Географія точок обміні Трафіком

напрям: 6. 040104 – географія

спеціальність: 6.040104 – географія

спеціалізація: країнознавство та міжнародні дослідження

 

 

Курсова робота

студента 3 кусу

денного відділення

Трофименка Владислава Сергійовича

 

Науковий керівник

Кіптенко. В.К.

Київ – 2015

План

Вступ

1. Історія формування мережі Інтернет

2. Точки обміну трафіком

2.1. Передумови та наслідки формування точок обміну трафіком

2.2. Фактори розміщення точок обміну трафіком

2.3. Аналіз гео просторового розміщення точок обміну трафіком

3. Точки обміну трафіком в Україні

Висновки

Додатки

Література

 

 

Розділ 1 Історія формування мережі Інтернет

 

Інтернет народився в США наприкінці 60-х років із про­екту мережі з комутацією пакетів ARPANetAdvanced Research Project Agency Network). Інтернет розроблявся з метою забезпечення взаємодії віддалених комп'ютерів і за­думувався як децентралізована територіальне розподілена мережа з безліччю альтернативних пунктів збереження і шляхів поширення інформації. Передбачалося, що це доз­волить забезпечити надійну взаємодію комп'ютерів Міністерства оборони США, навіть у випадку, якщо части­на мережі вийде з ладу унаслідок воєнних дій, наприклад, ядерних вибухів. (

Перша комп'ютерна мережа з пакетною комутацією на­звана на честь організації, що її породила, ARPANet. Вона з'явилася в 1970 році і зв'язала університети в Лос-Андже­лесі і Санта-Барбарі (штат Каліфорнія) зі Стендфордским університетом і університетом штату Юта в Солт-Лейк-Сіті. В основу мережі був покладений створений компанією Bolt Baranek and Newman (BBN) протокол комутації пакетів. Спо­чатку можна було тільки увійти в систему і запустити про­граму на віддаленому комп'ютері. У результаті, до 1972 року більш сорока комп'ютерних центрів могли обмінюватися між собою електронною поштою, здійснювати сеанси роботи з віддаленими на кілька сотень кілометрів машинами і пере­давати файли з даними.

Наступний етап розвитку Інтернету пов'язаний з розробкою відносно дешевого міні-комп'ютера і машинно-незалежної опе­раційної системи UNIX. Як перший фактор виступили комп'ютери фірми DigitalEquipment Corporation (DEC), що ви­пускала на противагу дорогим IBM і Control Data порівняно де­шеві і компактні машини для масового споживача. Спочатку DEC випускала серію PDP, а на початку 70-х років з'явилися перші машини сімейства VAX. Ці, порівняно могутні комп'юте­ри, закуповувалися у великих кількостях коледжами, універ­ситетами і корпораціями середнього розміру. Другим фактором стала багатозадачна операційна система, розроблена компанією AT&T Bell Labs, що одержала назву UNIX. Для нової системи була характерна необмежена для того часу свобода дії, надана рядовому користувачу, і, що особливо важливо, із самого почат­ку свого існування UNIX була системою, орієнтованою на робо­ту в мережі і не вимагала для цього додаткових компонентів.

У 1976 році Майк Леек (Mike Lesk) з AT&T Bell Labs створив програму UNIX-to-UNIX Copy Program, скорочено називану UUCP. У результаті, будь-який комп'ютер із установленою на ньому програмою UUCP і оснащений модемом тепер міг зв'язуватися з будь-яким іншим комп'ютером через звичайну телефонну мережу й обмінюватися файлами даних. Поширення міні-комп'ютерів DEC і операційної системи UNIX, що відбувалося в той час, послужило основою для виникнення великої і значною мірою випадково організованої комп'ютерної UUCP-мережі, що використовує як фізичне середовище звичайні телефонні канали і що стала прообразом майбутньої незалежної децентралізованої мережі, якою став Інтернет.

У 1979 році відбулася зустріч, у якій взяли участь ряд універ­ситетів, DARPA і Національний науковий фонд СІЛА (National Science Foundation, NSF). На цій зустрічі було вирішено створи­ти мережу CSnetComputer Science Research Network), головним джерелом фінансування якої став NSF. Трохи пізніше, у 1980 році було запропоновано зв'язати разом ARPANet і CSnet через шлюз з використанням протоколів TCP/IP, щоб усі під множини мереж CSnet мали у своєму розпорядженні доступ до шлюзу в ARPANet. Цю подію можна вважати перетворенням Інтернету в співдружність незалежних мереж, що прийшли до угоди щодо способу міжмережевого спілкування. (У 1990 році Федеральна рада з інформаційних мереж (Federal Networking Council) скасувала правило, відповідно до якого, для приєднання до Інтернету була необхідна реко­мендація якого-небудь державного органу. Це рішення по­служило початком широкого припливу в Інтернет ко­мерційних організацій найрізноманітнішого масштабу, оскільки тепер доступ в Інтернет можна було одержати без будь-яких серйозних застережень чи обґрунтувань.

Сьогоднішній день Інтернету — це епоха електронної ко­мерції, електроних бібліотек, віртуального офісу, дистанцій­ного навчання, мультимедіальних цифрових ресурсів.

Якщо початково Інтернет представляв собою засіб поши­рення інформації, а розробка цілого ряду, що пішла за цим, програм для забезпечення різних видів мережевої взаємодії, операційних систем і лрограм-навігаторів Інтернет дозволи­ли найбільш повно використовувати можливості нового сере­довища, то сьогодні інформаційна концепція мережі починає відходити на другий план. На перше місце виходить викори­стання Інтернету в комерційній діяльності підприємств, еле­ктронного урядування та дистанційного навчання.

На закінчення введення в історію Інтернету, представимо його визначення й опишемо загальну схему його побудови. Визначення Інтернету, дане Федеральною радою з інфор­маційних мереж (Federal NetworkingCouncil) 24 жовтня 1995 року, говорить:

«Інтернет — глобальна інформаційна мережа, частини якої логічно взаємозв'язані одна з одною за допомогою унікального адресного простору, заснованого на протоколі IP (Inetrnet Protocol) чи його наступних розширеннях, здатна підтримувати зв'язок за допомогою комплексу протоколів TCP/IPTransmission Control Protocol/Internet Protocol), їхніх наступних розширень чи інших IP-сумісних протоколів і загальнодоступно чи приватно забезпечує, використовує чи робить доступною комунікаційну службу високого рівня».

 

Кудрявцева С.П., Колос В.В., Навчальний посібник — К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. - 400с

 

Розділ 2 Точки обміну трафіком

Конференція з міжнародного електрозв'язку (WCIT), в грудні 2012 року розглянула зміни до положень міжнародного договору електрозв'язку (ITR), який останній раз переглядався в 1988, що призвело до розвитку сучасного режиму облікової ставки, яка встановлює, як міжнародні оператори компенсують один одному витрати за використання лінії. Цілком зрозуміло, що деякі країни прагнуть нав'язати цей режим інтернет-трафіку, з явною метою забезпечення додаткових доходів. Наслідки, такого підходу що такі пристосування є не тільки непотрібним, але можуть завдати шкоди розвитку інтернет інфраструктури в країнах, що розвиваються.

Архітектура Інтернету є гнучкою і постійно змінюється і регулюється відповідно до моделі багатостороннього регулювання без будь-якого глобального, втручання але ділові домовленості повинні ґрунтуватися на комерційних міркуваннях. Зокрема, коли стикаються з проблемою підвищеного попиту. На даний момент Інтернет мережа знаходиться в процесі адаптації до серії глибоких змін, що почалися в останнє десятиліття: зміст інформації в середині мережі перетворився з відносно статичних текстових і веб-сторінок до мультимедійного контенту який потребує високої пропускної здатності мережі. Завдяки глобалізації з вихідної бази яка вже сформована в розвинених країнах, досвід формування мереж та економічним інтересам міжнародних компаній доступ до мережі стає все більш мобільним. У відповідь на це архітектура Інтернету почала змінюватись, зважаючи на нові потреби ринку, спочатку зміни розпочались в розвинених країнах, і останнім часом активно просуваються в країнах, що розвиваються. Одним із таких шляхів покращення кількісних та якісних характеристик інтернету є Інтернет пункти обміну трафіком (Internet Exchange Points надалі IXPs)

Глобальне поширення обміну інтернет-трафіком являє собою значний крок в еволюції глобальної архітектури Інтернету. IXPs забезпечили нові перспективи для інтернет бізнесу, в тому числі інтернет-провайдерів і контент-провайдерів. Вперше створені в розвинених країнах, IXPs все частіше розгортаються, в країнах, що розвиваються, і це дозволяє внутрішньому трафіку, проводити обмін інформацією ближче до кінцевих користувачів, тим самим знижуючи витрати і латентність обміну трафіком. Наприклад об’єм обміну інтернет-трафіком в Латинській Америці, виріс на 52% в період між 2007 і 2011, роками (посилання: Packet Clearing House (www.pch.net)).

У той час як відео-контент з високою пропускною здатністю має значну вартість, якщо його питома вага досить значна в загальній кількості трафіку, то його можна зберігати в серверах які безпосередньо передають інформацію на кінцевих користувачів. За загальними підрахунками 98% інтернет-трафіку складається з трафіку даних, які можуть зберігатися на сервери, зі спільним використанням файлів (Peer-To-Peer) відео або веб-сторінки

Сервери ж які розміщені в межах або поблизу IXPs, в результаті чого зміст ближче до споживача, значно здешевлюють вартість доставки інтернет контенту. В наслідок таких змін відбулась «міграція трафіку» тобто, ефект переміщення контенту на місцеві або регіональні рівні обміну інтернет-трафіком, у відповідь на зростаючий попит. в результаті цього відбувся відхід від історичної опори інтернету на території США до місцевих рівнів. Зараз у Європі та Азії, розподіл трафіку вже зміщений таким чином, що більшість обміну трафіком відбувається в межах регіону. Точно така ж міграція сталася з африканськими трафіком; в той час як в 1999 році 70% всього міжнародного трафіку відбувалось через США, до 2011 року менш ніж на 5% обміну проходило через Сполучені штати, а решта трафіку надходило з Європи. Лише Латинська Америка зберегла залежність від США в плані мережевої прив’язки, близько 85% її міжнародного інтернет-трафіку як раніше надходить до США.

В останні кілька років, ринкові сили відреагували до збільшення попиту і відсутності пропозиції у всіх недостатньо обслуговуваних регіонах світу. Наприклад, відповідно до даних ресурсу TeleGeography, пропускна здатність мережі, обслуговуючої африканські країни зросла з 1,21 Гбіт/с у 2001 році до 570,92 Гбіт/с до 2011 року. Інвестиції були направлені на прокладення підводних комунікаційних кабелів, які почали службу в 2010 році . Подальші інвестиції були вкладені в країни з недостатньо розвиненою мережевою інфраструктурою для забезпечення формування транскордонної наземної мережі і підключення до неї: підводних кабелів; вітчизняних магістральних мереж і регіональних IXPs, де рух інформації можна обміняти й розподілити контент який стане доступним для більш мобільних широкосмугових мереж які безпосередньо надають доступ до Інтернету кінцевому споживачу. Ці інвестиції доводять, що одні й ті ж ринкові сили, зацікавлені в розвитку глобальної мережі як в високорозвинених так і в країнах, що розвиваються.

Internet_global_growth_lessons_for_the_future_Analysys_Mason.pdf

Internet Exchange Point

Точки обміну інтернет трафіком це компонент інтернет інфраструктури, здатний підвищити доступність та якість інтернету для місцевої спільноти. Точки обміну трафіком забезпечують ефективний обмін інформацією між місцевими мережами в межах однієї країни без необхідності відправки локального трафіку закордон. Наприклад в багатьох країнах що розвиваються обмін трафіком доводиться проводити через інші держави, що суттєво збільшує витрати, через недостатній розвиток місцевої інтернет мережі

Можна провести аналогію між точками обміну інтернет-трафіком та регіональними вузловими аеропортами. У регіональних вузлових аеропортах авіакомпанії обмінюються пасажирами, які пересідають з одного місцевого рейсу на інший в зручному місці всередині країни замість того, щоб здійснювати пересадку пасажирів внутрішніх рейсів в міжнародних аеропортах за кордоном. Багато в чому точно те саме відбувається і з точкою обміну інтернет-трафіком всередині країни. Інтернет-повідомлення, що відправляється місцевим користувачем і призначене для місцевого користувача (незалежно від того, що воно з себе представляє - електронну пошту, запит веб-сторінки або інше повідомлення з даними), направляється в місцеву точку всередині країни, а не за кордон. Простіше кажучи, точки обміну інтернет-трафіком спрощують доставку повідомлення через Інтернет одержувачу, що знаходиться в тій же країні, і підвищують ефективність цього процесу. Більше того, точки обміну можна організувати з відносним мінімумом додаткового устаткування і витрат.

Список переваг від створення точок обміну інтернет-трафіком досить великий. Вони дозволяють істотно знизити вартість доступу в Інтернет для кінцевих користувачів завдяки зменшенню експлуатаційних витрат постачальників інтернет-послуг. Це також допомагає робити Інтернет більш доступним для більшої частини суспільства. Точки обміну також можуть гарантувати, що для місцевого трафіку (наприклад, трафіку від локального відправника локальному одержувачу) використовуються тільки відносно дешеві місцеві сполуки, а не дорогі міжнародні канали. Економія може виявитися істотною. Вона легко може досягати 20 відсотків і більше, оскільки місцевий трафік часто становить істотну частину загального. Крім того, наявність точки обміну трафіком може залучити телекомунікаційних операторів, для того щоб встановити присутність у місцевій для країни точки обміну інтернет-трафіком. Це може робитися для того, щоб продавати послуги потенційним замовникам в місці обміну інформацією, т.к. доступ для всіх сторін оптом обходиться дешевше порівняно з індивідуальними рішеннями зв'язку. У цьому сенсі точки обміну інтернет-трафіком можуть стимулювати розвиток інфраструктури (наприклад, системи національних і міжнародних волоконних кабелів). У той же час учасники точки обміну інтернет-трафіком в деяких регіонах виявили, що вони можуть укладати більш вигідні угоди з постачальниками верхнього рівня, якщо група мереж перебуває в точці обміну. Точки обміну інтернет-трафіком можуть істотно скоротити транзакційні витрати і розширити вибір для їх членів у країнах з ринковою конкуренцією. При прийнятті рішення про заміну постачальників послуг транзиту для внутрішньої мережі в точці обміну інтернет-трафіком, це можна буде зробити протягом декількох годин без фізичного втручання. У минулому для виконання перемикання доводилося створювати новий ланцюг, і цей процес був пов'язаний з істотними фінансовими і часовими витратами. Таким чином, гнучкі можливості, що з'являються із створенням точки обміну інтернет-трафіком, можуть сприяти підвищенню цінової конкуренції на ринку і відповідно ще більше скоротити витрати як постачальників послуг доступу, так і кінцевих користувачів. Точки обміну також дозволяють підвищити якість доступу в Інтернет для місцевих користувачів. Як показує досвід, швидкості доступу до місцевого контенту можуть у деяких випадках збільшити в 10 разів при наявності точки обміну інтернет-трафіком. Швидкість доступу до міжнародного контенту також може підвищитися, хоча і менш істотно, оскільки при наявності точок обміну місцевий трафік перестає передаватися з міжнародних з'єднанням і тим самим зменшує скупчення інформації та звільняє міжнародні лінії. Рівень стабільності та безперервності доступу також може підвищитися, оскільки у разі перебоїв на міжнародній лінії зв'язку точки обміну раніше забезпечують проходження місцевого трафіку. Більш того, завдяки можливості розміщення дзеркальних кореневих серверів в точці обміну інтернет-трафіком навіть основні міжнародні сайти залишаються доступними для місцевих користувачів, коли міжнародний канал стає недоступним. Це вносить свій внесок у забезпечення безперервності діяльності та обслуговування, а також робить роботу в Інтернеті більш зручною. Нарешті точки обміну інтернет-трафіком можуть стимулювати розробку місцевого вмісту та програм. Після створення точки в ній природним чином починається розміщення найрізноманітніших послуг, що зменшує вимоги до смуги пропускання і підвищує швидкість і надійність доступу в Інтернет для місцевих користувачів. Подібні поліпшення швидкості доступу до локального контенту часто призводять до стимулювання місцевих розробників створювати місцеве вміст і додатки. Більш того, це часто змушує міжнародних постачальників вмісту заявляти про себе в даній країні. Наприклад, після того, як Аргентина і Кенія придбали власні національні точки обміну інтернет-трафіком, компанія Google почала надавати в цих країнах свої послуги. Це не тільки привело до створення нових робочих місць у цих країнах, але також дозволило поліпшити швидкістю доступу до послуг Google. Розробка місцевого вмісту та програм також зробить Інтернет більш важливим для місцевого населення, завдяки чому Інтернет стане більш соціально та економічно значущим для країни.

(http://www.internetsociety.org/sites/default/files/%D0%A2%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC.pdf)

Розділ 2.1 Фактори розміщення точок обміну трафіком

Під час аналізу географії IXPs було виявлено що на даний момент інтернет індустрія розвивається не лише за принципом рівновіддаленості до користувача. Фактори які впливають на розміщення IXPs є географічними, економічними, правовими та розділити їх досить складно тому що вони нерозривно пов’язані одні з одним і кожна з країн має відносні переваги та недоліки. До одного з основних ключових факторів слід віднести розташування серверів, та основних провайдерів. Тому слід почати з основних чинників розміщення серверів. На даний момент не має чіткої географічної прив’язки до місця розташування серверу або точки обміну інтернет трафіком, тому що інформація рухається неймовірною швидкістю і ці затримки навіть не помітні кінцевому споживачу бо являють собою мілісекунди. Хоча за цей час інформація може переміститись з одного кінця світу в інший. Тому географічний аспект розміщення відходить на другий план. А його місце займають декілька не менш важливих чинників. А саме це споживчий фактор, тобто розміщення якнайближче до споживача послуги, розвиток мережевої інфраструктури і як можна побачити на карті саме в високорозвинених країнах вона розвинена найкраще. Хоча сфера інтернет послуг і значно відрізняється від промисловості однак прослідковується досить цікава аналогія з теорією конкурентних переваг Майкла Портера. та слід зробити поправку на те що сфера інтернет є більш транскордонною, та не має жодної прив’язки до сировини. Тому «Діамант Портера» цілком підходить і для IXPs.

Однак слід зробити деякі корективи для пояснення бо сфера мережевих технологій та компаній які зайняті в цій сфері дещо відрізняється від звичайного виробництва

Зокрема найбільш слід зосередити увагу на пояснення відмінності в чинниках виробництва. В оригінальній теорії вони являють собою такі фактори: матеріальні та нематеріальні умови, необхідні до створення конкурентної переваги фірми в країні базування. До них належать природні ресурси, робоча сила, телекомунікації, транспорт тощо. Залежно від параметрів ці чинники можуть виступати як можливості, або як загрози для компанії. Чинники споживання (параметри попиту) визначають особливості споживчого ринку в країні (вимогливість щодо якості, еластичність попиту від ціни та доходу, національні традиції, фази ЖЦТ, структура та динаміка попиту тощо). Чинники інфраструктури відображають зв’язки із спорідненими та підтримуючими галузями, основними постачальниками в даній галузі тощо. Нарешті, бізнесова стратегія фірми повинна розроблятися з врахуванням сили конкуренції в певній

галузі світового господарства. Другим не менш важливим фактором розміщення точок обміну інтернет трафіком є рівень економічного розвитку країни та як наслідок її третинної сфери і виходячи з цього рівень розвитку мережевої інфраструктури. Зокрема це:

- Оптиковолоконні мережі

- Мережі підводних кабелів

- Покриття мереж EDGE, CDMA, 3G, 4G

Якщо поглянути на покриття 3G мереж в світі то ми одразу побачимо що найкраще покриття має Японія майже 100% за нею йдуть США, Канада, Австралія, Швейцарія, Швеція, Польща та Іспанія від 45% до 70% покриття. Велика Британія, Німеччина, Італія, Португалія, Греція, Нідерланди та Малайзія мають покриття від 25% до 45% покриття території мережею 3G. Решта країн значно відстають в цьому показнику або ж взагалі не мають покриття 3G. Тому 3G мережі є ще досить погано розвиненими в світі і мають значні перспективи. Що є досить важливим для подальшого розвитку мережі IXPs бо найдинамічніше зростає саме ця частка мобільного трафіку від усього в цілому. І саме з цього приводу й була з акцентована увага на сам перед бездротові мережі передачі даних.

Оптико волоконна мережа хоча і не є такою динамічною та мобільною однак основна частина інформація в світі передається саме через неї. Ще однією її перевагою над бездротовими мережами є швидкість передачі даних, а в сучасному дуже динамічному світі це є не мало важливим. Як приклад швидкість обміну даними в бездротовій мережі 3G становить до 3,6 Мбит/с в оптико-волоконній мережі вона може сягати до террабітів за секунду. (https://ru.wikipedia.org/wiki/3G; https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D1%8C)

Однак хочу з акцентувати увагу на мережі підводних оптиковолоконних кабелів які являють собою «судини» які об’єднують між собою материки та дають можливість отримати швидкий доступ до інформації у будь якому куточку світу за найкоротший проміжок часу.

Як можна побачити на карті найгустіша сітка підводних оптиковолоконних кабелів знаходиться в межах Атлантичного океану. А саме між Північною америкою та Європою. Вони з’єднують між собою два світових економічниних центри, США та країни Європи. З цієї ж причини досить густа мережа прокладена в межах Тихого океану між США та країнами Східної Азії(Японія, Китай, Південна Корея). Досить густа мережа знаходиться в межах Середземного та Червоного морів і Перської затоки. Ці шляхи є найбільш оптимальними для об’єднання з мережею Південної Азії. Слід відзначити що розвинені мережі підводних оптиковолоконних кабелів знаходяться в межах острівних архіпелагів або скупченості островів та острівних держав. До таких відносяться мережі в Карибському морі та Південно-східній Азії. Підводні кабелі також прокладені вздовж материків за найбільш оптимальними маршрутами, це дозволяє оминути перепони на суходолі, або мінімізувати затрати на створення мереж. Загалом мережа підводних оптиковолоконних кабелів об’єднує між собою всі материки (крім Антарктиди) та країни які безпосередньо не можуть бути підключені до всесвітньої мережевої інфраструктури сухопутним шляхом.

Оптиковолоконні мережі прокладаються орієнтовуючись на споживача. Чим більша кількість споживачів послуги та чим вищі їх потреби, тим краще розвинена оптиковолоконна мережа. Тому саме в розвинених країнах де велика кількість населення має доступ до мережі інтернет найгустіша сітка оптиковолоконних мереж.

Однак не слід забувати й про локальні чинники розміщення точок обміну інтернет трафіку. Місце в якому розташовують точку обміну інтернет трафіком дуже важливі. Деякі існуючі IXPs були створені в комерційних об'єктах спільного користування, або у власних спеціалізованих стелажах чи кімнатах. Спочатку точку обміну трафіком розміщували в закладі для власних потреб (наприклад, VIX, в університеті Відня), але останнім часом вона була розширена до рівня комерційного об'єкту спільного користування (як правило, на додаток до початкових цілей ). Незважаючи на те, IXPs розміщені лише для потреб установи можуть отримати вигоду з низьких витрат за оренду, а цього може бути цілком достатньо для розвитку в короткостроковій і середньостроковій перспективі. Однак існує певна проблема, доступ провайдерів, які в подальшому зацікавляться в отриманні доступу до IXP, який може бути обмеженим , через недостатній розвиток мережевої інфраструктури.

Початкове розташування існуючих точок обміну інтернет трафіком визначалось випадково. Однак враховуючи досвід вже існуючих IXPs, були виявлені основні фактори розміщення на локальному рівні. Повинен бути врахований баланс між низькою вартістю розміщення і можливими перспективами подальшого розвитку.

Тому для локального рівня розміщення IXPs враховують такі фактори.

Простір

Початкова площа приміщення повинна задовольняти всіх користувачів IXPs. Основним фактором є доступність підключення до обладнання в IXP. При розміщенні в приміщенні яке орендують декілька компаній, члени цих компаній зможуть або одразу підключитись до обладнання або додати власний модуль або ж маршрутизатора підключення до локальної мережі. У цьому випадку IXP не потрібно додаткових площ Тим не менш, цілком імовірно, що на початковому етапі будуть потенційні члени, які не одразу підключатимуться до обладнання IXPs. Ще одним можливим варіантом є повне заповнення всіх можливих ресурсів точки власними потужностями. І в подальшому це не дасть можливість для розвитку. Тому обираючи місце під створення точки обміну інтернет трафіком необхідно врахувати як можливі перспективи розвитку так і ризики нерентабельності об’єкту через високу орендну плату. Тому зараз більшість європейських IXPs перейшли на схему оренди площ спільного користування.

Доступність

Ще одним фактором, для вибору місця розташування точок обмінну інтернет трафіком стала доступність. На початковому етапі це було дійсно проблемне питання однак зараз існує досить багато компаній що надають таку послугу. Слід, однак, відзначити, що розширення мережі на даний момент відбувається в місцях які вже обслуговуються точками обміну інтернет-трафіком, і не стільки в країнах і регіонах, де лише формуються нові IXP . Кілька комерційних компанії планували агресивну експансію в цих областях, але спад у сфері інформаційного бізнесу, змусили відкласти ці плани. До сфери доступності слід віднести ще декілька аспектів. Доступність для вже існуючих та можливих в перспективі клієнтів які отримають доступ до апаратури або до стійок на яких буде встановлена власна апаратура клієнта. Коли конкуренція в даному сегменті ринку ще не мала такого рівня, ця проблема не стояла так гостро однак зараз чим вигідніше розташування точки обміну трафіком тим більшу перевагу вона отримує перед іншими. Є два основних фактори розміщення: фізичні - є чи буде в майбутньому, потенціал розвитку каналу зв’язку і комерційні, чи є обмеження на доступ до сайту або каналу зв’язку (наприклад, це місцеві органи управління або і право власності на ресурс ). Не менш важливим є й рівень розвитку мережевої інфраструктури, а саме оптико волоконної мережі та її технічних характеристик.

Безпека

Для крупних компаній безпека інформації є досить важливими. Комерційні компанії, як правило, мають складні системи безпеки, які працюють за схемою: 24x7, включаючи відеоспостереження (всередині і зовні), та контролю багаторівневого доступу (сайт, будівля, приміщення, стійка / порт ). Останнє заслуговує особливого розгляду, де апаратура IXP перебуває у спільній стійці. Незалежно від системи безпеки в приміщенні, вони повинні бути збалансовані. З одного боку вільні до доступу для співробітників компанії та нових членів, а з іншого закриті для сторонніх осіб. В ідеалі, доступ повинен бути відкритий в режимі 24x7, і для цього варто зробити деякі кроки в цьому напрямку, наприклад ввести систему пропусків для співробітників які контролюють роботу IXP. До того всього слід також, встановити супроводження для працівників які безпосередньо мають доступ до обладнання, аби звести до мінімуму всі ризики. Але крім людського фактору існують ще інші проблеми безпеки. Тому площі в яких розташоване обладня мають бути забезпеченими достатнім охолодженням, тобто системою коондиціонуваня високої якості і надійною системою протипожежної безпеки.

Потужність

Сучасна мережа значно навантажена контентом тому обладнання повинне відповідати потребам споживача і здатне опрацювати весь потік інформації який через нього проходить без збоїв у системі, з тих чи інших причин. Тому при створенні точки обміну інтернет трафіком встановлюють декілька блоків живлення. Які в свою чергу підключаються до різних джерел живлення незалежних одне від одного. Ще одним кроком є створення системи резервного живлення, та встановлення запасних генераторів. Однак повністю дотримати ці вимоги в повній мірі зазвичай можуть лише крупні компанії.

Підтримка

Більшість комерційних компанії які працюють в сфері мережевих технологій займаються консалтингом. Ці послуги можуть бути корисні для запуску IXP, якщо ще немає змоги організувати роботу персоналу точки у форматі 24x7 для підтримки IXP. Це дещо здешевлює початкові затрати але в той же час важливо, щоб працівники компанії розуміли характер роботи IXPs, і були знайомі з роллю, яку вона відіграє в Інтернет-інфраструктурі.

https://www.euro-ix.net/housing

 


php"; ?>