з середньострокового експортного факторингу;
Європейська валютна система;
4) сучасна світова валютна система.
15. Міжнародна валютна система, яка передбачає використання фіксованих та плаваючих валютних курсів і регулюється як на двосторонній, та і на багатосторонній основі – це:
1) система золотодевізного стандарту;
2) система золотого стандарту:
3) європейська валютна система;
4) сучасна світова валютна система.
16. Роль американського долару як міжнародного резервного засобу згідно з Бреттон - Вудськими угодами забезпечувалась:
1) посередництвом між золотом і усіма другими валютами країн світу;
2) зобов’язанням США вільної конвертації долару в золото;
3) відсутністю будь-яких фізичних обмежень відносно пропозиції долару США на світовому ринку;
4) фіксованою вартістю долару США у золоті.
17. Офіційна зупинка вільної конвертованості долару США у золото набула:
1) у березні 1968р.;
2) у серпні 1971р.;
3) у жовтні 1971р.;
4) у серпні 1968р.
18. Головними засобами регулювання поточних балансів країн згідно з рішенням Бреттон - Вудських угод були:
1) використання золотих запасів країн;
2) використання допомоги міжнародних економічних організацій;
3) використання засобів внутрішньої економічної політики країн;
4) регулювання валютних паритетів країни.
19. За збалансованість поточних балансів країн згідно з рішенням Бреттон - Вудських угод несли відповідальність:
1) країни, зовнішні платежі яких мали позитивне сальдо;
2) країни, зовнішні платежі яких мали дефіцит;
3) країни-дебітори разом з МВФ;
4) країни-дебітори разом с країнами-кредиторами.
20. Реальне функціонування Бреттон-Вудських угод починається з:
1) введення фіксованих валютних курсів країн відносно до долару США;
2) створення Міжнародного валютного фонду;
3) введення вільної конвертованості європейських валют;
4) з підписом Бреттон-Вудських угод усіма учасниками Бреттон-Вудської конференції.
21. Головною причиною погіршення привабливості долару США у 60-х роках була:
1) скорочення золотого запасу США;
Негативний поточний баланс США;
3) війна США у В’єтнамі;
4) створення валютних резервів європейськими країнами.
22. В структуру світової валютної системи не входить:
1) резервні валюти;
2) умови взаємної конвертованості валют;
3) регламентація міжнародних розрахунків країни;
4) уніфікований режим валютних паритетів.
23. До основних функцій валютного ринку не відноситься:
1) спекуляція;
2) кліринг;
3) кредитування;
4) страхування.
24. Міжнародна валютна ліквідність не включає:
1) офіційні золоті та валютні резерви країни;
2) резервну позицію країни в МВФ;
3) міжнародні кредити та позики;
4) валютні рахунки країни в СДР та ЕВРО.
25. До головних елементів світового фінансового ринку не відносять:
1) валютний ринок;
2) ринок боргових зобов’язань;
3) ринок титулів власності;
4) ринок фінансових послуг;
5) ринок похідних фінансових інструментів.
26. Сфера ринкових відносин, де здійснюється купівля-продаж валют по курсу, який встановлюється на основі попиту та пропозиції, - це:
Валютний ринок;
2) ринок боргових зобов’язань;
3) ринок титулів власності;
4) ринок фінансових послуг;
5) ринок похідних фінансових інструментів.
27. Сфера обігу боргових зобов’язань, що гарантують кредитору право стягувати борг з боржника, - це:
1) валютний ринок;
2) ринок боргових зобов’язань;
3) ринок титулів власності;
4) ринок фінансових послуг;
5) ринок похідних фінансових інструментів.
28. Сфера продажу цінних паперів, що засвідчують участь інвесторів у капіталі підприємства, - це:
1) валютний ринок;
2) ринок боргових зобов’язань;
3) ринок титулів власності;
4) ринок фінансових послуг;
5) ринок похідних фінансових інструментів.
29. Сфера обігу фінансових деривативів – це:
1) валютний ринок;
2) ринок боргових зобов’язань;
3) ринок титулів власності;
4) ринок фінансових послуг;
5) ринок похідних фінансових інструментів.
30. Ринки, що припускають проведення валютних операцій у національній валюті однієї держави в основному національними банками – це:
1) міжнародні валютні ринки;
2) національні валютні ринки;
3) регіональні валютні ринки;
4) правильна відповідь відсутня.
31. Ринки, які обслуговують рух грошових потоків, опосередковуючи обмін товарами, послугами, рух капіталів – це:
1) міжнародні валютні ринки;
2) національні валютні ринки;
3) регіональні валютні ринки;
4) правильна відповідь відсутня.
32. Ринки, на яких здійснюються валютні операції для забезпечення інтересів банків і підприємств в окремих регіонах, - це:
1) міжнародні валютні ринки;
2) національні валютні ринки;
3) регіональні валютні ринки;
4) правильна відповідь відсутня.
33. До оптового міжбанківського ринку не відносять :
1) операції між комерційними банками однієї країни;
2) операції між комерційними банками різних країн;
3) операції між комерційними і центральними банками;
4) операції між центральними банками;
5) операції між банками і клієнтами.
34. До клієнтського ринку відносять:
1) операції між комерційними банками однієї країни;
2) операції між комерційними банками різних країн;
3) операції між комерційними і центральними банками;
4) операції між центральними банками;
5) операції між банками і клієнтами.
35. Співвідношення вимог та зобов’язань з тієї чи іншої валюти в оператора валютного ринку – це:
1) валютний паритет;
2) валютний курс;
3) валютна позиція;
4) валютний кліринг.
36. Ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн – це:
1) валютний паритет;
Валютний курс;
3) валютна позиція;
4) валютний кліринг.
37. Згідно з прийнятими рішеннями Ямайської валютної системи та уставом Міжнародного Валютного Фонду передбачається, що країни можуть вибирати одну:
1) з 5 систем встановлення режиму валютних курсів;
2) з 4 систем встановлення режиму валютних курсів;
3) з 3 систем встановлення режиму валютних курсів;
4) з 2 систем встановлення режиму валютних курсів.
38. До структурних факторів, що впливають на валютний курс, не належать:
1) попит та пропозиція;
2) темп інфляції;
3) конкурентоспроможність товарів країни на світовому ринку і її зміна;
4) коливання ділової активності.
39. До кон’юнктурних факторів впливу на валютний курс не належать:
1) стан платіжного балансу країни;
2) коливання ділової активності в країні;
3) політична ситуація в країні;
4) чутки та прогнози.
40. Співвідношення між двома валютами, виходячи з їх курсу по відношенню до третьої валюти, - це:
1) валютний курс;
2) валютний паритет;
3) крос –курс;
4) валютна позиція.
41. Купівля – продаж валюти на умовах її поставки протягом двох робочих днів від дня укладання угоди за курсом, який зафіксовано в угоді, - це :
1) операція спот;
2) операція своп;
3) операція форвард;
4) ф’ючерсна операція.
42. Контракти з обміну валют, які відбуватимуться у майбутньому, але за курсом, зафіксованим на поточну дату –це:
1) операція спот;
2) операція своп;
3) операція форвард;
4) ф’ючерсна операція.
43. Операція, при якій поєднуються форвардні умови та умови ”спот” – це:
1) операція спот;
2) операція своп;
3) операція форвард;
4) ф’ючерсна операція.
44. Строкові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів за фіксованою в момент укладання угоди ціною, з виконання операції через певний проміжок часу (від трьох днів до трьох років) – це:
1) операція спот;
2) операція своп;
3) операція форвард;
4) ф’ючерсна операція.
45. Договірне зобов’язання, що дає право (для покупця) та зобов’язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим у момент укладання угоди курсом на наперед узгоджену дату або протягом узгодженого періоду – це:
1)валютний опціон;
2) операція своп;
3) операція форвард;
4) ф’ючерсна операція.
46. На світових валютних ринках переважають:
1)валютні опціони;
2) операції спот;
3) операції форвард;
4) ф’ючерсні операції.
47. До видів комерційного кредиту не відносять:
1) вексельні кредити;
2) авансовий платіж імпортера;
3) кредит за відкритим рахунком ;
Товарний кредит.
48. До офіційних кредитів відносять:
1) міжурядові позики;
2) вексельні кредити;
3) авансовий платіж імпортера;
4) кредит за відкритим рахунком .
49. Приватні кредити не включають:
1) фірмові кредити;
2) банківські кредити;
3) вексельні кредити;
4) синдиковані банківські позики.
50. Кредити, які пов’язані із зовнішньоторговельними операціями –це:
1) фінансові кредити;
2) проміжні кредити;
3) комерційні кредити;
4) вексельні кредити.
51. Кредити, які використовуються для погашення заборгованості, на інвестиційні цілі – це:
1) фінансові кредити;
2) проміжні кредити;
3) комерційні кредити;
4) вексельні кредити.
52. Кредити, які призначені для обслуговування змішаних форм вивозу капіталів, товарів, послуг – це:
1) фінансові кредити;
2) проміжні кредити;
3) комерційні кредити;
4) вексельні кредити.
53. За забезпеченням розрізняють:
1) разові та поновлювальні кредити;
2) забезпечені та бланкові;
3) готівкові та акцептні;
4) забезпечені та поновлювальні.
54. За умовами використання кредити бувають:
1) разові та поновлювальні кредити;
2) забезпечені та бланкові;
3) готівкові та акцептні;
4) забезпечені та поновлювальні.
55. В залежності від умов реалізації кредити поділяються на:
1) разові та поновлювальні кредити;
2) забезпечені та бланкові;
3) готівкові та акцептні;
4) забезпечені та поновлювальні.
56. За способом погашення кредити поділяються на:
1) пропорційні та прогресивні;
2) одночасні та прогресивні;
3) пропорційні, прогресивні, одночасні;
4) поновлювані, пропорційні, одночасні.
57. Ставка LIBOR є:
1) ризиковою:
Майже не ризиковою;
3) ступінь ризику залежить від кон’юнктури ринку;
4) регулюється Світовим банком.
58. Купівля фінансовими компаніями фінансових вимог експортера до імпортера та їх інкасація – це:
1) лізинг;
Факторинг;
3) форфейтинг;
4) правильна відповідь не названа.
59.Купівля фінансовими компаніями на певних умовах векселі позикових та платіжних документів імпортера – це:
1) лізинг;
2) факторинг;
Форфейтинг;
4) правильна відповідь не названа.
60.Надання в оренду обладнання на умовах терміновості, платності і повернення – це:
1) лізинг;
2) факторинг;
3) форфейтинг;
4) правильна відповідь не названа.
61. Форфейтинг – це угода:
з середньострокового експортного факторингу;
2) з довгострокового імпортного факторингу;
3) короткострокового експортного факторингу;
4) короткострокового імпортного факторингу.
62. Короткострокова оренда машин, обладнання – це:
1) хайринг;
Рентинг;
3) лізинг;
4) форфейтинг.
63. Середньострокова оренда машин, обладнання – це:
Хайринг;
2) рентинг;
3) лізинг;
4) форфейтинг.