Українська мова та мови національних меншин

Оцінювання результатів навчання української мови та мов національних меншин здійснюється на основі компетентнісного, особистісно орієнтованого, комунікативно­діяльнісного й соціокультурного підходів до шкільного мовного курсу, які насамперед мають забезпечити розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої культури, комунікативної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

 

Оцінювання мовленнєвої компетентності учнів

І. Аудіювання (слухання ­ розуміння)

Оцінюється здатність учнів сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування: розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причинно­наслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражально­зображувальні засоби прослуханого тексту; давати оцінку прослуханому.

 

ІІ. Читання

Читання вголос

Оцінюється здатність учнів:

– демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;

– виявляти вміння читати з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;

– виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю, авторський задум;

– пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки, зацікавленості певною темою тощо);

– емоційно реагувати на прочитане;

– знаходити в тексті незнайомі слова.

Вимоги до оцінювання

Рівень Бали Характеристика читання
Початковий 1­3 Учні демонструють повільне, емоційно невиразне читання; структурують текст і речення; зрідка вдаються до засобів виразного читання, інтонують речення зі значною кількістю помилок;
Середній 4­6 Учні читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення; демонструють недостатньо плавне й виразне читання; припускаються помилок в інтонуванні, вимові, не завжди роблять логічний наголос; читають недостатньо емоційно; не вирізняють у тексті незнайомі слова.
Достатній 7­9 Учні читають плавно, емоційно виразно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення й самостійно поділяють їх на смислові відрізки, але припускаються певних помилок чи недоліків (у вираженні авторського задуму, виконанні комунікативного завдання; дотриманні норм орфоепії, дикції тощо); не завжди вирізняють у тексті незнайомі слова.
Високий 10­12 Учні читають плавно, швидко, емоційно виразно, із дотриманням орфоепічних та інтонаційних норм; поділяють речення на смислові відрізки; розуміють авторський задум, стильові особливості тексту, успішно розв’язують комунікативне завдання; звертають увагу на незрозумілі слова.

 

Читання мовчки

Оцінюється здатність учнів:

– читати незнайомий текст із належною швидкістю;

– розуміти й запам’ятовувати після одного прочитання фактичний зміст;

– визначати причинно­наслідкові зв’язки між частинами тексту;

– відрізняти тему й ідею (основну думку) висловлювання;

– спостерігати й виявляти ті засоби, за допомогою яких автор досягає мети;

– знаходити в тексті незнайомі слова;

– демонструвати різні види читання.

ІII. Говоріння й письмо (діалогічне та монологічне мовлення)

Діалогічне мовлення

Оцінюється здатність учнів: ініціювати комунікативну взаємодію; налагоджувати й підтримувати міжособистісну комунікацію; адекватно реагувати на співрозмовника; демонструвати певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється; добирати аргументи на підтвердження власної позиції; здійснювати адекватний добір мовно­виражальних засобів; формулювати різні запитання й давати розгорнуту відповідь; у виборі рішень керуватися системою цінностей, схвалених суспільством; володіти типами мовленнєвої діяльності; відчувати стан співрозмовника; організовувати конструктивне розв’язання конфліктних ситуацій; користуватися прийомами стимулювання й підтримування розмови; дотримуватися теми спілкування; дотримуватися норм літературної мови; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо).