ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

3.1. Оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі результатів ПК та ПКЗ.

3.2. ПКЗ проводиться у формі іспиту.

Студент допускається до складання іспиту в разі виконання ним мінімального обсягу всіх видів робіт передбачених кафедрою з відповідної навчальної дисципліни.

3.3. Результати ПКЗ оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів.

3.4. Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результатами ПК та ПКЗ (за умови, що на іспиті студент набрав 35 балів і вище). Якщо на іспиті студент набрав 0 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати ПК.

3.5. До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах ПК та ПКЗ з урахуванням вимог, що викладені в п. 3.4.

3.6. Результати ПКЗ з дисциплін, за якими здійснювався поточний модульний контроль, оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів, здійснюються за екзаменаційними білетами і проводяться, як правило, усно.

3.7. При проведенні іспиту в усній формі оцінка повинна бути кратна 5 (0, 35, 40, 45, 50, 55, 60).

3.8. Критерії оцінювання знань і умінь студента повинні відповідати нижчевказаним параметрам:

Кількість балів Критерії оцінювання знань і умінь студента
1. Всебічне, систематичне і глибоке знання матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни, у тому числі орієнтація в основних наукових доктринах та концепціях дисципліни. 2. Засвоєння основної та додаткової літератури, рекомендованої кафедрою. 3. Здатність до самостійного поповнення знань з дисципліни та використання отриманих знань у практичній роботі.
1. Повне знання матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни. 2. Засвоєння основної літератури та знайомство з додатковою літературою, рекомендованою кафедрою. 3. Здатність до самостійного поповнення знань з дисципліни, розуміння їх значення для практичної роботи.
1. Достатньо повне знання матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни, за відсутності у відповіді суттєвих неточностей. 2. Засвоєння основної літератури, рекомендованої кафедрою. 3. Здатність до самостійного поповнення знань з дисципліни, розуміння їх значення для практичної роботи.
1. Знання основного матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни, в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією. 2. Засвоєння основної літератури, рекомендованої кафедрою. 3. Помилки та суттєві неточності у відповіді на іспиті за наявності знань для їх самостійного усунення або за допомогою викладача.
1. Знання основного матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни, в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією. 2. Ознайомлення з основною літературою, рекомендованою кафедрою. 3. Помилки у відповіді на іспиті за наявності знань для усунення найсуттєвіших помилок за допомогою викладача.
1. Прогалини в знаннях з певних частин основного матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни. 2. Наявність помилок у відповіді на іспиті.
1. Відсутність знань значної частини основного матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни. 2. Неможливість продовжити навчання або здійснювати професійну діяльність без проходження повторного курсу з цієї дисципліни.

3.9. Переведення оцінки за 100-бальною шкалою здійснюється відповідно до нижчевказаної таблиці:

За 100-бальною шкалою Оцінка за шкалою ECTS ВИЗНАЧЕННЯ За національною системою
  90-100   А ВІДМІННО – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок  
  80-89   В ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня, з кількома помилками  
  75-79   С ДОБРЕ – у цілому правильна робота, з певною кількістю незначних помилок
  70-74   D ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків    
  60-69   Е ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії
  20-59   FX НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти    
  1-19   F НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс

 

 

 

Структура навчальної дисципліни «Кримінологія»

Денна форма навчання (ОКР «Магістр»)