Залежність оцінки споживачем певної суми яблук від їхньої кількості
Пояснення до графіків:
Графік 2 відображає споживчу оцінку кожного наступного яблука.
Пряма лінія графіка спускається праворуч вниз. Це означає, що споживач оцінює кожне наступне яблуко нижче за попереднє, наприклад, четверте — нижче, ніж третє.
Графік 3 відображає споживчу оцінку певної маси яблук. Крива графіка піднімається праворуч вгору. Це означає, що споживач оцінює чотири яблука вище, ніж, скажімо, два. Але ця оцінка не пропорційна кількості яблук. Якби він оцінював чотири яблука рівно в 2 рази вище, ніж два, то така залежність відображалася б, як показано на графіку, пунктирною лінією.
Чи є бездоганним таке пояснення поведінки покупця яблук на ринку? Звичайно, ні. По-перше, тому що в ньому не враховано такого важливого фактора ринку, яким є ціна. По-друге, навряд чи споживач здатний точно визначити для себе цінність кожного наступного яблука щодо попереднього.
Для чого ж у такому разі ми звертаємося до вчення про суб’єктивну оцінку споживчого блага, до правила зменшення граничного споживчого блага?
По-перше, суб’єктивні оцінки певних товарів (у нашому прикладі — яблук), хоч і не вичерпують усіх факторів поведінки споживача, є важливим моментом цієї поведінки, нехтувати яким не можна.
По-друге, і власний досвід кожного з нас, і статистичні дослідження представників маржиналізму (М4) підтверджують зменшення нагальності потреби в міру її насичення, тобто задоволення певним споживчим благом.
По-третє, знаючи зв’язок між суб’єктивною оцінкою певного споживчого блага (у нашому прикладі — яблук), можна передбачити момент насичення ринку (яблуками), прогнозувати, коли попит переключиться на інші товари (скажімо, апельсини чи яблучний сік).
Споживчі оцінки є настільки очевидним і самоцінним явищем, що деякі економісти досліджували можливості їхнього кількісного виміру. Зокрема, відомий російський економіст Володимир Нємчинов запропонував вимірювати споживчі оцінки трьома параметрами:
а) мірою насичення потреби (відношення фактичного рівня задоволення потреби до ідеального або такого, що визначається науково обґрунтованими нормативами споживання);
б) ступенем нагальності потреби або наданням їй переваги перед іншими потребами (частка в загальних доходах споживача витрат на задоволення даної потреби);
в) еластичністю (Е11) споживання (співвідношення між приростом усього бюджету споживача та приростом його витрат для задоволення певної потреби).
Останній показник, що називається коефіцієнтом еластичності споживання, запропонований українським статистиком Євгеном Слуцьким ще в 1915 р.
Що керує поведінкою звичайного споживача у тій конкретній ситуації, що складалась в Україні в 90-х роках?
Як це й належить нормальній людині, кожен намагається підвищити свій добробут або, принаймні, не дати йому зменшуватися надто швидко в умовах економічної кризи. Оцінка того чи іншого споживчого блага залежить від насичення кожної окремої потреби. Але існували й деякі особливості поведінки споживачів на українському ринку. Вони визначались очікуванням подальшого підвищення цін, тобто інфляційним очікуванням, бажанням захиститися від негативних наслідків інфляції (І8) та кризи недовиробництва, передбаченням подальшого зменшення обсягів виробництва і споживання. За таких умов, якщо виходити з досвіду, діяло правило збільшення граничної корисності споживчого блага, тобто кожне наступне благо оцінювалося вище, ніж попереднє. Перехід від економічного спаду до зростання, що відбувся на межі ХХ та ХХІ ст. в Україні, поступово змінив логіку економічної поведінки споживачів. Вона наблизила до загальних ринкових стандартів.
Підсумки теми
ü Потреба — це необхідність, яку відчуває людина у певних речах, бажання володіти ними, відчуття нестачі в чомусь.
ü Потреби можна розподілити (класифікувати) так: базові і такі, що породжені розвитком цивілізації, першочергові й такі, що задовольняються предметами розкоші, матеріальні та нематеріальні, індивідуальні і колективні, а також фізіологічні, потреби у спілкуванні, визнанні та самореалізації.
ü Потреби задовольняються споживчими благами. Носіями споживчих благ є: товари особистого споживання, товари виробничого призначення, особисті послуги, виробничі (комерційні) послуги.
ü Потреби людей безмежні. Багатство суспільства визначається різноманітністю людських потреб і засобів їхнього задоволення.
ü Задовольняючи свої потреби, людина керується суб’єктивними оцінками споживчих благ. В економіці, де звичайним явищем є насичення ринку споживчими благами, діє правило зменшення граничного споживчого блага. Там люди змінюють структуру споживання, прямуючи до оптимальної моделі. В економіці, де звичайним явищем є дефіцит споживчих благ і на поведінку споживача суттєво впливає інфляція, може діяти зворотне правило: зростання граничного споживчого блага.
МОЖЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ ІЗ ТЕМИ
Ø Розуміючи структуру потреб та знаючи причини змін цієї структури, ви зможете прогнозувати зміни у споживанні своєї родини, близьких чи просто знайомих вам людей.
Ø Розрахувавши структуру споживання (частку витрат на задоволення окремих потреб) і порівнявши її зі структурами раціонального споживання (рекомендованими фахівцями), можна запропонувати напрями вдосконалення споживання, фактичного вдосконалення задоволення потреб.
Контрольні запитання та завдання
1. Дайте визначення потреби та споживчого блага. Що їх поєднує та чим вони різняться?
2. У темі розглянуто п’ять класифікацій потреб та наведені приклади потреб, що належать до тієї чи іншої групи. Спробуйте доповнити ці приклади. Не виключено, що ви зможете запропонувати власну класифікацію потреб. Це підтвердить глибоке розуміння вами матеріалу теми.
3. Проаналізуйте ситуацію. До вітрини магазину підходять два покупці, які мають однакові заробітні плати й однакові суми грошей у гаманцях. Дивлячись на ціну розкладеного на вітрині товару, перший із них каже: “Занадто дорого”. Другий зауважує: “Цілком доступна ціна”. Чим, на ваш погляд, можуть бути зумовлені такі різні оцінки?
4. Побудуйте графік, спираючись на такі дані:
Дайте відповідь: яка залежність зображена на графіку — пряма чи зворотна?
5. Розрахуйте структуру споживання двох споживачів. Дохід першого становить 150 грн. на місяць, другого — 700 грн. Їхні щомісячні витрати у гривнях були такими:
Чим пояснити суттєві відмінності у структурі споживання? Які потреби передусім задовольняються на низькому рівні доходів?
ТЕМА 1.3