Визначення пульсового тиску

Пульсовий тиск є різницею між діастолічним і систолічним тиском і вимірюється в міліметрах ртутного стовпа. У стані спокою складає близько 40 мм рт.ст. [26].

Визначення життєвої ємності легень

Визначення життєвої ємності легень здійснювали за допомогою повітряного спірометра. Обстежуваний робить максимальний вдих та видихає повітря в трубку приладу. Розмір ЖЄЛ відображається на шкалі приладу в літрах. З 15-секундним проміжком часу здійснювали 3 виміри і реєстрували найбільший показник.

Отримані результати разом з контактними даними обстеженого заносили в анкету [47].

Тест на визначення самооцінки стресостійкості

Тест розроблений З. Коухеном і Р. Вілліансоном. Методикатесту включає 10 питань,при виконанні яких студентам необхідно було вибрати одну відповідь із стандартних варіантів (ніколи, майже ніколи, іноді, найчастіше, досить часто).Цей тест дозволяє оцінити рівень стресостійкості (може бути чудовий, хороший, задовільний, поганий або дуже поганий) [46 ].

Отримані результати разом з контактними даними обстеженого заносили в анкету.

Тест на навчальний стрес

Тест на навчальний стрес, розроблений Ю.В. Щербатих, що включає 7 запитань різного змісту. Даний тест дозволяє визначити основні причини навчального стресу, виявити, як проявляється стрес та основні способи його зняття студентами [50].

Метод математичної статистики

Результати досліджень піддавались статистичному аналізу. Статистичну обробку отриманих даних проводили, враховуючи критерій Стьюдента з використанням стандартних комп’ютерних програм. Достовірність відмінностей середніх величин оцінювали за критерієм Стьюдента [23.]. Зміни вважалися вірогідними при Р<0,05.

РОЗДІЛ ІІІ

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1. Особливості функціонального стану студентів на початку навчального року

Взаємодія організму учня і середовища навчання має подвійний характер. Навчальне середовище може впливати на організм учня кількісно, змінюючи стан того чи іншого органу. Добова динаміка працездатності студентів залежить від змін фізіологічних процесів, які, в свою чергу, залежать під змін довкілля та змін, що відбуваються безпосередньо в організмі людини, у зв'язку з її типологічними особливостями (тип нервової системи, фізична підготовленість, стан основних систем і органів організму).

3.1.1. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки біологія на початку навчального року

У рамках проведення дослідження щодо функціонального стану студентів напряму підготовки біологія на початку навчального року досліджено 98 студенток І–ІV курсів, віком 17 – 21 рік.

Одним з об’єктивних показників стану серцево-судинної системи є ЧСС, яку у стані спокою за норму приймають як 60-80 уд/хв, більше 80 уд/хв розцінюють як тахікардія, менше 60 уд/хв – як брадикардія.

В результаті проведених досліджень на початку навчального року було встановлено (рис.3.1.), що ЧСС у студентів напряму підготовки біологія знаходиться в межах норми, а саме у 60 досліджуваних студенток (62%), більше 80 уд/хв у 34 студенток (35%), менше 60 уд/хв спостерігається у 3 студенток (3%).

Рис.3.1. Оцінка показників частоти серцевих скорочень у студентів напряму підготовки біологія (n=98 )

Згідно норм, прийнятих ВООЗ [53], оптимальна норма систолічного артеріального тиску (по відношенню до ризику розвитку серцево-судинних ускладнень) має становити менше 120 мм.рт.ст., нормальний тиск – менше 130 мм.рт.ст., підвищений тиск – 130-139 мм.рт.ст., при показниках 140 мм.рт.ст. і вище діагностують артеріальну гіпертензію першого ступеня. Діастолічний тиск: оптимальний (норма) – менше 80 мм.рт.ст., нормальний – менше 85 мм.рт.ст., підвищений нормальний тиск – 85-89 мм.рт.ст. [41]. Відповідно до цих норм, було проаналізовано значення показників систолічного та діастолічного артеріального тиску у досліджуваних нами студенток на початку навчального року, і встановлено, що ці показники знаходились в межах фізіологічної норми (табл.3.1.).

Таблиця 3.1.

Результати вимірювання артеріального тиску в стані спокою у студентів напряму підготовки біологія ( М ±m)

Групи студентів	Артеріальний тиск мм.рт.ст
Р _mах	P_min	P _пульс
І курс (n=26)	110,0 ± 1,1	65,0 ± 0,9	42,6 ± 1,0
ІІ курс (n=23)	112,3 ± 1,2	64,7 ± 1,1	47,6 ± 1,3
ІІІ курс (n=24)	109,3 ± 1,2	65,4 ± 1,0	43,9 ± 1,1
ІV курс (n=25)	107,0 ± 1,0	65,0 ± 1,1	42,0 ± 1,3

Система внутрішнього дихання є однією з основних адаптаційних пристосувань до різноманітних факторів середовища. Доведено, що існує зв'язок між диханням та емоціями, що призводить до збільшення частоти дихання в емоційно-стресових ситуаціях. Саме очікування екзамену призводить до змін внутрішнього дихання [13].

При опрацюванні результатів ЖЄЛ виявлено, що показники коливаються: 2,4 л – 2,7 л і знаходяться в межах фізіологічної норми (рис 3.2.).

Рис.3.2. Показники життєвої ємності легень у студентів напряму біологія на початку навчального року

В результаті проведених аналізів було виявлено найвищий показник ЖЄЛ серед дівчат у студентів напрямку підготовки біологія ІІ курсу, який становить 2,7 л.

3.1.2. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки фізичне виховання на початку навчального року

В результаті проведених досліджень було встановлено, що у хлопців напряму підготовки фізичне виховання (рис.3.3.), виявлено одну особу з ЧСС менше 60 уд/хв, а саме 44 уд/хв. (1,25%), 60–80 уд/хв. зафіксовано у 59 досліджуваних (73,7%), більше 80 уд/хв у 20 юнаків (25%).

Рис.3.3. Середні показники ЧСС у студентів напряму фізичне виховання

Результати вимірювання артеріального тиску показали, що у студентів фізичного виховання на початку навчального року АТ відповідає нормативним величинам (табл.3.2.).

Таблиця 3. 2.

Результати вимірювання артеріального тиску та ЧСС в стані спокою у студентів напряму підготовки фізичне виховання (М ± m)

Групи студентів	Артеріальний тиск мм.рт.ст
Р _mах	P_min	P _пульс	ЧСС
І курс (n=23)	116,5± 1,9	68,2 ± 1,9	48,2 ± 1,7	75,0 ± 1,9
ІІ курс (n=22)	115,6 ± 1,9	70,6 ± 1,7	45,0 ± 2,0	76,1 ± 2,0
ІІІ курс (n=20)	120,5 ± 1,9	70,7 ± 2,0	49,7 ± 2,0	77,4 ± 1,9
ІV курс (n=15)	117,3 ± 1,6	66,0 ± 1,7	50,0 ± 2,0	68,3± 2,7

Серед юнаків в межах оптимальної норми систолічного артеріального тиску виявлено 85% студентів, нормального тиску – у 11,25%, підвищеної норми – 3,75%.

Пульсовий тиск у всіх студентів напряму підготовки Фізичного виховання перевищує норму і в середньому складає 48,2 мм. рт. ст.

Результати вимірювання ЖЄЛ як показника, який характеризує резервні можливості дихальної системи, дозволили виявити, що у студентів напряму підготовки фізичне виховання цей показник коливаються від 3,9 л – 4,6 л, що також знаходиться в межах фізіологічної норми (рис 3.4.).

Рис.3.4. Житєва ємність легень студентів напряму підготовки фізичне виховання на початку навчального року

Аналізуючи ЖЄЛ напряму підготовки фізичне виховання у розрізі курсів високі показники відзначено у студентів IV курсу. Отримані дані можна пояснити тим, що в процесі тренування зростають резервні можливості дихальної системи, що супроводжується збільшенням розмірів грудної клітки й самих легень, зростає загальна ємність легень і компоненти, що її складають. Слід відзначити, що величина ЖЄЛ із віком збільшується, а частота дихання знижується, стає більш рівномірною й супроводжується зростанням об’єму дихання.

3.2. Вплив умов екзаменаційного стресу на особливості функціонального стану студентів

Екзаменаційний стрес – це психологічні та поведінкові реакції суб’єкта в даний час, що відображають стан внутрішнього неспокою перед здачею екзаменів або його пригнічення [7].

Чеський вчений В. Пригода виявив підвищену втому великої кількості студентів при поточному і особливо при заключному контролі знань. Такі характерні симптоми, як втрата апетиту, схуднення, порушення кровообігу, зміна в діяльності органів внутрішньої секреції дали підставу вченому зробити висновок про те, що екзамен – це різновид хвороби. А. І. Кіколов вважає, що переживаючий студентами вузів два рази на рік емоційний стрес, зумовлений складанням екзаменів, можна розглядати як екзаменаційний чинник ризику (синдром нервового перенапруження). Автор вказує на необхідність спостереження над тими студентами, у яких виявлений цей синдром, щоб своєчасно попередити його можливі негативні наслідки, оскільки в період екзаменаційної сесії активна розумова діяльність студентів в поєднанні з високим нервово-емоційним напруженням досить часто є першопричиною перевтоми, зниження захисних функцій організму, загострень захворювань, які раніше не проявлялись. Наслідком впливу цих двох чинників часто є зниження функціональної реактивності вегетативних систем організму, особливо серцево-судинної та дихальної [31].

3.2.1. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки біологія за умов екзаменаційного стресу

Будь-яке інтенсивне навантаження і, тим більше, розумове напруження в період екзаменаційної сесії є фактором, що активізує неспецифічний компонент стресової реакції, та впливає на функціональний стан серцево-судинної системи [16]. В результаті проведених нами досліджень під час екзаменаційної сесії відзначено зростання ЧСС (рис.3.5.). Так у студентів І курсу цей показник зріс на 15 уд/хв (18 %), ІІ курсу – 8 уд/хв(10 %), ІІІ курс – 6 уд/хв (7,9 %), ІV курс – 10 уд/хв (12,9 % ).

Рис.3.5. Порівняння частоти серцевих скорочень у студентів напряму біологія на початку навчального року та в період екзаменаційної сесії

Екзаменаційний стрес супроводжувався також збільшенням відповідних показників гемодинаміки [6]. Перед іспитом (табл.3.3.) середній систолічний тиск складав 129 мм.рт.ст., середній діастолічний тиск – 74 мм.рт.ст., а пульсовий тиск був відповідно – 55 мм рт.ст.

Результати отримані нами при дослідженні артеріального тиску в умовах екзаменаційної сесії показали, що систолічний тиск у студентів І курсу зростає на 21,1 мм.рт.ст. (19,1%), ІІ курсу – 20 мм.рт.ст. (18%), ІІІ курсу – 16,5 мм.рт.ст. (15%), ІV курсу – 19,6 мм.рт.ст. (19,1%) відносно початку навчального року.

Діастолічний тиск у студентів І курсу зростає на 12,3 мм.рт.ст. (18,9%), ІІ курсу – 11,3 мм.рт.ст. (17,4%), ІІІ курсу – 5,4 мм.рт.ст. (8,2%), ІV курсу – 7 мм.рт.ст. (10,7%).

Таблиця 3.3.

Результати вимірювання артеріального тиску у студентів напряму підготовки біологія в період екзаменаційної сесії ( М ±m)

Групи студентів	Артеріальний тиск мм.рт.ст
Р _mах	P_min	P _пульс
І курс (n=26)	131,1± 1,7***	77,3 ± 1,9***	53,8 ±1,5***
ІІ курс (n=23)	132,6 ± 2,0***	76,0 ± 1,6***	56,6±1,7***
ІІІ курс (n=24)	125,8 ±1,9***	70,8 ± 1,1**	55,0 ± 1,6**
ІV курс (n=25)	126,6 ± 1,5***	72,0 ± 1,3***	54,6 ± 1,5***
І-ІV курси (n=98)	129,0 ± 2,8	74,0 ± 1,6	55,0 ± 1,6

Примітка: зірочками позначено статистично вірогідні різниці показників дослідних груп студентів відносно початку навчального року: * – Р < 0,05; ** – Р < 0,01; – *** – Р < 0,001

При дозованій психоемоційній пробі надмірним вважають підвищення систолічного АТ більш ніж на 20 мм рт. ст. та діастолічного АТ більш ніж на 10 мм рт. ст. [16].

Розумове напруження в період екзаменаційної сесії є фактором, що активізує неспецифічний компонент стресової реакції та впливає на функціональний стан дихальної системи [8].

В результаті проведених досліджень під час екзаменаційної сесії у студентів II і III курсів напряму підготовки біологія відзначено зменшення ЖЄЛ на 4 % (0,1 л), а у студентів І і IV курсів ці показники залишилися не змінні (рис. 3.6.).

Рис.3.6. Життєва ємність легень у студентів напряму біологія

в період екзаменаційної сесії

Отже, під час екзаменаційної сесії у студентів напряму підготовки біологія виявлено, що ЧСС зростала на 6 – 15 уд/хв., середній систолічний тиск – на 19,3 мм.рт.ст., середній діастолічний тиск – на 9 мм.рт.ст. В результаті аналізу отриманих даних, слід відзначити, що зростання показників гіподинаміки у студентів І-ІІ курсів, може бути пов’язано із процесом адаптації студентів до навчання у ВНЗ та рівнем розумової працездатності, а у студенток ІV курсу, це може бути пов’язано із проблемою майбутнього працевлаштування та страхом перед державними екзаменами [42].

3.2.2. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки фізичне виховання за умов екзаменаційного стресу

Такі фактори, як тривале очікування екзамену, елемент невизначеності при виборі білету, жорсткий ліміт часу на підготовку, підсилюють емоційну напругу до максимальних значень, що супроводжується «гормональною та вегетативною бурею». Наприклад, в окремих студентів систолічний тиск перед екзаменами доходить до відмітки 170 – 180 мм рт. ст., а пульс – до 120 – 130 ударів за хвилину, що відповідає або показникам гіпертоніків з солідним «досвідом» захворювання, або ж показникам спортсменів, які знаходяться під впливом значних фізичних навантажень [21].

Зміни показників функціонального стану серцево-судинної системи в умовах екзаменаційного стресу у спортсменів не значні. Можна відзначити більш виразне збільшення систолічного і діастолічного тисків у спортсменів, які спеціалізуються з гімнастики, важкої атлетики, спортивних ігор і одноборств [16 ].

В результаті проведених нами досліджень під час екзаменаційної сесії відзначено зростання ЧСС (табл. 3.4). Так у студентів І курсу цей показник зріс на 7 уд/хв (9,3 %), ІІ курсу – 5 уд/хв. (6,9 %), ІІІ курс – 7 уд/хв (8,9 %), ІV курс – 4 уд/хв (6,5 % ). Середні показники артеріального тиску під час екзаменаційної сесії складали: систолічний тиск – мм. рт.ст., діастолічний тиск – мм. рт.ст., пульсовий тиск – мм. рт.ст.

Таблиця 3. 4

Результати вимірювання артеріального тиску та ЧСС у студентів напряму підготовки фізичне виховання в період екзаменаційної сесії

( М ±m)

Групи студентів	Артеріальний тиск мм.рт.ст	ЧСС
Р _mах	P_min	P _пульс
І курс (n=23)	120,2 ± 2,2	75,2 ± 1,2**	43,0± 2,2	82,0 ± 1,5
ІІ курс (n=22)	119,9 ± 1,9	76,9 ± 1,8	45,4 ± 2,0	80,7± 2,7
ІІІ курс (n=20)	122,7 ± 2,2	74,8 ± 1,5	53,7± 2,7	84,3± 3,2
ІV курс (n=15)	122,0 ± 2,1	75,3 ± 1,9**	48,0± 3,3	72,6± 2,7

Результати отримані нами при дослідженні артеріального тиску в умовах екзаменаційної сесії показали (табл. 3.4), що систолічний тиск устудентів І курсу зростає на 3,7 мм.рт.ст. (3,1%), ІІ курсу – 4,3 мм.рт.ст. (3,7%), ІІІ курсу – 2,2 мм.рт.ст. (1,8%), ІV курсу – 4,7 мм.рт.ст. (4%) відносно початку навчального року.

Діастолічний тиск у студентів І курсу зростає на 7 мм.рт.ст. (10,2%), ІІ курсу – 6,3 мм.рт.ст. (8,9%), ІІІ курсу – 4,1 мм.рт.ст. (5,7%), ІV курсу – 9,3 мм.рт.ст. (14%).

Підсумовуючи ці результати, слід відзначити, що у студентів напряму підготовки фізичне виховання спостерігалися незначні підвищення показників ЧСС і артеріального тиску в порівняні із напрямом підготовки біологія, що ймовірно пов'язано з їхньою професійною діяльністю у різних галузях спорту, оскільки відомо, що будь-які фізичні вправи виводять гормони стресу [22; 27].

Екзаменаційний стрес у студентів I – IV курсів напрямку підготовки фізичне виховання супроводжувався зменшенням ЖЄЛ на 2 % (0,1 л) (рис. 3.7.).

Рис. 3.7. Життєва ємність легень у студентів напряму підготовки фізичного виховання в період екзаменаційної сесії

На основі зіставлення результатів ЖЕЛ у студентів під час екзаменаційної сесії ми спостерігали зміни основних нервових процесів з показниками дихальної системи. Було отримано дані, які свідчать про те, що екзаменаційний стрес в обстежуваних групах впливає на зменшення об’єму життєвої ємності легень.

Дослідниками встановлено, що під час стресових ситуацій спостерігається інтенсивне споживання кисню та виділення вуглекислого газу, що зумовлюють посилену вентиляцію легень, та збільшення частоти дихання з 16 до 30 – 40 разів за хвилину [4 ].

Отже, студенти, які систематично займаються фізичною культурою, нервово-емоційне напруження не викликає істотних негативних вегетативних зрушень в організмі. Такі студенти тривалий час здатні підтримувати високий рівень розумової працездатності.

3.2.3. Дослідження стресостійкості у студентів

Стресостійкість за Б. Х. Варданян «… властивість особистості, що забезпечує гармонійне відношення між всіма компонентами психічної діяльності в емоційній ситуації і, тим самим, сприяє успішному виконанню діяльності» [5].

На одну з істотних сторін стресостійкості звертає свою увагу П. Б. Зільберман, кажучи про те, що стійкість може бути недоцільним явищем, що характеризує відсутність адекватного відображення ситуації, яка змінилася, що свідчить про недостатню гнучкість та пристосованість. Він пропонує своє трактування стресостійкості, розуміючи під нею «.. інтегративну властивість особистості, що характеризується такою взаємодією емоційних, вольових, інтелектуальних та мотиваційних компонентів психічної діяльності індивідуума, що забезпечує оптимальне успішне досягнення мети діяльності в складній емоційній обстановці» [17].

Таким чином, стресостійкість – це самооцінка здібності та можливості подолання екстремальної ситуації пов'язана з ресурсом особистості чи запасом, потенціалом різних структурно-функціональних характеристик, що забезпечують загальні види життєдіяльності та специфічні форми поведінки, реагування, адаптації та інше.

Для визначення впливу стресу на організм студентів були обрані наступні методики:

1) Тест самооцінки стресостійкості С. Коухена та Г. Вілліансона [46 ]. Даний тест дозволяє людині оцінити рівень своєї стресостійкості (рівень можна оцінити як чудово, добре,задовільно, погано, дуже погано). Методика включає 10 питань. При виконанні тесту студентам необхідно було вибрати одну відповідь із стандартних варіантів (Додаток А).

2) Тест на навчальний стрес, розроблений Ю.В. Щербатих [50]. Методика включає 7 питань різного змісту. Даний тест дозволяє визначити основні причини навчального стресу, виявити, у чому проявляється стрес та основні способи його зняття студентами (Додаток Б).

В результаті проведених нами досліджень оцінки стресостійкості за тестом С.Коухена та Г. Вілліансона було встановлено, що середній показник стресостійкості для студентів напряму підготовки біологія становив 15,4 бали і оцінювався як задовільний (табл. 3.5). Слід відзначити, що під час проведення тесту, серед дівчат рівень чудово отримала одна студентка (1,02%), добре – 31 студентка (33,6%),задовільно – 62 досліджуваних (63,2%), погано – двоє студенток (2,04%). Стресостійкість у студентів, що відповідає задовільній оцінці,характеризує адекватність в сприйняття інформації.

Таблиця 3. 5

Результати дослідження стресостійкості у студентів напряму підготовки біологія

Група	Кількість балів,max = 40 б.	Оцінка
І курс	16,5	Задовільно
ІІ курс	14,2	Задовільно
ІІІ курс	15,8	Задовільно
IV курс	15,4	Задовільно
Разом:	15,4	Задовільно

Середній показник стресостійкості для студентів напряму підготовки фізичне виховання становив 15,4 бали і оцінювався як добрий (табл.3.6). Під час проведення тесту, серед хлопців рівень чудово отримало 3 студенти (3,75%), добре – 38 студентів (47,5%), задовільно – 42 студенти (52,5%), оцінку «погано» не отримав жоден студент. Стресостійкість у студентів, що відповідає оцінці «добре», дозволяє їм переносити значні інтелектуальні, вольові та емоційні навантаження без особливих шкідливих наслідків для свого здоров’я.

Таблиця 3. 6.

Результати дослідження стресостійкості студентів напряму підготовки фізичне виховання

Група	Кількість балів, max = 40 б.	Оцінка
І курс	14,3	Задовільно
ІІ курс	13,5	Добре
ІІІ курс	14,3	Задовільно
IV курс	12,6	Добре
Разом:	13,6	Добре

Хороші результати показників стресостійкості у студентів напряму підготовки фізичне виховання пов'язано з їхньою професійною діяльністю у різних галузях спорту, оскільки відомо, що будь-які фізичні вправи виводять гормони стресу [39; 18].

Як один з методів самодіагностики, ми провели «Тест на навчальний стрес», розроблений Ю.В. Щербатих, результати якого відображені у табл.3.7. та табл.3.8.

Таблиця 3. 7.

Ознаки прояви стресу у студентів напряму підготовки біологія та фізичне виховання (n=178)

Ознака	Вибір студентів, %
Прискорене серцебиття	86,7%
Головний біль	73,4%
Затруджене дихання	53,4%
Сухість в роті	40%
Скутість, тремтіння м'язів	33,4%

З біологічних ознак проявів стресу, які спостерігаються серед студентів, можна назвати почастішання серцебиття, головний біль та затруджене дихання, що свідчить про низький та середній рівень стійкості до стресу, який характеризується порушенням та розладом основних фізичних, фізіологічних і психічних функцій. Інші ознаки (сухість в роті, скутість м’язів, болі в животі) присутні у меншої частини студентів.

Таблиця 3.8.

Способи зняття стресу у студентів напряму підготовки біологія та фізичне виховання (n=178)

Спосіб зняття стресу	Вибір студентів,%
Сон	100%
Спілкування з друзями	80%
Прогулянки на свіжому повітрі	80%
Смачна їжа	73,4%
Перерва у роботі чи навчанні	60%
Підтримка батьків	53,4%
Фізична активність	46,7%
Телевізор	26,7%
Секс	26,7%
Хобі	20%
Сигарети	6,7%
Алкоголь	6,7%
Наркотики	–

У результаті нашого дослідження ми з'ясували, що основними причинами появи стресу у студентів є великі навчальні навантаження, які з'являються із-за великої кількості завдань з різних навчальних дисциплін . Все це призводить до поспіху і постійної нестачі часу. Найчастіше студенти відновлюють сили міцним сном (використовують 100% опитаних), спілкуванням з друзями, близькими людьми та прогулянками на свіжому повітрі. Також студенти віддають перевагу смачній їжі, перерві у навчанні та підтримці батьків. Похвальним є те, що сигарети, алкоголь та наркотики як прийоми зняття стресу мало використовуються студентами.

Отже, стрес у студентській діяльності являє собою повсякденні перевантаження, пов'язані з особливостями процесу навчання у ВУЗі, що безпосередньо впливає на самопочуття, психічні,соматичні функції організму студентів.

Тому важливу роль у регуляції психічних станів, в тому, як людина реагує на вплив стресорів навколишнього середовища, відіграють індивідуальнo-типові особливості нервової системи і особистості. Вплив самооцінки виявляється в тому, що люди з низькою сaмоoцінкою виявляють більш висoкий рівень страху або тривожності в загрозливій ситуації. Вони сприймають себе найчастіше як мають неадекватно низькі здібності для того, щоб впоратися з ситуацією, тому вони діють менш енергійно, схильні підкорятися ситуації, намагаються уникати труднощів, тому що переконані, що не в силах з ними впоратися.

Можна виділити чотири основні методи боротьби зі стресом: релаксація, протистресовий розпорядок дня, надання першої допомоги при стресі й аутоаналіз особистого стресу. Використaння цих методів при необхіднoсті доступно кожному [40].

Таким чином, ми бaчимо, що стрес у великій мірі є індивідуальним феноменом. Вaжливим напрямом психологічної допомоги є навчання людини певним прийомам і вироблення навичок самодіагностики та поведінки в стресових ситуаціях, підвищення впевненості у собі та самoсприйняття [28 ].

3.3. Використання результатів роботи при вивченні шкільного курсу основ здоров’я

Тема даної дипломної роботи пов’язана із вивчення шкільного курсу «Основи здоров’я» за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів: Основи здоров’я. 5 – 9 класи, навчання проводиться за підручником Воронцова Т. В. [10].

Стрес вивчається у 7 класі в другому семестрі під темами «Поняття про стрес. Вплив стресу на здоров’я» та «Особливості поведінки людини в стресових ситуаціях».

Вивчення цих тем сприяє створенню в учнів загальної уяви про стресові ситуації, які призводять до психічних травм, невротичних розладів, істеричної реакції та інших соматичних захворювань нервової та серцево-судинної системи у людини. Розглядаються поняття про психопрофілактику, та як бути готовим до негативних стресових ситуацій та вміння пристосовуватися до будь-яких змін.

Поняття про стрес у сучасному суспільстві потрібно формувати ще змалечку оскільки сьогодні, стрес – це частина людської природи з самого раннього дитинства. Він супроводжує перші кроки дитини, перший день в школі, тренування по футболу і статеве дозрівання. Як і у дорослих, стрес у дітей є характерним та індивідуальним для кожного з них. Не кожна дитина піддається стресу в один і той же час. Одна дитина може легко переносити дні навчання в школі без жодних зусиль, отримуючи високі оцінки без щонайменших зусиль, а ось для іншого суперництво в школі здається таким, що настільки лякає, що у нього починаються болі в животі і головні болі навіть побачивши шкільного автобуса, що під'їжджає до зупинки. Крім того, діти, що відчувають значний стрес, реагують на нього по-різному. Деякі маленькі діти можуть повернутися до дитячої поведінки, а старші демонструють ознаки депресії, стають мовчазними і замкнутими, уникають друзів.

Щоб допомогти дитині успішно впоратися із стресом, потрібний час і терпіння, а також формування знань про стрес.

Під час вивчення тем «Поняття про стрес. Вплив стресу на здоров’я» та «Особливості поведінки людини в стресових ситуаціях» (Додаток В) учень повинен називати основні вияви позитивних та негативних емоцій, основні стересогенні чинники, вияв стресогенних життєвих ситуацій; розпізнає ознаки стресу та пояснює вплив стресу на здоров’я людини;розуміє шкідливий вплив на здоров’я негативних емоцій та почуттів, необхідність володіння методами запобігання стресу; аналізує чинники, що спричиняють стреси та володіє найпростішими психологічними прийомами запобігання впливу стресу під час надзвичайних ситуацій, утому числі й за допомогою фізичних вправ.

Отже, навчально-виховний процес спрямований на набуття учнями життєвих навичок, необхідних для збереження та зміцнення здоров’я у стресових ситуаціях.

РОЗДІЛ ІV.

ОХОРОНА ТА ГІГІЄНА ПРАЦІ

Науково-технічний прогрес передбачає у сучасному навчальному процесі значну кількість трудівників інтелектуальної праці. Якщо для робітників фізичної праці найважливішою є фізична активність, то для професій розумової праці характерною є перевага впливу психоемоційних стресогенних впливів, що зумовлені дефіцитом часу, високою відповідальністю та іншими виробничими та позавиробничими чинниками. Одним із надзвичайно важливих чинників є робота з комп'ютером, яка займає дедалі більше часу в людей розумової праці.

Автоматизація сучасного виробництва зумовлює підвищення розумового навантаження в середньому на 66,2 %. Характерною особливістю таких умов праці в наш час є зростання нервово-м'язової втоми, тобто виникає новий виробничо-професійний фактор – нервово-емоційна напруга праці.

Розумова праця – це діяльність людини, пов'язана з прийомами та переробкою інформації, що потребує переважно напруження сенсорного апарату, уваги й пам'яті, активізації процесів мислення, емоціональної сфери без значних фізичних зусиль [24].

Основною формою розумової праці є творча праця управлінців, вчителів і викладачів, лікарів, учнів і студентів, операторська праця, пов'язана з управлінням машинами тощо.

Розумова діяльність включає розумову працю, яка:

• має перехідний характер від фізичної до розумової;

• вимагає уваги й активної діяльності;

• пов'язана з напруженням уваги в процесі виконання нових завдань;

• є творчою діяльністю;

• спрямована на досягнення віддаленої трудової мети [2].

У регуляції психічних процесів безпосередньо беруть участь три функціональні блоки головного мозку: блок регулювання тонусу та неспання; блок прийому, переробки і зберігання інформації; блок програмування, регуляції та контролю складних форм діяльності.

Фізіологічною особливістю розумової праці є те, що мозок, який становить всього 1,5 % від маси тіла людини, споживає понад 20 % енергетичних ресурсів кисню. Надходження крові до мозку, який працює, збільшується у 8 –10 разів порівняно зі станом спокою, зростає потреба в кисні та глюкозі, підвищується концентрація адреналіну, норадреаліну й кислот. Посилюється також використання глюкози, метіоніну, глютаміну та інших незамінних кислот і вітамінів групи В. Біохімічні зміни одночасно відбуваються в центральній нервовій системі, у крові та інших органах і тканинах. Погіршується зорова працездатність.

У процесі розумової діяльності збільшується нервове навантаження, яке проявляється у підвищенні активності кіркових структур, що беруть участь у виконанні конкретної праці. Якщо в процесі фізичної праці переважає енергетичний аспект напруження, то під час розумової – інформаційний [1].

Тривале розумове перевантаження порушує перебіг фізіологічних процесів, викликаючи втому – ззниження рівня працездатності. Висока працездатність забезпечується лише тоді, коли життєвий ритм правильно узгоджується з природними ритмами психофізіологічних функцій людини, яких у її добовому ритмі налічується понад 50.

Механізм розвитку втоми можна зобразити у вигляді змін функціонального стану у низці центральних і периферичних утворів нервової системи, які взаємозв'язані кільцевими залежностями. Кумулятивний стан втоми, прояви якого не ліквідовуються ні щоденним, ні щотижневим відпочинком, визначається як перевтома, тобто це вже пограничний передпатологічний стан.

Початок втоми є сигналом для припинення праці. Необхідне фізіологічне відновлення організму, для чого включаються гігієнічні оздоровчі заходи, які основані на організаційно-технологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологоергономічних та лікувально-профілактичних принципах [24].

Шляхи оптимізації розумової праці

У процес розумової праці необхідно входити поступово. Інколи аспіранти, які відразу «налягали» на вивчення літературних джерел і обробку результатів власних досліджень, забували про ритмічність роботи та відпочинку, виснажували нервову систему і вибивалися з творчого процесу. Адже при будь-якому ритмі праці слід строго дотримуватися біологічної ритмічності життєвих процесів,а отже моделювати свій власний режим праці. Слід пам'ятати, що продуктивна розумова праця не може бути без високої організованості та раціонального планування.

Не менш важливою умовою високопродуктивної праці є чергування праці з відпочинком, а також заміна одних форм праці іншими. При цьому усувається втома однієї групи нервових клітин, що працюють, іншою групою незадіяних клітин. До виснаження клітин мозку і хронічної втоми часто приводить недосипання. Важливо вміти чергувати працю і відпочинок протягом робочого дня, переривати розумову працю фізичними вправами або ж фізичною роботою в саду чи майстерні.

Умовами успішної розумової праці є систематичні вправи та тренування, удосконалення й автоматизація навичок, сприятлива соціальна обстановка (дружній колектив, повага оточуючих до твоєї праці). Не останнє місце займають й винагороди за розумову працю, зокрема платня.

Організація розумової праці, як і фізичної, має базуватися на законах фізіології, психології та гігієни. Емоційний тонус працюючого піднімає естетичність середовища, яке забезпечується дизайном.

З психофізіологічного погляду, робоче місце розподіляється на дві частини: сенсорне поле, яке впливає на аналізатори працівника і є джерелом професійних, зокрема естетичних інформацій, і моторне поле, до якого належить та частина робочого місця, на яку людина впливає своїми рухами під час праці [1].

Організовуючи з естетичних позицій робоче місце, ми цілеспрямовано впливаємо на формування емоційного позитивного ставлення людини до праці.

До системи раціональної організації праці належать необхідні гігієнічні умови повітряного середовища приміщень, призначених для виконання розумової праці: робочий кабінет, офіс, бібліотека. Температура у приміщенні має сягати +18 – 20 ° С, оптимальна вологість – 50– 70 %, а рух повітря не повинен перевищувати 0,2 м/с. Усі вказані гігієнічні нормативи відіграють суттєву роль у процесах терморегуляції. Відхилення від них негативно відбивається на продуктивності розумової праці. В умовах надто високих та надто низьких температур знижується увага. Водночас холодне і перезволожене повітря призводить до швидкого переохолодження організму, а надто сухе повітря викликає сухість слизових оболонок і шкіри. Взагалі підвищення температури і вологості повітря змінює тонус периферичної нервової системи, розподіл крові в організмі, діяльність органів дихання, серця тощо.

Поява функціональних зрушень і зниження працездатності часто викликаються зміною газового складу повітря у приміщенні, зокрема підвищенням вмісту вуглекислоти, що вимагає систематичного вентилювання [15].

Довготривале сидіння, по 6 – 8 год. в одній і тій же позі з нахиленою головою є також негативним з точки зору здоров'я працівника фактором. Відомо, що у момент посиленої розумової праці колообіг крові мозку збільшується у 8 – 10 разів і навіть більше. Все це прискорює втому.

При втомі й ослабленні тонусу шийних м'язів голова опускається, утруднюється праця очей, згинається хребет, зменшується екскурсія ребер, знижується об'єм повітря, який вдихає людина. Протягом тривалого сидіння за робочим столом у нижніх частинах легенів, в органах черевної порожнини і в нижніх кінцівках спостерігається застій крові.

Поза працюючого, виходячи з вимог ергономіки, має бути наступною. Стопи ніг мають опиратися на підлогу або підставку. Більша частина стегна має бути розміщена під прямим кутом. Тулуб має опиратися на поперекову ділянку. Під час писання обидва передпліччя злегка опираються у стіл. Очі розташовані паралельно до краю стола на відстані від предметів праці 25– 30 см. Тулуб розташований на відстані 3 см від стола.

Важливо стежити за освітленням робочого місця. Адже правильне освітлення запобігає зоровій і загальній втомі. Недостатнє або ж неправильно організоване освітлення призводить до зниження зору та змін у центральній нервовій системі. Найоптимальнішим є природне розсіяне світло. Штучне освітлення у вигляді лампи, яка має стояти зліва, повинно бути не менше 150 лк. Забарвлення стін у робочому кабінеті має бути ясним, жовто-зелених відтінків.

Негативним фактором, що шкодить продуктивності розумової діяльності, є шуми, рівні яких мають відповідати нормативам [24].

Зразком раціонального робочого часу і величезної працездатності вважається визначний фізіолог, лауреат Нобелівської премії І.Павлов.

Розпорядок дня за І. Павловим

1. Ранкова гімнастика.

2. Повітряна ванна; водна процедура - обтирання, обливання, душ.

3. Перший сніданок (не поспішаючи).

4. Ранкова прогулянка або ходьба пішки на роботу.

5. Паузи підчас роботи (після 2– 3 год роботи необхідно робити 10 – 15- хвилинні перерви).

6. Другий сніданок (на роботі).

7. Денна прогулянка або ходьба пішки з роботи.

8. Невеликий відпочинок перед обідом і після роботи.

9. Друга половина робочого дня – в закладі або розумова робота вдома.

10.Година для відпочинку в домашній обстановці: легка фізична праця або відвідання кіно, театру, лекцій.

11.Легка вечеря (простокваша, фрукти тощо).

12.Тепла ванна або прогулянка на свіжому повітрі перед сном. Сон не менше 7– 8 годин [29].

Одним з найважливіших засобів підвищення працездатності є чергування праці й відпочинку. Необхідна чітка регламентація перерв на відпочинок, оскільки стихійні перерви менш ефективні. Напружена наукова праця має чергуватися з фізичними вправами [15].

Як відомо, відпочинок може бути активний і пасивний. Пасивний відпочинок – прогулянка тихими алеями парку, відпочинок на лежаку чи на гамаку, а головне – сон. Найшвидше відновлює фізичну і духовну рівновагу активний відпочинок, пов'язаний з рухами, прогулянками, походами, подорожами, спортивними іграми. Активний відпочинок необхідний під час роботи і в кінці дня, і в кінці тижня, і у вихідний день, і в час трудової відпустки. Найкраще це робити в рекреаційних зонах, у лісах, об'єктах садово-паркового мистецтва. Рекреація в сучасному розумінні – це відновлення сил в місцях відпочинку.

Під час праці необхідно робити перерви кожні 1,5 – 2 год, використовуючи їх для відвернення уваги від основної проблеми, можна зробити декілька фізичних вправ або провести обтирання обличчя і тіла холодною водою. Ходіння, що чергуються з сидінням, викликає поліпшення колообігу в судинах м'язів. Добре діють у боротьбі з втомою при виконанні розумової праці глибокі рухи 6 – 12 разів за хвилину з гімнастичними вправами.

Активний відпочинок після роботи може бути у вигляді пішохідних прогулянок або занять спортом. Повернення з роботи пішки діє відволікаюче на нервову систему. Знімають втому передвечірні прогулянки. Систематичні прогулянки сприяють поліпшенню колообігу мозку, зниженню кров'яного тиску і посиленню обміну речовин. Під час ходіння поліпшується діяльність шлунково-кишкового трак Післяобідній короткотривалий сон корисний, але якщо він не шкодить нічному сну.

Активний відпочинок за загальним законом життя ритмічно змінюється сном. Сон є життєво необхідним фізіологічним станом організму що забезпечує найповніший відпочинок. Без сну організм гине значне швидше, ніж від голоду. Сон відновлює усі функції організму, його працездатність і в першу чергу працю головного мозку.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що на початку навчального року показники ЧСС знаходилася в межах норми у 60 досліджуваних студенток напряму підготовки біологія (62%), більше 80 уд/хв у 34 студенток (35%), менше 60 уд/хв спостерігається у 3 студенток (3%).

2. Виявлено, що у студенток напряму підготовки біологія під час екзаменаційної сесії ЧСС зростала на 6 – 15 уд/хв.

3. Показано, що екзаменаційний стрес у студенток І – ІV курсів напряму підготовки біологія супроводжувався збільшенням показників артеріального тиску: середній систолічний тиск зріс на 19,3 мм.рт.ст., середній діастолічний тиск – на 9 мм.рт.ст.

4. Встановлено, що життєва ємність легень у студенток напряму підготовки біологія знаходилася в межах фізіологічної норми і коливалась від 2,4 л до 2,7 л.

5. В результаті проведених досліджень під час екзаменаційної сесії у студентів II і III курсів напряму підготовки біологія відзначено зменшення ЖЄЛ на 4 %. У студентів І і IV курсів ці показники залишилися не змінні.

6. Встановлено, що на початку навчального року показники ЧСС у студентів напряму підготовки фізичне виховання в нормі перебували в 58 студентів (73%), більше 80 уд/хв у 21 студента (25,7%), менше 60 уд/хв спостерігалася у 1 студента (1,3%).

7. Виявлено, що у студентів напряму підготовки фізичне виховання під час екзаменаційної сесії ЧСС зростала на 4 – 7 уд/хв.

8. Показано, що екзаменаційний стрес у студентів напряму підготовки фізичне виховання супроводжувався збільшенням показників артеріального тиску: середній систолічний тиск зріс на 3,7 мм.рт.ст., середній діастолічний тиск – на 6,7 мм.рт.ст.

9. Виявлено, що показник життєвої ємності легень у студентів напряму підготовки фізичне виховання коливався від 3,9 л до 4,6 л. Найвищий показник ЖЄЛ відзначено серед студентів IV курсу, який становить 4,6 л.

10. Екзаменаційний стрес у студентів I – IV курсів напрямку підготовки фізичне виховання супроводжувався зменшенням ЖЄЛ на 2 %.

11. Стресостійкість у студентів напряму підготовки біологія становила 15,4 бали, що відповідає задовільній оцінці та характеризує адекватність організму в сприйняття інформації.

12. Середній показник стресостійкості для студентів напряму підготовки фізичне виховання становив 13,6 бали і оцінювався як добрий, що дозволяє студентам переносити значні інтелектуальні, вольові та емоційні навантаження без особливих шкідливих наслідків для свого здоров’я.

13. Основними способами боротьби студентів зі стресом є сон (використовують 100% респондентів), спілкування з друзями та прогулянки на свіжому повітрі. Більше 50% студентів під час стресу віддають перевагу смачній їжі, перерві у навчанні та підтримці батьків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Апостолюк А.В. Безпека праці: ергономічні та естетичні основи: Навчальний посібник / А.В. Апостолюк, В.С. Джигирей. – К.: Знання, 2006. –215 с.

2. Атаманчук П.С. Безпека життєдіяльності та охорона праці (Практичний курс): Навчальний посібник / П. С. Атаманчук, В.В. Мендерецький, О. П. Панчук, О. Г. Чорна. – Кам'янець-Подільський: Думка, 2010. –152 с.

3. Базильчук В. Б. Організаційні засади активізації спортивно-оздоровчої діяльності студентів в умовах вищого навчального закладу: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту : спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / В. Б. Базильчук; Львівський державний інститут фізичної культури. – Львів, 2004. – 20 с.

4. Батуев А. С. Физиология высшей нервной деятельности и сенсорных систем: Учебник для вузов / А. С. Батуев. – СПб.: Питер, 2005. – 317 с.

5. Варданян Б. Х. Механизмы саморегуляции эмоциональной устойчивости / Б. Х.Варданян // Категории, принципы и методы психологии. Психологические процессы. – Москва, 1983. – 178 с.

6. Васил’євих Л.Г. Вплив навчального та екзаменаційного стресу на процес адаптації студентів першого курсу до навчання у ВНЗ та рівень розумової працездатності у студентів з інвалідністю / Л. Г. Васил’євих // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету "Україна". – 2009. – №1. – C.130-132.

7. Владимирова Н.М. Влияние ситуации экзамена на течение ассоциативного процесса/ Н.М. Владимирова // Сб. Человек и общество. – Л.: изд. ЛГУ, 1973. – С.131 – 134.

8. Волженцева И.В. Изменение психических состояний студентов в процес се учебной деятельности / И.В. Волженцева // Психологія: Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Серія №12. – К.: НПК, 2004. – №1(25). – С. 302-312.

9. Волженцева І.В. Динаміка стану тривожності студентів у навчальному процесі / І.В. Волженцева // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наукових праць / Інститут педагогіки і психології професійної світи АПН України. – К.: П/пЕКмО, 2004. – Вип. 2. – С. 319-329.

10. Воронцова Т. В. Основи здоров'я:Підручник для 7 класу/ Т.В. Воронцова,В.С.Пономаренко. – К.: Алатон, 2007. – 208 c.

11. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006 – 720 с.

12. Грибан В. Г. Валеологія / В. Г. Грибан. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. − 256 с.

13. Димитриев Д. А. Влияние экзаменационного эмоционального стресса на показатели системы внешнего дыхания студентов / Д. А.Димитриев, А. Д.Димитриев, Е.В.Сапёрова, Ю. Д. Карпенко // Новые исследования Выпуск № 26 / том 1 / 2011. [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-ekzamenatsionnogo-emotsionalnogo-stressa-na-pokazateli-sistemy-vneshnego-dyhaniya-studentov

14. Євдокимов В.І. Динаміка працездатності студентів та вплив на неї раціональної організації навчання / В.І.Євдокимов // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи / За заг. ред. В.І. Євдокимов, О.М.Микитюка. – Харків, 1997. – Вип. 3 – С.205–216.

15. Жидецький В. Ц.Основи охорони праці / В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, О.В. Мельников. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

16. Завальнюк А.В. Зміни функціонального стану роботи серця студентів в умовах емоційного стресу// А.В. Завальнюк, С.О.Васильєва. – Новости научной мысли. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/15_NNM_2012/Psihologia/8 111287.doc.htm

17. Зильберман П. Б. Эмоциональная устойчивость оператора // Зильберман П. Б.– Очерки психологии труда оператора.– М.: Наука,1974.– С. 106–118.

18. Індиченко Л.С. Вивчення стану здоров’я та стрес-факторів, які впливають на організм студента під час навчання / Л.С.Індиченко// Материализа 9-а міжнародна наукова практична конференція «Настоящиизследвания и развитие», – 2013, Том 23. София. «Бял ГРАД – БГ» ООД. − С. 62-65 [Електроний ресурс]. – Режим доступу: www.chelsma.ru/files/misc/130117bolgarijast.pdf

19. Інформаційний вплив на учня у процесі навчання.[Електроний ресурс]. – Режим доступу:http://pidruchniki.ws/

20. Карапузова Н. Д.Основи педагогічної ергономіки: навч. посібник для вузов / Н. Д. Карапузова, Є. А. Зімниця, В. М. Помогайбо. – К. : Академвидав, 2012. – 192 с.

21. Киселевська С. М.Фізична активність студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ) столиці України як засіб подолання екзаменаційних стресів/С. М. Киселевська, І. О. Россипчук, Ю. В. Човнюк, O. A. Антонюк // Теорія та методика фізичного виховання : науково-методичний журнал / Харківський держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків : Тов "ОВС", 2000. – № 12. – C.10-12.

22. Круцевич Т. Ю. Методы исследования индивидуального здоровьядетей и подростков в процес се физического воспитания / Т. Ю. Круцевич. – К. : Олимпийская литература, 1999. – 230 с. Ч. 2. – 248 с.

23. Кучеренко М. Є. Сучасні методи біохімічних досліджень/ М. Є. Кучеренко, Ю. Д. Бабенюк, В. М. Войціцький. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 424 c.

24. Кучерявий В.П. Охорона праці. Навчальний посібник / В. П. Кучерявий. – Львів: Оріяна – Нова, 2007. – 368 с.

25. Лазарчук Р. В. Зміни функціонального стану організму школярів та студентів в умовах екзаменаційних випробувань. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://studopedia.net/5_332_neyrogumoralnI-mehanIzmi-regulyatsIyi-funktsIy-pri-emotsIyno-stresovih-stanah.html

26.Малоштан Л.М. Фізіологія з основами анатомії людини: Підруч. для студ. вищ.навч. закладів / Л.М. Малоштан, О.К. Рядних, Г.П. Жегунова. – Х.: ВидвоНФаУ: Золоті сторінки, 2003. – 432 с.

27. Меерсон Ф.З. Адаптацияк стрессорным ситуациям и физическим загрузкам / Ф.З. Меерсон. – М.: Медицина, 1988. – 253 с.

28. Овчинникова О.В. Экспериментальное исследование эмоциональной напряженности в ситуации экзамена. // Психологические исследования. Вып. 4 / под ред. Леонтьева А.Н. – М.: Изд-воМоск. ун-та, 1973. – С. 49-57.

29. Пилипишин С.М. Охорона праці в навчально-виховних закладах. Методичні рекомендації / С.М. Пилипишин, С.М. Переймибіда. – Тернопіль:Астон, 1999. – 164 с.

30. Плахтій П. Д. Безпека життєдіяльності : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти / П. Д. Плахтій, В. В. Мендерецький, Б. В. Болібрух, А. П Юхименко. – Кам'янець-Поділ. : Медобори, 2003. – 303 c.

31. Плахтій П.Д. Нейрогуморальна регуляція функцій організму людини / П. Д. Плахтій, О. С. Кучерук// К.: Професіонал, 2007 . – 336 c.

32. Плотников В. В. Оценка психовегетативных показателей у студентов в условиях экзаменационного стресса /В. В. Плотников // Гигиена труда. – 1983. № 5, – С. 48-50.

33. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Основи здоров’я. 5 – 9 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.

34. Свіридов О.І. Анатомія людини / О. І. Свіридов. – Київ: Вища школа, 2001. – 259 c.

35. Селье Г. Когдастресс не приносит горя / Г. Селье. – М.: Прогрес, 2002. – С. 162

36. Селье Г. Стресс без дистресса / Г. Сельє. – Москва: Прогрес, 1992. – 130 с.

37. Сельє Г. Стрес життя/ Г. Сельє. – Москва: Прогрес, 1990. – 156 с.

38. Скидан С.О. Умови адаптації студентів до умов вузівського навчання / C.O. Скидан // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. В.І. Євдокимова, О.М. Микитюка. – Харків: ХДПУ, 1998. – Вип. 8–9. – С. 138–142.

39. Спилбергер Ч. Д. Концептуальные и методологические проблемы исследования тривоги. Тревога и стресс в спорте / Ч. Д. Спилбергер.– М.: Физкультура и спорт, 1983. – С.12-24

40. Стрес – основні методи профілактики та боротьби зі стресом. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://maryse.ru/page/stres-osnovni-metodi-profilaktiki-ta-borotbi-zi-stresom

41. Тихвинский С. Б. Определение, методы исследования и оценка физической работоспособностидетей и подростков: [руков. для врачей] // Детская спортивная медицина / под. ред. С. Б. Тихвинского, С. В. Хрущева. – 2-е изд. – М., 1991. – С. 259-273.

42. Ткаченко Л. М. Вегетативні кореляти емоційного напруження у осіб з різним станом автономної нервової системи / Л. М. Ткаченко, Г. С. Передерій //Фізіол. журн. – 2000.– 46, № 6. – С. 61-67.

43. Файчак Р.І. Вплив екзаменаційного стресу на імунобіологічні властивості організму підлітків та їх корекція засобами фізичної культури / Р.І. Файчак// Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2005. – №8–9. – С. 115-118.

44. Фаустов А. С. Обучение и здоровье / А. С. Фаустов, Ю. В. Щербатых – Воронеж, 2000. – 276 с.

45. Федоров Б.М. Эмоции и сердечнаядеятельность / Федоров Б.М. – М.: Медицина, 1977. – 215 с.

46. Федорова Е. Е. Адаптация студентов вузов к учебно-профессиональной деятельности : автореф. дис. .канд. пед. наук : 13.00.08 / Е. Е. Федорова. – Магнитогорск, 2007. – 24 с.

47. Філімонов В. І. Фізіологія людини в питаннях і відповідях. Навчальний посібник / В. І. Філімонов. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 456 с.

48. Цибенко В.О. Фізіологія серцево-судинної системи / В.О. Цибенко. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 248 с.

49. Циркин В. И. Физиологические основы психической деятельности и поведения человека/ В. И. Циркин, С. И. Трухина – М.: Медицинская книга, 2001. – 524 с.

50. Щербатих Ю.В. Влияние показателей высшей нервной деятельности студентов на характер протекания экзаменационного стресса // Журнал ВНД им. Павлова. – 2000. – № 6. − С. 959−965.

51. Щербатых Ю.В. Психологиястресса и методыкоррекции: Учебноепособие / Ю.В. Щербатых. – СПб.: Питер, 2008. – 256 с.

52. Щербатых Ю.В. Экзамен и здоровье // Высшееобразование в Росии. – 2000. − №3. − С. 53-56.

53. DeVries H. A. PhysiologyofExercise. / DeVries H. A., Housh T. J. – WCB BrownandBenchmark. – Pueblo, 1994. – 636 p.

ДОДАТОК А

Тест самооцінки стресостійкості (З.Коухена і Р.Вілліансона)

1. Наскільки тісно несподівані неприємності виводять вас із рівноваги?