осіб, чим вищою є їх освіта, кваліфікація, тим краще вони працюють або займаються підприємницькою діяльністю, тим більшим буде сукупний дохід сім’ї. І навпаки, переважання в сім’ї непрацездатних осіб, утриманців, пенсіонерів з малою пенсією зменшує сукупний і середньодушовий дохід. Як правило, додаткові джерела добробуту для наших сімей — малі пенсії, стипендії, допомоги різного призначення та субсидії — не є вирішальними.
Не сприяє зростанню добробуту і масова втрата роботи працездатними членами сім’ї, тобто безробіття, яке в Україні за останні роки безперервно збільшується. Знижується добробут українських сімей і зростають податки на доходи, нерухомість, а також збільшуються різні збори, платежі, особливо перманентне підвищення плати за комунально-побутові послуги. Останні дуже істотно зросли в кінці 90-х років та за 2000 р.
Суттєвим фактором негативного впливу на добробут сімей залишається інфляція, яка без компенсаторських заходів з боку держави є хронічною для економіки України. Тож, соціальна політика уряду має бути спрямованою на реальне стримання інфляції, стабілізацію курсу гривні, скорочення безробіття та своєчасне розрахування з боргами по виплаті зарплати і пенсій, оптимізацію податків й інших платежів.
Країна ніколи не буде багатою, якщо в ній основна маса населення зубожіла. Навпаки, зростання доходів домогосподарств сприятиме і зростанню споживчого попиту, пожвавленню економічної кон’юнктури, поступальному розвитку суспільства.