Єлисаветградський С.Я. Євреї в антифашистському Опорі й радянському підпільно-партизанському русі в Україні // Укр. іст. журнал. – 1995. – № 3
Кава В., Попик В. Герой… без зірки Героя // Попик В. Під софітами спецслужб. – К., 2000.
Кентій А., Лозицький В. Партизанський рух 1941 – 1944 рр. в Україні // Укр. іст. журнал. – 2005. – № 3.
Кентій А., Лозицький В. Радянські партизани 1941 – 1944: світло й тіні. – К., 2010.
Курас И.Ф., Кентий А.В. Штаб непокоренных (Украинский штаб партизанского движения в годы Великой Отечественной войны). – К., 1988.
Левенок І. Роль ідеологічної складової в радянській партизанській мемуаристиці в розрізі стосунків О.Ф. Федорова та І.М. Бовкуна // Сіверянський літопис. – 2007. – № 6.
Пережогин В.А. Партизаны и население. (1941 – 1945 гг.) // Отечественная история. – 1997. – № 6.
Петрова Н.К. Вспомним… (еще раз о молодежной организации «Молодая гвардия») // Отечественная история. – 2000. – № 3.
Підгора В. Стратілат – несподіваний // Вітчизна. – 2000. – № 11–12.
Руденко Н.М. Партизанський командир (До 100-річчя від дня народження О.Ф. Федорова) // Укр. іст. журнал. – 2001. – № 3.
Салата О. Роль партизанських з’єднань у створенні радянського інформаційного простору на окупованих територіях // Університет. – 2007. – № 2.
Студьонова Л.В. Слідами чернігівського підпілля – Ніжин, 2007. – 230 с.
Студьонова Л. Генерал, про якого говорять… // Сіверянський літопис. – 1995. – № 5.
Студьонова Л. Право на безсмертя. – Чернігів, 2011.
Україна в полум’ї війни. 1941 – 1945 / П.П. Панченко, О.І. Уткін, В.І. Горєлов та ін. – К., 2005. – С. 397–410.
Шитюк М.М. Діяльність підпільної організації «Партизанська іскра» в світлі нових історичних джерел і документів (1942 – 1943 рр.) // Укр. іст. журнал. – 1998. – № 3.
Теми рефератів:
1. Історія “Молодої гвардії”.
2. Політичний портрет партизанського генерала О.Ф. Федорова.
3. Трагічна доля Корюківки.
4. Історія Карпатського рейду.
5. Микола Кузнецов й український Рух Опору.
6. Наш земляк Кузьма Гнідаш.
Методичні рекомендації
Три питання, рекомендовані на семінарське заняття, обіймають головні аспекти зародження, розвитку та функціонування такого складного явища доби війни, як партизанський рух та комуністичне підпілля.
При підготовці першого питання необхідно зосередити свою увагу на висвітленні причин невдачі партизанського руху у 1941 – 1942 рр., факторах, що сприяли його піднесенню.
Готуючи друге питання, треба пам’ятати, що комуністичне підпілля ніколи не було однорідним. Аналізуючи його формування, характер діяльності, можна виділити три, щоправда, тісно пов’язані між собою течії: радянська розвідка і чекістське підпілля; підпільники, які були “очима та вухами” партизанів, молодіжне підпілля, що досить часто не мало ніякого зв’язку з радянським тилом, відчувало гострий брак досвіду і засобів боротьби. Саме це – останнє підпілля – показало вершинні прояви героїзму й патріотизму.
Третє питання вимагає аналізу тих змін, що з’явилися у партизанському русі на завершальному етапі війни. На особливу увагу заслуговує також історія партизанських рейдів та їхня роль у боротьбі проти окупантів .
Контрольні запитання:
1. Які аргументи виставив А. Чайковський, доказуючи, що партизанський рух на початку війни не вдалося сформувати через злочинну недбалість радянського керівництва?
2. З якою метою був утворений УШПР?
3. Чи можна трактувати радянський партизанський рух та
комуністичне підпілля як патріотичні рухи?
4. Чи є відмінність між знаменитими рейдами громадянської війни і
рейдовою війною радянських партизан у роки Великої Вітчизняної війни?
Тема 3. Український Рух Опору в роки Другої світової війни
2 год.
План
1. Початковий етап боротьби: проголошення Української держави 30 червня 1941 р. у Львові; похідні групи ОУН. Заснування Української Національної Ради у Києві.
2. Формування УПА та її боротьба з німецькими окупантами.
3. Заснування УГВР та її історичне значення.
Мета заняття: у ході семінару виявити та проаналізувати причини формування, специфіку боротьби УПА та еволюцію ОУН(б) в бік демократизму, що знайшло найповніший вираз у заснуванні УГВР.
Література та джерела:
Джерела:
Бульба-Боровець Т. Армія без держави. – Львів, 1993; // Дніпро. – 1996. – № 7 – 8.
В боротьбі за Українську державу: Есеї, спогади, свідчення, літописання, документи Другої світової війни / Ред. М. Марунчака. – Вінніпег, 1990.
Відновлення української держави в 1941 році: нові документи і матеріали. – К., 2001.
Гайвас Я. Осінь 1941 р. у Києві // Український історик. – 2000. – № 1 – 3.
Данилюк М. Повстанський записник. – К., 1993.
На зов Києва: Український націоналізм у Другій світовій війні. – К., 1993.
Стахів Є. Крізь тюрми, підпілля та кордони. – К., 1994.
Українська Головна Визвольна Рада. Документи, офіційні публікації, матеріали // Літопис УПА. – Львів, 1992. – Т. 8. – Ч. 1.
Українська Головна Визвольна рада: Документи. – Нью-Йорк; Київ; Львів, 1994.
Українська Головна Визвольна Рада, 1944 – 2004: статті, документи, дослідження. – К., 2004.
Українська Головна Визвольна Рада, 1944 – 2005: статті, документи, дослідження. – К., 2005.
65-та річниця проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 р.: Збірник док. і матеріалів. – К., 2006.
Основна література
Гунчак Т. Україна: перша половина ХІХ століття. – К., 1993.
Коваль В.С. За що і з ким боролася ОУН-УПА // Україна ХХ ст. // Проблеми національного відродження.–К., 1993.
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.
Косик В. Українська Повстанська Армія. Короткий історичний огляд (частина 1) // Визвольний шлях. – 2002. – Кн. № 10.
Лебідь М. УПА: Українська Повстанська Армія: її генеза, ріст і дії у визвольній боротьбі. – Дрогобич, 1993.
Ліпкан А. Боротьба УПА з німецьким окупаційним режимом // Воєнна історія. – 2002. – № 5-6.
Мірчук П. Українська Повстанська Армія (1942 – 1952). – Львів, 1991.
Мороз В. Історія створення і діяльності Української Головної Визвольної Ради // Визвольний шлях. – 2004. – Кн. 7.
Муковський І., Лисенко О. Українська повстанська армія та збройні формування ОУН у Другій світовій війні // Воєнна історія. – 2002. – № 5-6.
Патриляк І.К. Націоналістичний партизанський рух на території Західної України влітку 1941 р. // Укр. іст. журнал. – 2000.– № 3.
Патриляк І. Державне будівництво в планах ОУН (травень 1941 року) // Київська старовина. – 2003. – № 2.
Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст.: Історичні нариси у 2 кн. – К., 2011. – Т. ІІ. – С. 386–430.
Українська Повстанська Армія і національно-визвольна боротьба в Україні у 1940-1950-х роках.: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. 25-26 серпня 1992 р. – К., 1992.
Українська Головна Визвольна Рада: Матеріали наукової конференції, присвяченої 50-річчю створення. – К., 1994.
Шанковський Л. Збройні сили сучасної доби за роки 1914 – 1953. – К., 1991.
Допоміжна література
Бутко С. Національно-визвольна боротьба на Чернігівщині у 1941 – 1945 рр. // Сіверянський літопис. – 1995. – № 5.
Верига В.Загинули від фашистської кулі. Терор у широких степах України // Дзвін. – 1994. – № 9.
Вінуковський Т.С., Нікульча І.Я. Українське самостійницьке підпілля у Трансністрії (1941 – 1944 рр.) // Укр. іст. журнал. – 2007. – № 5.
Вовк О.Д. До питання про утворення Української Повстанської Армії під проводом ОУН-СД // Архіви України. – 1995. – № 1-3.
Голубенко І. Коли ми вмирали, нам дзвони не грали: ОУН – УПА в боротьбі за державність України (1942 – 1953 рр.) // Дзвін. – 1993. – № 2-3, 4-6.
Гунчак Т. В мундирах ворога. – К., 1993.
Грабовський С. УПА під оглядом постколоніального дискурсу // Сучасність. – 2007. – № 3.
Дашкевич Я. Роман Шухевич // Дашкевич Я. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури. – Львів, 2006.
Дзюбак В. Еволюція ідеологічних позицій в ОУН(Б) 1943 – 1944 рр. // Україна соборна: Збірник наук. ст. – К., 2006. – Вип. 4. – Т. 1.
Дзьобак В. Тарас Боровець і «Поліська Січ» // З історії ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 1994. –№ 1; 1995. – № 1/2.
Кентій А.В. Документи ОУН та УПА у фондах ЦДАГО України // Укр. іст. журнал. – 2010. – № 2.
Коваль В. Під червоно-чорними прапорами // Вітчизна. – 1992. – № 9.
Ковальчук В. Перша монографія про першого командира УПА // Військово-історичний альманах. – 2009. – Ч. 2 (19). [Рец. на книгу “Марчук І. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський – “Клим Савур”. – Рівне, 2009. – 168 с.”].
Ковальчук М., Вовк О. Підполковник армії УНР, генерал-хорунжий УПА Леонід Ступницький: сторінки біографії // Військово-історичний альманах. – 2009. – Ч. 1 (18).
Константинов В. Українська Національна Рада в Києві // Розбудова держави. – 1996. – № 9.
Косик В. Розкол ОУН у світлі документів. – К., 2002.
Кравців Б. Людина і вояк // Дзвін. – 1993. – № 2-3. (Про Р. Шухевича).
Кук В. Державотворча діяльність ОУН у 1941 р. (Акт відновлення Української Держави від 30 червня 1941 року) // Визвольний шлях. – 2001. – Кн. 7.
Кульчицький С. Акт 30 червня 1941 року // Київська старовина. – 2000. – № 2; Історія України. – 2000. – № 23-24.
Лось Й. Юрій Шухевич: Форми радянського геноциду були різні // День. – 2008. – 8 квітня. – С. 4.
Марчук І. “Січі” 41-го на Волині // Визвольний шлях. – 2001. – Кн. № 4.
Марчук І. Структура ОУН на Волині у період Другої світової війни // Український визвольний рух: Наук. збірник. – Львів, 2004. –Вип. 3.
Мороз В. Організація української націоналістичної молоді “Січ” (1941 – 1942 рр.) // Визвольний шлях. – 2001. – Кн. № 4.
Ольжич Олег. Дух Руїни. – К., 2007.
Патриляк І. У 63-тю річницю Акта 30 червня 1941 р. // Визвольний шлях. – 2004. – Кн. 6.
Патриляк І. Український визвольний рух 1942 р. // Український визвольний рух: Наук. збірник. – Львів, 2006. – Вип. 7.
Пономаренко Р. Боротьба ОУН–УПА з німецькими окупантами в роки Другої світової війни // Київська старовина. – 2007. – № 3.
Потічний П. УПА та німецька адміністрація // Сучасність. – 1993. – № 12.
Прокоп М. П’ятдесят років УГВР // Сучасність. – 1994. – № 10.
Рева Н.М. Діяльність Організації українських націоналістів у сфері підготовки і проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року // Україна соборна. – К., 2006. – Вип. 4. – Т. 1.
Ходанович О. Осередки ОУН на окупованій території України (1941 – 1942 рр.) // Університет. – 2011. – № 1.
Роман Шухевич: До сторіччя від дня народження одного з чільних провідників Українського визвольного руху 20-50-х рр. ХХ ст.: Навчально-методичний збірник. – Чернігів, 2007. – 49 с.
Русак А. «Галичина»–перша українська дивізія національної армії //Спеціальні історичні дисципліни :питання теорії та методики: Збірка наук. праць: У двох ч. – К., 2001. – Число 6 (7). – Част. 2.
Русначенко А. Українсько-польське протистояння в роки Другої світової війни // Сучасність. – 2001. – № 10, 11.
Русначенко А. Революцію готувати і продовжити: річниця УПА і сьогодення // Сучасність. – 2003. – № 10.
Сушко О., Берендєєв О. Політичні погляди німецького керівництва на незалежність України в період Другої світової війни // Історія України. – 2002. – № 33-34.
Україна у Другій світовій війні. – К., 1997. – Кн. 3. – С. 268 – 357.
Хмель С.Ф. Українська партизанка. – Львів, 1994.
Шаповал Ю. Кирило Осьмак: життя і доля // Історія в школах України . – 1999. – № 1; Україна ХХ ст.: Особи і події в контексті важкої історії. – К., 2001.
Теми рефератів:
1. Дивізія СС “Галичина”.
2. Олег Ольжич – поет та революціонер.
3. Олена Теліга: на зов України.
4. Роман Шухевич – командувач УПА.
Методичні рекомендації
Готуючи перше питання даного семінару, бажано сконцентрувати свою увагу на розкритті поступової еволюції обох гілок ОУН в бік чіткого розуміння необхідності збройної боротьби проти німецьких окупантів.
При розкритті наступного питання треба показати, як ішов процес формування УПА не лише з військової точки зору, але поступового зосередження керівництва в руках ОУН-Б.
Третє питання дає можливість проаналізувати спробу ОУН-Б щодо реального державотворення, прагнення очолити і консолідувати всі українські сили.
В ході семінарського заняття необхідно також виявити специфіку боротьби ОУН-УПА проти німців, порівнюючи її з аналогічною війною радянських партизанів.
Контрольні запитання:
1. Чому саме бандерівській гілці ОУН вдалося очолити партизанський рух на Волині наприкінці 1942 – на початку 1943 рр.?
2. Чи існували хоча б найменші шанси утримати проголошену 30 червня 1941 р. Українську державу?
3. Чому Тарас Бульба (Боровець) не спромігся утримати контроль над УПА?
4. Чи можна вважати утворення УГВР вершиною збройної боротьби та державотворчих зусиль ОУН?