Основні тенденції розвитку народного споживання

Основними тенденціями розвитку народного споживання можна вважати зростання обсягів споживання, зміну структури в бік збільшення частки непродовольчих товарів. Однак ця тенденція тимчасова. Слід відмітити тенденцію зростання питомої ваги суспільних фондів споживання.

Зростання загальних обсягів споживання здійснюється як за рахунок збільшення чисельності населення, так і за рахунок середньодушового споживання.

Динаміка розвитку основних складових, що формують споживання, представлена у табл. 1.

Значне місце в цьому процесі належить удосконаленню оплати праці, системі податків, підвищенню пенсійного забезпечення та іншим державним заходам.

Важливою тенденцією розвитку народного споживання є зміна структури споживання. Характеризуючи структурні зміни у споживанні, треба зазначити, що споживання продовольчих товарів більш-менш регламентується фізіологічними нормами. Межі споживання непродовольчих товарів набагато ширші, однак і тут при досягненні відповідного рівня потрібно дотримуватися раціональних норм споживання.

Розробка раціональних норм споживання пов'язана з визначенням раціонального набору тих предметів, які повинні бути у користуванні з урахуванням терміну служби, норм зношення, морального старіння тощо.

Структура особистого споживання населенням України матеріальних благ представлена у табл. 2. і табл. 3.

Таблиця 2

Споживання продуктів харчування

  2002 1
М'ясо і м'ясопродукти (у перерахунку на м'ясо; включаючи сало і субпродукти в натурі) 68,0 39,0 37,0 35,0 33,0 33,0 33,0 31,0 33,0
Молоко і молочні продукти (у перерахунку на молоко) 373,0 244,0 231,0 211,0 214,0 211,0 199,0 205,0 225,0
|Яйця, шт. 1 272,0 171,0 161,0 152,0 154,0 163,0 166,0 180,0 1 209,0 1
Риба і рибопродукти 17,5 3,6 4,3 5,0 5,9 7,3 8.4 11,0 11,9
[Цукор 50,0 32,0 33,0 31,0 32,0 33,0 37,0 40,0 36,0
|Олія 11,6 _8,2 8,6 8,5 8,3 9,0 9,4 10,0 10,7
Картопля 131,0 124,0 128,0 135,0 130,0 123,0 135,0 140,0 133.0
Овочі та баштанні 97,0 92,0 91,0 94,0 96,0 102,0 105,0 108,0
Плоди, ягоди та виноград (без переробки на вино) 47,0 33,0 35,0 40,0 28,0 22,0 29,0 26,0 29,0
Хлібні продукти (хліб, макаронні вироби у перерахунку на борошно; борошно, крупи, бобові) 141,0 128,0 124,0 127,0 126,0 122,0 125,0 130,0 1 131.0

Таблиця 3. Споживання товарів довготермінового користування

 
Холодильники                    
та морозильники
Пральні машини
Електропилососи
Телевізори
Радіоприймальні                    
пристрої
Фотоапарати
Швейні машини
Мопеди                    
та велосипеди
Мотоцикли                    
та моторолери 0,5 0,4 0,5 0,3
Легкові                    
автомобілі
Годинники

Важливим показником поліпшення структури споживання є підвищення частки непродовольчих товарів у загальній масі споживання. Структурні зміни проявляються також у межах споживання продовольчих товарів через збільшення або зменшення частки високоцінних продуктів харчування (м'яса, масла, кондитерських виробів тощо), серед непродовольчих —збільшення або зменшення частки товарів культурно-побутового призначення.

Зміни обсягів у споживанні тісно пов'язані з доходами населення та розвитком виробництва товарів народного споживання. Незважаючи на те, що споживання товарів легкої промисловості має тенденцію до зростання, зберігається досить великий розрив між досягнутим рівнем і раціональними нормами. Суттєве зростання виробництва товарів культурно-побутового призначення значно збільшило б рівень забезпеченості ними міських і сільських мешканців. Удосконалення структури споживання є важливою передумовою розвитку особистості, утвердження здорового способу життя.

Окремо, як важливий елемент тенденцій розвитку народного споживання, слід виділити питання підвищення якості товарів, поліпшення їх споживчих властивостей, що дає додатковий ефект у процесі споживання.

Важливою тенденцією розвитку народного споживання є поляризація груп населення за рівнем і структурою споживання. Насамперед, це пов'язано з рівнем доходів на душу населення чи сім'ю.

В останні роки відбувається скорочення питомої вага суспільних фондів споживання в загальному споживанні. Значно скорочуються виплати із суспільних фондів споживання. Водночас деякі категорії населення отримали додаткові пільги, які збільшили обсяги споживання за рахунок держави.

Систему соціального захисту слід розглядати, виходячи з реальних умов, в яких вона здійснюється і, насамперед, фінансових можливостей держави. Виходячи з цього, таку тенденцію потрібно розглядати, враховуючи становище, за якого держава може соціально захистити населення.

Важливим моментом організації ефективного соціального захисту населення є розподіл створеного національного продукту між різними соціальними групами відповідно до закону розподілу за працею.

Джерелом заохочення рівня споживання людей можуть бути тільки власні доходи.