Інтернаціоналізація господарського життя як одна з найважливіших тенденцій розвитку міжнародної економіки
Характерною ознакою розвитку МЕВ є інтернаціоналізація господарського життя, тобто об’єктивний процес зближення національних економік, що проявляється у зростанні виробничої взаємозалежності економічних суб’єктів із різних країн, міжнародного товарообігу, руху капіталів і робочої сили. Інтернаціоналізація господарського життя таким чином передбачає зростання міжнародної мобільності готових виробів та факторів виробництва.
Інтернаціоналізація господарського життя проявляється в інтернаціоналізації виробництва та інтернаціоналізації капіталу. Інтернаціоналізація виробництва — формування інтернаціонального процесу виробництва (реалізація міжнародних програм створення складної техніки, наприклад, літаків). Інтернаціоналізація виробництва як процес проявляється у: а) зростанні виробничої взаємозалежності економічних суб’єктів із різних країн; б) використанні у виробничому процесі іноземних факторів виробництва; в) розширенні виробництва за національні кордони (будівництво нового заводу в зарубіжній країні)
Інтернаціоналізація капіталу — процес взаємопереплетіння та об’єднання капіталу із різних країн; використання іноземного капіталу для розвитку національних підприємств, національного господарства в цілому. Цей процес виявляється у експорті /імпорті позичкового і підприємницького капіталів.
Інтернаціоналізація капіталу сприяє зростанню світової економіки. Капітал перетинає кордони в пошуках сприятливих сфер свого використання. Приплив зарубіжних інвестицій для більшості країн-одержувачів капіталу допомагає вирішити проблему дефіциту виробничого капіталу, дефіциту необхідних для розвитку інвестицій.
Взаємний обмін капіталом між країнами укріплює економічні зв’язки між ними, сприяє поглибленню міжнародних спеціалізації і кооперації виробництва.
Інтернаціоналізація капіталу є передумовою процесу інтернаціоналізації виробництва і навпаки.
Особливостями середовища МЕВ є:
ü Взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;
ü Відносна невизначеність середовища, що потребує інформованості, аналізу та розуміння різних подій від суб’єктів МЕВ з подальшим рішенням щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них;
ü Динамічне протиріччя — з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена економічною, політико-правовою, та соціально-культурною стабільністю країн, а з іншого — динамічність та рухливість (розвиток інтеграційних процесів, інформаційно-комунікаційних систем).
ГЛОСАРІЙ
Відкритість економіки країни — взаємодія національної економіки із зовнішнім світом. Це поняття, яке протилежне категоріям “замкнутість національної економіки”, “самодостатність національного господарства”. Рівень відкритості національної економіки залежить від характеру і величини обмежень, які заважають руху товарів, капіталів, робочої сили в країну та із країни.
Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності — процес зменшення або повної ліквідації різного роду обмежень та перешкод, які гальмують рух товарів, капіталів, послуг, робочої сили через кордон країни, Лібералізація, зокрема, приводить до посилення конкуренції між національними та зарубіжними виробниками.
Міжнародна економіка — теорія, яка описує закономірності взаємодії економічних суб’єктів із різних країн.
Міжнародні економічні відносини — торговельні, валютно-фінансові та інші економічні відносини, які виникають між економічними суб’єктами із різних країн.
Міжнародна кооперація — об’єднання зусиль, виробничих ресурсів господарських суб’єктів із різних країн у здійсненні певних видів економічної діяльності.
Міжнародна спеціалізація — концентрація виробничих ресурсів країни, її резидентів на певних видах економічної активності.
Міжнародний поділ праці (МПП) — поділ праці між країнами. МПП забезпечує зростання суспільної продуктивності праці та сприяє економії робочого часу в масштабах всієї світової економіки. Основою МПП є економічно вигідна спеціалізація окремих країн.
Форми МЕВ — міжнародна торгівля; міжнародна міграція капіталу; трудова міграція між країнами; валютні відносини і розрахунки; міжнародні економічні інтеграційні процеси, науково-технічне співробітництво країн.
Світовий ринок (СР) — товарно-грошові відносини між економічними суб’єктами із різних країн. Об’єктами цих відносин є товари, послуги, активи, технології, робоча сила. СР певного товару — являє собою взаємодію пропозиції та попиту на даний товар в міжнародному масштабі.
Світове господарство — сукупність національних господарств, які тісно взаємодіють між собою.
Інтернаціоналізація виробництва — формування інтернаціонального процесу виробництва, зростання виробничої взаємозалежності країн, їх економічних суб’єктів.
Принципи організації міжнародних економічних відносин (МЕВ) — сукупність міжнародних правил поведінки учасників МЕВ (суверенітет, взаємна вигода, добросовісне виконання міжнародних зобов’язань тощо).
Рівні МЕВ — форми зв’язків між суб’єктами МЕВ, які розрізняються між собою тривалістю, інтенсивністю взаємодії (економічні контакти, взаємодія, співробітництво, міжнародна економічна інтеграція).
Суб’єкти МЕВ — це їх учасники, які здатні відносно незалежно діяти в міжнародному економічному середовищі з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів. Суб’єктами МЕВ є: домогосподарства і окремі фізичні особи, підприємства, держава і державні органи, міжнародні організації.
Інтернаціоналізація капіталу — процес взаємопереплетіння та об’єднання капіталу із різних країн. Формами інтернаціоналізації капіталу є міжнародний обмін підприємницьким і позичковим капіталами.
Економічне середовище МЕВ— чинники економічного характеру, які впливають на дії учасників МЕВ. До таких чинників відносяться, зокрема, структура національного господарства країн, рівень їх економічного розвитку, величина валового продукту на душу населення.
Інфраструктурне середовище МЕВ — галузі, види економічної активності, які забезпечують діяльність суб’єктів МЕВ (міжнародний транспорт, шляхи, засоби зв’язку).
Політичне середовище МЕВ — сукупність політичних чинників, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (політичні інтереси, мотиви держав; політичні устрої країн; політичні ризики).
Правове середовище МЕВ— нормативно-законодавча база, що впливає на поведінку учасників МЕВ (трудове, антимонопольне, податкове законодавство, загально-правове середовище тощо).
Соціально-культурне середовище МЕВ — система соціально-культурних факторів, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ )соціальні нормі поведінки людей, їх цінності в різних країнах; нормі ділової етики; звички у праці тощо).
Середовище МЕВ — зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники.
Фактори середовища МЕВ прямого впливу — безпосередньо впливають на дії суб’єктів МЕВ. До цих факторів відносяться постачальники, споживачі, працівники, конкуренти, закони та установи державного регулювання.
Фактори середовища МЕВ побічного впливу — не мають безпосереднього значення для функціонування суб’єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях. До цих факторів відносяться стан економіки країни, міжнародні політичні події, соціально-культурні чинники.
Міжнародна економічна система — сукупність елементів світової економіки з властивими їм характеристиками, у процесі взаємодії яких виникають загальні властивості та якості, закони і закономірності функціонування цієї системи.
Міжнародна економічна діяльність (МЕД)— діяльність економічних суб’єктів, в першу чергу підприємств, в міжнародній сфері, на міжнародному ринку. Виділяють такі види МЕД: експорт/імпорт товарів і послуг; ліцензування, франчайзинг; господарська діяльність за кордоном; інвестування за кордоном.
Питання для закріплення матеріалу:
1. Що спільного і яка різниця в поняттях “світове господарство”, “світова економіка”, “глобальна економіка”, “міжнародна економіка”, “міжнародні економічні відносини”?
2. Довести, що міжнародний поділ праці знаходиться в основі розвитку світового господарства.
3. Яка суть світового ринку?
4. Розкрити структуру світового ринку.
5. Показати еволюцію світової економічної системи.
6. Що таке суспільний поділ праці і яке місце в його структурі міжнародного поділу праці?
7. Окреслити основні фактори міжнародного поділу праці.
8. Показати місце міжнародних економічних відносин у системі світового господарства.
9. У чому полягає системність міжнародних економічних відносин?
10.Що спільного і що відмінного у поняттях “міжнародні економічні відносини” і “зовнішньоекономічна діяльність”?
11.Які бувають рівні МЕВ і яка між ними різниця?
12.Дати загальну характеристику форм міжнародних економічних відносин.
13.Як класифікуються суб’єкти МЕВ?
14.У чому особливість держави як суб’єкта міжнародних економічних відносин?
Тестові завдання
1. Назвіть основоположну складову визначення предмету курсу “Міжнародна економіка”:
а) вивчення закономірностей;
б) вивчення тенденцій;
в) вивчення форм МЕВ;
г) всі відповіді правильні.
2. Що є об’єктивною основою МЕВ:
а) міжнародний поділ праці;
б) вихід економічних зв’язків за межі територіальних кордонів держав;
в) світове господарство;
г) суспільний поділ праці.
3. МЕВ виявляються у міжнародній практиці:
а) у формах міжнародного співробітництва;
б) у діяльності міжнародних організацій;
в) у міжнародному співробітництві у рішенні глобальних проблем;
г) в усіх названих вище аспектах.
4. Яка з форм МЕВ є історично первісною:
а) валютно-фінансові відносини;
б) міжнародний туризм;
в) міжнародна торгівля;
г) міграція робочої сили.
5. Яка з форм МЕВ виявляється в міжнародній спеціалізації і кооперуванні виробництва:
а) валютно-фінансові відносини;
б) вивіз капіталу;
в) валютно-кредитні відносини;
г) виробниче співробітництво.
6. З названих суб’єктів МЕВ вкажіть той, що виник в середині XX століття:
а) юридичні і фізичні особи;
б) інтеграційні об’єднання;
в) міжнародні організації;
г) країни.
7. МЕВ – це суспільно-виробничі зв’язки між:
а) країнами;
б) країнами і міжнародними організаціями;
в) міжнародними організаціями;
г) між усіма суб’єктами МЕВ.
8. Яке з нижченаведених тверджень характеризує міжнародне економічне співробітництво:
а) стійкі економічні зв’язки на основі спільних, раніше розроблених намірів, закріплених у довгострокових економічних договорах;
б) найпростіші економічні зв’язки, що мають епізодичний характер, регулюються разовими угодами;
в) вищий рівень розвитку МЕВ, переплетіння економік різних країн, проведення узгодження державної політики у взаємних економічних відносинах з третіми країнами;
г) тісні економічні зв’язки кооперативного типу на основі спільних, раніше розроблених і погоджених намірів, закріплених у довгострокових економічних договорах і угодах.
9. З особливостей МЕВ на сучасному етапі, вкажіть ту, що зумовлена розпадом соціалістичної системи:
а) підсилення взаємозв’язку між національними та інтернаціональними інтересами;
б) зміна соціально-економічної моделі світу;
в) активний вплив на МЕВ НТР;
г) підсилення механізмів регулювання МЕВ.
10. З особливостей МЕВ на сучасному етапі вкажіть ту, що зумовлює взаємопереплетіння внутрішніх і міжнародних економічних відносин:
а) підсилення взаємозв’язку між національними та інтернаціональними інтересами;
б) зміна соціально-економічної моделі світу;
в) активний вплив на МЕВ НТР;
г) підсилення механізмів регулювання МЕВ.
РОЗДІЛ 2