Визначення меж стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду
Провадження у справі до судового розгляду – не обов’язкова стадія цивільного процесу, яка є сукупністю процесуальних дій учасників процесу, спрямованих на з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду та забезпечення своєчасного і правильного розгляду та вирішення цивільної справи.
Підготовка цивільних справ до судового розгляду можлива лише після відкриття провадження по справі.
Закон не встановлює строк, протягом якого суддя зобов'язаний здійснити підготовку справи до судового розгляду. Але ст.157 ЦПК передбачає, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. Очевидно, суддя в своїй ухвалі про відкриття провадження у цивільній справі повинен вказати розумний строк (але не більше двох місяців), протягом якого можливо вчинити всі необхідні адміністративні та процесуальні заходи, що забезпечать оперативний судовий розгляд справи, та будуть сприяти постановленню справедливого рішення.
До заходів адміністративного характеру з підготовки справи відносяться:
(а) непроцесуальні дії судді, які він повинен здійснити в стадії підготовки справи до слухання;
(б) непроцесуальні дії працівників апарату суду, без яких судовий процес не може відбутися.
А). До непроцесуальних дій судді відносяться: вивчення матеріалів справи; контроль за діями працівників апарату суду щодо підготовки справи до судового засідання; планування судового засідання; складання проекту судового рішення по справі тощо.
Планування судового процесу повинно забезпечити оперативне та повне дослідження обставин, що мають значення для справедливого вирішення справи по суті в суворій відповідності вимогам процесуального законодавства та з додержанням прав учасників судового розгляду.
Особливості процесуальної форми підготовки цивільної справи до судового розгляду.
Провадження у справі до судового розгляду – не обов’язкова стадія цивільного процесу, яка є сукупністю процесуальних дій учасників процесу, спрямованих на з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду та забезпечення своєчасного і правильного розгляду та вирішення цивільної справи.
Процесуальною формою підготовки справи до судового розгляду є передбачене ст. 130 ЦПК попереднє судове засідання, проведення якого, однак, не є обов'язковим. Питання про доцільність його проведення вирішується суддею при відкритті провадження у справі. Попереднє судове засідання не проводиться у наказному та в окремому провадженнях, а також при вирішенні скарг на дії державного виконавця, клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів. Разом з тим, у справах окремого провадження, зокрема при розгляді справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання фізичної особи недієздатною, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою чи про відновлення прав на втрачені цінні папери, здійснюються певні підготовчі дії, визначені законом (статті 239, 248, 262 ЦПК). У тих випадках, коли суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання не є необхідним, справа до судового розгляду призначається ухвалою про відкриття провадження у справі.
Підготовка цивільних справ до судового розгляду, в тому числі призначення та проведення попереднього судового засідання, може здійснюватися також при новому розгляді після скасування ухваленого судового рішення судом вищої інстанції та після скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами залежно від підстав скасування. Певні підготовчі дії можуть мати місце й після відновлення зупиненого провадження у справі (ст. 204 ЦПК).