Тема 5. Неоєвразійство та геостратегія сучасної Росії
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Філософський факультет
Кафедра державного управління
ГЕОПОЛІТИКА
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності “політологія”
Затверджено
вченою радою
філософського факультету
Київ-2011
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Філософський факультет
Кафедра державного управління
Укладач: д. політ. н., проф. Шульга М.А.
ГЕОПОЛІТИКА
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності “політологія”
філософського факультету
Затверджено
на засіданні кафедри державного управління,
протокол № ____
від “___” _________ 200 ___ року
Зав. кафедри _________ Неліпа Д.В.
Декан факультету
_________ проф. Конверський А.Є.
Робоча навчальна програма з дисципліни “ Геополітика”.
Укладач: д. політ. н., проф. Шульга Марина Андріївна
Лектор:д. політ. н., проф. Шульга М.А.
Викладач:д. політ. н., проф. Шульга М.А.
Погоджено
з науково-методичною комісією
“___” ____________ 200 ___ року
_____________ доц. Кравчук А.А.
ВСТУП
Дисципліна “Геополітика” є нормативним курсом для студентів філософського факультету спеціальності “політологія”. Викладається на І курсі магістратури 12 семестру в обсязі 144 годин. З них лекцій – 34 год., семінарів – 34 год., СРС – 14 год. Формою підсумкового контролю є іспит.
Мета і завдання начальної дисципліни. Метою курсу є: ознайомлення студентів з теоретичними положеннями класичної і модерної геополітики та їх практичними висновками і наслідками; розкриття постмодерних засад сучасної геополітики; аналіз геополітичних аспектів становлення незалежної України та головних напрямів української геостратегії; формування у студентів вміння аналізувати сучасні геополітичні теорії з огляду на реалії постбіполярного світу та особливості геополітичної ситуації України.
Предметом навчальної дисципліни є:класичні геополітичні концепції та поняття, що вироблені в їх межах;тенденції і особливості геополітичної думки постбіполярного світу;проблеми та завдання геополітики і геостратегії сучасної України.
Вимоги до знань та вмінь.Як результат вивчення дисципліни студенти повинні: засвоїти зміст основних геополітичних понять та концепцій; розуміти геополітичні проблеми і тенденції постбіполярного світу та аналізувати відповідні їм геополітичні теорії; знати основні положення та напрями геостратегії незалежної української держави, структуру її геополітичних пріоритетів та геополітичні аспекти забезпечення національної безпеки України в сучасному світі.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності.Нормативна навчальна дисципліна “Геополітика” є складовою циклу професійної підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”.
Система контролю знань та умови складання іспиту.Навчальна дисципліна “Геополітика”оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою. Вагове співвідношення (у відсотках) модульного та підсумкового контролю встановлюється 50% : 50%.
Розрахунок підсумкової оцінки за курс здійснюється за наступною формулою:
ПО = ЗМ1 × k1 + ЗМ2 × k2 + Іспит.
Де, ПО – підсумкова оцінка з навчальної дисципліни; k – коефіцієнт важливості змістовного модуля, який рівний відсоткам від вартості сумарної 100% оцінки. У даному випадку k1 і k2 дорівнюють відповідно 20% (0,2) і 30% (0,3) від підсумкової оцінки (від 100 балів). Ваговий коефіцієнт іспиту дорівнює 50% від підсумкової оцінки. Відповідно іспит оцінюється у 50 балів (максимум).
Поточний контроль.Фіксований виступ на семінарському занятті оцінюється від 1 до 5-ти балів; доповнення – від 1 до 2 балів. Письмова самостійна робота – 14 балів, Контрольний тест – 10 балів. Модульна контрольна робота – 20 балів.
Шкала відповідності.Загальна кількість набраних балів протягом семестру, включаючи бали, набрані під час екзамену, становить 100. При цьому, кількість балів відповідає оцінці:
1-34 – незадовільно(з обов’язковим повторним вивченням дисципліни);
35-59 – незадовільно (з можливістю повторного складання);
60-64 та 65-74 – достатньо та задовільно (3);
75-84 та 85-89 – добре та дуже добре (4);
90-100- відмінно (5).
Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав за два змістовні модулі менше ніж 10 балів, то він не допускається до екзамену.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
| № п/п | Тема | Кількість годин | ||
| Лекції | Практичні заняття | Сам. Робота | ||
| 1. | Визначення, етапи становлення та основні категорії геополітики | |||
| 2. | Основні ідеї та представники класичної геополітики | |||
| 3. | Німецька геополітична школа | |||
| 4. | Геополітична концепція євразійства | |||
| 5. | Неоєвразійство та сучасна геостратегія Росії | |||
| Модульна контрольна робота | ||||
| 6. | Геополітичні пріоритети атлантизму | |||
| 7. | Європейська геополітична думка: основні ідеї та представники | |||
| 8. | Геополітика та реалії постбіполярного світу | |||
| 9. | Геополітика і проблема нового світового порядку | |||
| 10. | Історична ретроспектива української геополітики: основні ідеї та представники | |||
| 11. | Україна в геополітичній стратегії світового співтовариства | |||
| 12. | Геополітичні інтереси та національна безпека України. | |||
| Модульна контрольна робота | ||||
| Всього: |
Загальний обсяг - 144 годин. З них:
лекції – 34 години;
семінари – 34 години;
самостійна робота – 14 годин.
ПРОГРАМА КУРСУ
Тема 1. Визначення, етапи становлення та основні категорії геополітики.
Поняття геополітики, основні підходи до його визначення та конкретно-історична зумовленість їх розрізнення. Основні етапи становлення геополітичної думки. Класична геополітика та сучасна геополітика: критерії розмежування.
Політична географія та геополітика: спільне і відмінне. Головні парадигми політичної географії. Особливості та представники української політичної географії.
Основні категорії геополітики. Простір, територія та контроль над ними. Політичний простір та геополітичне поле. Р. Арон про три аспекти політичного простору. Ю. Липинський про територіальну свідомість як державну ідеологію. Кордон: визначення, функції, різновиди та проблема якості. Теорія стратегічних кордонів: зміст та представники. Буферна держава: визначення, покликання та ознаки.
Національні інтереси та їх різновиди. Американська традиція у визначенні поняття національного інтересу. Особливості європейського підходу до вивчення поняття національного інтересу. Концепція національного інтересу Р. Арона.
Національна безпека та її геополітичні виміри. Складові безпеки території. Територіальні суперечки та територіальні претензії: спільне і відмінне.
Механізм реалізації державних інтересів та його складові. Сила та могутність держави. Територіальна експансія, окупація та гуманітарна інтервенція.
Баланс сил як поняття геополітики. Політика рівноваги та її різновиди. Р. Арон і М. Каплан про закономірності здійснення політики багатополярної рівноваги та політики біполярної рівноваги.
Тема 2. Основні ідеї та представники класичної геополітики.
Особливості та основні положення класичної геополітичної думки. Історичні передумови виникнення класичної геополітики.
Теоретичні засади класичної геополітики. Зміст та основні представники цивілізаційного підходу до вивчення людської історії.
Військово-стратегічні концепції як теоретична передумова класично геополітичної думки. К. Клаузевіц “Про війну”. Поняття ключа країни у К. Клаузевіца та його геополітичне обґрунтування. Д.А. Мілютін “Критичне дослідження значення воєнної географії та воєнної статистики”.
Концепції географічного детермінізму: Ж. Боден, Ш.Л. Монтеск’є, І. Гердер, О. Гумбольд та К. Ріттер. Л. І. Мечников “Цивілізація та великі історичні річки”. Л. І. Мечников про річку та її історичне значення.
“Органічна школа” Ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закон розширення життєвого простору. Ф. Ратцель про опозицію суші і моря. Ф. Ратцель про реальний кордон держави. Закони просторового зростання держави Ф. Ратцеля.
Геополітичні погляди Р. Челлена. Визначення геополітики Р. Челленом. Сила держави та її складові. Боротьба за простір та закон автаркії. Р. Челлен про роль України в першій світовій війні.
Теорія морської могутності А. Мехена. А. Мехен про відмінність морської стратегії від сухопутної. Умови морської сили нації та їх геополітичне обґрунтування. Формула морської могутності А. Мехена. Поняття морської бази та приморської нації.
“Географічна вісь історії” Х. Макіндера. Поняття “серця світу” або хартленда. Географічні особливості Євразії як “серця світу”. Тези світового панування Х. Макіндера та їх геополітичний сенс. “Друга геополітична концепція” Х. Макіндера. Поняття Середземного океану та Ленленду. Україна в концепції Х. Макіндера.
Французька школа географії людини. Реклю про історичну географію. “Посибілізм” Відаля де ла Бланша. Ж. Брюн про географію людини та географію історії. Поняття географічного та історичного регіонів. А. Деманжон про поняття “живого образу місцевості”.
Тема 3. Німецька геополітична школа.
Особливості та історичні передумови формування німецької геополітичної школи. Концепція “Серединної Європи” Ф. Наумана. Геополітичний сенс поняття Серединної Європи та геополітичні засади її могутності. “Серединна Європа” та Україна.
К. Хаусхофер про геополітичне положення Німеччини. Політика анаконди та політика потрійної запряжки. Концепція “великого простору” К. Хаусхофера. Експансія по паралелям та експансія по меридіанам. К. Хаусхофер про вирішальне значення Південної Азії для геополітичного майбутнього світу.
Концепція Остленду в німецькій геополітичній думці. “Східна орієнтація або Східна політика” А. Гітлера. А. Гітлер про кредо зовнішньої політики Німеччини та його геополітичні підстави. Україна в стратегічних планах фашистської Німеччини.
Німецька геополітика після Другої світової війни. Теорія життєвого простору Г. Грімма та Г. Зандена. Концепції географічного “роздвоєння світу” Карла Шміта та Е. Ван Лоена. Поняття Номосу у Карла Шміта та його геополітичне навантаження. Теорія “Великого Простору” (Г. Шмітхеннер, Е. Обст, Ф. Фрід). Біологічна теорія держави або теорія організму Р. Хеннінга та її геополітичні висновки. Теорія вакууму Г. Флейча. Г. Хаген про географічну обумовленість німецького фашизму.
Тема 4. Геополітична концепція євразійства.
Євразійство як концепція сухопутної могутності. Автори Російської ідеї про своєрідність серединного положення Росії. Поєднання Заходу і Сходу як велике історичне завдання Росії. Слов’янофільство та євразійство: критерії розмежування. Поняття Євразії в російській політичній географії. В.П. Семенов-Тян-Шанський про необхідність географічної розбудови Росії-Євразії та її географічні обриси. В. Ламанський про Росію як Середній світ та його географічні ознаки. Росія як організм природу та духу в геополітичних поглядах І. Ільїна. А. Ільїн про географічну визначеність органічної єдності Росії.
Основні положення євразійства як геополітичної концепції. П. Савицький про серединний континент Євразію як географічне й культурно-історичне ціле. Географічні характеристики Євразії та їх геополітичні наслідки. Боротьба Лісу та Степу як визначальна для розуміння феномену Євразії. Поняття місця розвитку та Росії-Євразії в П. Савицького. Росія-Євразія як континент-океан.
Євразійські погляди М. Трубецького. М. Трубецькой “Ми та інші”. М. Трубецькой про політичні принципи євразійства. “Українська проблема” в євразійській концепції М. Трубецького. Полеміка між М. Трубецьким та Д. Дорошенком з приводу “української проблеми”.
Л. Гумільов – останній євразієць. Л. Гумільов про географічні та культурно-історичні виміри поняття Євразії.
Тема 5. Неоєвразійство та геостратегія сучасної Росії.
Ренесанс євразійства в сучасній російській геополітиці: причини та аспекти. Росія як міст між Європою та Азією. О. Панарін про конкурс євразійських проектів. Цивілізаційний та геополітичний виміри сучасного євразійства. Росія як “золотий перетин цивілізацій”. Євразійство та російська великодержавність: взаємна обумовленість понять.
Особливості геополітичного положення сучасної Росії. Головні тенденції сучасної російської геостратегії.
Концепція центрової ідентичності сучасної Росії. “Росія-Євразія” О. дугіна та О. Панаріна. Концепція острівної ідентичності сучасної Росії В. Цимбурського. “Острів Росія” та його геополітичні пріоритети.
Прагматизм як альтернатива євразійству. К Сорокін про принципи прагматичної моделі російської геополітики. Прагматизм та регіоналізм. К. Гаджієв про недостатність регіоналізму для геополітичного самовизначення сучасної Росії.
А. Дубнов про Урал, Сибір та Далекий Схід як опорні точки російської могутності. Теорія концентричних кіл зовнішньополітичних орієнтирів Росії та її геополітичні підстави. Сценарії геополітичного розвитку Росії. Геополітичні чинники нестабільності відносин Росії та Заходу. Західні вчені про характер та мету російської геостратегії. Україна в геополітичній стратегії Росії.
Тема 6. Геополітичні пріоритети атлантизму.
Атлантизм про принцип морської могутності. Атлантизм як підґрунтя американської геополітичної думки. Доктрина Монро як перший політичний маніфест атлантизму. Теоретичне обґрунтування атлантизму Н. Спайкменом. Н. Спайкмен про геополітичне положення США та можливі напрямки американської зовнішньої політики. Поняття римленду та Серединного океану у Н. Спайкмена. Н. Спайкмен про зміст політики “анаконди”. У. Ліппман про основні орієнтири атлантизму після другої світової війни. Основні поняття та положення післявоєнного атлантизму. Атлантизм про геополітичний поділ світу. С. Коен про геостратегічні та геополітичні типи регіонів. Принципи аерократії та ефірократії у концепції атлантизму.
Г. Кіссінджер “Ядерна зброя та зовнішня політика”. Епоха ядерної зброї та її наслідки для воєнної стратегії. Політика стримування та її недоцільність в ядерну епоху. Обмежена віна як єдино прийнятний засіб політики в атомну епоху. Кінцева мета, характеристики та різновиди обмеженої війни. Передумови ефективності політики обмеженої війни. Г. Кіссінджер про зону найбільш вірогідного виникнення обмежених війн. Обмежена війна як інструмент політики у постбіполярному світі. Е. Шопрад “Велика гра”. Американські вчені про найбільш імовірні “гарячі точки” у сучасному світі. О. Неклеса про поняття кризової зони. Взаємна відповідність дуги обмеженої війни Г. Кіссінджера та сучасних зон воєнних конфліктів. М. Вернер про дугу напруженості у сучасному світі.
З. Бжезінський про мету та основні завдання сучасного атлантизму. Євразія як головний геополітичний приз США. Євразія та поняття Великої Шахівниці. Геостратегічні гравці та геополітичні осі. Основні поняття євразійської геостратегії атлантизму: “чорна дірка”, “зона нестабільності” та “Євразійські Балкани”. Україна у зовнішньополітичній доктрині США. Геополітичний сенс розширення НАТО на Схід. Основні положення нової стратегічної концепції Північноатлантичного блоку.
Тема 7. Європейська геополітична думка: основні ідеї та представники.
П. Савицький про неоднозначність геополітичної позиції Європи. Проект “Пан-Європи” Куденхове-Каллергі. “Бріанівська Європа”. Велика Європа та її складові. Єдина Європа та її моделі. Офіційний Ватикан про Єдину Європу. М. Фуше про геополітичні та географічні контури Європейської республіки. Феномен парадоксальної інтеграції в сучасній Європі. Германський та французький проекти майбутнього Європи: спільне і відмінне. М. Фуше про провідні мотиви сучасного “будування Європи”.
“Європейський континенталізм” Ш. Де Голля. “Європа від Атлантики до Уралу”. Ж. Тіріар про необхідність створення єдиної Європи “від Владивостока до Дубліна” та фактори, що її зумовлюють. Ж. Тіріар про вирішальну роль Німеччина у створенні єдиної Європи та її геополітичні підстави. Європа у доктрині “нових правих” (А. Де Бенуа). Ж. Парвулеско про геополітичні підстави подолання на користь Європи її протистояння США. Ж. Парвулеско про об’єднуючу місію Франції. Г. Йордіс Лохаузен про війну у Перській затоці як протистояння США та об’єднаної Європи.
Геополітична ситуація в сучасній Європі. Західні вчені про головні загрози Європі. Сценарії майбутнього Європи: “відкрита Європа”, “Європа-фортеця” та “Європа на головних ролях”. П. Кеннеді про “порядки денні” для сучасної Європи. П. Аснер про головну проблему Європи.
Тенденції та перспективи розвитку Європейського Союзу. Стратегічне значення Східної Європи. Цілі та орієнтири політики США у Східній Європі. П. Глоц про умови побудови сучасних Сполучених Штатів Європи.
Східні партнери Європейського Союзу. М. Фуше про Україну як східного партнера ЄС. Європейська перспектива для України .
Європа та США: проблеми та перспективи співпраці. Основні сфери американських інтересів у Європі.
З. Бжезінський про Європу як важливий геополітичний плацдарм СЩА на євразійському континенті. Головна дилема та основне завдання США стосовно розбудови єдиної Європи. Франція та Німеччина як головні будівничі нової Європи. З. Бжезінський про три висновки США відносно створення єдиної Європи.
Тема 8. Геополітика та реалії постбіполярного світу.
Постмодерне суспільство та його геополітичні виміри. Мутація чинників класичної та модерної геополітики у постбіполярному світі. Феномен “слабкості” держави та його геополітичні наслідки.
Сучасні форми політичного насилля. П. Аснер про насилля у сучасному світі. Міжнародний тероризм: визначення, форми та проблеми. Екзистенційне насилля та характер локальних конфліктів у постмодерному суспільстві. Миротворчість як сучасна форма політичного насилля. Інформаційні війни: поняття, аспекти та закономірності. І. Рамоне “Геополітика хаосу”. Проблема соцієтальної безпеки та шляхи її розв’язання. Геополітика ХХІ століття: завдання та проблеми.
Поняття глобалістики. Концепції та напрями глобалістики. Теоретичні передумови виникнення глобалістики. Глобалістика та світосистемний підхід. І. Валлерстайн “Аналіз світових систем та ситуація у сучасному світі”. Основні поняття глобалістики. Глобалізація: аспекти та проблеми. Глобальні проблеми та їх особливості у постмодерному світі. Концепція глобальних проблем Римського клубу. Глобальні проблеми та концепція “довгострокового розвитку”. Рух антиглобалістів: витоки, концепція та перспективи. Геополітика та геоекономіка.
Тема 9. Геополітика та проблема нового світового порядку.
Поняття світового порядку. Визначення світового порядку К. Ясперсом. Складові світового порядку. О. Тоффлер про особливості сучасного світового порядку та їх геополітичну детермінованість. Ж. Бодуен про фактори, що зумовлюють необхідність створення нового світового порядку. Три підходи до створення сучасного світового порядку. Світовий уряд та неможливість його створення у постбіполярному світі. Р. Арон про світову федерацію та світову імперію. Концепція мондіалізму та її варіанти. Ж. Атталі “Лінії горизонту”. Велика держави та її типи. С. Кононенко “Логіка великодержавності”. Концепція нового світового порядку Римського клубу.
Сценарії розвитку нового світового порядку. Геополітична модель нового світового порядку З. Бжезінського. Транс-євразійська система безпеки як основа нового світового порядку. Концепція нового світового порядку Г. Кіссінджера. Г. Кіссінджер “Дипломатія”. Баланс сил як підґрунтя нового світового порядку. Цивілізаційна модель нового світового порядку. А. Тойнбі та С. Хантінгтон про феномен зіткнення цивілізацій.