Тема 1. Метафізика і філософія
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Філософський факультет
Кафедра філософії
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Заступник декана/директора
З навчальної роботи
______________________
«____»____________20__ року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«Метафізика та онтологія»
Для студентів
напрям підготовки «Філософія» - 6.020301__ _________________________
(шифр і назва напряму підготовки)
КИЇВ – 2013
Робоча програма «Метафізика й метафізика»
для студентів напряму підготовки «Філософія»_- 6.020301___,
2013 року - _13__с.
Розробники: кандидат філософських наук, доцент Дем’янов Володимир Олександрович
Робоча програма дисципліни: «Метафізика й метафізика»
затверджена на засіданні кафедри філософії філософського факультету
Протокол № 1 від “.06.” вересня 2013_ року
Завідувач кафедри філософії філософського факультету
____________ (проф. Шашкова Л.О.)
(підпис) (прізвище та ініціали)
«_____» ___________________ 20__ року
Схвалено науково - методичною комісією факультету/інституту (методичною комісією коледжу за напрямом підготовки (спеціальністю) _________________
_____________________________________________________________________
Протокол від «____» _____________ 20___ року №___
Голова науково-методичної комісії ____________________ (________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
«_____» _________________ 20___ року
© ______________, 20___ рік
© ______________, 20___ рік
Вступ
Курс «Метафізика і онтологія» — це нормативний курс для студентів відділення філософії філософського факультету. Дана дисципліна викладається на 3-му курсі 5-го семестру в обсязі 108 годин, з них лекцій — 34 години, семінарських занять — 34 годин, самостійна робота — 47 годин, консультації — 17 годин. Форма підсумкового контролю — іспит.
Метафізика є традиційною філософською дисципліною, що входить до складу теоретичної філософії ще з часів Аристотеля.
Мета і завдання навчальної дисципліни «Метафізика і онтологія» — спираючись на концепції класиків філософської думки, забезпечити засвоєння студентами основних метафізичних понять, усвідомлення ними специфіки предмета метафізики, співвідношення метафізики й онтології, метафізики й філософії. Студенти мають також скласти уявлення про історичні спроби критики метафізики.
Предмет навчальної дисципліни «Метафізика і онтологія» загалом окреслюється так званим «метафізичним трикутником» — Бог, душа, світ.
Після опанування курсу студент повинен знати:
- основні метафізичні поняття («буття» і «суще»);
- специфіку предмета і метода метафізики;
- класичне і сучасне розуміння онтології;
- головні метафізичні теми;
- засади критики метафізики.
Студент повинен вміти застосовувати принципи трансцендентального аналізу задля виявлення метафізичних засад філософського тексту.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. «Метафізика і онтологія», за думкою Аристотеля, — «Перша філософія». Попри пізніше критичне ставлення до метафізики з боку певних філософських течій, метафізика залишається фундаментальною філософською дисципліною, тому викладається як нормативний курс.
Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна «Метафізика і онтологія» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2-х модулів.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.
Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань, тестів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять.
Поточний контроль:
- усна відповідь, домашня письмова робота — 5 балів;
- доповнення — 3 бали;
- письмові самостійні (одна самостійна робота на кожен модуль) — 20 балів;
- модульна контрольна робота (2 контрольні роботи на кожен модуль) — 30 балів.
Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи в кожному модулі.
За результатами семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з двох модулів у семестрі та оцінки за іспит за наступною формулою.
Загальний обсяг курсу розрахований на 144 години, в тому числі
— лекцій — 34 години;
— семінарських занять — 34 години;
— самостійна робота — 47 годин.
Форма підсумкового контролю — іспит.
Контроль знань
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Поточний контроль (ЗМ2)
| Вид роботи | Мін. кількість балів за вид роботи | Макс. кількість балів за вид роботи | Макс. кількість балів за ЗМ |
| Доповідь на семінарському занятті | |||
| Доповнення на семінарському занятті | |||
| Письмова самостійна робота | |||
| Модульна контрольна робота | |||
| ВСЬОГО |
Підсумковий — у формі іспиту — мінімум 40 залікових балів
| № | Назва теми | Кількість годин | ||
| лекції | семінари | самостійна робота | ||
| Метафізика і філософія | ||||
| Аргументи проти можливості метафізики. | ||||
| Метафізика як розуміння буття | ||||
| Поняття досвіду | ||||
| Формальна онтологія | ||||
| Аналогії сущого | - | |||
| Матеріальна онтологія | ||||
| Модульна контрольна робота | ||||
| Всього |
ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ
Змістовний модуль 1.
Тема 1. Метафізика і філософія.
Лекція 1. Метафізика і філософія
Природа потреби у філософському освоєнні дійсності. Поняття «буття» і проблема предметного самовизначення філософії. реальність «порожніх» понять. Історичний розвиток метафізичної проблематики.
Лекція 2. Істина і абсолют
Буття та істина. Істина у гносеологічному і онтологічному розумінні. Буття, Абсолют і Бог. Поділ метафізики на загальну (онтологія) і спеціальну (психологія, космологія і філософська теологія).
Лекція 3. Метафізичні установки.
Світогляд, філософія та ідеологія. Філософські установки: невизначені (агностицизм, скептицизм), визначені: неґативні (позитивізм, реалізм, нігілізм, ірраціоналізм); позитивні (монізм, плюралізм, ідеалізм, матеріалізм); суб’єктивні (раціоналізм, емпіризм, критицизм, прагматизм, екзистенціалізм).
Лекція 4. Філософське вчення про принципи.
Суб’єкт і об’єкт. Об’єкт і предмет. Предмет і метод. Поняття принципу. Абстрактно-загальне і конкретно-загальне. Закон і закономірність. Класичні філософські принципи: тотожність, визначеність, суперечність. Діалектичний принцип. Визначення і самовизначення.
Семінар 1. Становлення поняття буття в історико-філософському процесі [2 год.]
1. Категорія буття і проблема предметного самовизначення філософії.
2. Поняття онтології.
а) метафізика і онтологія
б) типи онтологій
3. Онтологічне значення методу (Сократ).
Література [3,6, 9, 11, 12,15, 21, 25,28, 29, 34, 38].
Семінар 2. Онтологічне відкриття Платона [4 год.]
1. Буття як ейдос.
2. Діалектика буття і небуття як умова розрізнення істини і блукання.
3. Критика Парменіда.
4. Взаємозв’язок буття, руху, спокою, тотожності та відмінності.
Література [6,15, 16, 26, 28, 30, 38, 39].
Семінар 3. Онтологічні підвалини вчення Арістотеля. [4 год.]
1. Вчення про категорії.
2. Поняття субстанції.
3. Основні положення вчення про сутність.
4. Сутність і можливість.
5. Сутність і дійсність.
Література [1, 6, 11, 15, 25, 28, 30, 38, 39].
Завдання для самостійної роботи [7 год].
Шляхом трансцендентального аналізу з’ясуйте метафізичні підвалини праці Полани М. «Имплицитное знание».
Література [35].