Кількість фондових бірж в окремих країнах світу

Кількість фондових бірж у країні Країни
Австралія, Австрія, Греція, Данія, Ізраїль, Ірландія, Корея, Люксембург, Малайзія, Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, ПАР, Сінгапур, Словакія, Тайвань, Таїланд, Туреччина, Угорщина,Фінляндія, Чехія, Швеція
Венесуела, Єгипет, Індонезія, Китай, Пакистан, Португалія
Бельгія, Колумбія, Філіппіни, Чилі, Швейцарія
Іспанія
Аргентина, Канада
Велика Британія
США (без NASDAQ), Франція (єдина систем бірж)
Німеччина, Японія
Бразилія
Італія
Більше 10 Індія (19 бірж)

Фондові біржі організовуються, як правило, у вигляді приватних акціонерних товариств (США, Велика Британія) або публічно-правових інститутів (Франція, Італія, Швейцарія, Німеччина)*. Зокрема, Нью-Йоркська фондова біржа за формою організації є акціонерним товариством. Робота біржі та діяльність її членів регламентується статутом, внутрішніми правилами та інструкціями. Щоб стати членом біржі, необхідно купити місце на біржі у її власника. Після цього з’являється можливість брати участь у торгах, використовувати привілеї, які надає біржа.

Залежно від виду торговельної діяльності члени біржі поділяються на чотири категорії:

· брокер-комісіонер збирає у брокерських фірм заявки клієнтів, дос­тавляє їх в зал біржі і відповідає за їх виконання;

· біржовий брокер виконує доручення інших брокерів;

· біржовий трейдер здійснює операції лише за власний рахунок. Правилами біржі йому заборонено виконувати розпорядження клієнтів;

· «спеціаліст» виконує три основні функції: 1) здійснює виконання заявок з певними групами цінних паперів, діючи при цьому як брокер; 2) діє як дилер, тобто купує та продає цінні папери за власний рахунок; 3) виконує завдання підтримки стабільності на ринку певних цінних паперів шляхом компенсації тимчасових дисбалансів попиту й пропозиції.

Всі розпорядження на купівлю та продаж деякої групи акцій доставляються на торговельне місце, тобто на майданчик у залі біржі, де протягом операційного дня знаходиться «спеціаліст», який здійснює операції з цією групою акцій. «Спеціалісти» є центральними фігурами на Нью-Йоркській біржі.

Існує кілька форм замовлень на купівлю-продаж цінних паперів (акцій та облігацій), які інвестори передають своїм брокерам для виконання на біржі:

· ринкове замовлення - це замовлення на купівлю чи продаж певного виду і кількості цінних паперів за найкращою ціною ринку;

· відкрите замовлення - замовлення, яке залишається в силі доти, доки воно не буде виконане або відмінене;

· лімітоване замовлення - це замовлення, в якому клієнт вказує конкретну ціну, за якою повинна відбутися операція;

· денне замовлення - замовлення з денним терміном виконання;

· замовлення «все або нічого» - брокер повинен купити або продати всі цінні папери, вказані у замовленні;

· контингентне замовлення - передбачає одночасну купівлю одних і продаж інших цінних паперів;

· стоп-замовлення - це замовлення, яке підлягає виконанню як ринкове у тому разі, коли курс цінного паперу падає нижче або піднімається вище за вказані ціни.

Припустимо, що комерційний банк А бажає купити 100 акцій компанії С, а інвестиційний фонд хоче продати 100 акцій цієї ж компанії. На рис. 2-13 зображено спрощену схему цієї операції.

Рис. 2-16. Стандартна операція на Нью-Йоркській фондовій біржі

 

Ключові організаційно-правові характеристики найкрупніших бірж найбільш розвинутих ринків цінних паперів наведено у табл. 2-20.

 

Таблиця 2-20