Армія - знаряддя воєнної політики

Поняття армія

Армія - орган держави, призначений для проведення його політики засобами зброй­ного насильства. Армія - політичний інститут у суспільстві, визначається тим, що в державі - це уста­нова державна, відображає інтереси певних класів, соціальних спільностей, покликана відображати і захищати інтереси загаль­нодержавні. Здійснюючи управління суспільством, охороняючи його економічну і соціальну структуру, держава має на світовій арені і всередині країни свої особливі інтереси і завдання, суть та обсяг яких визначається самою природою держави. Для їх реалі­зації держава повинна піклуватися про забезпечення своєї полі­тичної могутності, без якої саме її існування залежало б від ви­падку і підлягало б небезпеці ззовні. Для захисту інтересів і недоторканості державних кордонів, територіальної цілісності і створюється спеціальна організація -- армія - реальна сила, не­обхідна опора і знаряддя верховної влади. Армія - специфічна організація - організація збройна. Армія - це основна частина воєнної організації держави особливого призначення: здатна вес­ти війну, збройну боротьбу на всіх рівнях. Все це і характеризує армію як політичний інститут. Поняття армія охоплює всі підроз­діли збройних сил країни: флот, авіацію, сухопутні війська.

Армія виникла на певному етапі розвитку суспільства. Мабуть, при певних умовах армія зникне. На сучасному етапі в Україні і за

рубежем дедалі більше і більше прихильників завойовує ідея про ненасильницьку цивілізацію. Логіка розвитку сучасних засобів збройної боротьби привела людство до висновку про немож­ливість їх застосування при вирішенні політичних суперечок і конфліктів. Цивілізація, заснована на насильстві, переживає гли­боку кризу, вихід з якої можливий тільки на шляхах пошуку нена­сильницьких засобів розв'язування соціальних суперечностей. Армія в таких умовах з органу насильства повинна трансформу­ватися в орган відвернення насильства, вирішення надзвичайних проблем суспільства (природні катастрофи, ліквідація їх наслідків та ін.). Прообраз такої армії - війська ООН.

Однак дійсність така, що армії існують і відіграють значну роль в житті всіх країн і людства. Армія - особливий соціальний інсти­тут насильства. Фрідріх Енгельс відзначає, що армія - організа­ційне об'єднання збройних людей, що утримується державою з -метою наступальної або оборонної війни. Армія - частина конкретного суспільства. Кожна армія створюється, функціонує і розвивається в системі конкретних суспільних відносин. Сус­пільство зумовлює класово-політичний облік, історичне призна­чення, соціальні функції армії, а також її місце серед інших сус­пільних організацій. Залежно від зміни типу суспільного ладу і надбудови відбувається зміна типів армії, її розвиток. Армія - не тільки частина суспільства, але й навмисно, свідомо створюваний соціальними спільностями, класами, націями, державами та їх коаліціями суспільний інститут. Не організаційна структура, не засіб комплектування і озброєння, а соціальне призначення відоб­ражають соціально-політичну суть армії. Саме соціально-полі­тичний характер і історичне спрямування суб'єкту, що утворює армію, визначає її класову суть і функції в суспільстві.

Армія - не тільки частина конкретного суспільства і свідомо ство­рюваний інститут, але й знаряддя ведення війни. Армія виступає головним знаряддям насильства політичного, тобто війни, і вико­нує функції притаманними тільки їй засобами і методами - бойовими діями. В суспільстві існують й інші збройні організації (фор­мування держбезпеки, прикордонні і внутрішні війська, міліція, воєнізована охорона та ін.), але тільки армія здатна вести тривалу збройну боротьбу в сучасній війні, зв'язану зі значними матеріаль­ними і людськими втратами.

Армія - це органічна частина політичної організації сус­пільства. Армія може бути зрозумілою тільки як компонент органі­зації суспільства, зумовлений характером політичної влади, за­собами її здійснення і специфікою воєнної політики. Воєнна політика класів і держав відображає інтерес конкретних класів і служить певній класовій меті, армія характеризується конкрет­но класовим характером і призначенням, а її діяльність має полі­тичне забарвлення. Крім того, армія ще й специфічна організадія. Специфіка армії полягає в тому, що вона є частиною воєн­ної організації держави. Воєнна організація - сукупність зброй­них сил, служби безпеки, національної гвардії, органів і підрозділів внутрішніх сил, прикордонних військ та інших об'єд­нань, створюваних для забезпечення економічного і політичного розвитку України. Армія призначена для реалізації всіх форм збройного насильства над політичними супротивниками. Тому до армії належать лише ті збройні політичні установи, що безпо­середньо займаються збройною боротьбою в ім'я політичної мети класів. Виділення такого критерію дозволяє відокремити воєн­ну організацію від інших збройних об'єднань, не зв'язаних без­посередньо з війною (воєнізована охорона) і від установ, що за­безпечують або сприяють функціонуванню воєнної організації (Добровільне суспільство сприяння армії, авіації і флоту).

Типи армії

Американський воєнний теоретик Чарльз Москос пропонує три типи суспільства і збройних сил: суспільство нейтралізації до війни, сус­пільство стримування війни, суспільство відбиття війни. Типу суспільства готовності до війни відповідає за своїми характери­стиками більшість країн НАТО та інших воєнних блоків. Більшість постійних армій будуються за принципом воєнної повинності і ви­сокої мобільності. Тип суспільство стримування війни більш ха­рактерний в 70-80-х роках для США, Канади та Великобританії з їх збройними силами: зменшуються розміри армій з переходом від масових до високооплачуваних і високотехнічних, професій­них збройних сил. Тип суспільства заперечення війни характер­ний західноєвропейським та північноатлантичним країнам (Шве­ція, Швейцарія, Канада) і їх збройні сили з переходом від існуючих великих армій до малочисельних кадрових збройних сил при наявності підготовленого резерву. Армія як знаряддя дер­жави має внутрішні та зовнішні функції. Внутрішня функція армії зводиться до того, що армія покликана, насамперед, виступати гарантом політичної стабільності суспільства. Зовнішня функція армії полягає в захисті території своєї держави від зовнішніх во­рогів, в проведенні політики держави на міжнародній арені із за­стосуванням збройного насильства.

Основне полягає в тому, що з поступовою еволюцією сучасних держав від суспільства готовності до війни до суспільства стри­мування війн і до суспільства нейтралізації війн, відповідно зміню­ються суспільний статус і функції військових.