ОРГАН ЗОРУ. БУДОВА І ФУНКЦІЯ СІТКІВКИ. ДОПОМІЖНИЙ АПАРАТ ОКА

Актуальність теми:У основі реакції людини на світловий подразник лежить особлива властивість і будова чутливих до світла елементів сітківки. Знання з цієї теми мають безпосереднє відношення до розуміння анатомії, фізіології і клініки захворювань органу зору.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будова сітківки ока, будова і функції допоміжного апарату ока.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах задню стінку ока - сітківку.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1.Інтерпретуйте формування нервової системи у філогенезі. 2. Зародкові листки, похідні ектодерми і мезенхіми. 3. Формування нервової трубки і мозкових пухирів. 4. Анатомічна будова і функції фіброзної, судинної оболонок і ядра ока.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями: 1. 1. Тканинні джерела розвитку сітківки і допоміжного апарату ока. 2. Шари сітківки. Їх клітинний склад. 3. Нейронний ланцюг сітківки. 4. Глія сітківки. 5. Функціональні особливості нейроцитів сітківки. 6. Теорії кольорового бачення. 7. Розвиток і будова вік, слізної залози, м'язів ока.

На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконують удома.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Рис.1.Задня стінка ока.

Забарвлення: гематоксилін-еозин

Збільшення: 40х10

Позначення: А - Склера, Б - Судинна оболонка, В - Сітківка.

Шари сітківки: 1-пігментний шар, 2-шар колбочок і паличок, 3-зовнішній зернистий шар, 4-зовнішній сітчастий шар, 5-внутрішній зернистий шар, 6-внутрішній сітчастий шар, 7-гангліонарний шар, 8-шар нервових волокон.

Рис.2.Схема нейронного ланцюга сітківки.

Електронна мікрофотографія (рис. 14)

Позначення: Будова паличкової і колбочкової нейросенсорних клітин (схема)

А - Паличка: 1-зовнішній сегмент: а)плазмолема, б)диски, 2-зв'язуючий відділ: а)війка, 3-внутрішній сегмент: а)скупчення мітохондрій, б)ендоплазматична сітка, в)комплекс Гольджі, 4-ядровмісна частина клітини: а)ядро, б)перикаріон, 5-аксон: а)пресинаптичний полюс.

Б - Колбочка: 1-зовнішній сегмент: а)плазмолема, б)напівдиски, 2-зв'язуючий відділ: а)війка, 3-внутрішній сегмент: а)скупчення мітохондрій, би) ендоплазматична сітка, в)комплекс Гольджі, 4-ядровмісна частина клітини: а)ядро, б)перикаріон, 5-аксон: а)пресинаптичний полюс.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.

7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

Заняття 36

ОРГАН СЛУХУ І РІВНОВАГИ.

Актуальність теми:Вивчення мікро- і макроскопічної будови органу слуху і рівноваги дозволяє встановити, які морфологічні утворення лежать в основі слухового сприйняття і сприйняття положення тіла в просторі. Знання, які студенти одержують на занятті, мають безпосереднє відношення до розуміння фізіології і клініки захворювань органу слуху і рівноваги.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будова органу слуху і рівноваги.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах спіральний орган і гребінці вестибулярного апарату.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1.Інтерпретуйте становлення нервової системи у філогенезі. 2. Зародкові листки, похідні ектодерми і мезенхіми. 3. Формування нервової трубки і мозкових пухирів. 4. Анатомічна будова і функція зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. 5. Класифікація органів чуття за клітинним складом.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями: 1.Тканинні джерела розвитку зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. 2. Будова кісткового лабіринту. Перилімфа. 3. Будова перетинчастого лабіринту. Ендолімфа. 4. Будова гребінця, маточки і мішечка перетинчастого лабіринту. 5. Будова каналу перетинчастої завитки. 6. Будова і функція спірального органу. 7. Рецепторні і опорні клітини спірального органу. 8. Механізм сприйняття звукового сигналу.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Рис.1.Вертикальний зріз завитки морської свинки.

Забарвлення: гематоксилін-еозин

Збільшення:40х10

Позначення: 1-протока завитки, 2-вестибулярні сходи, 3-барабанні сходи, 4-судинна смужка, 5-вестибулярна мембрана, 6-спіральна зв'язка, 7-спіральна кісткова пластинка, 8-базилярна мембрана, 9-спіральний орган, 10-лімб спіральної кісткової пластинки, 11-вестибулярна губа, 12-барабанна губа, 13-покривна пластинка, 14-клітини-стовпи, 15-тунель, 16-внутрішні волоскові клітини, 17-внутрішні опорні клітини, 18-зовнішні волоскові клітини, 19-зовнішні опорні клітини, 20-спіральний ганглій.

Рис.2.Схема будови гребінця ампул півкруглих каналів внутрішнього вуха.

Позначення: 1-гребінець, 2-пограничний купол, 3-опорні клітини, 4-волоскові клітини, 5-нервові закінчення, 6-епітелій перетинчастого лабіринту.

Електронна мікрофотографія (рис. 15)

Позначення:Нюхова ділянка слизової оболонки носової порожнини (схема)

1-рецепторна клітина: а)ядро, б)цитоплазма, в)дендрит, г)нюхова булава, д)волоски, е)аксон, 2-підтримуюча клітина: а)ядро, б)цитоплазма, в)мікроворсинки, 3-базальна клітина.

ЛІТЕРАТУРА

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

Заняття 37