ТИПИ НЕПРАВИЛЬНОГО ВИХОВАННЯ
I тип.
НЕПРИЙНЯТТЯ
Неприйняття кваліфікується як неправильне виховання, коли дитина сама відчуває, що її не люблять.
Суть:відсутність батьківської (материнської) любові.
Батьківська (материнська) любов означає для малюка:
а) надпотрібність;
б) головну умову психічного і фізичного розвитку;
в) головну умову безпеки і стабільності.
Стрижневе прагнення батьків(примітивних, егоїстичних) – відсторонитися від дитини, яку не люблять.
Методи виховання:
а) жорсткий контроль;
б) нескінченні «чіпляння»;
в) байдужа бездоглядність.
Характерні переживання дитини:
а) фіксація на своїх уявних і реальних невдачах, глибоке незадоволення собою;
б) страх стати «мішенню» для образ і насмішок з боку однолітків.
Особливості поведінки:
а) несамостійність, нерішучість, пасивність або
б) самовпевненість, розгальмованість, нестійкість, балакучість, упертість, агресивність, підвищена переконливість, істеричність і т.д.
II тип.
ГІПЕРСОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ
Суть: трансформація батьківської любові в безпідставну тривогу як за репутацію дитини, так і за свою власну репутацію.
Стрижневе прагнення батьків: (гіперсоціальних, сензитивних) – примусити дитину за будь-яку ціну домогтися успіху і за будь-яку ціну відповідати суспільним очікуванням на противагу власної ідентичності.
Методи виховання:
а) надмірно-завищений обсяг вимог;
б) роздратовано-нетерплячий спосіб пред’явлення вимог.
Характерні переживання дитини:
а) хворобливо загострене почуття обов’язку;
б) страх щодо громадської думки.
Особливості поведінки:
- надмірний педантизм, надмірна старанність, гіперсоціальна тривожність.
Запам’ятайте!При такому типі неправильного виховання дитина може прив’язуватися до негативних думок, що (на фоні підвищених гіперсоціальних установок) загрожує виникненню суїцидної[2] поведінки.
III тип.
ТРИВОЖНО-НЕДОВІРЛИВЕ ВИХОВАННЯ
Часто зустрічається в сім’ях із хворобливою, пізньою або єдиною дитиною.
Суть:трансформація батьківської любові в постійний панічний страх за здоров’я і благополуччя дитини.
Стрижневе прагнення батьків (тривожних, недовірливих) – за будь-яку ціну огородити дитину від «усіх хвороб», а її життя – від «зловісної» долі.
Методи виховання:
а) «прив’язування» дитини до себе ( «на всяк випадок»);
б) рання інтенсивно-інтелектуальна підготовка дитини до «небезпечного» майбутнього.
Характерні переживання дитини:
а) болісна невпевненість у своїх силах;
б) страх за своє здоров’я і здоров’я близьких, страх щодобудь-яких змін.
Особливості поведінки:
- замкненість, тривожність, труднощі в спілкуванні з однолітками.
IV тип.
ЕГОЦЕНТРИЧНЕ ВИХОВАННЯ
Часто зустрічається в сім’ях з єдиною дитиною
Суть: трансформація батьківської любові у нескінченні потурання й особливе ставлення до своєї дитини.
Стрижневе прагнення батьків(безвідповідальних, незрілих) – за будь-яку ціну негайно задовольняти найменші примхи дитини.
Методи виховання:
а) постійне огороджування дитини від подолання труднощів;
б) потурання примхам.
Характерні переживання дитини:
а) загострений егоїзм (така дитина не вміє любити);
б) страх щодо позбавлення привілеїв, потурання, «оплесків» і т.п.
Особливості поведінки
- самовпевненість, нестійкість, образливість, розгальмованість, балакучість, несамостійність, упертість, агресивність, підвищена переконливість, істеричність і т. д.
Питання для самоперевірки
1. Назвіть мету формування психічного здоров’я.
2. Назвіть основні напрямки і принципи формування психічного здоров’я.
3. Назвіть причини дитячої нервовості.
4. У чому полягає основна небезпека неправильного виховання дитини?
5. Назвіть валео-педагогічні принципи профілактики дитячих страхів?
6. Що означає принцип «своєчасності» валео-педагогічних заходів?
7. Що є вирішальним моментом у профілактиці дитячої нервовості?
[1] Термін «альтруїзм» був введений французьким філософом Огюстом Контом як протилежний за значенням егоїзму.
[2] Суїцидний – (від лат. suicidium) – самогубство.