Зразок екзаменаційного білету
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут післядипломної освіти
Спеціальність 7.050.104. “Фінанси”; 7.050.106. ”Облік і аудит”
Навчальний предмет “Економіка підприємства”
БІЛЕТ №10
1. Основні виробничі фонди підприємства і методи їх оцінки.
2. Класифікація витрат підприємства за окремими ознаками
3. Практичне завдання.
Задача 1. На підприємстві за звітний рік реалізовано товарної продукції на суму 160 тис. грн. при середніх залишках оборотних засобів 27200 грн. Визначити можливий обсяг реалізації продукції в наступному році за незмінної суми оборотних засобів та зменшеної на 6 днів тривалості їх обороту.
Задача 2. Виробнича собівартість технологічної машини склалася у сумі 7,5 тис. грн.. Витрати з реалізації річної партії такої продукції плануються у сумі 4,2 млн. грн.. Очікувана рентабельність (за повною собівартістю) становитиме 12%; річний план реалізації цих машин – 2800 штук. ПДВ = 20%. Визначити відпускну ціну виробника машини та суму ПДВ, сплачену в державний бюджет за реалізовану протягом року партію технологічних машин.
Критерії успішності навчання
Слухачу за іспит виставляється оцінка:
“відмінно” – коли глибоке і досить всебічне знання матеріалу навчальної програми, методично грамотне і логічне його викладення, уміння на основі теоретичних знань роботи практичні висновки, наявність наукового підґрунтя й уміння творчо застосовувати отримані знання для вирішення практичних завдань у стандартних умовах діяльності за спеціальністю, розуміння того, в якому діапазоні варіантів фінансової політики це рішення може перебувати;
“добре” – коли глибоке і досить повне знання матеріалу навчальної програми, відсутність істотних недоліків методичного і логічного характеру при його доповіді, коли належний рівень наукового обґрунтування й уміння на основі теоретичних знань роботи практичні висновки, творчо застосовувати отримані знання в умовах господарської діяльності за спеціальністю;
“задовільно” – коли досить повне знання матеріалу навчальної програми, відсутність істотних помилок при доповіді й відповідях на запитання, неповне наукове обґрунтування і недостатньо творче застосування отриманих знань, при вирішенні практичних завдань професійної діяльності за спеціальністю;
“незадовільно” – коли низький рівень засвоєння матеріалу навчальної програми, наявність істотних помилок при доповіді на питання, які свідчать про неправильне розуміння суті проблеми, відсутність вміння на основі теоретичних знань робити правильні висновки, творчо застосовувати отримані знання для вирішення завдань професійної діяльності за спеціальністю (спеціалізацією).
Глосарій
Авансовий платіж – попереднє надання (перерахування) грошей за товари, послуги до моменту їх одержання або виконання.
Акордна оплата праці – форма відрядної оплати праці, за якою загальну суму заробітної плати робітникові або колективу встановлюють за весь обсяг виконаної роботи на підставі реальної обґрунтованості норм виробітку, витрат необхідного часу роботи і відрядних розцінок на окремі види робіт або операцій.
Активи балансу – частка бухгалтерського балансу підприємства, що відображає у грошовому вираженні матеріальні цінності, їх розміщення і структуру.
Акція – цінний папір, який засвідчує факт внесення коштів у статутний фонд акціонерного товариства фізичною чи юридичною особою і підтверджує членство в даному товаристві, дають право його власникові на отримання прибутку (дивіденду), а також право участі в управлінні товариством та розподілі майна в разі ліквідації останнього.
Амортизація – поступове зношування основних фондів і перенесення цієї частини їх вартості на собівартість виготовленої за їх участю продукції, наданих послуг з метою нагромадження коштів на поновлення основних фондів.
Бізнес-план – документ, в якому подані аналіз і оцінка діючої або запланованої до реалізації програми, характеризує і оцінює фактори, які впливають на ефективність запланованих дій.
Валова продукція підприємства – показник, який відображає загальний обсяг продукції, виготовленої підприємством за певний період в грошовому обчисленні.
Венчурне підприємництво – діяльність, спрямована на впровадження ризикових проектів для одержання прибутків шляхом організації компанії, котра займається впровадженням нововведень і подальшим розвитком їх до відкритої чи закритої корпорації.
Виробнича потужність підприємства – максимально можливий випуск продукції або обсягу виробітку і переробки сировини за одиницю часу при повному використанні виробничого потенціалу обладнання і потужностей.
Виробничі основні фонди – засоби праці, які функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься на вартість продукції, що виробляється частинами в міру спрацювання.
Витрати виробництва – утворюються в процесі формування та використання ресурсів, поділяються на інвестиційні та поточні (операційні), загальні і на одиницю продукції. За ступенем однорідності витрати поділяються на елементні й комплексні; за способом обчислення – на прямі й непрямі, за характером зв’язку з обсягом виробництва на постійні й змінні.
Гудвіл– ціна нагромаджених нематеріальних активів фірми.
Договірні ціни – ціни, величина яких встановлюється умовами контракту, угоди за домовленістю між продавцями й покупцями з урахуванням кон’юнктури ринку
Дохід – будь-яке надходження коштів чи одержання матеріальних цінностей, які мають грошову вартість. У валовий дохід підприємства включають виручку, грошові надходження від реалізації товарів і послуг, виконання робіт, від продажу майна, інші грошові й матеріальні надходження. Чистий дохід – це різниця між валовим доходом і затратами матеріальних ресурсів.
Ефективність виробництва – характеризується ринковою вартістю виробленої продукції, поділеної на сумарні затрати ресурсів підприємства. Оцінюється співвідношенням усіх витрат до одержання результатів.
Загальновиробничі витрати – витрати на загальне обслуговування, організацією виробництва та управління виробничими підприємствами. Входять до складу калькуляції витрат на виробництві окремих видів продукції пропорційно до прямих витрат.
Заробітна плата – форма оплати праці робітників і службовців підприємств, фірм, компаній, установ. Основними формами заробітної плати є почасова і відрядна, які, в свою чергу, поділяються на пряму почасову, почасово-преміальну, пряму відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну.
Змінні витрати виробництва – витрати, що безпосередньо зв’язані з обсягами виробництва, зростають разом із збільшенням їх обсягів.
Інноваційна модель підприємництва – уявний процес діяльності, що базується на досягненнях науково-технічного прогресу і передбачає активне використання нових управлінських рішень з метою постійного зростання економічної та соціальної ефективності господарювання.
Інфраструктура фірми – основні та оборотні фонди, система управління, обліку, контролю, маркетингу, фінансового забезпечення, служби інформації і безпеки.
Капітал амортизації – капітал, що призначений для відтворення основних засобів виробництва і створюється за рахунок амортизаційних відрахувань.
Калькуляція – різновид структурного (постійного) розрахунку складових від загальних витрат на одиницю виробничої (товарної) продукції, окремої роботи, послуги. Включає такі види витрат: сировина і матеріали, витрати електроенергії, заробітна плата, податки, відрахування, витрати та технічне обслуговування, на реалізацію, амортизаційні відрахування.
Коефіцієнт ефективності – відношення результату до затрат, які зумовили цей результат; показник, що характеризує зростання доходу на кожну грошову одиницю капіталовкладень.
Коефіцієнт ліквідності – показник, що характеризує платоспроможність фірми; визначається як співвідношення окремих частин активу і пасиву балансу або відношення суми грошей, використаних як засіб платежу, до загальної суми грошових коштів підприємства.
Коефіцієнт рентабельності – відношення валового прибутку від продажу продукції до її собівартості (витрат виробництва й обігу).
Лізинг – підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у користування на певний строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Матеріалоємність – витрата матеріалів в розрахунку на натуральну одиницю або на гривню вартості виготовленої продукції.
Незавершене виробництво – предмети праці, що не є готовою продукцією і перебувають у процесі виробництва.
Номенклатура продукції – систематизований за певними ознаками перелік товарів.
Оборот основних і оборотних фондів – безперервний, періодично повторюваний рух фондів, економічний зміст якого полягає у перенесенні на новостворений продукт вартості виробничих фондів.
Обсяг виробництва підприємства включає випуск готової продукції та напівфабрикатів, призначених для реалізації, виробничі послуги й роботи виробничого характеру, зміни незавершеного будівництва.
Оперативне управління – управління поточними діями, що поєднує оперативне планування, оперативний облік та оперативний контроль.
Показники конкурентоспроможності – сукупність якісних і вартісних характеристик товару, його здатність відповідати вимогам ринку в певний період часу: техніко-економічні характеристики, ціна, суспільна користь, переваги перед аналогічними іншими товарами.
Показники роботи фірми – одними з найголовніших показників є дохід, прибуток, співвідношення суми основного та оборотного капіталу, поточний борг фірми.
Реалізована продукція – обсяг проданої підприємством за певний час і оплаченої покупцем продукції.
Реновація основних фондів – дії, спрямовані на поновлення елементів основних виробничих фондів, які вибули внаслідок фізичного і морального зносу.
Рентабельність продажу – визначається відношенням прибутку, отриманого від продажу, до вартості проданих товарів.
Собівартість продукції – сума грошових витрат підприємства на виробництво і збут продукції; узагальнений показник, який характеризує ефективність виробництва.
Статутний фонд – сукупність грошових ресурсів, майна та інших матеріальних засобів, яка необхідна для започаткування і здійснення діяльності підприємства.
Стратегічне планування – система дій, спрямована на вироблення комплексу цілей, завдань, програм і розробку шляхів, засобів і технологій їх реалізації для одержання прибутку і підтримання стабільного становища на ринку.
Техніко-економічне обґрунтування підприємства – економічні розрахунки і прогноз функціонування підприємства шляхом зіставлення можливостей і реальних результатів з витратами на його створення.
Умовно-постійні витрати – витрати підприємств на виробництво продукції, які мають слабко виражену залежність від обсягів продукції, що виробляється.
Управління підприємством – сукупність методів і прийомів керівництва колективом людей, усіма ланками підприємства для організації і координації їх діяльності в процесі виробництва.
Фінансові показники – показники результативності фінансової діяльності підприємницької структури, використання фінансових ресурсів, пов’язаних з нагромадженням і використанням грошових фондів. Відношення власного капіталу до загальної балансової суми капіталу відбиває ступінь фінансової незалежності підприємства.
Фондовіддача – відношення вартості річного обсягу виготовленої продукції до вартості основних виробничих фондів.
Ціна виробництва – ціна товару, в основу якої закладено матеріальні витрати, оплату праці, загальнозаводські витрати та середній розмір прибутку у розрахунку на одиницю виробу.
Чиста продукція – частина валової продукції підприємства, яка залишається після покриття матеріальних і фінансових витрат на виробництво і формує суму національного доходу суспільства.
Штрихове кодування товару – нанесення штрихових міток на товар, які утворюють штриховий код; по ньому можна встановити вид товару, його належність до певної товарної групи, якісні характеристики, споживчі властивості, технічні параметри.
Якість продукції – сукупність споживчих властивостей продукції, її здатність задовольняти певні потреби людини до свого призначення, що є визначенням її споживчої вартості та ціни.