Тема 12. Правовий режим земель сіл, селищ, міст
Практичне заняття 1. Правовий режим земель сіл, селищ, міст.
1. Поняття, склад та функціональне використання земель сіл, селищ, міст.
2. Правовий режим земель житлової і громадської забудови.
3. Особливості правового режиму земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків.
4. Особливості правового режиму земельних ділянок житлово-будівельних кооперативів.
5. Зонування земель сіл, селищ, міст та його юридична природа.
6. Державне та самоврядне регулювання у сфері використання земель сіл, селищ, міст.
Рекомендована література:
Основні джерела: 35, 36, 168, 170, 175, 296.
Додаткові джерела: 32, 34, 134, 131, 187, 188, 189, 229, 373, 424, 441.
Нормативно-правові акти: 4, 13, 17, 35, 42, 45, 54, 59, 66, 130, 131.
Задача 1.
Адвокат Коцюба П. мав на праві власності земельну ділянку для будівництва житлового будинку із садибним будинком на ній.
Маючи бажання займатись приватною адвокатською практикою, Коцюба почав вести прийом громадян у своєму помешканні, переобладнавши для цього одну з кімнат будинку.
Через місяць старший державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель, при перевірці використання земельних ділянок, склав постанову про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП, обґрунтувавши це тим, що Коцюба П. не мав права використовувати земельну ділянку для потреб ведення підприємницької діяльності.
Дану постанову Коцюба П. оскаржив до обласного управління земельних ресурсів.
Через деякий час після складання зазначеної постанови Коцюбі П.надійшло від податкових органів податкове повідомлення про необхідність сплати земельного податку за ставками, передбаченими для земель промисловості.
1. Визначте коло суспільних відносин.
2. Які порушення були допущені у викладеній ситуації?
3. Яке рішення має бути прийнято по скарзі Коцюби?
4. Як повинен діяти Коцюба в ситуації, що склалася?
Задача 2.
Подружжя Нагорних придбало земельну ділянку з метою будівництва житлового будинку відповідного цільового призначення в гр. Петренка.
Через півроку подружжя почало зводити житловий будинок.
При проведенні земляних робіт на земельній ділянці було пошкоджено каналізаційний колектор, що проходив під даною земельною ділянкою. Внаслідок цього дана земельна ділянка, як і сусідні, була забруднена і стала фактично непридатною для постійного знаходження на ній через стійкий неприємний запах.
Сусід Нагорних Петренко на підставі того, що сталося, заявив позов до суду до подружжя Нагорних про відшкодування заподіяних йому збитків, а також сплату компенсації на купівлю іншої земельної ділянки взамін тієї, що стала непридатною до використання. В процесі розгляду справи з’ясувалося, що земляні роботи, які призвели до аварії, проводилися на підставі затвердженого у встановленому порядку проекту будівництва будинку, на якому колектор відображений не був, у зв’язку із чим суддя залучив у якості співвідповідача по справі місцеву раду.
Нагорними, в свою чергу, було пред’явлено позов до гр. Петренка, який не повідомляв покупців при продажу земельної ділянки про знаходження колектору під її поверхнею, про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки та відшкодування заподіяних укладенням такого договору збитків.
1. Визначте коло суспільних правовідносин?
2. Які рішення має прийняти суд по обох заявлених позовах?
3. Яким чином мають бути поновлені порушені права?
Задача 3.
Гр. Коров’єв, власник земельної ділянки для будівництва житлового будинку в м. Поліське вирішив побудувати на ній будинок.
Він звернувся до місцевої ради із проханням надати консультацію з приводу порядку отримання необхідної дозвільної документації на будівництво. У відповіді на звернення було зазначено, що місцеві правила забудови, Якими має визначатись порядок отримання дозволу на будівництво, відсутні. Відтак гр. Коров’єв не має права до їх затвердження (що має відбутись у поточному році) зводити нові будівлі.
Не задовольнившись таким роз’ясненням Коров’єв почав будівництво на власний ризик. На етапі зведення стін нового будинку він був спочатку усно попереджений, а потім оштрафований начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Не згодившись із таким розвитком подій гр. Коров’єв оскаржив дії начальника інспекції до суду і звернувся до Вас із проханням надати консультацію з таких питань: який порядок будівництва жилих будинків садибного типу встановлений законодавством? Чи мав можливість гр. Коров’єв здійснити будівництво при відсутності затверджених місцевих правил забудови? Який порядок прийняття будинку в експлуатацію і чи потрібна при цьому участь крім нього – будівельника за фахом, інших осіб/органів тощо?
1. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. Дайте відповіді на запитання гр. Коров'єва.
3. Яке рішення має винести суд по скарзі?
Задача 4.
Міська рада ухвалила рішення про резервування земельної ділянки, що знаходиться у дворі 9-поверхового житлового будинку А на 270 квартир, та видачу дозволу на розробку землевпорядної документації. Земельну ділянку було зарезервовано за зверненням ТОВ „Плюс” з метою наступного отримання її у власність для будівництва житлового чергового багатоквартирного будинку.
Через 10 днів після винесення рішення ТОВ „Плюс” спрямувало у вказаний двір спец-персонал та вантажні автомобілі для розчистки території та підготовки до забудови. Після зведення паркану, жителі існуючого будинку звернулися до представників ТОВ „Плюс” за роз’ясненням ситуації та отримали відповідь, що на визначеній парканом території буде побудовано житловий будинок. Жителі будинку почали блокувати під'їзд транспортних засобів та прохід осіб на огороджену територію.
Ініціативна група жителів будинку А, в якому у попередньому році було створено об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку та приватизовано відповідну прибудинкову територію, звернулася до місцевого суду із позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку.
У судовому засіданні представник ТОВ „Плюс” подав до об’єднання співвласників зустрічний позов із тими самими вимогами, зазначивши, що один із засновників ТОВ, громадянин Малихо, при заснуванні товариства передав йому у якості внеску до статутного фонду свою квартиру у житловому будинку А та частину прибудинкової території, пропорційну площі цієї квартири. Про це було зроблено запис у Установчому договорі ТОВ, наданого у якості доказу по справі. Базуючись на викладеному, представник ТОВ вимагав також визнання права власності за ТОВ на відповідну частину прибудинкової території та винесення рішення про виділення в натурі частини будинкової території, що була передана ТОВ в рахунок внеску до статутного фонду.
Представник ТОВ "Плюс" також зазначив, що будівництво на спірній території не здійснюється, а провадяться лише підготовчі роботи, зокрема про розчищенню території від сміття, зелених насаджень – чагарників та самовільно збудованих гаражів та сараїв.
Представник третьої особи на стороні відповідача – міської ради, – зазначив, що дійсно, вказане рішення було прийнято та було зумовлено недостачею земель у місті. Рішенням ТОВ „Плюс” було надано право замовити розробку необхідної землевпорядної документації та проекту майбутнього будівництва. Оскільки усі землі житлової та громадської забудови міста, на думку ради, про що, зазначалося у рішенні, належать до власності територіальної громади міст, рада, як вказав її представник, в межах своєї компетенції прийняла рішення про резервування земельної ділянки в тому числі за рахунок 0,04 га прибудинкової території житлового будинку А, передбачивши при цьому у рішенні наступне :
1) зобов’язання для ТОВ „Плюс” щодо неможливості здійснення будівництва безпосередньо та розміщення будь-яких капітальних споруд на території, що відводиться за рахунок прибудинкової будинку А та
2) впорядкування (благоустрій) цієї території на час та після завершення будівництва;
3) перехід цієї території після завершення будівництва у спільну власність ТОВ „Плюс” та об’єднання співвласників житлового будинку А.
Після пояснень представника ради позивачем до суду було подано заяву про доповнення позовних вимог вимогою визнання рішення ради незаконним.
Місцевий суд виніс наступне рішення:
1) у позові ініціативної групи відмовити в частині визнання незаконним рішення ради за непідвідомчістю спору у цій частині загальним судам;
2) заборонити ТОВ "Плюс" використання прибудинкової території будинку А до моменту затвердження землевпорядної документації;
3) зобов'язати місцеву раду та міський відділ земельних ресурсів розробити проект відведення та відвести в натурі земельну ділянку у розмірі частини прибудинкової території будинку А пропорційно площі квартири гр. Малихо, що була передана ТОВ "Плюс", та визнати право власності ТОВ "Плюс" на цю земельну ділянку.
Правління об'єднання співвласників житлового будинку А подало апеляцію на рішення суду до цього ж місцевого суду. Апеляцію було відхилено ухвалою голови суду першої інстанції, оскільки Правління не було суб'єктом судового розгляду.
Правління подало апеляцію до апеляційного суду області безпосередньо.
1. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. Вирішити справу.
Задача 5.
Під час громадського обговорення детального плану забудови мікрорайону у місті Х. громадянин В. заявив, що вказаний планувальний документ не враховує його індивідуальних інтересів, як власника близько 50% земельних ділянок на території, що підлягає забудові. Зокрема - громадянин В висловлювався проти розташування поблизу меж його земельних ділянок 2-рядної дороги (ширина 9 м.) та міжбудинкових проїздів, оскільки це обмежить можливість забудови необхідністю врахування червоних ліній. Також громадянин В. висловив заперечення проти переважного виду забудови мікрорайону як малоповерхової індивідуальної забудови, зазначивши, що більш доцільним з огляду на швидке збільшення населення міста, є багатоповерхова забудова ( від 14 поверхів).
На підставі протоколу громадського обговорення розробнику детального плану мікрорайону було доручено доопрацювати план із врахуванням побажань гр. В. Для цього було надіслано запит до районного відділу земельних ресурсів з метою отримання кадастрових планів та кадастрових відомостей щодо земель перспективного мікрорайону.
З'ясувалося, що територія мікрорайону є територією колишнього колгоспу, яка була розпайована у 1995 році. Земельні ділянки, якими володіє громадянин В. перейшли у його власність протягом 2002-2006 років на різних правових підставах – за договорами довічного утримання, спадкування, звернення стягнення за рішеннями суду. Ділянки, що перебувають у власності громадянина В розташовані непослідовно (є розрізненими), а тому дотримання вимог громадянина призведе до неможливості комплексної науково-обгрунтованої забудови території.
Територія мікрорайону належить до перспективних територій розширення міста, її використання було погоджено 5 років тому із відповідною обласною радою, що прийняла рішення про зміну меж міста та включення території мікрорайону та ряду інших до меж міста.
Висновок проектної організації – розробника детального плану – містив відповідь на вимоги громадянина В. – зокрема, що розміщення проїздів та шляхів має забезпечувати нормальне обслуговування житлових будинків та безперешкодний проїзд, а тому наявності таких лінійних об'єктів уникнути неможливо, а також не впливає на права власників земельних ділянок, в межах червоних ліній. Щодо багатоповерхового будівництва – то воно є неприпустимим з огляду на геологічні умови (просідаючі грунти) та відсутність достатньої транспортної інфраструктури.
Сесія міської ради визнала аргументи розробника детального плану достатніми і затвердила документ.
Громадянин В. звернувся до адміністративного суду області із оскарженням рішення ради, як такого, що порушує його права як власника земельних ділянок на розпорядження ними.
Суд відмовив у прийнятті адміністративного позову до розгляду обґрунтовуючи це тим, що рішення ради прийнято в межах повноважень, а детальний план території не є нормативним документом, а тому не може бути оскаржений у адміністративному суді.
Громадянин В. звернувся до міського загального суду із позовом до розробника детального плану забудови та місцевої ради із позовом про відшкодування заподіяних йому збитків у вигляді упущеної вигоди, яку він обчислив виходячи із вартості квартир у будинках максимальної поверховості (32 поверхи), з якої вирахував вартість житла у 3-4 поверхових будинках котеджного типу, які були передбачені планом.
1. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. Які є форми врахування громадських та індивідуальних інтересів при плануванні території?
3. Яке значення для здійснення права власності на землю може мати детальний план території та інші планувальні документи?
4. Яке значення для здійснення права власності на землю має розміщення на ній об'єктів загального користування (проїздів, дитячих майданчиків, стоянок автомобілів) у випадках, що передбачені законодавством (комплексна забудова кварталу, подвір'я житлових будинків), та за бажанням власника?
5. Чи було порушено права на землю громадянина В.?
6. Яке значення мають рішення органів місцевого самоврядування у конфліктних ситуаціях, подібних до наведеної?
7. Вирішити справу.