Журнал вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів

Станція Точка спостереження Позиція вертикального кругу Відліки по горизонтальному кругу Кути Середнє значення кутів
  В КП 113˚49΄ 81˚38΄ 81˚38,5΄
С 32˚11΄
  В КЛ 295˚17΄ 81˚39΄
С 213˚38΄

Якщо різниця між і не перевищує подвійної точності відлікового пристрою ( ), обчислюють середнє арифметичне і далі користуються цим результатом. В протилежному випадку кут вимірюють знову.

Спосіб кругових прийомів. Спосіб кругових прийомів застосовується тоді, коли з якоїсь точки треба виміряти декілька горизонтальних кутів (рис. 8.6). Спочатку кути вимірюють першим півприйомом при КЛ у такій послідовності. Установлюють теодоліт у вершині кутів А і приводить його в робоче положення. Установлюють по горизонтальному кругу відлік, близький до 90°. Закріплюють алідаду і при відкріпленому лімбові наводять центр ниток сітки зорової труби на точку В. Беруть відлік по горизонтальному кругу і записують його в журнал (табл. 8.2). Закріплюють лімб. Рухом алідади за ходом стрілки годинника послідовно візують на точки C, D, E, F; при цьому беруть відліки, які записують у журнал. Півприйом закінчують повторним наведенням і відліком на початковий пункт В. Якщо початковий і кінцевий відлік не відрізняються більш ніж на подвійну точність відлікового пристрою, то приступають до другого півприйому.


Таблиця 8.2

Журнал вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів

 

Станція Точкивізування Відліки по ГК С = (КЛ-КЛ+ +180)/2 ° ´ Середнєзначеннявідліків при КЛ Приведений напрямок при КЛ ° ´
КЛ ° ´ КЛ ° ´
А В 0°01.0 180°00' + 0,5' 0°00.75 0°00,0'
0°00,5
С 64°54,5' 244°55,5' - 0,5' 64°55,0' б4°54,25
D 126° 18,0' 306° 19,0' - 0,5' 126° 18,5' 126° 17,75
Е 192°39,5' 12°40,5' - 0,5' 192°40,0' 192°39,25
F 297°22,0' 117°21 ,0' + 0,5' 297°21,5' 297°20,75
В 0°01 , 5' 180°00,5' + 0,5' 0°01 ,0' 0°00 ,0'

 

При закріпленому лімбові переводять трубу через зеніт. Рухом відкріпленої алідади, при положенні КП, проти ходу стрілки годинника послідовно візують усі точки і беруть відліки. Відлік на точку В записують у останній рядок журналу. Відліки на наступні пункти в другому півприйомі записують знизу вверх. Якщо різниця між відлікамив першому і другому півприйомах на початковий напрям В не перевищує подвійної точності теодоліта, то обчислюють середній відлік з двох півприйомів. Його записують у наступну графу журналу і віднімають від всіх інших відліків на наступні напрями на точки C, D, E, F. Визначені напрямки визначають величини кутів між цими напрямами.

Якщо кути вимірюють кількома прийомами, то відліки за напрямками визначають як середні з прийомів, а потім за цими відліками визначають кути. Кожний наступний прийом виконують так, як попередній. Для ослаблення впливу похибок поділок лімб переставляють між прийомами на кут 180°/п, де п – число прийомів. Сума кутів повинна дорівнювати 360°, що є контролем обчислень. Додатковим польовим контролем вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів є постійність подвійної колімаційної похибки.

Спосіб суміщення нулів лімба й алідади. Одним із найпростіших способів вимірювання кута – суміщення нулів лімба й алідади або „від нуля". У цьому випадку нуль алідади суміщають із нулем лімба. Алідаду закріплюють, залишаючи незакріпленим гвинт лімба. Зорову трубу спрямовують на візирну ціль і закріпляють горизонтальний круг. Відкріпляють алідаду, спрямовують трубу на другу ціль і закріпляють її. Відлік лімба дасть значення кута. Описаний спосіб простий, але недостатньо точний.

Точність вимірювання горизонтального кута одним прийомом технічними теодолітами типу 2Т-30 характеризується значенням середньої квадратичної похибки 30". З цього роблять висновок, що граничні розходження результатів вимірювання кутів у пів прийомах вищезгаданими теодолітами не мають перевищувати 1′. Для теодоліта Т-30 допускають розходження 2'. Якщо вимірювання виконують кількома п прийомами, горизонтальний круг у кожному наступному прийомі переставляють на кут .

Вимірювання магнітних азимутів.Вимірювання магнітних азимутів теодолітом здійснюють за допомогою орієнтир-бусолі (рис. 8.7). Бусоль закріплюють у пазі приладу закріпним гвинтом 1. Положення магнітної стрілки 4 спостерігають у дзеркальці на внутрішньому боці кришки 3, якому надають потрібного нахилу. Стрілку аретирують (притискують до скляної кришечки бусолі) обертанням гвинта 6 аретира. Північний кінець стрілки 4 пофарбовано у синій колір, на південному кінці установлюють пересувний важок 2 для її врівноваження.

Вимірювання магнітного азимута лінії виконують у такий спосіб. Приводять теодоліт у робоче положення над початковою (або кінцевою) точкою лінії.Для орієнтування візирної осі зорової труби в магнітному меридіані відкріплюють алідаду горизонтального круга приладу й аретир бусолі. Плавним рухом алідади наближують стрілку до її вільного руху в межах корпусу бусолі. Точне наведення на північ виконують по індексу 5 навідним гвинтом алідади після її закріплення. Беруть по горизонтальному кругу відлік . Плавно переводять трубу на кінцеву (або початкову) точку лінії і беруть відлік . Різниця і буде шуканим магнітним азимутом.

При суміщенні нулів лімба й алідади горизонтального круга отримують значення Ам безпосередньо.