ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ
Реферат (з латини refere – «доповідати», «повідомляти») являє собою творчу наукову письмову роботу на певну тему, яка включає огляд відповідних наукових та літературних джерел, або викладення суті книги, статті, дослідження, а також доповідь з таким викладенням.
Розрізняють два види рефератів: продуктивні і репродуктивні. Продуктивний реферат містить творче чи критичне осмислення джерела, що вивчається. Репродуктивний реферат відтворює зміст первинного тексту.
Серед продуктивних рефератів виділяють реферат-доповідь і реферат-огляд. У рефераті-доповіді, поряд з аналізом інформації першоджерела, міститься об’єктивна оцінка проблеми. Цей реферат має розгорнутий характер. У рефераті-огляді вивчаються декілька джерел і співставляються різні точки зору по даному питанню.
Репродуктивні реферати у свою чергу поділяють ще на два види: реферат-конспект і реферат-резюме. Реферат-конспект містить фактичну інформацію в узагальненому вигляді, ілюстрованний матеріал, різні відомості про методи дослідження, результати дослідження і можливості їх застосування. Реферат-резюме містить тільки основні положення даної теми.
Зміст реферату повністю залежить від змісту джерела, що вивчається. Він повинен містити точне викладення основної інформації без спотворень і суб’єктивних оцінок і мати певну композицію, яка включає:
- Вступ містить обґрунтування вибору теми, проблематику обраної теми, мету дослідження, висхідні дані про автора тощо.
- Основна частина розкриває зміст тексту, наводяться основні тези, вони аргументуються.
- Висновки викладають положення, який дійшов автор при дослідженні проблематики, що заявлена в рефераті.
Реферати зазвичай пишуться стандартною, клішованою мовою з використанням типологізованих мовних виразів на зразок «важливе значення має», «приділяється велика увага», «робимо наступні висновки», «досліджувана проблема». До мовних і стилістичних особливостей рефератів належать слова і мовні вирази, що мають узагальнюючий характер. Їм, як правило, властиві невизначено-особові речення, специфічні і наукові терміни, властиві досліджуваній проблемі.
Завершений реферат отримує відповідну рецензію з оцінкою, яка визначає рівень оволодіння автором теми (сучасність, актуальність, новизна, ступінь розробки, повноту рецензованих джерел, логічність, грамотність, правильне оформлення, відповідність стандартам).
Написання реферату практикується в учбовому процесі з метою набуття студентом необхідної професійної підготовки, формування навичок самостійного наукового пошуку, вивчення літератури по даній тематиці, аналіз різних точок зору, узагальнення матеріалу, формулювання висновків тощо. З допомогою рефератів студент глибоко осягає найбільш складні проблеми курсу історії держави і права, вчиться лаконічно викладати свої думки, доповідати результати дослідження. Підготовка реферату сприяє формуванню правової культури у майбутнього фахівця, закріпленню у нього юридичних знань, розвиток самостійно аналізувати багатоманітні суспільно-політичні явища, вести науково обґрунтовану дискусію по питанням історії держави і права.
Процес написання реферату включає:
- вибір теми та погодження її з керівником;
- пошук необхідної літератури та інших джерел, їх вивчення;
- складання плану, пункти якого розкривають зміст тема;
- написання тексту роботи та її оформлення;
- усне викладення реферату.
Реферати пишуться по найбільш актуальним темам. В них на основі аналізу і узагальнення наукового матеріалу співставляються різні точки зору авторів і визначається власна позиція студента з викладенням відповідних аргументів. Наприкінці кожного параграфу чи розділу мають бути викладені висновки та робиться загальний висновок наприкінці реферату. Важливою умовою при використанні літератури та першоджерел є їх критичне осмислення.
Обсяг реферату – від 10 до 15 друкованих сторінок, або 10 – 15 сторінок написаного від руки тексту. На титульній сторінці зазначаються: назва навчального закладу, факультет, тема роботи, прізвище, ім’я та по батькові студента, курс, потік, група, прізвище та ініціали викладача, який керує виконанням роботи. Нумерація сторінок реферату починається з другої сторінки.
Особливу увагу слід приділити оформленню науково-довідникового матеріалу, цитат та зносок на джерела.
Посилання на авторські слова з джерел робляться у вигляді цитати, яка має бути належним чином оформлена. Цитуватися матеріал з джерела може у переказі або дослівно, у такому разі текст береться в лапки.
Зноска повинна бути повною із зазначенням прізвища, ініціалів автора, назви книги, місця її видання, року видання, сторінок, з яких взята цитата. Якщо в рефераті робиться посилання на статтю з журналу чи газети, то має бути зазначено: прізвище та ініціали автора, назва статті, потім після нахиленої риски назва журналу чи газети із зазначенням року видання, номеру (випуску) журналу чи газети; для газетної статті зазначають ще дату. Наприклад:
1. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Издательская група ИНФРА-М-НОРМА, 1998. – 624 с.
2. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1993. – Т. 4. – С. 100.
3. Жидков О. А., Крашенинникова Н. А. История государства и права зарубежных стран. – М.: Издательская група ИНФРА-М-НОРМА,, 1996. – Ч. 1. – 480 с.
4. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посібник / За ред. В. Д. Гончаренка. - 3-тє вид., перероб. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.
5. Толкачова Н. Є. Середньовічне королівське право // Вісн. Київ. ун-ту. Юридичні науки. – 2003. – Вип. 52. – С. 28 - 33.
Реферат захищається на семінарі, у співбесіді з викладачем чи на науково-теоретичній конференції. Тези доповіді готуються заздалегідь, які студент повинен викласти протягом 7 – 10 хвилин. Вільне викладення матеріалу значно покращує сприйняття матеріалу слухачами.