Поняття про структурний поверх

Це комплекс гірс.порід,які разом пережили певний етап тект. розвитку.На протязі геол. іст Землі товщі осад порід зминались в складки,потім утв. структури,денудувалися в конт умовах або розмив. в водних умовах,а потім перекривались більш молодими відкладами,і такий цикл може повторюватись…що утв. окремі структ.поверхи.

7.Конденсовані верстви

Малопотужні утворення,у яких знаходиться фауна значно більшого порівняльно з потужн.інтервалу. Походження таких верств у рухливому водн.середовищі,териг.матеріал,який випадає в осадок,весь або частково,виноситься придонними чи підв.течіями,а крупні черепашки і інші організми падають на дно.Якщо цей процес більш-менш постійний,то на дні водойми спостеріг. накопич. Різновікових організмів,які перемішані у дуже незначному за потужн.пласті осадків.

8. Методи історичної геології, відносний та абсолютний вік гірських порід.

Методи досліджень мають велике значення в історичній геології, бо вони дають можливість не тільки збагнути суть геологічних подій,а і простежити ці події у часі і просторі. Одним із головних завдань є визначення віку гірських порід, без чого неможливо розробити легенду до геологічної карти та не можливо правильно побудувати геологічну карту і на її основі правильно вести пошуки і розвідку корисних копалині т.д. А тому визначення віку порід надають особливого значення. Вік гірських порід може бути визначений як:

1. Відносний вік гірських порід.

2. Абсолютний вік гірських порід.

Відносний вік – це вік одних гірських порід по відношенню до інших, тобто одні гірські породи утворилися раніше і вони є давнішими ніж ті породи, які утворилися після них. Залягають на них і які є молодшими. У нормальному випадку залягання пласт породи, який залягає вище іншого пласта буде молодшим (утворився пізніше) за всі інші залягаючі пласти.

Абсолютний вік – це вік (час) утворення гірської породи в одиницях літочислення (млн.,млрд., років). Всі методи історичної геології дозволяють визначити тільки відносний вік, а абсолютний вік визначається радіохронологічними методами.

Методи визначення відносного віку гірських порід:

1) Стратиграфічний;

2)Петрографічний;

3) Палеонтологічний;

4) Споро-пилковий аналіз;

5)Мікропалеонтолічний аналіз;

6) Екостратиграфічний метод;

7)Геохімічний метод;

8) Палеомагнітний метод;

9)Геофізичні методи.

Методи визначення абсолютного віку гірських порід. Ці методи базуються на основі спонтанного початкового ізотопу через ряд проміжних ізотопів у кінцевий стабільний ізотоп.

1)Уран-Торій-Рубідієвий метод;

2)Калій-аргоновий метод;

3)Рубідій-Стронцієвий;

4)Самарій-Неодимовий;

5)Лютецій-Гафнієвий;

6)Реній-Осмієвий;

7)Радіовуглецевий;

8)Колагеновий.

9.Стратиграфічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Суть полягає в тому, що в кожному конкретному розрізі при норм. (горизонт) нашаруванні осад.порід кожна верства,що залягає вище за розрізом,є молодшою (утв.пізніше) за верству,що залягає нижче. Це положення наз. принципом суперпозиції.Принцип Головкінського-Вальтера: у безперервному верт.розрізі осад.товщ один над одним відклад.осадки, які форм.поруч або на поверхні суші, або на дні басейну седиментації., оскільки при трансгр. або регресії моря формування осадків у верт.розрізі відповідає їх горизонт. зональності. Принцип В. Сміта: одновікові осадки вміщують однакові або близькі рештки викопних організмів, і ще:викопні фауни і флори змінюють одна одну в певному порядку в часі і відповідно у верт.розрізі осад.порід. Виділяють «закон пересічень» - магм. інтрузія або жила завжди молодша за породу,яку вона прориває або пересікає; «закон ксенолітів» - уламки сторонніх порід завжди давніші за породи,що їх вміщують.

10. Петрографічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Засновано на порівнянні речовинного складу, структурних і текстурних особливостей,кольору, наявності характерних тільки їм властивих мінералів у пластах порід різних геол..розрізів. Принцип: пласти порід з однаковими або близькими мін.-петрограф. характеристиками вважаються одновіковими. Метод можна безпомилково використ. на невеликих площах,де одновікові породи мають один і той самий склад. На більших відстанях використ. цей метод неможливо, через те, що одно вік.пласти часто швидко змінюють по площі свій петрогр.склад,оскільки формув. в різних фіз. геогр.умовах. І навпаки,віддалені різновікові пласти, що формувались в однакових або близьких умовах, часто мають близький петрогр.склад. Цей метод застос. разом з стратигр. в областях поширення осад.порід,які не мають орг..решток, або в районах розвитку метаморф. і магм.гірс.порід.

11.Тектонічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Базується на результатах вивч.коливальних рухів з.к.,які виражаються в геол.розрізах у вигляді стратиграфічних перерв в осадконакопич.,і ерогенних рухів,що призводять до появи кутових неузгоджень між окремими комплексами порід. Суть методу полягає в ідеї про одночасність проявів інтенс.тект.рухів і деформацій на великих площах. Застосув. цього методу базується на тому,що потужні процеси деформації гірс.порід проявляються, на великих територіях, тому одновікові товщі мають приблизно однакову ступінь дислокованості порід. Пласти порід,та їх комплекси,що розташ. між 2 однаковими поверхнями незгідн,розгляд. як одновікові, а самі поверхні незгідн. служать тими границями (реперами), по яких відбув. порівняння сусідніх розрізів. Метод приносить ефективні результати на невеликих площах і застос. зі стратигр., петрогр методами для розчленування товщ і утворень без орг.решток.

12.Палеонтологічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Базується на понятті про еволюц.розвиток орг.світу і про послідовну зміну в часі комплексів фауни і флори,які в своєму розвитку не повторюються. Кожному пласту гірс.порід характерний свій комплекс викопних організмів, які жили під час нагромадження відкладів цього пласта. Для визн. відн. віку гірс. порід заст. викопні організми,що дуже чутливі до змін у зовн.середовищі, і широко поширені на великих площах,мають добру збереженість,але обмежені у верт. розрізі пластів гірс. порід (керівні форми). Аналіз керівних форм:одновіковими вважаються ті відклади,де зустр.однакові керівні форми.

має недоліки: багато видів або родів, які керівн. формами в певному районі, не мають знач. за його межами, або взагалі відсутні. Вивченням послідовностей близьких видів займається філогенез. аналіз, найкраще при паралельному вивченні декількох груп близьких організмів. Аналіз комплексів флори і фауни в розрізах порід допомагає встановити зміну цих комплексів у часі і простежити мінливість цих комплексів між сусідніми розрізами. Споропилковий аналіз застосов. для надійного розчленування, простежування і порівн. одновікових пластів. Мікропалеонтол. аналіз: об’єктом вивч. є мікроорганізми, мікроскопічні водорості;цінність аналізу в тому,що можна визнач.вік порід в невеликих уламках порід з керну або шламу свердловин, а потім простежити одновікові верстви по площі на великі відстані.

13.Екостратиграфічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Екостратиграфія базується на принципах взаємодії орг. світу та середовища. Екостратигр. підхід до розчленування та кореляції осад.відкладів змінює уявлення про комплексне використання методів у стратиграфії; усі існуючі ознаки і весь арсенал методів направляється для обґрунтування єдиної стратигр. гіпотези,яка зможе правдоподібно пояснити всі існуючі розбіжності. З екострат. Межує родієва стратигр., яка базується на виділенні та прослідкуванні турбідитів(відклади придонних каламутних потоків, що повяз з землетрусами) темпеститів (відклади штормів) інундитів (відклади повеней), і ґрунтується на відновленні ерозійних і седиментаційних подій.

14.Геохімічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Найчастіше застос. при вивч. та розчленув. літолог.однорідних товщ без орган.решток і базується на вивч. процесів розподілу та міграції хім. елементів у відкладах, що формуються. У процесі вивч. в розрізах виділ. інтервали з підвищеним (пониженим) вмістом окремих хім. елементів та їх асоціацій і визнач. межі між ними. Зісталення інтервалів однорідних товщ у різних розрізах проводиться за аналогічними або близькими вмістами хім..елементів.

15.Палеомагнітний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Заснований на вивч. залишкової намагніченості порід,що формувались протягом тривалого розвитку з.к. під час багатьох інверсій магн.поля,коли вектор намагнічуваності змінювався на 180̊. Феромагнтні мінер. у складі багатьох гірс. порід при кристалізації із розплавленої магми (або в процесі випад. в осадок на дно водойм) набували орієнтації за напрямом силових ліній магн.поля Землі на момент їх формування. Ця намагніченість стійка і зберіг. у породах постійно. Вектор залишкової намагн.порід дає напрям на колишній магн.полюс і вказує за магн.нахиленням на палеошироту місця формув.гірс.породи. Цінність методу полягає в тому, що інверсії магн. поля були одночасними для всієї Землі і палеомагн. горизонти будуть чітко однакового віку,а враховуючи результати напряму векторів залишк намагніч. та дрейф матер.плит визнач. положення платформ на поверхні Землі в минулі геол.епохи. Метод необх. застос. із біостратигр. і радіохронол. методами, оскільки в розрізах можуть бути приховані перерви в осадконакопич., які можна встановити тільки палеонтол.методами.

16.Геофізичний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Для розчленування та кореляції відкладів у сусідніх геол.розрізах використ. порівняння фіз. властивостей порід, які скл. ці розрізи (пит. опору, прир. радіоакт, залиш. намагніч). Каротаж- геофіз. дослідження у свердловинах (електрокаротаж, гамма, гамма-нейтронний). Кожна порода має свій пит. опір, тому і буде відповідний рисунок на каротажних діаграмах,за якими легко розчленувати вивчені товщі на окремі верстви. Застос. ще сейсмострат. Метод базується на різних швидкостях прходж.в різних породах пружних сейсм.хвиль та на процесах відбив. і заломл. цих хвиль при зміні середовища.

17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій

До таких товщ відносять осад. і метам. породи,в яких не було або не зберегл. орг.рештки. За умовами утворення магм.породи поділ. на інтрузивні і ефузивні, їх відн.вік можливо визначити тільки побічним шляхом, враховуючи їх взаємовідносини із суміжними осад.породами, які охарактеризовано орг. рештками. Вік інтрузивних порід буде молодшим за вік осад.пластів, які вони проривають,і давнішим за вік пластів, що перекривають ці магм.породи. Вік ефузивних порід визнач. стратигрю методом, тобто він буде проміжним між віком пластів осад.порід, які підстилають і перекривають ефузивні породи. Послідовність утворення магм.жил визнач. по взаємовідношенню їх між собою: давніші магм.жили завжди будуть пересікатися більш молодшими.

18. Абсолютна геохронологія. Радіоактивний розпад, умови розпаду та напіврозпад, вторинні (накладені) процеси та їх вплив.

Абсолютна геохронологія дозволяє встановити, коли відбувалися ті чи інші події (осадконакопичення, магматизм, метаморфізм), визначити час утворення мінералів, г.п у астрономічних одиницях – мільйонах та сотнях мільйонів років. Цим вона і відрізняється від відносної геохронології, яка дозволяє лише визначити послідовність г.п у часі на підставі палеонтології та стратиграфії.

Методи абсолютної геох-ї базуються на явищі спонтанного перетворення початкового радіоактивного ізотопу через ряд проміжних ізотопів у кінцевий стабільний ізотоп іншого елементу на підставі радіоактивного розпаду за умови, що швидкість розпаду за час існування Землі залишалася постійною і не залежить від фізико-хімічних умов у земній корі та мантії і специфічна для кожного елементу. Одиницею вимірювання радіоактивного розпаду є Т – період напіврозпаду ізотопу.

Т – час за який розпадається половина початкової кількості радіоактивного елементу. 1Т=1/2, 2Т=1/4, 3Т=1/8, 4Т=1/16.

Справжній час утворення порід, головним чином магматичних і метаморфічних, руд і мінералів у астрономічних одиницях може бути визначений у тому випадку, коли протягом свого існування вони являли собою замкнуті системи, без привносу і без виносу хімічних елементів і продуктів розпаду. Знаючи кількість радіоактивного елементу та продуктів його розпаду в гірській породі, а також період напіврозпаду можна визначити вік порід. Різні накладені процеси (прогрів, катаклаз, діафторез) призводять до спотворення істинних вікових даних. Ізотропні визначення в цьому випадку показують не час утворення породи, а час проходження більш пізніх геологічних процесів (метаморфізму, метосоматозу), тобто, отримані результати будуть фіксувати час проходження більш молодих, накладених на уже існуючу породу, процесів.

19. Уран – торій – свинцевий метод

Є найбільш надійним із найкраще розробленою методикою. В основі методу лежать процеси перетворення радіоактивних ізотопів: ²³⁸U→²⁰⁶Pb+8He↑;

²³⁵U→²⁰⁷Pb+7He↑;

²³²Th→²⁰⁸Pb+6He↑

Період напіврозпаду (Т) ²³⁸U = 4,5 млрд років; Т(²³⁵U)= 713 млн років; Т(²³²Th)= 15,2 млрд років.

Цей метод застосовується для визначення абсолютного віку докембрійських магматичних та метаморфічних порід, для яких не можна застосувати палеонтологічний метод. Для аналізу використовують мінерали, що у своєму складі повинні мати U абоTh, які добре зберігають материнські і доцільні продукти розпаду, які добре поширені у земній корі : уранініт, монацит, циркон, настуран, артит, колумбіт і т.д. Ці мінерали зустрічаються в гранітах , пегматитах і кварцових жилах. Вага наважки для аналізу 0,5 грам.

Похибка при визначенні абсолютного віку становить ± 5 %

20.Калій-аргоновий метод. Базується на накопиченні стабільного ізотопу ⁴⁰Ar у вміщуючих радіоактивний ⁴⁰К у мін. За рахунок захоплення електронів атомами ⁴⁰К. У рез-ті радіоактивного перетворення 11% ядер ⁴⁰К перетвор. в ⁴⁰Ar із періодом напіврозпаду 1,3*10⁹р., а 89% шляхом В-розпаду перетворюється в ⁴⁰Са.

Визначення абсол. віку ведуть тільки по ⁴⁰Ar: він повністю радіогенного походження; хімічно інертний; розміри більші ніж градка мінералів

Для аналізів по магматичним породам аргоновим методом використовують наступні мінерали: слюди (біотит, мусковіт, лепідоліт), кпш (мікроклін, ортоклаз), рогова обманка, піроксени. Для визначення абсолютного віку осадових порід використовують глинисті мінерали (монтморилоніт), деякі евапоритові мін(сильвін, карналіт), аутигенний глауконіт. Вага наважки по глауконіту – 10-20гр. Похибка ±4%.

Через великий період напіврозпаду Ar метод застосовують для визначення абсол. віку не тільки інтрузивних і ефузивних порід докембрію і палеозою, а і для визначення абсолютного віку осадових порід та для калібровки стратонів хроностратиграфічної шкали. Визначення віку метаморфічних порід не рекомендується через значні втрати Ar, які відбуваються при високих тисках і температурах (понад 300⁰С)

Rb-Sr-ий

Використ.для визнач.абсол.віку докемб.порід із-за великого періоду напів розпаду Rb87

Метод базується на радіо акт.розпаду Rb87 ійого перетв. вSr 87 шляхом бета розпаду Самостійн. металів рубідій не утвор.,а зустріч.у вигляді домішок в калієвих мінералах, особл.у слюдах(біотиті,мусковіті)А тому цей метод для аналізу вмкорист. Ті ж самі мінерали, що й у калій-аргон., тому ці 2 методи застос. Разом для паралельного контролю утриманих даних. Похибка:+-3-5% Він найб.прижатний для датування докембрій.магматичн.порід.кислого і середнього складу, які збагачені рубідієм і бідні на стронцій.

22.Самарій неодимовий метод.

Самарій та неодим – рідкоземельні хімічні елементи,у вигляді домішок входять до ск-ду звичайних породоутв.силікатних,фосфатних та карбонатних мінералів.можуть знах.у включеннях апатиту,циркону,отриту та інших акцесорних мінералів.

Радіоактивний ізотоп самарію(147)розпадається шляхом випромінювання альфа частинки з утворенням стабільного ізотопу неодиму(143) за формулою

Може застосовуватися для визн.абсолютного віку порід,які не придатні для датування рубудуєво-стронцієвим методом або через низькі співвідношення рубідія/стронція,або внаслідок того,що породи не залишалися замкненими по відношенню до привнесення чи виненесення рубідія та стронцію.за доп. Датуються камяні метеорити,місячні породи,а спільний розгляд збільшення вмісту радіогенних Nd143 і Sr87 дає можливість по-новому розглядати аспекти геохімічної еволюції планетарних об’єктів та генезису магматичних порід.

23.Реній осмієвий метод.

Бета-розпад радіоактивного 187Re та перетворення його у стабільних 187Os шляхом випромінювання бета-частинки. Мінерали: молібденіт, джезказганіт.

Викор. датування сульфідних мінералів молібдену та міді, вивч.походження залізних метеоритів, досл.процесів диференціації мантії та еволюції континентальної З.к.

24.Лютецій-гафнієвий метод

Базується на бета розпаді.Застосовують для датування порід,вік який неможливо визначилти звичайними ізотопними методами,а вивч.їх радіактивних побічних продуктів розпаду дає інф.про диференціацію мантії та нарощування континентальної З.к.радіоактивний Lu176 випромінює бета частинки і перетворюється у стабільний Hf176 за формулою:

Lu присутній фактично у породах усіх типів,але в дуже незначних кількостях.найчастіше він зустрічається в апатиті, цирконі, гранатах, біотиті, монациті, ксенотимі.середній вміст Lu в магматичний породах дуже слабо зростає від базальтів до гранітів,а звич.породоутворювальні матеріали-плагіоклаз, амфібол, піроксен, олівін вміщують Lu в концентраціях менших 1 мільйонної частки.Hf поширений у нерівномірно розсіяних по породах акцесорних мінералах. застосов.для вивч. Історії геохіміч.диференціації джерел магми в мантії незважаючи на складну аналітичну методику.

25.Радіо-вуглецевий

Базується на вивч.радіоакт.ізотопу карбон14,який постійно утвор.у верхн.шарах атмосф.на висоті 14-16км.в результ. взаємодії нейтронів косм.випромінювання із ядрами атмосф. азоту N14. Новоутвор.радіактивні ізотопи карбон14 з атмосф.вуглицем карбон12(99%)+Карбон 13(1%) і океанічним вуглецем і засвоюються рослинами і жив.орган. Радіо акт.вуглекисл.газ змішується рівномірно з СО2 і газом що розчиний у воді.Клітини рослин засвоюють СО2 для синтезу глюкози і інших органічних молекул. Всі тварини у процесі свого живлення прямо залежать від рослин, і тому певна частина атомів вуглецю в тканинах фауни і флори представлена С14.А відношення С14 до С12 залишається постійним в самому організмі під час його життя .Після смерті ,коли живий організм гине поступання С12 припиняється і відношення між С14 і С12 починає змінюватися у бік зменшення,т. як радіактивний С розпад.Період напіврозпаду – 5780 років.через 70тис.р. С14 розпадається повністю.Обєктом аналізів є рештки різних рослин , обвуглені рослини .Застосов. в археології і четвертинній геології.

Трековий метод.

Радіоактивний розпад у навіть мізерної кіл-ті урану залишає у мінералах мікроскопічні сліди у вигляді руйнувань (т.з.треки), що утв.нейтронами,викинутими атомами урану, тобто при русі цих нейтронів у твердому середовищі (мінералі) унаслідок передачі ними енергії атомами середовища вздовж траєкторії руху нейтронів утв.-ся зони своєрідних руйнувань кількість природних треків навколо мінерало прямо залежить від віку породи. На одиниці площі спочатку підраховується кількість природних треків, а потім ця пластина піддається штучному бомбардуванню нейтронами із заданою інтенсивністю, яка набагато більша за природну.Повторний підрахунок треків дозволяє порівняти природну швидкість радіоактивного розпаду зі штучною,і зрештою,знайти час,що необхідний для отримання початкової кількості треків за рахунок розпаду урану в природних умовах.використовується в діапазоні від 4000 до 1млрд років.метод дуже дешевий і викор.за відсутності урану для визн.абсолютного віку слюд.

Колагеновий метод

молекули багатьох органічних сполук хім..речовин існують у правій та лівій формах,які являють собою дзеркальні відображення одна одної.новий і складний метод-рацемізація кислот-базується на тому, що лівосторонні амінокислоти, що знах.в усіх живих організмах, повільно перетворюються у свої правосторонні антиподи. швидкість цього процесу залежить від умов навк.середовища, особл.від температури. викор.для визначення віку черепашок молюсків і кісток, які непридатні для застосування радіо вуглецевого методу,можна викор.для тих речовин, чий вік не перевищує декількох сотень тисяч років.

28.Метод рацемізації амінокислот.

Молекули багатьох орг (заснованих на вуглецю) хімічних речовин існують у правій та лівій формах,які являють собою дзеркальні відображення одна одної. Новий і складний метод-рецемізація кислот-базується на тому що лівосторонні амінокислоти,що знах.в усіх живих організмах повільно перетворюються у свої правосторонні антиподи. Швидкість цього процесу залежить від умов навколишнього середовища, особливо від температур.цей метод викор.для визн. віку черепашок молюсків і кісток, які не придтні для застосування радіо вуглецевого методу і його можна застосувати для тих речовин,чий вік не перевищує декількох сотень тисяч років.

29. Стратиграфія і геохронологія.

Стратиграфія – розділ іст. геології який охоплює питання історичної послідовності первинних взаємовідносин та поширення по поверхні землі осадових і вулканогенних утворень, які складаю земну кору, які накопичуються не відразу а послідовно одна за одним, і зараз залягають у непорушеному стані горизонтальними пластами. Основні завдання стратиграфії: 1)визначення первинної послідовності залягання та вікових співвідношень гір осадових відкладів для окремих ділянок земної кори; 2) створення загальної для земної кулі єдиної схеми періодизації історії геологічного розвитку землі; 3) опис послідовності залягання геологічних утворень певної країни або певного регіону. Геохронологія дає можливість коли у минулому відбулися певні геологічні події і визначити час цих подій у тис млн. років на підставі постійного у часі і незалежно від зов впливу радіоактивного розпаду. Стратиграфічні підрозділи застосовуються для позначення комплексів гір порід, а відповідні геохронологічні підрозділи викор для позначення часу протягом якого ці комплекси пластів накопичувалися.

30. Стратиграфічні підрозділи

Стратиграфічні підрозділи	Геохронологічні еквіваленти
Акронотема	Акрон
Еонотема	Еон
Ератема	Ера
Система	Період
Відділ	Епоха
Ярус	Вік
Хронозона	Хрон
Тільки для четвертинної системи
розділ	Фаза
Ланка	Пора
Ступінь	Термохрон, кріохрон

31. Кольори систем фанерозою і відтінки

Акротема-акрон

Еонотема-еон

Ератема-ера

Система-період

Відділ-епоха

Ярус-вік

Четвертинна Q-світло-жовтий

Неогенова система-жовтий колір-N

ПалеогеноваP-помаранчевий

Крейдова-К-зелений

ЮрськаJ-синій

ТріасоваТ-бузковий

ПермськаР-жовто-коричневий

КамяновугільнаС-сірий

ДевонськаD-коричневий

СилурійськаS-сіро-зелений.

КембрійськаС-синьо-зелений.

Більш дрібні підрозділи( відділ,ярус )зафарбовують кольором відповідної системи,при цьому більш давні підрозділи мають усе більше темний тон відповідного кольору,а більш молоді-світлий тон того ж кольору.

32. Стратиграфічна шкала:еонотеми, ератеми, системи;їх власні назви.

Еонотема – комплекс відкладів, які утворилися протягом одного еону.

Виділяють три еонотеми:

-архейськуAR

-протерозойськуPR

-фанерозойськуPH

Фанерозой (РН) – загальний стратиграфічний підрозділ (еонотема), який об’єднує палеозойську, мезозойську та кайнозойську ератеми (ери).

Ератема – підрозділ (стратон) ЗСШ, який характеризується комплексом відкладів, які утворилися протягом однієї ери.

Ератеми складені відкладами декількох систем. Система представлена відкладами, які утворилися протягом одного періоду.У фанерозої виділяють 12 систем.

Системи об’єднують в 2 чи 3 відділи. Відділ складений відкладами, які утворилися протягом однієї епохи.

Відділ, в свою чергу, поділяється на яруси. Ярус – стратон, який підпорядковується відділу. Під’яруси і хронозони входять до складу ярусу.

33. Ярусний поділ систем фанерозою; індекси систем, відділів, ярусів.

Еонотема – комплекс відкладів, які утворилися протягом одного еону.

Виділяють три еонотеми:

-архейськуAR

-протерозойськуPR

-фанерозойськуPH

Системи об’єднують в 2 чи 3 відділи. Відділ складений відкладами, які утворилися протягом однієї епохи.

Загальна стратиграфічна шкала фанерозою України.

Відклади кембрію є в Україні, але через погану палеонтологічну характеристику вони не поділяються на яруси, а їх поділ відбувається згідно стратонів регіональної шкали. В Росії кембрій ділиться на яруси.

34. Стратиграфічна шкала і її категорії.

Стратиграфічна шкала – це еталон стратиграфічної послідовності залягання, рангу і таксономічної підлеглості стратонів.

Відповідно до «Стратиграфічного кодексу України» (1997) виділяють такі категорії шкал: міжнародна, загальні, регіональні.

Міжнародна стратиграфічна шкала – стратиграфічна послідовність хроностратиграфічних підрозділів глобального і майже глобального поширення. Вихідний стратон шкали – система. Зміст, обсяг і характеристика цієї категорії стратиграфічних шкал знаходиться в компетенції Міжнародного геологічного конгресу або уповноважених ним органів.

Загальна стратиграфічна шкала складається на основі Міжнародної стратиграфічної шкали для окремих великих територій земної кулі (Зх. Європа, Пн. Америка, Африка, Росія тощо) у випадку деяких регіональних відмін від Міжнародної стратиграфічної шкали на рівні ярусів і хронозон, іноді – відділів, і враховує існуючі розбіжності. ЗСШ для території України затверджується Національним стратиграфічним комітетом України.

Регіональна стратиграфічна шкала – стратиграфічна послідовність стратиграфічних підрозділів даного геологічного регіону чи певного геоструктурного утворення. Вихідний стратон – регіоярус (горизонт). ДляУкраїни ці шкали затверджується Національним стратиграфічним комітетом України.

Місцева стратиграфічна шкала – стратиграфічна послідовність стратонів різних категорій, їх ранг і таксономічна підлеглість у даному структурно-фаціальному районі (зоні), або у відокремленій ділянці території. Вихідний стратон шкали – світа. Місцеві шкали України затверджується Національним стратиграфічним комітетом України.