Правила для учащихся по поиску информации в библиотеке

Складання плану.

4. Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми.

5. Добір практичного та статистичного матеріалу.

6. Опрацювання зібраного матеріалу.

7. Безпосереднє написання тексту реферату.

8. Формулювання висновків.

9. Оформлення реферату і списку джерел інформації.

10. Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок.

11. Підготовка тез або доповіді до захисту реферату.

12. Захист реферату (під час семінарського заняття, на студентській конференції та ін.).

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж самостійно, відповідно власного рівня підготовленості та здібностей, а також маючи на увазі перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових кваліфікаційних робіт. Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем.

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд:

Титульна сторінка.

План.

Вступ.

Основна частина, яка складається з розділів, пунктів та підпунктів. Висновки.

Список використаних джерел. Додатки (за необхідністю).

У вступі обґрунтовуються актуальність теми, ЇЇ особливості, значущість з огляду на потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності.

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних досліджень з теми, зазначається хто з учених вивчав дану проблему, які ідеї висловлював. Визначаються сутність проблеми, основні чинники, що зумовлюють розвиток явища або процесу, що вивчається, наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми, які розглядалися вченими. Визначаються недостатньо досліджені питання, з'ясовуються причини їх слабкого висвітлення.

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми, висвітлюються власні судження та думки відносно перспектив розвитку проблеми.

У висновках надаються узагальнені ідеї, думки, оцінки, пропозиції автора.

До списку використаних джерел включають публікації, звертаючи особливу увагу на публікації останніх 5-10 років, Інтернет-ресурси і роботи останнього року. Позитивним слід вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної кафедри.

У додатках за необхідності наводяться формули, таблиці, схеми, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи.

Оцінюють реферат, спираючись на такі критерії:

1. Відповідність темі змісту реферату.

2. Глибина і повнота розкриття теми.

3. Логіка викладення матеріалу.

4. Термінологічна чіткість.

5. Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично аналізувати.

6. Власне бачення проблеми автором, самостійний, творчий характер роботи.

7. Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел.

8. Якщо реферат є основою усного повідомлення, то слід урахувати уміння автора відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу.

9. Якість презентації результатів реферативного дослідження.

10. Робота з "ключовими" словами.

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної роботи з книгою, яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного. Головним (ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту, яке з погляду інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність головних слів повинна відображати поза контекстом основний зміст наукової праці. Ключові слова подають у називному відмінку. Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника, ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією.

Методика пошуку інформації в Інтернеті

Пошук необхідної інформації в Інтернеті можна здійснювати різними способами:

· Пошук за допомогою пошукових машин за ключовим словом

· Пошук за допомогою класифікаторів пошукових машин

· Каталоги та колекції посилань (більш загальні поняття)

· Рейтинги (найпопулярніші ресурси)

· Конференції, чати

· Сторінки посилань ("Links") на тематичних сайтах (рідкісні, спеціалізовані речі)

· Немережеві способи (поради друзів, знайомих; реклама в друкованих виданнях)

На початку пошуку інформації необхідно визначити її тип. Умовно можна виділити 4 типи інформації.

1 тип - загальна (наприклад: історія Російської імперії),

2 тип - менш загальна (наприклад: імператор Олександр II),

3 тип - конкретна (наприклад: реформи Олександра II),

4 тип - більш конкретна (наприклад: скасування кріпосного права).

У залежності від типу інформації визначаються і шляху пошуку.

Інформація 1 типу шукається за допомогою класифікаторів пошукових машин (з російських - рекомендується Яндекс www.Yandex.ru). Якщо відразу сайти з необхідною інформацією не знаходяться, то слід переглядати знайдені за класифікатором каталоги і сторінки посилань ("Links"), які знаходяться сайтах подібної тематики. Ці сайти наводяться в класифікаторі по темі і знайдених каталогах.

Інформація 2 типу шукається подібно пошуку для 1 типу, але з перевагою пошуку по каталогах і сторінках посилань.

Інформація 3 типу - за ключовими словами, які вводяться в рядок пошуку пошукових машин, каталогів, сторінкам посилань

Інформація 4 типи - на докладним даними, які вводяться в рядок пошуку. Дані знаходяться згідно способам пошуку викладені для 2 і 3 типів.

Приклади:

Пошук по 1 типу. Необхідна інформація: «Історія Російської імперії».

Заходимо в Яндекс - Наука і освіта / Соціальні науки / Історія. За описом теми знаходимо сайт http://rus-hist.on.ufanet.ru .. Якщо в ньому немає необхідної інформації, то переходимо на сторінку посилань цього сайту. На ній є посилання на каталоги ресурсів: www.history.ru, http://www.lants.tellur.ru/history/index.htm. У них, швидше за все, будуть знайдені сайти по на задану тему.

Пошук по 2 типу. Необхідна інформація: «Імператор Олександр II».

Пошук здійснюється аналогічно попередньому, але більше уваги приділяється роботі з каталогами www.history.ru, http://www.lants.tellur.ru/history/index.htm.

Пошук по 3 типу. Необхідна інформація: «Реформи Олександра II»

Тут з'являється новий спосіб пошуку - за ключовими словами. Пишемо в рядку пошуку Яндекса «Реформи Олександра II». Результат для перегляду - 1790 сторінок, які знаходяться на 170 сайтах, до числа яких входять і каталоги. Для звуження інформації можна додати нові ключові слова - додаткові факти у вже знайденому підборі сайтів, наприклад: «1860-1870 рр..» І т. д. В інших пошукових машинах набирається повністю «Реформи Олександра II в 1860-1870 рр..». Для пошуку заданої інформації можна ще використовувати "Links", які наводяться на знайдених сайтах

 

 

Правила для учащихся по поиску информации в библиотеке

1. Перед поиском информации сообщите библиотекарю тему и цель своего запроса, что Вам известно о предмете поиска. Например: «Я пишу проект (исследовательскую работу). Мне нужна литература о ____. Об этом мне известно ____». Это облегчит библиотекарю поиск нужной литературы. 2. Если у Вас имеется рекомендательный список литературы к проекту, предложите его библиотекарю. Это тоже облегчит библиотекарю поиск нужной литературы. 3. Помните, что поиск литературы нужно начинать с изучения каталогов и картотек. Они содержат наиболее полную информацию о литературных источниках библиотеки. 4. Знайте, что в библиотеке имеются разные помощники в выборе книг (журналов): справочно-библиографический уголок, рекомендательные списки, картотеки, каталоги. 5. Каталожная карточка повторяет элементы титульного листа книги (имя автора и название книги, ее тираж, год издания, название издательства, город, где она напечатана, число страниц), шифр, под которым она расположена на книжной полке, иногда и краткие сведения о содержании произведения. 6. Каталожная аннотированная карточка включает в себя: рисунок, аннотацию на книгу, сведения с титульного листа книги. 7. Если Вам известен автор и название книги, и нужно установить наличие этой книги в библиотеке, обращайтесь к алфавитному каталогу. В нем все карточки расположены в алфавитном порядке по фамилии авторов. 8. Если Вам нужно установить наличие в библиотеке какого-либо журнала, обращайтесь к картотеке периодики. 9. Если нужно узнать, в каком журнале напечатана интересующая Вас статья, обращайтесь к систематическому каталогу статей. 10. Если Вас интересует какая-то определенная тема (например, «солнечная система»), и Вы хотите узнать, какие книги или журналы есть в библиотеке, следует обратиться к систематическому каталогу или систематическому каталогу статей. 11. Систематический каталог содержит сведения о книгах, имеющихся в этой библиотеке. В нем карточки расположены в соответствии с содержанием произведений (статей) по определенным отраслям знаний (по космонавтике, искусству, истории и т.д.). Внутри каждого из разделов карточки расположены в алфавитном и хронологическом порядке. 12. Помните, что систематический каталог связан с расстановкой книг на полке. По индексу того отдела каталога, где собраны интересующие Вас карточки, можно легко найти соответствующие книги на полке. Индекс – это «адрес» книги на полке. 13. Рекомендательный библиографический указатель содержит сведения о лучших книгах, изданных за определенное время, а не имеющихся в этой библиотеке. 14. Внимательно изучите каталог или картотеку. Из каталожной карточки выпишите фамилию автора, название книги, индекс отдела. Теперь можете приступать к поиску нужной книги на стеллажах. 15. Помните, что книги на полке расставлены слева направо, корешком наружу, по разделам и по алфавиту фамилий авторов. 16. Если Вы испытываете трудности в поисках книги, узнайте у библиотекаря, на каких стеллажах можно посмотреть литературу по интересующему вопросу. 17. Помните, что тематику книги помогают определить заглавие книги и иллюстрация на обложке. Но лучше заглянуть в книгу и ознакомиться с материалом в целом: оглавлением, аннотацией, введением и заключением путем беглого чтения-просмотра, не делая никаких записей. Этот просмотр позволит получить представление обо всем материале и отобрать нужные Вам книги. 18. Если Вам нужно узнать даты жизни и деятельности выдающегося ученого, обращайтесь к Большой советской энциклопедии. 19. Вам нужно уточнить дату какого-либо исторического события, обращайтесь к исторической энциклопедии. 20. Если нужно узнать значение какого-то слова, обращайтесь к толковому словарю или словарю иностранных слов. А если этимологию слова – к этимологическому словарю. 21. Вам нужно подобрать литературу о творчестве какого-то писателя или поэта, обращайтесь к библиографическому указателю, систематической картотеке и справочной литературе. 22. Помните, что для проекта в первую очередь нужно искать информацию книгах и журналов последних лет изданий. 23. Если в библиотеке в настоящее время нет нужной книги (журнала), заполните листок требования на книгу, библиотекарь вложит его в читательский формуляр, и в следующий раз Вы сможете поработать с нужной книгой (журналом).