Збройна боротьба формувань ОУН—УПА в 1941—1944 pp

Українські землі в складі Румунії(1921—1939).

Румунія володіла: Північна Буковина, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії.

Колоніальна експлуатація українських земель вела до деградації господарства.

У цей час будь-який виступ проти властей жорстоко придушується, як це було з Татарбунарським повстанням 1924 p., у якому взяло участь 6 тис. осіб. Йде активна румунізація краю: закрито всі українські школи, переслідується українська церква, до 1927 р. Буковина втрачає автономію, якою володіла, перебуваючи під владою Австрії.

На території Буковинидіяли три основні політичні формування:

1. Комуністична партія Буковини. Складова Комуністичної партії Румунії. Боролася за возз'єднання з Радянською Україною.

2. Українська національна партія. Утворилася 1927 р. Виступала за компроміс з існуючим режимом.

3. «Революційний», або націоналістичний табір. В основному він охоплював молодь

Отже, характерними рисами політики Румунії в українському питанні були форсована, жорстка асиміляція, колоніальна експлуатація, гальмування економічного розвитку, блокування політичної активності української спільноти.

Українські землі в складі Чехословаччини(1921—1939).

ЗаТріанонським мирним договором (червень 1920 р.), згідно з яким до Чехословаччини приєднувалося Закарпаття під назвою «Підкарпатська Русь», мало одержати автономію. Більшість рішень так і залишилися на папері. Чехословаччина була найбільш мяка у відношенні до укаїнців. Чехізація йшла й у Закарпатті.

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни

Мюнхенська змову (1938 p.) поклала початок руйнації Чехословацької держави. Уряд Праги офіційно надав автономію і визнав автономний уряд Карпатської України Прем'єр-міністром став голова Автономно-землеробського союзу А. Бродій, а до складу уряду увійшли Е. Бачинський, А. Волошин.

Входження західноукраїнських земель до складу СРСР

1 вересня 1939 р. німецькі війська перейшли кордони Польщі.

17 вересня 1939 р. радянські війська перейшли польський кордон. Командували: С. Тимошенка, М. Ватутін

28 вересня 1939 р. був підписаний радянсько-німецький договір про дружбу і кордони. Згідно з домовленістю кордон пройшов по «лінії Керзона».

Червень 1940 р. заявою до уряду Румунії про необхідність мирного вирішення питання про повернення Радянському Союзу Бессарабії, а також про передачу йому Північної Буковини, населеної переважно українцями.

28 червня 1940 р. румунський уряд заявив про свою згоду передати Радянському Союзу Бессарабію і Північну Буковину. І вже 2 серпня 1940 р. Верховна Рада СРСР вирішила включити Північну Буковину і Південну Бессарабію до складу УРСР, а з решти Бессарабії і колишньої Молдавської Автономної РСР

Збройна боротьба формувань ОУН—УПА в 1941—1944 pp.

Складовою руху опору в тилу фашистів після невдалої спроби 30 червня 1941 р. проголосити у Львові відновлення самостійної Української держави стали дії певної частини Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА). Було обрано Українське державне правління на чолі із соратником Бандери — Я. Стецьком.

З 1940 р., коли ОУН очолив Бандера. З цього моменту починається одночасне існування двох українських націоналістичних організацій: ОУН-Р, або ОУН-Б — революційна, або бандерівська, та ОУН-М — мельниківська. За допомогою німецького військового командування ОУН-Б сформувала «Легіон українських націоналістів», який складався з двох підрозділів — «Нахтігаль» і «Роланд».

ОУН-М рішуче відмежувався від бандерівців, ідтималиГітлеа але не захотіли власної дежави.

1941 р. Тарас Бульба-Боровець оголосив себе головним отаманом України, ідейним спадкоємцем та продовжувачем справи С. Петлюри й організував нерегулярне формування української міліції «Поліська Січ». Незабаром «Поліську Січ» було перейменовано на Українську повстанську армію (УПА), очолив її Роман Шухевич (Тарас Чупринка).

За зонами дії УПА поділялася на три групи: УПА-Північ (Волинь і Полісся); УПА-Захід (Галичина, Закерзоння, Буковина, Закарпаття); УПА-Південь (Поділля). Четверте формування, УПА-Схід, не вдалося утворити.

Після зайняття радянськими військами Лівобережжя і Донбасу основний удар УПА спрямовує проти радянських партизан і підрозділів Червоної армії.