Основні тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин

Без докорінних катаклізмів у Європі, та й в усьому світі, завершилася на початку 90-х років «холодна війна». Завершення «хо­лодної війни» вселило у народів світу надію на стабілізацію становища у світі, на стабільний характер тенденції до мирного вирішення конфлікт­них ситуацій, до погодженості інтересів різноманітних політич­них сил на світовій арені. Разом з тим, уже в сучасних умовах ясно, що припинення протиборства Сходу і Заходу зняло лише частину суперечностей у світовій політиці. Безпосередньо з лікві­дацією біполярної системи міжнародних відносин зв'язані та відбу­ваються в ряді регіонів Землі зміни: зникли з політичної карти ряд держав в Європі, Азії та Латинській Америці, розпущена Рада Економічної Взаємодопомоги, припинила існування Організація Варшавського Договору, сталися зміни зовнішньополітичної орі­єнтації новоутворених і переорієнтація держав, що існували, вклю­чаючи радянських партнерів у «третьому світі», виведення військ з чужих територій та ін., а також поява інтеграційних тенденцій у Східній Європі та Співдружності незалежних держав. Стабільність всередині військово-політичних союзів, що існува­ли в період «холодної війни», підтримувалася саме блоковим по­ділом світу. Ситуація, що склалася після розпаду ряду воєнно-політичних блоків в різноманітних регіонах та в світі, розгортання процесу суверенізації ряду національних держав, розпаду імперій привели до підвищення конфліктності та виникненню на Землі десятків «гарячих точок», до окремого використання військової сили (Нагірний Карабах, Осетія, Абхазія, Чечня, Придністров'я, Таджикистан, Югославія, Афганістан та ін.). В Європі знову стає реальністю вирішення спірних питань силою. Якщо в період «хо­лодної війни» суперництво та протиборство між Заходом і Схо­дом створювало для багатьох держав можливість маневру та мож­ливість триматися на плаву, то звуження поля дій викликає певну занепокоєність, настороженість у відносинах між Північчю і Півднем.

Якщо раніше важливим компонентом атлантичної солідар­ності, візитною карткою США виступав на самому Заході антисоветізм і антикомунізм, то із завершенням «холодної війни» у міжнародному житті виникає проблема мотивації військово-політичного партнерства США в Європі та ширша проблема пошуку обличчя для американської політики у світі. У «холодній війні» перемога одержана Сполученими Штатами Америки та їх прихильниками - великими державами світу, створивши об'єк­тивну можливість встановлення в світі панування обмеженої групи держав - Великої сімки. Новий світовий порядок, як сис­тема міжнародних відносин, складається, формується після за­вершення «холодної війни», встановлення дружніх партнерських відносин між США та Росією, між Україною та США, між Ро­сією і Україною та іншими державами Співдружності. Глибоке скорочення ядерних і звичайних озброєнь та ін. Ожила і стала цілеспрямованішою діяльність ООН та її структур. При повній одностайності постійних членів - США, Англії, Франції, Ки­таю та Росії, працює в сучасних умовах Рада Безпеки. З почат­ку 90-х років відбулася інституалізація Ради з безпеки та співро­бітництва в Європі, поширено її функції аж до можливості здійснення операції підтримання миру в міждержавних конфлік­тах. НАТО й Рада Європи реорганізують свої структури з ура­хуванням змін, що сталися, й здійснюваних перетворень в краї­нах Східної Європи. Вісь світової політики дедалі більше зміщується в напрямку Північ - Південь. Без нового підходу до проблем міжна­родної безпеки неможливо ані скоротити 30~40кратне відставан­ня в рівнях життя розвинених і країн, що розвиваються, ані ви­рішити багато глобальних проблем сучасності. Намітилося рішуче зрушення й в питаннях роззброєння. На передній край висуну­лася проблема нерозповсюдження зброї масового знищення. Якщо раніше режим нерозповсюдження ядерної зброї передба­чав недопущення до атомної зброї Німеччини, Італії та Японії, то в сучасних умовах в багато чому переорієнтовано на країни «третього світу». Передбачається продовження терміну дії До­говору про нерозповсюдження ядерної зброї. Триває глобаль­ний процес: перерозподіл могутності держав. У Центральній Європі після об'єднання Німеччини виник новий центр світо­вих сил. Йдуть бурхливі інтеграційні процеси в регіоні Кана­да США - Мексика. Триває транснаціоналізація економіки світу. На рубежі XXI століття в світовій політиці відбуваються складні, цікаві процеси і події, що змінюють світ.