Інтерпретація результатів польових спостережень

Інтерпретація результатів загальних зйомок проводиться з метою виділення площ

в межах яких спостерігаються аномально тривалі процеси спаду несталого магнітного поля.

Інтерпретація результатів загальних зйомок проводиться з метою виділення площ, в межах яких спостерігаються аномально тривалі процеси спаду несталого магнітного поля.

При пошуках добре провідних руд в районах з порівняно малопотужними і високоомними покривними відкладами перехідні процеси, пов'язані з цими відкладами, практично закінчуються на третій-п'ятій мілісекунді. Таким чином, наявність локальних аномалій несталого магнітного поля на пізньому часі свідчить про присутність в геологічному розрізі добре провідних локальних утворень, заслужують подальшого детального дослідження.

У складних геоелектричних умовах (потужні покривні і добре провідні рудовміщуючі породи) виділення перспективних щодо пошуків руд зон, доцільно проводити за величиною ефективної провідності st. У цьому випадку перспективними слід вважати зони з аномально низьким значенням st.

Інтерпретація результатів детальних досліджень носить кількісний або напівкількісний (оціночний) характер. Основне завдання на цьому етапі - визначення геологічної природи аномалій - вирішується на основі використання перехідних характеристик. За перехідним характеристикам визначають параметр aоб, рівний, як це зазначалося вище . Цей параметр характеризує геологічну природу аномалії. При обмежених розмірах джерела аномалії і, відповідно, аномальної зони, цей параметр може бути досить малим лише для джерел з досить високою електропровідністю переважно рудного характеру. Для рудних покладів добре провідних руд середнього та крупного розмірів, цей параметр змінюється від одиниць до десятків секунд-1. Поклади зі значенням цього параметра, більшим 100 с-1, звичайно відповідають нерудним об'єктам, з порівняно погано провідними рудам або рудними покладами непромислових розмірів.

Для визначення aоб може бути використано кілька прийомів, в тому числі і наступний.

Відповідно до виразів (8) - (9) рівняння правої асимптоти перехідних характеристик може бути представлене у вигляді

Е = Ке-та(. (16)

В цьому виразі коефіцієнт К об'єднує всі множники, які не залежать від часу; m - постійна, що визначається формою покладу; для ізомерних тел відповідно , для протяжних тіл з ізомерним поперечним перерізом .

Якщо побудувати перехідну характеристику в полулогарифмічному масштабі, то її права асимптотична гілка буде представлять собою пряму з кутовим коефіцієнтом с, рівним -m lg e a :

lg E=lg K-tm lg e a=lg K-ct

Кутовий коефіцієнт з цієї прямої може бути визначений графічно. Відповідно знаходиться і параметр a:

a = с/0,43 т.

Множник m в залежності від передбачуваної за геологічними даними форми тіла вибирають рівним 10 або 6. Для наближеного визначення глибини залягання джерела аномалії використовують криві розподілу вертикальної або горизонтальної складових поля за профілями, розташованим в центральній частині аномальної зони. При цьому застосовують ті ж прийоми інтерпретації, що і в низькочастотних індуктивних методах.

 

 

Список використаної літератури

 

1. Хмелевской В.К. Электроразведка. Изд-во МГУ, 1984.

2. Жданов М.С. Электроразведка. Изд-во Недра, М., 1986.

3. Якубовский Ю.В. Электроразведка. Изд-во Недра, 1973.

4. Электроразведка. Справочник геофизика. Изд-во Недра, М., 1980.


Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Геологічний факультет

Кафедра геофізики

 

Реферат

 

з предмету:

"Електрометрія"

на тему:

"Методи аероелектророзвідки"

 

Виконав: студент V курсу, групи геофізиків

Богданова Л.О.

 

Київ – 2011 р.

Пошуки і геологічне картування великих і важкодоступних площ можуть бути здійснені в стислі терміни і мінімальними витратами засобів лише за умови застосування аероелектро-розвідувальних методів, тобто таких способів вивчення геоелектричного розрізу, в яких джерело поля і вимірювальна установка (або тільки вимірювальна установка) переміщаються на літальному апараті — вертольоті або літаку.

Використовується декілька аероелектророзвідувальних систем, що відрізняються одна від одної характером вживаного електромагнітного поля і способом його дослідження. Нижче висловлюється суть деяких з цих способів (мал. 1).