Загальна структура міжнародної олімпійської системи
Міжнародна олімпійська система включає в себе
МОК -- МСФ -- НОК -- КА[1] -- РОК[2]
Крім того до олімпійської системи відносяться інші організації, установи, окремі особи і спортсмени.
У відповідності з Хартією МОК можна визнавати різні асоціації, недержавні організації, котрі пов’язані зі спортом і які діють на міжнародному рівні.
У структурі МОКу на сучасному етапі виділяються два напрямки: діяльність, що пов’язана з Олімпійськими комітетами на всіх рівнях (МОК, НОК, Асоціації НОК, Регіональні ОК - європейська, азіатська, американська, африканська); діяльність на основі спортивних федерацій (МСФ, регіональні СА, сезонних асоціації - літні, зимові види спорту).
Міжнародна олімпійська система є частиною міжнародної організаційної системи. Вона зв"язана з ООН, ЮНЕСКО, що дає змогу своєчасно реагувати на політичні умови, матеріально-технічне забезпечення олімпійського спорту.
МОК - вищий керівний орган олімпійського руху, котрий має всі права на ОІ. Утворений на конгресі в Парижі 23 червня 1894 року МОК - постійно діюча міжнародна недержавна організація, утворена не для отримання прибутків, у формі асоціації із статутом юридичної особи.
Штаб-квартира МОК з 1915 року розміщується в Лозані на Плас дю Поле - площі палацу. Причиною обирання цього місця було наступне. Спочатку, з 1894 р., при утворенні МОКу , існувало правило у відповідності з яким резиденція МОКу протягом 4-х років повинна знаходитись в столиці чергових ОІ. Право на проведення ОІ у 1916 році отримала Германія. А в нейтральній Швейцарії проживав давній приятель П. Кубертена Годфрус де Блоне - член МОК з 1898 р., ініціатор швейцарського ОК . він запропонував на час війни розмістити архів МОК в Швейцарії. Потім, коли Президент МОК , як дійсний патріот, пішов на фронт, і як солдат, за його словами, не міг очолювати МОК, протягом декількох місяців їм керував де Блоне. Так штаб-квартира оказалася в Лозані. У 1916 р. П. Де Кубертен відкриває тут олімпійський інститут і міжнародне бюро спортивної педагогіки. У 1918 р. він переселяється в Лозану, де живе і працює на вілі "Моге-Рено", котра була предоставлена владою МОКу. В квітні 1918 р. муніципалітет Лозани переселяє штаб-квартиру МОК в замок Шато де Віді. Але ніхто, крім Кубертена, із наступних президентів МОК не знаходився постійно в Лозані. У 1980 році після обрання Президентом , Хуан А. Самаранч розширив сфери діяльності в цьому місті. Був побудований новий будинок ( закінчено у 1986р).
Мета і завдання МОК. У відповідності з Олімпійською хартією:
- розвивати і координувати спортивну діяльність;
- здійснювати співробітництво з громадськими і приватними організаціями для служби масовому спорту;
- забезпечити регулярне проведення ОІ;
- боротись з люьими формами дискримінації в спорті;
- сприяти підтриманню спортивної етики;
- боротись за дух чесного ведення спортивної боротьби
- протидіяти політичним і комерційним зловживанням в спорті
- не допускати виникненню загрози здоров"ю спортсменів.
Членство і комплектування МОК. МОК вибирає членів із числа осіб, котрі мають відповідну кваліфікацію , з країн, де існує признаний НОК. Необхідно володіти офіційною мовою - англійською, французською.
Звичайно обирається один член від країни, але від країни, де проводяться ОІ - 2 члени. Використовують "зворотній принцип". За положенням до 75 років, середній вік - 62,7 роки, старше 61 р. - 60% членів МОК. В склад входять 7 жінок - 6 осіб учасниці ОІ.
На 1 січня 1994 р. МОК визнавав 195 членів НОК і 31 МСФ. У той же час представників різних країн у МОК - тільки 79 (40%) і 7 МСФ (23%). За професією 24,2% банкіри і комерсанти; 20,5% - політики, 8,1% - дипломати (5 монархів, 25 міністрівпідкреслюють високий статус ...)
З 89 членів МОК (1994) - 30 - президенти НОК, 5 - президенти континентальних асоціацій, 10 - президенти МСФ.
За станом на 1 січня 1994 р. з моменту утворення МОК його членами були 389 чоловік, у тому числі 203 із європейських країн. На теперішній час в МОК працюють представники 79 країн (деякі мають двох представників) - Азія - 14 (15,7%), Африка - 15 (18%), Америка - 17 (19%), Європа - 38 (42,7%) Океанія - 4 (4,5).
Система обрання членів МОК постійно критикується з боку НОК і МСФ. Є невеликі європейські країни, які мають по два представники і майже не мають спортсменів, в той час як країни з великою спортивною базою не мають жодного представника в комітеті. Відрадним фактом рахується прийняття до МОК на прикінці 80-х років 7-х жінок (крім принцеси Ліхтенштейну шість жінок є учасницями ОІ різних років).
Обов"язки членів МОК.
Кожен член МОК зобов"язаний:
- забезпечити представництво МОК у своїй країні;
- працювати у складі комісій МОК;
- допомагати розвитку олімпійського руху в країні;
- слідкувати а реалізацією програми МОК, включаючи "Олімпійську солідарність";
- не менше разу на рік інформувати Президента МОК про розвиток олімпійського руху в своїй країні та його потребах;
- сповіщати Президента МОК про всі події, які заважали реалізації Олімпійській хартії в країні;
- виконувати доручення МОК, при необхідності представляти МОК в іншій країні чи території.
У 1997 р. нараховувалось 114 членів МОК . 48 - Європа, 20 - Азія, 20 - Африка, 21 - Америка, 5 - Австралія і Океанія.
На 107 сесії МОК його членом став Президент НОК Росії Віталій Смірнов плюс 7 спортсменів, серед яких такі відомі, як Ю.Титов, В.Борзов (Президент НОК України) та інші. Після 10 років роботи в МОК її члени можуть стати почесними членами МОК (без права голосу), якщо за віком вони вже не можуть працювати.
Основними органами МОКу є сесія, виконком, президія.
Сесія проводиться 1 раз на рік (обирає членів МОК), а в олімпійський рік - двічі.
Виконком складається з Президента, чотирьох віце-президентів і 6 членів. Вони слідкують за виконанням Олімпійської хартії, відповідають за фінансову діяльність, рекомендують осіб для обрання членами МОК. Президент обирається на ? 10 років таємним голосуванням. Повторно - на 9 роки. Віце-президенти - на 4 роки. На останній сесії переобраний Хуан Антонио Самаранч на 4 роки (йому вже 79 років) і він уже Президент з 1980 року.
МОК проводитьтакож Олімпійські конгреси - 1 раз за вісім років. За 100 років було проведено 12 конгресів.
1. 1894 , Париж, статус спортсмен-аматор
2. 1897, Гавр, гігієна, спортивна педагогіка
3. 1905, Брюссель, відношення МОК і спортивних федерацій
4. 1906, Париж, статус верховних органів МОК
5. 1913, Лозана
6. 1914, Париж
7. 1921, Лозана
8. 1924, Прага, програма, правила ігор
9. 1930, Берлін, - " -
10. 1973, Варна
11. 1981, Баден-Баден, аматорство і професіоналізм
12. 1994, Париж, спорт і політика, економика, майбутнє ОІ
В програмі конгресу 1994 року обговорювались 4 основні теми:
- вклад Олімпійського руху в сучасне суспільство (олімпізм і його етика, структура о.руху, спорт і навколишнє середовище, майбутнє ОІ, програма);
- сучасний спортсмен (становлення спортсмена, його місце в суспільстві, організація спорту вищих досягнень, спортивна наука і сучасне тренування, потенційні небезпеки для спортсменів);
- спорт в соціальному контексті ( спорт і політика, спорт і економіка, спорту країнах, що розвиваються);
- спорт і засоби масової інформації (вклад, вплив, розвиток, взаєморозуміння).
Для вивчення специфіки окремих питань і підготовки рекомендацій виконкому Президент МОК назначає соціальні комісії або робочі групи. На сьгодні в МОК діє 18 комісій ( по допуску, культурі, новим джерелам фінансування, медицині, олімпійської солідарності, програмі ігор, пресі, радіо і телебачення, спорту для всіх, філателії, фінансах, юридичну, оцунки підготовки до ОІ, міжнародної ол. Академії, з ол. руху , спортсменів). Є також Рада з нагородження олімпійським Орденом, комісія з антидопінгового контролю, оцінки умов прийому та розміщення учасників ОІ.
Однією з основних комісій є комісія з ол. солідарності. Вона керує фондом "Олімпійська солідарність" котра призначена для допомоги НОКам. Їх діяльність включає: пропаганду принципів ол.руху, організацію і проведення різних курсів і семінарів по підготовці кадрів, надання технічної допомоги. Фонд надає фінансову допомогу НОК , які приймають участь у ОІ. За останні роки відрахування фонду збільшились. НОКи для участі у зимових ОІ в Калгарі (1988) отримали 3,7 млн дол., в Сеулі (1992) -9,5млн., в Атланті ще ббільше.
Значну роботу проводить комісія спортсменів (виникла у 1981 році після конгресу у Б-Б). Головне завдання комісії - співробітництво між спортсменами МОК. Ця комісія має своїх представників у всіх комісіях МОК, які мають відношення до спортсменів.
10629 спортсменів приймали участь у голосуванні на визначення кращого спортсмена. Найбільше голосів набрав С.Бубка - 2412, потім О.Попов - 1692, далі Ян Железни - 1108, Крук (веслування) - 927 ...
Продовження лекції "Міжнародна олімпійська система"
1. Міжнародні спортивні федерації і основи їх діяльності
2. Національні олімпійські комітети і основи їх діяльності
3. Регіональні, континентальні та інші ігри
4. Статут національного олімпійського комітету України
1. Міжнародні спортивні федерації (МСФ) та основи їх діяльності.
За олімпійською хартією кожна МСФ є самостійною і незалежною. МСФ - позадержавний орган, який керує одним або декількома видами спорту на всесвітньому рівні і включає у свій склад організації, які керують цим видом на національному рівні.
Історично МСФ почали формуватись раніше ніж МОК (гімнастика - 1881р., веслування - 1892р., ковзанярський спорт - 1892р.). Діяльність їх на міжнародному рівні вимагала:
- розробки єдиних правил;
- уніфікації місць змагань та інвентарю;
- розвитку виду спорту в інших країнах;
- підготовки суддівських кадрів;
- упорядкування структури змагань та їх змісту.
До 1912 року ОІ проводились без участі МСФ. У 1914 р. в Парижі МОК зустрівся з представниками МСФ і передав їм право на контроль певними видами спорту, котрі входили в програму ОІ.
На теперішній час нараховується близько 80 МСФ, з яких 31 (у 1994) , а в 1997 р. - 36 є олімпійськими (6 з них зимових).
Олімпійська хартія визначила роль МСФ в олімпійському русі. МСФ в межах свого виду спорту повинні;
- забезпечити розвиток свого виду спорту;
- сприяти реалізації мети олімп. Хартії;
- нести відповідальність за керівництво змаганнямина ОІ;
- розробляти критерії допуску до ОІ;
- забезпечувати технічну допомогу в реалізації програми "олімпійська солідарність".
У 1967 році створена Асоціація МСФ, а в 1976 - генеральна асоціація, яка об"єднує 75 міжнародних організацій. Це утворення підкреслює незалежність МСФ, можливість самостійного розвитку і співробітництва з іншими міжнародними організаціями.