Іспанський роман другої половини ХХ ст. Тенденції розвитку
Етапи розвитку іспан літератури ( 6 поколінь) :
1) Повоєнне покоління= покоління 36ого року : складні часи, цензура, багато письменників від’їжджають. Літ напрям: екзестенційний реалізм. Основна течія- тремендизм
Спочатку 3 типи літ напрямів традиційного стилю: ідеологічний консервативний роман, реалістичний роман та гумористичний роман.
Пізніше зявляється екзестенційний роман(Каміліо Хосе Села «Родина Паскуаля Дуарте» та Кармен Лафорет «Ніщо»
Хар-ка: відмова від лінійної оповіді роман, флеш бек, поліфонічний, потік свідомості, зникнення пунктуації.
2) Покоління 50-их рр.- Іспанія починає виходити зі своєї ізоляції, розвиток туризму відновлює економіку. Створюється реалістичні твори повоєнного суспільства.
Соціальний реалізм: 2 тенденції: 1) література об’єктивізму: зображуються дії та слова героїв, без пояснення їх думок, автор відсутній у творі, роль головного героя незначна або відсутня.
2) критичний реалізм- є еволюцією літ об’єктивізму, зображуються типічні герої, представники певних класів, а не певні індивіди.
3) Покоління 60-их рр. : оновлення літератури, експериментальні тенденції, діалог культур.
Фактори: 1) зростає роль туризму 2) латиноамериканський бунт 3) європ та американ письменники-новатори
4) 70-і рр.- роман «Справа лейтенанта Сабольти» - розвиток постмодернізму
5) 80-90-і рр. –вже усі напрями схожі, тема війни наскрізна
6) Покоління екзилу( покоління вигнанців)
12. Тремендизм як літературний стиль та екзистенційна концепція дійсності в романі «Родина Паскуаля Дуарте»
Передумови тремендизму: Після поразки іспанської республіки у країні була встановлена фашистська диктатура, більшість письменників опинилися у еміграції. Це викликало опозиційні настрої, так, у літературі виник напрям тремендизм (від tremendo – жах), різновид натурализму. Виникнення тремендизму було зумовлене політико-економічною і морально-психологічною атмосферою фашистського режиму Франко.
Характеристика 1) світ позбавлений сенсу
2)сповнений жорстокості, насилля, смерті
3) герой відповідає на це неприйняттям світу, ненавистю, сумом.
4) Невпевненість у завтрашньому дні
5)розлад родинних зв’язків
6)суцільна самотність
Тремендизм є різновидом реалізму, що межує з натуралізмом, на передній план виходить не просто опис тяжкої буденності, а нелюдське існування, агресія і насилля. Герої творів – жебраки, маргінали, які існують у середовищі, що породжує озлобленість.
Представниками тремедизму є:
Каміло Хосе Села, Хуан Гойтисоло,Ана Марія Матуте, Макс Ауба, Мигель Делібеса.
«Семья Паскуаля Дуарте» положило начало новому течению в испанской литературе, получившему и критике наименование тремендизма (от испанского tremendo - ужасный, страшный). Образ героя складний і діалектичний. Він є звичайною людино, не злодієм, але скоює жорстокі вчинки і криваві злочини. Здатний вбивати, він здатен і жаліти; тікаючи від долі, він постійно повертається до рідного села, немовби сам іде назустріч злочину і страті. Паскуаль здається то аморальним монстром, то жертвою середовища.
Цепь несчастий Паскуаля, которых он не может избегнуть, - это и есть «экзистенция», оставляющая только один выход - смерть. Захватившая все существо Паскуаля ненависть к матери - это, очевидно, ненависть к жизни, которая дана человеку помимо его желания, к жизни бесчувственной и враждебной (мать не роняет ни слезинки над умершими сыном и внуком, мать равнодушна к бесчестью сестры и жены Паскуаля).
Одно из тяжелых, мучительно-тяжелых мест романа - описание жестокости деревенских ребятишек, сбегающихся к тюрьме поглазеть на заключенных. В их поведении отражается весь мир, окружающий Паскуаля. Людская жестокость здесь так же ненамеренна, безразлична, как у детей. Не ребенка же винить в том, что он таков. Но тогда кого: природу или общество?
Ярким примером насилия и ужаса есть картины страшного убожества жизни в испанском селе, издевательства над слабыми и беззащитными( например отца Паскуаля укусила бешеная собака).
13. Екзестеційна проблематика в романі Кармен Лафорет «Ніщо»
1945 р- роман був надрукований
1) сміливе відображення тогочасної дійсності
2) глибина та зрілість ( був написаний у 23 роки)
Роман розглядається як тремендиський роман екзист реалізму:
1) У контексті реалізму – соціальна проблема
2) У контексті романтизму елементи готичного роману - зображення квартири
3) Елементи любовного роману
4) Елементи роману виховання
Важливу роль відіграє феномен травми: на прикладі індивід досвіду зображується колективний досвід всієї Іспанії.
В центрі оповіді : спогади дівчини 18 р, яка жила 1 рік в Барселоні у квартирі родичів. Родина створює атмосферу задухи, а дівчина навпаки приїхала, сповнена надій та прагнень, відновити життя, але це стає неможливим через посвячення героїні в «травму». Кульмінація: смерть Романа – сходження в травму. Роман завершується словами: «Ніщо не збулося. Принаймні тоді я так вважала» - амбівалентна цитата. Потім дівчина від’їжджає до Мадриду, сподіваючись там втілити свої мрії.
14. Проблема насильства у романі Кармен Лафорет «Ніщо»
«Здесь, как и в романах Селы, легко просматриваются реальность послевоенной Барселоны, нищета, полуголодное существование ее обитателей, физические и духовные раны, которые нанесла людям война. И эта реальность оказывается страшнее всяких ужасов тремендизма.» Ці умови створюють картині насильства та ненависті, що є наскрізними у романі.
В центрі оповіді : спогади дівчини 18 р, яка жила 1 рік в Барселоні у квартирі родичів. Родина створює атмосферу задухи( опис квартири,де переважає голод, насильство, ненависть, а дівчина навпаки приїхала, сповнена надій та прагнень, відновити життя, але це стає неможливим через посвячення героїні в «травму». Кульмінація: смерть Романа – сходження в травму. Роман завершується словами: «Ніщо не збулося. Принаймні тоді я так вважала» - амбівалентна цитата. Потім дівчина від’їжджає до Мадриду, сподіваючись там втілити свої мрії.
Роман є біполярним: співставлення добра та зла ( щасливі моменти та сумні; Хуан втілює риси гарного брата, а Роман навпаки, сімя Ени світла, а сімя Андреи - темна) Саме ці протистояння є основою роману.